Ухвала

від 05.11.2014 по справі 810/2170/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2170/14 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо ПДВПП» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року позов задоволено, визнані протиправними і скасовані рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів від 24.10.2013 № 100250000/2013/500349/2; від 30.10.2013 № 102520000/2013/500370/2; від 24.10.2013 № 100250000/2013/500350/2; від 19.11.2013 № 100250000/2013/500430/2; від 19.11.2013 № 100250000/2013/500431/2 та від 19.11.2013 № 100270000/2013/310262/2.

В ході апеляційного розгляду справи позивачем подано заяву про здійснення правонаступництва, згідно якої вбачається, що 26.09.2014 року в ЄДРПОУ була зареєстрована державна реєстрація припинення ТОВ «Сільпо ПДВПП» (код ЄДРПОУ 38559175), що підтверджується копією повідомлення державного реєстратора від 26.09.2014 року.

В зв'язку з зазначеним, правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «Сільпо ПДВПП» є ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294946), що підтверджується копією статуту ТОВ «Фоззі-Фуд», зареєстрованого в ЄДРПОУ 26 вересня 2014 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в

задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 травня 2013 року між ТОВ «Сільпо ПДВПП» та «Global Egersund A/S» (Норвегія) укладено контракт купівлі-продажу № 512. Предметом даного контракту є постачання рибної продукції в асортименті, кількості та вартості, визначеної інвойсами.

З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов зовнішньоекономічного контракту, позивачем 24.10.2013 було подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію №100250000/2013/035005, згідно якої було заявлено в режимі імпорт - 40 товар (оселедець Матиас (Frozen Herring HL/Clupea Harengus) солоний, без голови, морожений, не патраний, без вмісту спецій, не підданий кулінарній та термічній обробці, торгівельна марка «Global Egersund», виробник «Global Egersund A/S», країна виробництва: Норвегія (NO), митна вартість товару становить 2,1579 доларів США /кг. (електронне декларування).

Також, позивачем було подано аналогічні МД на зазначений товар, а саме:

30.10.2013 №100250000/2013/035287 за митною вартістю одиниці товару 2,161 доларів США /кг;

24.10.2013 №100250000/2013/035006 за митною вартістю одиниці товару - 2,1579 доларів США /кг;

19.11.2013 №100250000/2013/036243 за митною вартістю одиниці товару - 2,1433 доларів США /кг;

19.11.2013 №100250000/2013/036245 за митною вартістю одиниці товару - 2,1433 доларів США/кг.

Окрім того, 19.11.2013 позивачем було подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію №100270000/2013/265563, згідно якої було заявлено в режимі імпорт - 40 товар (свіжоморожена скумбрія (Frozen Atlantik Mackerel/Scomber Scombrus), ціла, не патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додавання харчових добавок та приправ, не консервована), торгівельна марка «Global Egersund», виробник «Global Egersund A/S», країна виробництва: Норвегія (NO), митна вартість товару становить 2,9054 доларів США /кг.

Судом встановлено, що митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено статтею 58 Митного кодексу України.

За результати розгляду пропозицій митного органу декларантом, ТОВ «Сільпо ПДВПП», відповідними листами було повідомлено митницю про неможливість надання на той час висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а також зауважено, що товаросупровідні документи, що містять відомості про вартість транспортних послуг, вже прєднано до митних декларацій.

За таких обставин, Київською міжрегіональною митницею прийнято картки відмови у прийнятті митних декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, якими скориговано митну вартість товару, а саме:

від 24.10.2013 № 100250000/2013/500349/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1579 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг;

від 30.10.2013 № 102520000/2013/500370/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,161 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг;

від 24.10.2013 № 100250000/2013/500350/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1579 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг;

від 19.11.2013 № 100250000/2013/500430/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1433 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг;

від 19.11.2013 № 100250000/2013/500431/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1433 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг;

від 19.11.2013 № 100270000/2013/310262/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,9074 доларів США /кг, після коригування - 3,06 доларів США /кг.

Позивач, вважаючи дані рішення відповідача неправомірними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, на підтвердження задекларованої митної вартості товарів ТОВ «Сільпо ПДВПП» надало документи, перелік яких вказано у графах 44 вказаних МД, зокрема, для МД від 24.10.2013 №100250000/2013/035005 позивачем надано:

декларацію митної вартості від 24.10.2013 №100250000/2013/035005;

контракт № 512 від 30.05.2013, укладений між ТОВ «Сільпо ПДВПП» та «Global Egersund A/S» (Норвегія);

рахунок-фактуру (інвойс) від 27.09.2013 № 43-5/13;

транспортні документи (міжнародна автомобільна накладна CMR № 10211 від 21.10.2013, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.10.2013 № 4206, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.10.2013 № ТR1311164, довідка про транспортні витрати від 22.10.2013р № 512-5 до договору від 01.03.2013 № L-01, довідка про транспортні витрати від 22.10.2013 до договору від 01.03.2013 № L-09;

договори про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційного обслуговування від 01.03.2013 № L-09 та від 01.03.2013 №Л-01.

Крім того, для підтвердження митної вартості товару разом з МД від 24.10.2013 №100250000/2013/035005 позивачем за власним бежанням було подано додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника товару від 02.10.2013 б/н; комерційну пропозицію від 27.09.2013 б/н; експортну митну декларацію країни відправлення від 09.10.2013 № 0901902013025496.

Як встановлено у ході судового розгляду справи та не заперечувалося відповідачем, подібні документи подано позивачем і під час оформлення МД по іншим оскаржуваним поставкам.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно оскаржуваних рішень митна вартість товарів визначалася відповідачем за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митним органом вартостях.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що причинами відмови у визнанні заявленої митної вартості вказано наступні обставини (графа 33 рішень):

Рішення від 24.10.2013 № 100250000/2013/500349/2 - коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у документах містяться розбіжності), а наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Окрім того, під час консультації декларантом не надано додаткових документів: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. Також, вартість товару в експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості товару, заявленого декларантом.

Рішення від 30.10.2013 № 102520000/2013/500370/2 - митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та неподання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу; відсутній висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості товару.

Рішення від 24.10.2013 № 100250000/2013/500350/2 - митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та неподання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу; відсутній висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості товару.

Рішення від 19.11.2013 № 100250000/2013/500430/2- митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів та невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, а наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Рішення від 19.11.2013 № 100250000/2013/500431/2 - митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів та невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, а наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано до Київської обласної митниці нові митні декларації, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом, а саме: від 24.10.2013 №100250000/2013/035011; від 30.10.2013 №100250000/2013/035323; від 24.10.2013 №100250000/2013/035012; від 19.11.2013 №100250000/2013/036266; від 20.11.2013 №100250000/2013/036278 та від 19.11.2013 №100270000/2013/2655580,

У подальшому, позивач звернувся до митного органу із запитами щодо надання письмової інформації про причини, через які заявлена митна вартість не може бути визнана та інформації про порядок і метод визначення митної вартості, застосовані при її коригуванні.

Київська міжрегіональна митниця листами від 31.10.2013 № 14.1/4-24/7058Пі, від 26.11.2013 № 14.1/4-24/8209Пі, від 27.11.2013 № 14.1/4-24/8267Пі, від 26.11.2013 № 14.1/4-26/8210Пі, повідомила ТОВ «Сільпо ПДВПП» про виникнення у митного органу сумнівів щодо заявленої митної вартості та про те, що декларантом витребувані додаткові документи надано не в повному обсязі.

9 січня 2014 року позивач, скориставшись правом, наданим частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, листом № 10/14-11 надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, відповідач листом від 15.01.2014 № 415/1/26-70-61-04 повідомив про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів.

Статтями 49, 50 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МКУ також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МКУ).

В ч. 2 ст. 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, всупереч ч. 2 ст. 55 МК України, в останніх не визначено: які саме відомості відсутні та які саме значення вони повинні були підтверджувати; яка конкретно інформація є наявною у митного органу, що у свою чергу призвела до виникнення обґрунтованого сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

З наведеної норми вбачається, що право митниці на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 МКУ.

Натомість, надані ТОВ «Сільпо ПДВПП» на підтвердження заявленої митної вартості товару документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, не містили жодних розбіжностей та в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару.

Про це, зокрема, свідчить те, що у всіх рішеннях про коригування митної вартості та у всіх листах відповідача щодо причин невизнання заявленої митної вартості товарів митниця не зазначила розбіжностей, які б стосувалися основного переліку документів для підтвердження митної вартості товарів, який визначено у ч. 2 ст. 53 МКУ.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач не мав підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ на витребування додаткових документів у позивача.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.

Судом встановлено, що у всіх випадках ТОВ «Сільпо ПДВПП» не подало під час митного оформлення лише ті документи, які були відсутні на момент митного оформлення (виписка з бухгалтерської документації), у зв'язку з необхідністю часу на їх отримання (висновки експертних організацій).

Виписка з бухгалтерської документації та експертні висновки були подані протягом передбаченого ст. 55 МКУ 80-денного строку разом з листом ТОВ "Сільпо ПДВПП" від 19.01.2014 №10/14-11.

Крім того, відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Всі інші витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості були подані ТОВ "Сільпо ПДВПП" під час митного оформлення.

Щодо наявності розбіжностей в наданих позивачем додаткових документах, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, тільки в одному з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості - від 24.10.2013 № 100250000/2013/500349/2, зазначено про наявність розбіжностей у наданому документі для підтвердження митної вартості товару, а саме: вартість товару в експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості товару заявленого декларантом.

В інших оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначено про наявність будь-яких розбіжностей або суперечностей у наданих ТОВ "Сільпо ПДВПП" документах, що підтверджує протиправність рішень митниці, оскільки доводить відсутність у митниці обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості на момент витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості.

Відносно розбіжностей в експортній декларації країни відправлення, зазначених в рішенні про коригування митної вартості товару від 24.10.2013 № 100250000/2013/500349/2 слід зазначити, що під час митного оформлення поставки товару разом із заявою від 09.01.2014 № 10/14-11 про надання додаткових документів, поданих у відповідності до вимог частини 8 статті 55 Митного кодексу України, позивачем надано до митного органу копію експортної декларації з Литви в Україну від 21.10.2013 №13LTLUА000EK00ИD40, в якій графа 46, виражена у Литовських Литах, які на момент митного оформлення складали 2,5857 LTL/USD (http://www.cust.lt/web/guest/733), відомості у даній експортній декларації ідентичні даним заявленим у митній декларації від 24.10.2013 № 100250000/2013/035005.

Окрім того, позивачем зауважено, що під час попереднього митного оформлення позивачем помилково було подану іншу експортну декларацію, яка була надіслана відправником. Вказана обставина підтверджується листом відправника від 21.10.2013 (а.с.24).

Також позивачем зазначено, що експортна декларація не містить відміток митного органу країни відправлення, оскільки декларування товарів здійснювалося нерезидентом в електронному вигляді, що не передбачає наявності будь-яких відміток митних органів.

Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що в наданій експортній декларації були відсутні будь-які розбіжності.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що митним органом не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частин другої та третьої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, під час розгляду справи, ТОВ "Сільпо ПДВПП" для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.

Натомість, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено, яка з перелічених у частині другій статті 58 Митного кодексу України підстав у даній конкретній справі стала причиною неможливості застосування першого методу.

Відповідачем також не обґрунтовано у своїх рішеннях, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не навів обставини, які мали були бути підтвердженні додатково запитаними митним органом документами.

Також, відповідачем було зазначено, що інформація для застосування зазначених методів у митниці відсутня, оскільки митний орган не володіє інформацією щодо продажу (відчуження) товарів на митній території України, оскільки не здійснює контролю за товарами після їх митного оформлення та випуску у вільний обіг.

Водночас, судом встановлено, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки такі відомості (інформація органів виконавчої влади в галузі статистики) було надано позивачем листом від 09.01.2014 № 10/14-11 про надання додаткових документів, поданих у відповідності до вимог частини 8 статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 452 Митного кодексу України інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно).

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики є Державна служба статистики України (Указом Президента України від 06.04.2011 № 396/2011), У тому числі і з питань статистики зовнішньої торгівлі.

Враховуючи наявні дані Державної служби статистики України (листи від 11.12.2013 №15.1/20/1683Пі, від 17.10.2013 № 05.02.2014 № 15.1-20/154Пі), середня вартість імпорту товарів за кодом УКТ ЗЕД 0305610000 «риба-оселедці» з Норвегії у вересні-листопаді 2013 року становила, відповідно - 2,18, 2,15 та 2,14 доларів США/кг; середня вартість імпорту товарів за кодом УКТ ЗЕД 0303743010 «скумбрія звичайна» з Норвегії у вересні-листопаді 2013 року становила, відповідно - 2,27, 2,41 та 2,51 доларів США/кг.

Як встановлено у ході судового розгляду справи заявлена позивачем митна вартість товару (оселедців) становила 2,1579-2,161 доларів США/кг, відповідачем визначена митна вартість даного товару на рівні 2,27 доларів США/кг; а товару (скумбрія) становила 2,9074 доларів США/кг, відповідачем визначена митна вартість даного товару на рівні 3,06 доларів США/кг.

Отже, визначена органом доходів і зборів митна вартість товарів перевищує середню вартість імпорту цього товару з Норвегії в Україну на 6% та 27%, у той час як заявлена ТОВ «Сільпо ПДВПП» митна вартість вище середньої вартості імпорту цих товарів з Норвегії в Україну у вересні-листопаді 2013 року.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно опису графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, в оскаржуваних рішеннях не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

Між тим, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Аналогічна вимога міститься у статті 64 Митного кодексу України, яка визначає правила та умови застосування резервного методу для визначення митної вартості товарів, частиною 2 та пунктом 7 частини 3 якої передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях та не може визначатися на підставі довільної чи фіктивної вартості.

Водночас, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано раніше визнану (визначену) митну вартість, що підтверджує її визначення на підставі довільної вартості в порушення вказаних норм Митного кодексу України.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 10.11.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.