Постанова

від 07.10.2014 по справі 804/10642/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 804/10642/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.

при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участю:

представника позивача Охріменко А.А.,

відповідача Негрієнко С.Ф.,

представника третьої особи-2 ОСОБА_3,

представника третьої особи-3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-АГРО» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Криничанського районного управління юстиції Негрієнко Сергія Федоровича, треті особи - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк», Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут-АГРО» (далі - СТОВ «Добробут-АГРО», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Криничанського районного управління юстиції Негрієнко Сергія Федоровича (далі - відповідач), треті особи - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (далі - СТОВ «Агрофірма «Маяк», третя особа-1), Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - третя особа-2), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, третя особа-3), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6, третя особа-4), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7, третя особа-5), в якому просить:

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Негрієнко Сергія Федоровича № 12375343 від 11.04.2014 р. (про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01:002:0063), прийнятого на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_5 та СТОВ «Агрофірма «Маяк»;

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Негрієнко Сергія Федоровича № 9418797 від 24.12.2013 р. (про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01.002:0100), прийнятого на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_6 та СТОВ «Агрофірма «Маяк»;

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Негрієнко Сергія Федоровича № 9425265 від 24.12.2013 р. (про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01:002:0088), прийнятого на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_7 та СТОВ «Агрофірма «Маяк».

В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було укладено договори оренди землі від 10.03.2006 р. та від 04.03.2006 р. з додатковими угодами до них, які було зареєстровано 26.07.2012 р., 16.08.2012 р. Криничанським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». На підставі вказаних договорів оренди власниками землі було передано СТОВ «Добробут-АГРО» земельні ділянки за відповідними актами прийому-передачі земельної частки (паю) в оренду. Відповідно до п. 1 зареєстрованих додаткових угод до вищевказаних договорів оренди землі, термін дії оренди складає 5 років з дати відповідної державної реєстрації додаткової угоди. Таким чином, представником позивачем вказано, що станом на час звернення до суду та розгляду адміністративної справи СТОВ «Добробут-АГРО» є законним орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які належать на праві приватної власності орендодавцям - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Проте, в порушення ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ті їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-ІV (далі - Закон № 1952-ІV), відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень з іншим орендарем - СТОВ «Агрофірма «Маяк», про що свідчать відповідні Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень. Представник позивача з прийнятими відповідачем рішеннями не погодився, наголошував на тому, що державним реєстратором не перевірено факт існування договірних відносин між позивачем власниками вищевказаних земельних ділянок, у зв'язку з чим оскаржувані рішення позивач вважає неправомірними. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зважаючи на порушення відповідачем положень Закону № 1952-ІV, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що державним реєстратором здійснено всі необхідні дії для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідачем не виявлено. Відповідачем вказано, що позивачем не взято до уваги те, що орендарем СТОВ «Агрофірма «Маяк» не могло бути подано ті самі документи, на підставі яких зареєстровані договори оренди СТОВ «Добробут-АГРО». Поряд з цим, за СТОВ «Добробут-АГРО» реєстрація права оренди на вищевказані земельні ділянки в Державному реєстрі прав не проводилась. Державним реєстратором перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснюються пошуки відомостей щодо об'єкта та суб'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав та їх обтяжень, що і було зроблено відповідачем. За результатами отриманої відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено відсутність інформації щодо реєстрації іншого речового права щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Виходячи з наведеного, враховуючи, що документи, подані СТОВ «Агрофірма «Маяк» та орендодавцями для державної реєстрації прав та їх обтяжень в повному обсязі, відповідали вимогам Закону № 1952-ІV та не викликали у державного реєстратора сумнів у їх достовірності, відповідачем було правомірно прийнято оскаржувані рішення про державну реєстрацію права оренди щодо земельних ділянок.

Представником третьої особи-1 подано до суду письмові пояснення на адміністративний позов з наступним обґрунтуванням. Представником СТОВ «Агрофірма «Маяк» вказано, що позивачем не надано належних доказів реєстрації додаткових угод відповідно до вимог чинного законодавства на момент такої реєстрації, не надано належних та допустимих доказів здійснення записів про реєстрацію додаткових угод, не надано витягів із Поземельних книг щодо реєстрації договорів. Записи про реєстрацію додаткових угод, укладених між третіми особами та СТОВ «Добробут-АГРО», на думку представника третьої особи-1, суперечать чинному законодавству, з огляду на наступне: ДП «Центр ДЗК» в 2012 р. не проводив будь-якої реєстрації договорів оренди земельних ділянок у зв'язку з переданням з 01.01.2011 р. повноважень щодо здійснення такої реєстрації до компетенції територіальних органів держземагенства; записи про державну реєстрацію додаткових угод до договорів оренди не містять відтиску печатки органу реєстрації; довідка Відділу Держземагенства у Криничанському районі про здійснення державної реєстрації додаткових угод не може бути підтвердженням здійснення такої реєстрації, оскільки таким доказом є виключно витяги із поземельних книг щодо такої реєстрації та докази реєстрації у електронному вигляді, які не були надані позивачем. Представник третьої особи-1 наголошував, що у відповідача не було обґрунтованих та законних підстав для відмови у державній реєстрації права оренди на підставі укладених договорів оренди землі між СТОВ «Агрофірма «Маяк» та орендодавцями. Поряд з цим, представником зазначено про необґрунтованість посилань позивача на листи Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 р. та № 9300/05-15-14 від 06.06.2014 р. Представник третьої особи-1 в судових засіданнях просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. В судове засідання 07.10.2014 р. представник третьої особи-1 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

21.08.2014 р. представником третьої особи-2 подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що факти щодо реєстрації у 2012 р. договорів оренди та додаткових угод до них, вказані позивачем, не відповідають дійсності. В структурі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» були відповідні міські та районні відділи реєстрації, які до 01.01.2011 р. здійснювали ведення Поземельних книг та книг реєстрації, у тому числі, Криничанський районний відділ. Проте з 01.01.2011 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021, якою було затверджено порядки ведення Поземельної книги і Книги записів. Згідно із положеннями п.6, п.10 Порядку ведення Поземельної книги та п. 4, п. 7, п. 8 Порядку ведення Книги записів ведення Поземельної книги та Книги записів у паперовому вигляді покладалось на територіальні органи Держземагентства, які у межах наданих їм повноважень вносили записи до розділів зазначених книг тощо. На виконання цієї постанови структурні підрозділи Центру ДЗК всі Поземельні книги та Книги записів у паперовому вигляді передали до територіальних відділів Держземагентства. У зв'язку з прийняттям вказаної постанови та Закону України від 11.02.2010 р. № 1878-VI відбулись зміни в організації виробництва в Центрі ДЗК та було приведено у відповідність до виробничо-економічних завдань організаційні структури та чисельність працівників філій: затверджені та введені в дію організаційні структури філій Центру ДЗК, у тому числі і Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК. Всі працівники районних та міських відділів Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК, які вели Поземельні книги і Книги записів та здійснювали відповідну державну реєстрацію правовстановлюючих документів на землю, були звільнені із-за скорочення штату. Таким чином, представником третьої особи-2 вказано, що з 2011 року в структурі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК відсутні районні та міські відділи, у тому числі і Криничанський районний відділ. Отже, у вказаний позивачем період, зокрема 26.07.2012 р., 16.08.2012 р. не існувало Криничанського районного відділу філії Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК. Представник третьої особи-2 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала, підтримала раніше надані письмові пояснення, в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла 14.05.2014 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 575796, копія якої долучена до матеріалів адміністративної справи. Представник третьої особи-4 в судове засідання не прибув.

Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що додаткову угоду з СТОВ «Добробут-АГРО» ОСОБА_5 не підписувала та такого наміру не мала, а уклала договір оренди земельної ділянки з СТОВ «Агрофірма «Маяк» у 2013 р. Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні звернув увагу суду на те, що у додатковій угоді, начебто підписаною ОСОБА_5, наявна печатка Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області «для документів», а не гербова печатка. Поряд з цим, у вказаній додатковій угоді відсутні дата та кадастровий номер земельної ділянки. Представник третьої особи-3 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

ОСОБА_7 - третя особа-5 в судовому засіданні 18.09.2014 р. повідомив, що він не мав наміру підписувати додаткову угоду до договору оренди з СТОВ «Добробут-АГРО» та не підписував її, ОСОБА_7 було укладено договір з СТОВ «Агрофірма «Маяк». Третьою особою-5 надано суду довідку Криничанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 4339 від 13.08.2014 р. щодо наявності в провадженні слідчого відділу кримінального провадження за фактом самоправства за ознаками злочинного, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу України. У довідці зазначено, що в рамках кримінального провадження було допитано свідка - ОСОБА_7, який пояснив, що у його власності є земельна ділянка (пай) кадастровий номер 1222085000:002:0088. До 2013 р. пай, належний ОСОБА_7 знаходився в оренді СТОВ «Добробут-АГРО», а по закінченню терміну оренди ОСОБА_7 не мав наміру продовжувати співпрацювати з СТОВ «Добробут-АГРО» та уклав договір оренди з СТОВ «Агрофірма «Маяк» строком на 5 років, у зв'язку з чим у СТОВ «Добробут-АГРО» не має підстав для обробітку земельної ділянки ОСОБА_7 Третя особа-5 просив відмовити в задоволенні адміністративного позову. 07.10.2014 р. ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2006 р. між СТОВ «Добробут-АГРО» (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договір оренди, об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 8, 170 га, що знаходиться на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 5 років.

04.03.2006 р. між СТОВ «Добробут-АГРО» (орендар) та ОСОБА_6 (орендодавець) укладено договір оренди, об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 8, 054 га, що знаходиться на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 5 років.

10.03.2006 р. між СТОВ «Добробут-АГРО» (орендар) та ОСОБА_7 (орендодавець) укладено договір оренди, об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 8, 054 га, що знаходиться на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 5 років.

Вказані договори було посвідчено у Покровській сільській раді Криничанського району Дніпропетровської області.

На підставі зазначених договорів власниками земель було передано СТОВ «Добробут-АГРО» (орендар) земельні ділянки за відповідними актами прийому передачі земельної частки (паю) в оренду.

До матеріалів справи представником позивача надано копії додаткової угоди до договору оренди землі між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_5, додаткової угоди до договору оренди землі між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_6, додаткової угоди до договору оренди землі між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_7

У відповідності до положень вищевказаних додаткових угод, договори укладено на 5 років з дати реєстрації цих додаткових угод. Додаткові угоди позивача з орендодавцями зареєстровано у Криничанському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного Земельного Кадастру».

24.12.2013 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Негрієнко С.М. на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_7 та СТОВ «Агрофірма «Маяк» прийнято рішення № 9425265 про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01:002:0088, реєстраційний номер 252427312220.

24.12.2013 р. відповідачем на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_6 та СТОВ «Агрофірма «Маяк» прийнято рішення № 9418797 про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01.002:0100, реєстраційний номер 252427312220.

11.04.2014 р. на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_5 та СТОВ «Агрофірма «Маяк» відповідачем прийнято рішення № 12375343 про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01:002:0063.

Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, вищевказані договори оренди земельних ділянок укладені СТОВ «Агрофірма «Маяк» з орендодавцями строком на 5 років.

Позивач не погодився з рішеннями про реєстрацію права оренди щодо вказаних земельних ділянок за СТОВ «Агрофірма «Маяк» та зазначив, що право оренди належить СТОВ «Добробут-АГРО» на підставі додаткових угод до договорів оренди між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Представник позивача наголошував, що оскаржувані рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Негрієнко С.М. від 24.012.2013 р. та 11.04.2014 р. прийняті в порушення вимог ст. 9 Закону № 1952-ІV.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону № 1952-ІV, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (який був чинний станом на час винесення оскаржуваних рішень від 24.12.2013 р.), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (далі - Порядок № 868).

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості визначено Законом України № 1952-IV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статті 2 Закону № 1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Положеннями ст. 3 Закону № 1952-ІV визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема, право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону.

Згідно статті 8 Закону № 1952-ІV до повноважень відповідача, зокрема, належать проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмови у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону № 1952, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частинами 1, 4 ст. 15 Закону № 1952-ІV передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав;) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна врегульовано Порядком № 703 (чинного станом на час прийняття оскаржуваних рішень), Порядком № 868.

Пунктом 10 Порядку № 703 встановлено, що заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Відповідна правова норма знайшла своє відображення в п. 13 Порядку № 868.

Положеннями п. 27 Порядку № 703 встановлено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат (п.п.1); державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою (п.п. 9).

Аналогічна правова норма закріплена в п. 37 Порядку № 868.

З письмових заперечень та пояснень відповідача в судовому засіданні вбачається, що державним реєстратором за результатами розгляду документів, поданих до реєстраційної служби ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, встановлено, що подані документи відповідали вимогам Закону № 1952-ІV, надані у повному обсязі, передбаченому Порядком № 703, Порядком № 868 та не викликали у державного реєстратора сумнів у їх достовірності. Поряд з цим, для державної реєстрації орендодавцями надано відповідачу для огляду оригінали державних актів на право приватної власності на землю.

Відповідач зазначив, що у нього не було підстав для витребування передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, що передбачено п.п. 8-1 п. 8 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-ІV та на чому наполягав представник позивача, оскільки такої потреби не було.

Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, передбачені Законом № 1952-ІV, у державного реєстратора були відсутні.

Судом досліджено долучені до матеріалів справи копії реєстраційних справ: про державну реєстрацію іншого речового права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01:002:0063, власником якої є ОСОБА_5; про державну реєстрацію іншого речового права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01.002:0100, власником якої є ОСОБА_6; про державну реєстрацію іншого речового права оренди щодо земельної ділянки кадастровий № 1222085000:01:002:0088, власником якої є ОСОБА_7

Судом не встановлено порушень вимог Закону № 1952-ІV та Порядку № 703 (який був чинний станом на день прийняття оскаржуваних рішень від 24.12.2013 р.), Порядку № 868 при їх поданні, органу державної реєстрації прав було подано всі необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені Порядком № 703 та Порядком № 868. У суду відсутні підстави вважати, що подані орендодавцями документи є недостовірними та не викликають у суду сумнівів у їх дійсності.

