Ухвала

від 29.01.2015 по справі 822/3847/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3847/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

29 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

представника позивача - Думановського Руслана Адольфовича,

представника позивача - Клюка Володимира Федоровича,

представника відповідача - Юрчук Дарії Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Ізяславського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Ізяславського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2014 року №0001082202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1833862,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001082202 від 19.03.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1828122 (один мільйон вісімсот двадцять вісім тисяч сто двадцять дві) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

На підставі направлень від 22.01.2014 року №9, №10, №11, від 10.02.2014 року №15 та наказів Славутської ОДПІ від 22.01.2014 року №61, від 04.02.2014 року №106 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Нива Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.02.2014 року №37/2204/34739646, в якому зафіксовано порушення позивачем п.187.1 ст.187; п.п.192.1.1 ст.192; п.п.195.1.1 ст.195; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.200.1 ст.200; ст.201; п.209.2 ст.209 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1 693 650,00 грн., в т.ч. в серпні 2011 року в сумі 246939,00 грн., в вересні 2011 року в сумі 67397,00 грн., в лютому 2012 року в сумі 397735,00 грн., в березні 2012 року в сумі 19009,00 грн., в липні 2012 року в сумі 150197,00 грн., в серпні 2012 року в сумі 464653,00 грн., в вересні 2012 року в сумі 2184,00 грн. та в жовтні 2013 року в сумі 345536,00 грн.

Так, зокрема, товариством на порушення п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, віднесено до податкового кредиту ПДВ в листопаді 2012 року в сумі 16861,67 грн. по податковій накладній від 16.11.2012 року №7, виданої ТОВ "Галтехпром" (код 25234271), оформленої з порушенням вимог складання податкових накладних (виписаної не у день виникнення податкових зобов'язань).

Крім того, товариством за рахунок формування податкового кредиту по податкових накладних, виписаних суб'єктами господарювання в порушення вимог п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 21.12.2010 року №969, та п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379, п.201.1, 201.2, ст. 201 Податкового кодексу України (у податкових накладних відсутній підпис уповноваженої особи) та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.10 ст. 201, п.11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в сумі 1 662 710,00 грн.

Також, при перевірці наданих податкових накладних, виписаних та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.07.2011 по 30.10.2013 року встановлено, що зазначені податкові накладні в порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України підписані іншою особою, ніж та, що зазначена у стрічці "Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну".

На підставі висновків акту від 21.02.2014 року №37/2204/34739646 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми від 19.03.2014 року "Р" №0001082202 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1 833 862,00 грн.

Не погоджуючи із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідно до пункту 198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Тобто у позивача виникло право, а не обов`язок формувати податковий кредит з ПДВ по передній оплаті або по факту поставки товару. При цьому, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 16861,67 грн. по факту поставки товару.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті та вважає за потрібне зазначити наступне.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що відповідно до листа Державної податкової служби України від 04.03.2013 року №3341/6/15-3115 "Стосовно деяких питань складання податкової накладної" електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

Так, відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок) для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

З наведеної норми вбачається, що законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису, а тому електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, може накладатись різними особами, що мають право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду, у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, тобто у відповідності до п.201.1 ПК України, яка підтверджує факт поставки товару (послуг), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Так, на підтвердження господарських операцій проведених за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року згідно яких було сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 1 662 710,00 грн., товариством надано відповідачу договори поставки, купівлі-продажу товару і надання послуг, видаткові накладні, платіжні доручення, виписки з банківських рахунків позивача на підтвердження перерахування коштів продавцям.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, товариство правомірно віднесло до податкового кредиту ПДВ в листопаді 2012 року суму 16861,67 грн. по податковій накладній від 16.11.2012 року №7, виданої ТОВ "Галтехпром" (код 25234271), оскільки зазначену суму ним віднесено до податкового кредиту по факту поставки товару.

А також апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції в частині неправомірного віднесення ТОВ "Нива Поділля" до податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року коштів в сумі 4305,00 грн., крім того самим позивачем не заперечено факт вчиненого ним порушення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення щодо часткового задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 лютого 2015 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.