Ухвала

від 06.11.2014 по справі 826/8910/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8910/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благов інтер'єр" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків платника податків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло подання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ, заявник) про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 242 097, 14 грн. з розрахункових рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Благов Інтер'єр" у банках.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року провадження у справі за вказаним поданням закрито.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі складеного за результатами документальної перевірки ТОВ "Благов Інтер'єр" акта, ДПІ 26.07.2013 було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001652205 (форми "Р"), яким ТОВ "Благов Інтер'єр" визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 114 446, 25 грн. та № 0001662205 (форми "Р"), яким ТОВ "Благов Інтер'єр" визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 120 168, 75 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 26.07.2013р. були оскаржені підприємством в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року у справі № 826/15774/13-а позові вимоги ТОВ "Благов Інтер'єр" задоволено - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26 липня 2013 року № 0001652205 та № 0001662205.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року зазначене судове рішення скасовано, та прийнято нове про відмову у задоволенні позову Товариства.

Крім того, на день звернення із поданням за підприємством обліковувалася заборгованість по податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою ТОВ "Благов Інтер'єр" задекларованих ним у податковій деклараціях з податку на додану вартість за звітні періоди березень і квітень 2014 року.

23 квітня 2014 року на адресу ТОВ "Благов Інтер'єр" було надіслано податкову вимогу від 17.04.2014р. № 1596-25 на суму податкового боргу у розмірі 241 908, 50 грн. Вказана податкова вимога була отримана підприємством 25 квітня 2014 року.

У зв'язку із цим, вважаючи, що зазначені суми податкових зобов'язань були угодженими, в тому числі в судовому порядку, та у встановлені чинним податковим законодавством не були сплачені і набули статусу податкового боргу, податковий орган до суду із зазначеним поданням після спливу 60 днів, наступних за днем надіслання податкової вимоги, при цьому станом на день звернення із вказаним поданням сума непогашеного податкового боргу підприємства перед бюджетом не змінилася та становила 242 097, 14 грн.

Закриваючи провадження за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявний спір про право, що унеможливлює розгляд відповідних вимог в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України Провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена своєчасно, набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як на підставу наявності у відповідача податкового боргу позивач посилається на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26 липня 2013 року № 0001652205 та № 0001662205, зобов'язання за якими набуло статусу узгодженого з 26.02.2014, а саме з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 у справі № 826/15774/13-а, якою у задоволенні вимог ТОВ "Благов Інтер'єр" про скасування зазначених ППР було відмовлено. Крім того, податковий орган посилається на заборгованість по податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою Товариством задекларованих ним у податковій деклараціях з податку на додану вартість за звітні періоди березень і квітень 2014 року.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п.59.4 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Водночас, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на податкову адресу відповідача 23.04.2014 було надіслано податкову вимогу від 17.04.2014р. № 1596-25 на суму податкового боргу у розмірі 241 908, 50 грн. Вказана податкова вимога була отримана підприємством 25 квітня 2014 року.

Пунктом 95.2 ст.92 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 2 статті 183-3 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що з даним поданням податковий орган звернувся 23.06.2014, тобто в межах встановленого наведеними вище приписами строку.

Крім того, Вищий адміністративний суд України у Інформаційному листі від 12.04.2012 р. N 1044/11/13-12, акцентував увагу судів, що органом державної податкової служби повинно бути надано суду документальне підтвердження, в тому числі, розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу - податкові декларації, податкові повідомлення-рішення тощо).

Позивачем у поданні наведено відповідний розрахунок податкових зобов'язань відповідача.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч.4 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 02.02.2011 р. № 149/11/13-11, зокрема роз'яснив, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Це стосується в тому числі випадку оскарження до суду податкового повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 червня 2014 року у справі № К/800/16905/14 залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року, якою вимоги ТОВ "Благов Інтер'єр" задоволено - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26 липня 2013 року № 0001652205 та № 0001662205.

Вказані податкові повідомлення-рішення лежать в основі обґрунтування ДПІ наявності у відповідача суми податкового боргу.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив наявність в межах даної справи спору про право.

Оскільки наявність спору про право унеможливлює розгляд відповідних вимог в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Крім того, суд вірно наголосив, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку, в силу приписів частини 6 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благов інтер'єр" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків платника податків у банках - залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.