Таким чином, перевіряючи правомірність прийнятих державним реєстратором рішень від 24.12.2013 р. та 11.04.2014 р. про державну реєстрацію права оренди щодо земельних ділянок, суд не вбачає в діях відповідача порушень вимог Закону № 1952-ІV, Порядку № 703 та Порядку № 868.

Що стосується посилання представника позивача на наявність додаткових угод між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, якими продовжено строк дії договорів оренди землі від 2006 р. строком на 5 років, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Досліджуючи копії додаткових угод між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, судом встановлено, що в них відсутні дати угод та кадастрові номери земельних ділянок, що передаються в оренду.

Представник ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судових засіданнях наголошували, що додаткові угоди з СТОВ «Добробут-АГРО» вони не підписували та такого наміру не мали, а уклали договори оренди земельних ділянок з СТОВ «Агрофірма «Маяк» у 2013 р.

Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні звернув увагу суду на те, що у додатковій угоді, начебто підписаною ОСОБА_5, поряд з відсутністю дати угоди та кадастрового номеру земельної ділянки, наявна печатка Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області «для документів», а не гербова печатка.

Судом встановлено, що у додаткових угодах між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_6, ОСОБА_7 також наявна печатка Відділу Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області «для документів».

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на пояснення третьої особи-2 щодо відсутності в період 26.07.2012 р., 16.08.2012 р. (дати реєстрації додаткових угод) Криничанського районного відділу філії Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК, у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо дійсності укладених між СТОВ «Добробут-АГРО» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 додаткових угод до договорів оренди землі.

Судом досліджено долучені представником позивача до адміністративного позову копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформовані за заявами (запитами) ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 01.07.2014 р. та встановлено наступне. Представник ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували подання заяв (запитів) від 01.07.2014 р. до державного кадастрового реєстратора (нотаріуса) про надання відповідних Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Суд звернув увагу на те, що ОСОБА_6 01.07.2014 р. не могло бути подано заяву (запит) до державного кадастрового реєстратора (нотаріуса) про надання Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, оскільки остання померла 14.05.2014 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 575796. Яким чином позивач отримав вказані вище Витяги, представник позивача в судовому засіданні пояснити не зміг.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на порушення відповідачем ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-ІV, п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-ІV, оскільки державним реєстратором Негрієнко С.М. перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснено пошуки відомостей щодо об'єкта та суб'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав та їх обтяжень. За результатами отриманої відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено відсутність інформації щодо реєстрації іншого речового права щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Суд зазначає, що ст. 24 Закону № 1952-ІV містить виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Представник позивача наголошував на тому, що відповідачу необхідно було відмовити орендодавцям у державній реєстрації прав оренди земельних ділянок за СТОВ «Агрофірма «Маяк» з посиланням на п.п.1, 6 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-ІV, а саме, на підставі подання заявником тих самих документів, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Проте, заявниками не могло бути подано до реєстраційної служби ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав, оскільки орендодавцями укладено договори оренди з іншим підприємством - СТОВ «Агрофірма «Маяк». Поряд з цим, державним реєстратором Негрієнко С.М. встановлено відсутність в Державному реєстрі прав та їх обтяжень інформації щодо реєстрації іншого речового права щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Окрім вищевказаного, суд зазначає, що п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-ІV закріплено право державного реєстратора під час проведення державної реєстрації запитувати додаткову інформацію у відповідних органів, підприємств, установ та організацій, саме в разі якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених Законом № 1952-ІV відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Імперативного обов'язку витребування додаткових документів п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-ІV не містить.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на листи Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 р. «Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами» та № 9300/05-15-14 від 06.06.2014 р. «Щодо проблемних питань, які виникають при проведенні державної реєстрації речових прав на земельні ділянки» та зазначає, що вказані листи мають інформативний, рекомендаційний характер та не є нормативно-правовими документами для проведення державної реєстрації. Окрім цього, лист Державної реєстраційної служби України № 9300/05-15-14 від 06.06.2014 р. складено після прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим посилання на нього як на підтвердження протиправності рішень відповідача є недоречним.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-ІV, судом встановлено відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень державним реєстратором Негрієнко С.М. за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, зокрема, з підстав, визначених позивачем.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1952-ІV передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Пунктом 23 Порядку № 703 та пунктом 28 Порядку № 868 передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом № 1952-ІV.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, судом не встановлено порушень з боку державного реєстратора Негрієнко С.М. при прийнятті оскаржуваних рішень, документами, долученими до матеріалів справи, не підтверджено протиправності винесених рішень. Судом встановлено, що відповідач діяв на підставі Закону № 1952-ІV, Порядку № 703, Порядку № 868, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13 жовтня 2014 р.

Суддя О.М. Неклеса