Постанова

від 05.11.2014 по справі 822/3847/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

Справа № 822/3847/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретаріТимчишину В. М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в особі Ізяславського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001082202 від 19.03.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в особі Ізяславського відділення (далі - Ізяславське відділення Славутської ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001082202 від 19.03.2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з вказаним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, та вважає, що воно прийняте незаконно та безпідставно. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що висновки відповідача, які викладені в акті про результати позапланової виїзної перевірки №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року не відповідають положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс). Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Нива Поділля" вважає, що ним правомірно сформований податковий кредит по податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 1693650,00 грн., по господарських операціях з постачальниками товарно-матеріальних цінностей на підставі виписаних ними податкових накладних за період з липня 2011 року по жовтень 2013 року. Реальність здійснення господарських операцій підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами, які надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки. Крім того, придбаний товар оприбуткований позивачем за даними бухгалтерського обліку та використаний у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення та вказав, що вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог ПК України, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - ТОВ "Нива Поділля", ідентифікаційний код 34739646, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 06.12.2007 року Ізяславською районною державною адміністрацією. Основними видами діяльності товариства за КВЕД є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (01.11); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення свиней (01.46); розведення інших тварин (01.49); допоміжна діяльність у рослинництві (01.61); післяурожайна діяльність (01.63); прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11).

На підставі направлень №9, №10, №11 від 22.01.2014 року, №15 від 10.02.2014 року, виданих Ізяславським відділенням Славутської ОДПІ, працівниками Славутської ОДПІ, згідно із ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до наказу Славутської ОДПІ №61 від 22.01.2014 року та №106 від 04.02.2014 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Нива Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нива Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року (далі - акт №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року).

Відповідно до висновків акту №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року, встановлене порушення позивачем п.187.1 ст.187; п.п.192.1.1 ст.192; п.п.195.1.1 ст.195; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.200.1 ст.200; ст.201; п.209.2 ст.209 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1693650,00 грн., в т.ч. в серпні 2011 року в сумі 246939,00 грн., в вересні 2011 року в сумі 67397,00 грн., в лютому 2012 року в сумі 397735,00 грн., в березні 2012 року в сумі 19009,00 грн., в липні 2012 року в сумі 150197,00 грн., в серпні 2012 року в сумі 464653,00 грн., в вересні 2012 року в сумі 2184,00 грн. та в жовтні 2013 року в сумі 345536,00 грн.

На підставі висновків акту №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001082202 від 19.03.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1833862,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку до вищестоящого податкового органу, проте за результатами розгляду скарги залишено без змін.

Висновки відповідача про вчинені порушення базуються на твердженнях про :невідповідність виписаних контрагентами та зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1662710,00 грн., вимогам п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 року та ст.201 ПК України, а саме - відсутності у податкових накладних підпису відповідальної особи, оскільки платники податку зобов'язані надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою податкову накладну; безпідставне віднесення ТОВ"Нива Поділля" до податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 20356,00 грн. по господарських операціях з ТОВ"Агропартнер" та ТОВ"Галтехпром".

Суд встановив, що на підставі виписаних контрагентами податкових накладних, позивач включив до податкового кредиту відповідного звітного періоду ПДВ у сумі 1693650,00 грн., в т.ч. в серпні 2011 року в сумі 246939,00 грн., в вересні 2011 року в сумі 67397,00 грн., в лютому 2012 року в сумі 397735,00 грн., в березні 2012 року в сумі 19009,00 грн., в липні 2012 року в сумі 150197,00 грн., в серпні 2012 року в сумі 464653,00 грн., в вересні 2012 року в сумі 2184,00 грн. та в жовтні 2013 року в сумі 345536,00 грн.

Формування податкового кредиту з ПДВ підтверджується також податковими деклараціями з ПДВ та реєстрами виданих податкових накладних за вказані періоди.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України, яким встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України, право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду, у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, тобто у відповідності до п.201.1 ПК України, яка підтверджує факт поставки товару (послуг), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкові накладні на поставку продукції та наданні послуг оформлені з дотриманням п.201.1 ст.201 ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначені накладні відображені позивачем та контрагентами позивача в реєстрі отриманих податкових накладних покупця та, відповідно, у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця.

При цьому, суд зауважує, що перевіркою не встановлено та відповідачем не доведено відсутності надання таких послуг та не поставки придбаних товарів.

На підтвердження господарських операцій проведених за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року згідно яких було сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 1662710,00 грн., ТОВ"Нива Поділля" надано відповідачу та суду належні докази на підтвердження реального характеру відносин, а саме - договори поставки, купівлі-продажу товару і надання послуг, видаткові накладні, платіжні доручення, виписки з банківських рахунків позивача на підтвердження перерахування коштів продавцям. Крім того, факт реальності здійснення господарських операцій сторонами не заперечується.

Оцінюючи твердження відповідача про те, що позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних виписаних контрагентами з порушеннями вимог щодо їх оформлення, а саме - на порушення вимог п.201.1 ст.201 ПК України, підписання податкових накладних іншою особою, ніж та, що зазначена у графі "Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну", суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.5 п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок) для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

На думку суду помилковими є твердження відповідача про те, що електронний цифровий підпис який накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі.

Зазначеними вище нормами п.5 Порядку законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису. Іншими словами продавець, який володіє електронним цифровим підписом, може делегувати свої повноваження і іншій посадовій особі. При цьому особа, яка делегує підпис, подає податковому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

Зміст вказаного вище Порядку, а так само іншого податкового законодавства України вказує на те, що відсутні норми, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що у випадках на які посилається відповідач в акті перевірки №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року, до виписаних контрагентами податкових накладних позивачу надавались накази, якими відповідним посадовим особам делеговано повноваження на підписання вказаних податкових накладних.

Наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства України, постачальником товару (робіт) засвідчують факт придбання товару, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в їх ціні ПДВ до податкового кредиту.

Суд зауважує, що позивач, як платник ПДВ (покупець товару чи послуги), на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару вимог податкового законодавства, і як наслідок в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність.

Також, суд не погоджується із висновком відповідача про те, що позивачем на порушення п.198.6 ст.198 ПК України, включено до податкового кредиту суму ПДВ без підтверджуючих документів, а саме - в серпні 2011 року позивачем безпідставно (повторно) включено до податкового кредиту згідно факсокопії податкової накладної №3 від 05.03.2011 року на придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Агропартнер" (код 32244634) на суму 20962,95 грн. в т.ч. ПДВ 3493,83 грн., на підставі якої до податкового кредиту вже було включено вказану суму в липні 2011 року, оскільки згідно копії реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2011 року, наявної в матеріалах справи, позивачем вказана податкова накладна №7 від 02.08.2011 року, копія якої також наявна в матеріалах справи.

Крім того, суд не погоджується з твердженнями відповідача, що позивачем на порушення вимог п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України, неправомірно віднесено до податкового кредиту з ПДВ в листопаді 2012 року суму в 16861,67 грн. по податковій накладній №7 від 16.11.2012 року, виданої ТОВ "Галтехпром", код 25234271, оформленої з порушенням вимог складання податкових накладних - не у день виникнення податкових зобов'язань, оскільки відповідно до пункту 198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Тобто у позивача виникло право, а не обов`язок формувати податковий кредит з ПДВ по передній оплаті або по факту поставки товару. При цьому, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 16861,67 грн. по факту поставки товару.

Тому, висновок відповідача про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту з ПДВ в листопаді 2012 року суми в 16861,67 грн. по податковій накладній №7 від 16.11.2012 року, виданої ТОВ "Галтехпром", код 25234271, є необґрунтованим.

Однак, висновками наведеними в акті перевірки №37/2204/34739646 від 21.02.2014 року підтверджується неправомірне віднесення ТОВ "Нива Поділля" до податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року коштів в сумі 4305,00 грн. Докази, наявні в матеріалах справи не спростовують висновків відповідача, а факт порушення позивачем не заперечується.

В силу п.123.1 ст.123 ПК України, у випадку якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки відповідачем встановлено безпідставне віднесення до податкового кредиту з ПДВ суму 4305,00, а тому ним правомірно до вимог п.123.1 ст.123 ПК України застосовано до позивача штраф у розмірі 1435,00 грн., за вказане порушення вимог податкового законодавства України.

Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд вважає, що в частині збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ на суму 5740,00 грн. спірне податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що суд встановив правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001082202 від 19.03.2014 року, лише в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5740,00, тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001082202 від 19.03.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1828122 (один мільйон вісімсот двадцять вісім тисяч сто двадцять дві) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2014 року 16:55.

Суддя /підпис/О.П. Шевчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук