Рішення

від 06.11.2014 по справі 910/11741/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11741/14 06.11.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФКОМ» Третя особа, прояка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача ОСОБА_1 стягнення 170 622 гривень 59 копійок

Представники:

від Позивача: Чекалов А.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Новак А.І. (представник за довіреністю);

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФКОМ» (надалі також - «Відповідач) про стягнення 170 622 гривень 59 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування № 28-2522-5069, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi», д.р.н. НОМЕР_3. 11.06.2011 року на дорозі Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя (через кременчук) сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля «Mitsubishi», д.р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля "Cadillac", д.р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1 Так, Позивач зазначає, що згідно із довідкою ВДАІ про обставини ДТП та постановою СВ Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області, зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог ПДР України. 08 серпня 2011 року на підставі складеного страхового акту № ДККА 8343 та розрахунку страхового відшкодування до нього, Позивач відшкодував за Договором добровільного страхування № 28-2522-5069 матеріальні збитки в розмірі 170 622 гривні 59 копійок. Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Відповідачем, Позивач, на підставі статті 1172 Цивільного кодексу України, просить Суд стягнути з Відповідача 170 622 гривень 59 копійок.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/11741/14, судове засідання призначено на 09.07.2014 р.

08.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивач по справі, зокрема, не надав: жодного доказу в підтвердження вини особи ОСОБА_1, доказів які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Відповідачем по справі та виконання останнім службових обов'язків в момент ДТП. Також, Відповідач зазначає, що Позивачем пропущено строк позовної давності.

09.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.06.2014 року.

09.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів по справі.

09.07.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представник позивача в судовому засіданні підтримав подане клопотання про витребування доказів по справі.

Суд, ознайомившись з поданим клопотанням, вважає за необхідне його задовольнити та витребувати в Бориспільського міськвідділу ГУ МВС України в Київській області (08300, м. Бориспіль, вул. Комуністична, 4) адміністративні матеріали стосовно ДТП 11.06.2011 року, що відбулась за участю автомобілів "Міцубіші Паджеро", державний номер НОМЕР_1 та належного Відповідачу автомобіля "Каділлак", державний номер НОМЕР_2.

Також, Суд, керуючись ст. 27 ГПКУ, вважає за доцільне залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, ОСОБА_1, оскільки прийняття рішення у справі №910/11741/14 може вплинути на його права та обов'язки.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, вважає за необхідне зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФКОМ" надати належні докази (копії трудової книжки, трудової угоди, тощо) на підтвердження перебування ОСОБА_1, станом на 11.06.2014 року, в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФКОМ".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 року відкладено розгляд справи на 30.07.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, поданим клопотанням Позивача, залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, витребуванням додаткових доказів по справі.

30.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на підтвердження направлення третій особі копії позовної заяви з додатками, які долучені до матеріалів справи.

30.07.2014 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові докази по справі.

30.07.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 року відкладено розгляд справи на 06.08.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, представника третьої особи в судове засідання, невиконанням Відповідачем вимог ухвали суду від 09.07.2014 року.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 06.08.2014 року справу № 910/11741/14 передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/11741/14 прийнято до провадження суддею Любченко М.О., розгляд справи призначено на 03.09.2014 рік.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року справу № 910/11741/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2014 року справу № 910/11741/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 03.09.2014 рік.

03.09.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2014 року відкладено розгляд справи на 24.09.2014 року.

11.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Бориспільського міськвідділу ГУ МВС України в Київській області надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 24.09.2014 року справу № 910/11741/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2014 року справу № 910/11741/14 прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 01.10.2014 рік.

24.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів по справі, в якому просить Суд витребувати в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформацію про перебування станом на 11.06.2014 року ОСОБА_1 та Відповідача - ТОВ "Нафком" в трудових відносинах та здійснення відрахувань.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з лікарняного, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/11741/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року справу № 910/11741/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 рік.

01.10.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення та підтримав клопотання про витребування додаткових доказів по справі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, клопотанням Позивача, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надати інформацію про перебування станом на 11.06.2014 року ОСОБА_1 та Відповідача - ТОВ "Нафком" в трудових відносинах та здійснення відрахувань, а також уповноважити представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на отримання відповідних документів нарочно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 року відкладено розгляд справи на 16.10.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, представника третьої особи в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

16.10.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року відкладено розгляд справи на 22.10.2014 року.

22.10.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року відкладено розгляд справи на 06.11.2014 року.

06.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивач додаткові докази по справі.

06.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач по справі, зокрема, не надав: жодного доказу в підтвердження вини особи ОСОБА_1, доказів які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Відповідачем по справі та виконання останнім службових обов'язків в момент ДТП. Також, Відповідач зазначає, що Позивачем пропущено строк позовної давності.

В судовому засіданні 06.11.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що на час скоєння ДТП ОСОБА_1 не був працівником відповідача. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив.

Таким чином, незважаючи на те, що Відповідач в судове засідання не з'явився, Суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка Третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 06 листопада 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування № 28-2522-5069, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi», д.р.н. НОМЕР_3.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2011 року на дорозі Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя (через кременчук) сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля «Mitsubishi», д.р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля "Cadillac", д.р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Mitsubishi», д.р.н. НОМЕР_3.

20.06.2011 року старшим слідчим СВ Бориспілського МВ ГУМВС України в Київській області винесено Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до якої в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 відмовлено в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину та направлено копію Постанови начальнику Бориспілського ВДАІ для прийняття рішення відносно ОСОБА_1 щодо порушення вимог п.п. ПДР, що призвели до ДТП.

На підставі Страхового Акту № ДККА-8343 Позивач сплатив на користь Страхувальника 170 622 гривень 59 копійок, що підтверджується Видатковим касовим ордером від 08 серпня 2011 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що враховуючи те, що ОСОБА_1 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Відповідачем, Позивач, на підставі статті 1172 Цивільного кодексу України, просить Суд стягнути з Відповідача 170 622 гривень 59 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором д добровільного страхування № 28-2522-5069 відшкодовано на користь страхувальника 170 622 гривень 59 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Суд зазначає, що постанова у адміністративній справі чи вирок у кримінальній справі не є єдиними документами, що можуть підтверджувати вину особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Таким документами в залежності від обставин справи можуть бути: ухвала про відмову у відкритті кримінального провадження, постанови про закриття кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") тощо.

Отже, сама по собі відсутність постанови про притягнення винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності не може бути достатньою підставою для відмови в позові.

Таким чином, Суд не погоджується з твердженнями Відповідача про те, що позивач по справі, зокрема, не надав жодного доказу в підтвердження вини особи ОСОБА_1, оскільки в матеріалах справи наявна Постанова від 20.06.2011 року старшого слідчого СВ Бориспілського МВ ГУМВС України в Київській області про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до якої в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 відмовлено в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину та направлено копію Постанови начальнику Бориспілського ВДАІ для прийняття рішення відносно ОСОБА_1 щодо порушення вимог п.п. ПДР, що призвели до ДТП. Таким чином, вказаною Постановою від 20.06.2011 року встановлено факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, Суд зазначає, що Позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФКОМ» на дату вчинення ДТП (11.06.2011 року).

Крім того, як вбачається з письмових пояснень Відповідача, які було направлено до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, ОСОБА_1 звільнився з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФКОМ» 31 серпня 2008 року.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги те, що станом на дату вчинення ДТП (11.06.2011 року) ОСОБА_1 не був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФКОМ», Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФКОМ» про стягнення 170 622 гривень 59 копійок є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. В позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - відмовити повністю .

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 07 листопада 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин