Ухвала

від 08.10.2015 по справі 810/2170/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/60013/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі за позовом ТОВ "Сільпо ПДВПП" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

ТОВ "Сільпо ПДВПП", правонаступником якого є ТОВ "Фоззі-Фуд", звернулося в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів: від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500349/2; від 30.10.2013 року № 102520000/2013/500370/2; від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500350/2; від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500430/2; від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500431/2; від 19.11.2013 року № 100270000/2013/310262/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що митним органом протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року, позов задоволено, визнано протиправними і скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500349/2; від 30.10.2013 року № 102520000/2013/500370/2; від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500350/2; від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500430/2; від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500431/2 та від 19.11.2013 року № 100270000/2013/310262/2.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.05.2013 року між ТОВ "Сільпо ПДВПП" та "Global Egersund A/S" (Норвегія) укладено контракт купівлі-продажу № 512, предметом якого є постачання рибної продукції в асортименті, кількості та вартості, визначеної інвойсами.

З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов зовнішньоекономічного контракту, позивачем 24.10.2013 року подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію №100250000/2013/035005, згідно якої було заявлено в режимі імпорт - 40 товар (оселедець Матиас (Frozen Herring HL/Clupea Harengus) солоний, без голови, морожений, не патраний, без вмісту спецій, не підданий кулінарній та термічній обробці, торгівельна марка "Global Egersund", виробник "Global Egersund A/S", країна виробництва: Норвегія (NO), митна вартість товару становить 2,1579 доларів США /кг. (електронне декларування).

Також, позивачем було подано аналогічні МД на зазначений товар, а саме: 30.10.2013 року №100250000/2013/035287 за митною вартістю одиниці товару - 2,161 доларів США /кг; 24.10.2013 року №100250000/2013/035006 за митною вартістю одиниці товару - 2,1579 доларів США /кг; 19.11.2013 року №100250000/2013/036243 за митною вартістю одиниці товару - 2,1433 доларів США /кг; 19.11.2013 року №100250000/2013/036245 за митною вартістю одиниці товару - 2,1433 доларів США/кг.

Окрім того, 19.11.2013 року позивачем було подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію №100270000/2013/265563, згідно якої було заявлено в режимі імпорт - 40 товар (свіжоморожена скумбрія (Frozen Atlantik Mackerel/Scomber Scombrus), ціла, не патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додавання харчових добавок та приправ, не консервована), торгівельна марка "Global Egersund", виробник "Global Egersund A/S", країна виробництва: Норвегія (NO), митна вартість товару становить 2,9054 доларів США /кг.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження задекларованої митної вартості товарів ТОВ "Сільпо ПДВПП" надало документи, перелік яких вказано у графах 44 вказаних МД, зокрема, для МД від 24.10.2013 року №100250000/2013/035005 позивачем надано: декларацію митної вартості від 24.10.2013 року №100250000/2013/035005; контракт № 512 від 30.05.2013 року, укладений між ТОВ "Сільпо ПДВПП" та "Global Egersund A/S" (Норвегія); рахунок-фактуру (інвойс) від 27.09.2013 року № 43-5/13; транспортні документи (міжнародна автомобільна накладна CMR № 10211 від 21.10.2013 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.10.2013 року № 4206, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.10.2013 року № ТR1311164, довідка про транспортні витрати від 22.10.2013 року № 512-5 до договору від 01.03.2013 року № L-01, довідка про транспортні витрати від 22.10.2013 року до договору від 01.03.2013 року № L-09; договори про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційного обслуговування від 01.03.2013 року № L-09 та від 01.03.2013 №Л-01.

Крім того, для підтвердження митної вартості товару разом з МД від 24.10.2013 року №100250000/2013/035005 позивачем за власним бажанням було подано додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника товару від 02.10.2013 року б/н; комерційну пропозицію від 27.09.2013 року б/н; експортну митну декларацію країни відправлення від 09.10.2013 року № 0901902013025496.

Судами встановлено та не заперечувалося відповідачем, що подібні документи подано позивачем і під час оформлення МД по іншим оскаржуваним поставкам.

Митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено статтею 58 Митного кодексу України.

За результати розгляду пропозицій митного органу декларантом, ТОВ "Сільпо ПДВПП", відповідними листами було повідомлено митницю про неможливість надання на той час висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а також зауважено, що товаросупровідні документи, що містять відомості про вартість транспортних послуг, вже приєднано до митних декларацій.

За таких обставин, Київською міжрегіональною митницею прийнято картки відмови у прийнятті митних декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, якими скориговано митну вартість товару, а саме: від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500349/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1579 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг; від 30.10.2013 року № 102520000/2013/500370/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,161 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг; від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500350/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1579 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг; від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500430/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1433 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг; від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500431/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,1433 доларів США /кг, після коригування - 2,27 доларів США /кг; від 19.11.2013 року № 100270000/2013/310262/2, згідно якого заявлена митна вартість становила 2,9074 доларів США /кг, після коригування - 3,06 доларів США /кг.

Відповідно до оскаржуваних рішень вбачається, що причинами відмови у визнанні заявленої митної вартості вказано наступні обставини (графа 33 рішень): рішення від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500349/2 - коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у документах містяться розбіжності), а наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Окрім того, під час консультації декларантом не надано додаткових документів: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. Також, вартість товару в експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості товару, заявленого декларантом; рішення від 30.10.2013 року № 102520000/2013/500370/2 - митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та неподання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу; відсутній висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості товару; рішення від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500350/2 - митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та неподання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу; відсутній висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості товару; рішення від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500430/2 - митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів та невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, а наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості; рішення від 19.11.2013 року № 100250000/2013/500431/2 - митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються через неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів та невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, а наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано до Київської обласної митниці нові митні декларації, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом, а саме: від 24.10.2013 року №100250000/2013/035011; від 30.10.2013 року №100250000/2013/035323; від 24.10.2013 року №100250000/2013/035012; від 19.11.2013 року №100250000/2013/036266; від 20.11.2013 року №100250000/2013/036278 та від 19.11.2013 року №100270000/2013/2655580,

У подальшому, позивач звернувся до митного органу із запитами щодо надання письмової інформації про причини, через які заявлена митна вартість не може бути визнана та інформації про порядок і метод визначення митної вартості, застосовані при її коригуванні.

Київська міжрегіональна митниця листами від 31.10.2013 року № 14.1/4-24/7058Пі, від 26.11.2013 року № 14.1/4-24/8209Пі, від 27.11.2013 року № 14.1/4-24/8267Пі, від 26.11.2013 року № 14.1/4-26/8210Пі, повідомила ТОВ "Сільпо ПДВПП" про виникнення у митного органу сумнівів щодо заявленої митної вартості та про те, що декларантом витребувані додаткові документи надано не в повному обсязі.

09 січня 2014 року позивач, скориставшись правом, наданим частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, листом № 10/14-11 надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, відповідач листом від 15.01.2014 року № 415/1/26-70-61-04 повідомив про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митний орган в межах спірних відносин діяв з порушенням норм законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, саме припущення митного органу щодо подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим вимагає від суду в кожному випадку здійснювати аналіз поданих декларантом документів. Колегія суддів зазначає, що необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Згідно з частинами другою, третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частинами другою, третьою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, всупереч частині другій статті 55 Митного кодексу України, в оскаржуваних рішеннях не визначено: які саме відомості відсутні та які саме значення вони повинні були підтверджувати; яка конкретно інформація є наявною у митного органу, що у свою чергу призвела до виникнення обґрунтованого сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Натомість, надані ТОВ "Сільпо ПДВПП" на підтвердження заявленої митної вартості товару документи, не містили жодних розбіжностей та в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару.

Про це, зокрема, свідчить те, що у всіх рішеннях про коригування митної вартості та у всіх листах відповідача щодо причин невизнання заявленої митної вартості товарів митниця не зазначила розбіжностей, які б стосувалися основного переліку документів для підтвердження митної вартості товарів.

Судами встановлено, що у всіх випадках ТОВ "Сільпо ПДВПП" не подало під час митного оформлення лише ті документи, які були відсутні на момент митного оформлення (виписка з бухгалтерської документації), у зв'язку з необхідністю часу на їх отримання (висновки експертних організацій).

Виписка з бухгалтерської документації та експертні висновки були подані протягом передбаченого статтею 55 Митного кодексу України 80-денного строку разом з листом ТОВ "Сільпо ПДВПП" від 19.01.2014 №10/14-11.

Крім того, відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Всі інші витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості були подані ТОВ "Сільпо ПДВПП" під час митного оформлення.

Щодо наявності розбіжностей в наданих позивачем додаткових документах, суди попередніх інстанцій встановили, що тільки в одному з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500349/2, зазначено про наявність розбіжностей у наданому документі для підтвердження митної вартості товару, а саме: вартість товару в експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості товару заявленого декларантом.

В інших оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначено про наявність будь-яких розбіжностей або суперечностей у наданих ТОВ "Сільпо ПДВПП" документах, що підтверджує протиправність рішень митниці, оскільки доводить відсутність у митниці обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості на момент витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості.

Відносно розбіжностей в експортній декларації країни відправлення, зазначених в рішенні про коригування митної вартості товару від 24.10.2013 року № 100250000/2013/500349/2 судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що під час митного оформлення поставки товару разом із заявою від 09.01.2014 роу № 10/14-11 про надання додаткових документів, поданих у відповідності до вимог частини восьмої статті 55 Митного кодексу України, позивачем надано до митного органу копію експортної декларації з Литви в Україну від 21.10.2013 року №13LTLUА000EK00ИD40, в якій графа 46, виражена у Литовських Литах, які на момент митного оформлення складали 2,5857 LTL/USD (http://www.cust.lt/web/guest/733), відомості у даній експортній декларації ідентичні даним заявленим у митній декларації від 24.10.2013 року № 100250000/2013/035005.

Окрім того, позивачем зауважено, що під час попереднього митного оформлення позивачем помилково було подану іншу експортну декларацію, яка була надіслана відправником. Вказана обставина підтверджується листом відправника від 21.10.2013 року.

Також позивачем зазначено, що експортна декларація не містить відміток митного органу країни відправлення, оскільки декларування товарів здійснювалося нерезидентом в електронному вигляді, що не передбачає наявності будь-яких відміток митних органів.

Відтак, судами обґрунтовано встановлено, що в наданій експортній декларації були відсутні будь-які розбіжності.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що митним органом не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Сільпо ПДВПП" для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.

Натомість, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено, яка з перелічених у частині другій статті 58 Митного кодексу України підстав у даній конкретній справі стала причиною неможливості застосування першого методу.

Відповідачем також не обґрунтовано у своїх рішеннях, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не навів обставини, які мали були бути підтвердженні додатково запитаними митним органом документами.

Також, відповідачем було зазначено, що інформація для застосування зазначених методів у митниці відсутня, оскільки митний орган не володіє інформацією щодо продажу (відчуження) товарів на митній території України, оскільки не здійснює контролю за товарами після їх митного оформлення та випуску у вільний обіг.

Водночас, судами встановлено, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки такі відомості (інформація органів виконавчої влади в галузі статистики) було надано позивачем листом від 09.01.2014 року № 10/14-11 про надання додаткових документів, поданих у відповідності до вимог частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 452 Митного кодексу України інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно).

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики є Державна служба статистики України. У тому числі і з питань статистики зовнішньої торгівлі.

Враховуючи наявні дані Державної служби статистики України (листи від 11.12.2013 року №15.1/20/1683Пі, від 17.10.2013 року № 05.02.2014 № 15.1-20/154Пі), середня вартість імпорту товарів за кодом УКТ ЗЕД 0305610000 "риба-оселедці" з Норвегії у вересні-листопаді 2013 року становила, відповідно - 2,18, 2,15 та 2,14 доларів США/кг; середня вартість імпорту товарів за кодом УКТ ЗЕД 0303743010 "скумбрія звичайна" з Норвегії у вересні-листопаді 2013 року становила, відповідно - 2,27, 2,41 та 2,51 доларів США/кг.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що заявлена позивачем митна вартість: товару (оселедців) становила 2,1579-2,161 доларів США/кг, відповідачем визначена митна вартість даного товару на рівні 2,27 доларів США/кг; товару (скумбрія) становила 2,9074 доларів США/кг, відповідачем визначена митна вартість даного товару на рівні 3,06 доларів США/кг.

Таким чином, визначена органом доходів і зборів митна вартість товарів перевищує середню вартість імпорту цього товару з Норвегії в Україну на 6% та 27%, у той час як заявлена ТОВ "Сільпо ПДВПП" митна вартість вище середньої вартості імпорту цих товарів з Норвегії в Україну у вересні-листопаді 2013 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначино, що згідно опису графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, в оскаржуваних рішеннях не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

Між тим, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Аналогічна вимога міститься у статті 64 Митного кодексу України, яка визначає правила та умови застосування резервного методу для визначення митної вартості товарів, частиною другою та пунктом 7 частини третьої якої передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях та не може визначатися на підставі довільної чи фіктивної вартості.

Водночас, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано раніше визнану (визначену) митну вартість, що підтверджує її визначення на підставі довільної вартості в порушення вказаних норм Митного кодексу України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: (підписи)