Рішення

від 06.11.2014 по справі 537/2602/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/2602/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3408/14

Головуючий у 1-й інстанції Якимець Т. Є.

Доповідач Кривчун Т. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.,

Суддів: Абрамова П.С., Карнауха П.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 вересня 2014 року

по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський старховий дім» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в порядку регресу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ПАТ «Київський страховий дім» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на його користь в порядку регресу 10051,81 грн. шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.08.2013 року на перехресті вулиць Київська та Московська в м. Кременчуці за участю транспортних засобів: «ВАЗ 2101», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_1, та «Chery Tiggo», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 було завдано збитків автомобілю «Cheri Tiggo».

Зазначають, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.09.2013 р. винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_1, а ПрАТ «Київський страховий дім», де застраховано цивільно-правову відповідальність власника «ВАЗ 2101» виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 10051,81 грн., яке відповідач добровільно сплатити відмовився.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням не погодився позивач, представник якого в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилаються на те, що місцевим судом неправильно застосовано положення ст.ст.33, 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон), а саме в частині того, що водій ТЗ, причетний до пригоди, зобов»язаний невідкладно, але не пізніше трьох днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка. Встановивши, що такого повідомлення не було надано, суд безпідставно не взяв до уваги доводи позивача та дійшов невірного висновку про відсутність підстав для пред»явлення регресного позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Як установлено постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.09.2013 року по адміністративній справі №537/4765/13-п, 22 серпня 2013 року о 18:00 год. ОСОБА_1 в м. Кременчуці на перехресті вулиць Київська та Московська, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції і допустив зіткнення з автомобілем Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який зупинився попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначеною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн. в дохід держави (а.с.6).

Факт вчинення ДТП також підтверджується довідкою №9252064 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою ВДНУ Кременчуцького МУ 29.11.2013р. за №2/13263 (а.с.19).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, зареєстрований за ОСОБА_3 (а.с.11).

Установлено, що автомобіль ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, належить ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Chery Tiggo, д.н.з НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, на час вчинення ДТП була застрахована у Кременчуцькій філії Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» згідно Полісу № АВ/9321944 за заподіяну шкоду третім особам (а.с.13), а власника автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 - в ПрАТ «Київський страховий дім» згідно Полісу № АС/4268086 за заподіяну шкоду третім особам, страхувальник - ОСОБА_6 (а.с.7).

Згідно довідки інспектора СО ДТП ВДАІ КМУ Акіменка М.М., 22.08.2013р. о 18:00 год. на перехресті вул. Київська з вул. Московська в м. Кременчуці внаслідок ДТП транспортний засіб марка (тип) Chery Tiggo, д.н.з НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, отримав механічні пошкодження заднього бамперу, кришки багажнику, скла багажнику, кожуху запаски (а.с.18).

За Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №08/414/13 від 24.08.2013 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу автомобіля Chery Tiggo, д.н.з НОМЕР_2, ОСОБА_3 становить 13189,76 грн. (а.с.20-42).

24.08.2013 року ОСОБА_3 повідомила ПрАТ «Київський страховий дім» про настання страхового випадку, а 24.10.2013 року звернулася до ПрАТ «Київський страховий дім» з Заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб (а.с.8,43).

09.01.2014 року ПрАТ «Київський страховий дім» прийнято Рішення № 533ЦВ2014 по страховій справі №533ЦВ/13 про виплату 10051,81 грн. страхового відшкодування ОСОБА_3 як власнику пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу Chery Tiggo, д.н.з НОМЕР_2 (а.с.44).

Відповідно до Платіжного доручення №3297 від 14.03.2014 року, ПрАТ «Київський страховий дім» здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 10051,81 грн. (а.с.45).

20.03.2014 року за вих. №274 ПрАТ «Київський страховий дім» направив ОСОБА_1 Вимогу про стягнення шкоди, завданої ДТП в порядку регресу, яка залишена ОСОБА_1 без задоволення (а.с.46-48).

03.04.2014 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ПрАТ «Київський страховий дім» заяву про відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу (а.с.50), на яку ПрАТ «Київський страховий дім» надав письмову відповідь, яка за вих. №412 від 30.04.2014 р. була надіслана на адресу ОСОБА_1 (а.с.53).

Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспорною пригодою в порядку регресу, місцевий суд виходив із того, що відповідачем після дорожньо-транспортної пригоди протягом трьох днів були вжиті заходи з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, а тому, не дивлячись на те, що він письмово не надав страховику протягом трьох днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого автомобіля та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, дійшов висновку про відсутність підстав для пред'явлення регресного позову.

Однак з таким висновком не можна погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до п.п.33.1, п.п.33.1.4 ст.33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості, повідомлення про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу . Якщо водій транспортного засобу з поважний причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно до пдп.г п.38.1.1 даного Закону, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року №3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Отже, факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Зазначена правова позиція сформульована у постанові ВСУ по справі № 6-1цс14 від 12.02.2014 року.

Пунктом 16 Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону №1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Установлено, що ні відповідач ОСОБА_1, ні страхувальник ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якого застрахована згідно Полісу №АС/4268086 у ПрАТ «Київський страховий дім», ні в суді першої, ні в апеляційній інстанції не надали жодних доказів щодо повідомлення страховика - ПрАТ «Київський страховий дім» - про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 22.08.2013 року між водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_4, у строки і за умов, визначених у пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону.

Також ними не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин невиконання обов'язку, встановленого у пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Полісу страхування.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що він телефонував до страховика та повідомляв про ДТП не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що відповідно до положень Закону №1961-ІУ від 01.07.2004р. повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка подається страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, письмово .

Таким чином, суд першої інстанції не врахував положення п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

За вказаних обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

У відповідності до положень ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Київський страховий дім» підлягають стягненню 243,60 грн. сплаченого судового збору при подачі позову до суду першої інстанції (а.с.5) та 121,80 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.130), а всього - 365,40 грн. сплачених судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», - задовольнити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 вересня 2014 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (код ЄДРПОУ 25201716, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема,37-41, оф.407, Р/р 265083011648 в АБ «Національні інвестиції» м. Києва,МФО 300498), 10051, 81 (десять тисяч п»ятдесят одну гривню 81коп.) грн. шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу та 365,40 (триста шістдесят п»ять гривень 40коп.) судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ П.С. Абрамов

/підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун