Рішення

від 03.11.2014 по справі 1312/3553/12

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №1312/3553/12

Провадження №2/463/57/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Мармаша В.Я.

при секретарі - Магеровській Ю.Я.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Петролюка А.М., Семків Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 37» про стягнення вартості частки у майні товариства, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, який в ході судового розгляду справи уточнив, та остаточно просив стягнути з останнього вартість частки у майні товариства, що належала спадкодавцю ОСОБА_5, в розмірі 112319,20 грн., три проценти річних в сумі 12730,54 грн. та 23137,76 грн. інфляційних втрат. Позов мотивує тим, що його мати ОСОБА_5 була однією з учасників ТзОВ «Аптека № 37» з часткою у статутному фонді товариства 14 %, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13793271 від 16.05.2012р. із розміром внеску до статутного капіталу 4767,70 грн. Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану ЛМУЮ). Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 21.07.2010 року № 4-1046, він є спадкоємцем майна його матері, в тому числі частки у статутному фонді ТзОВ «Аптека № 37» в сумі 4767,70 грн., що складає 14 % статутного фонду товариства. З моменту смерті його матері відповідач із ним як спадкоємцем її майна розрахунку, в тому числі вартості частки у майні товариства не провів, не зважаючи на його неодноразові звернення. 22 травня 2012 року він надіслав відповідачу заяву про відмову від вступу до складу учасників товариства та виплату йому у грошовій або натуральній формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5, однак при зустрічі керівник товариства відмовив йому у цьому. Враховуючи, що ОСОБА_5 вийшла із складу учасників товариства з моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому розрахунки з її правонаступником повинні були бути проведені в строк до 12 місяців з дня її виходу, а саме до 19.01.2011 року. Згідно з висновком № 3364 судової оціночно-будівельної експертизи від 07.05.2014р. вартість нежитлових приміщень відповідача, які розташовані на АДРЕСА_1, станом на 19.01.2010р. могла становити 770980 грн. Згідно з висновком № 3366 судово-економічної експертизи від 28.05.2014р. вартість нерозподіленого прибутку відповідача станом на 19.01.2010р., що підлягає виплаті позивачу пропорційно його частці 14 % у статутного фонді, становить 4382 грн. Відтак вартість частки у майні відповідача, що підлягає виплаті позивачу, становить 112319,20 грн. (770980х14/100 = 107 937,20 грн. та 4382 грн., що становить 14 % суми нерозподіленого прибутку). Станом на 28.10.2014р. відповідач вартості частки у майні товариства позивачу не виплатив. З підстав, передбачених ст. 625 ЦК України, відповідач повинен сплатити позивачу суму трьох процентів річних за період з 20.01.2011р. по 30.10.2014р., що становить 12730,54 грн., та суму інфляційних втрат за період з лютого 2011 року по вересень 2014 р. в розмірі 23137,76 грн. у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали із аналогічних викладеним у позовній заяві та уточненнях до неї підстав.

Представники відповідача Петролюк А.М., Семків Н.М. у судовому засіданні проти позову заперечили, пояснивши, що заявою від 18.05.2012 року позивач сповістив відповідача про смерть учасника товариства ОСОБА_5, до цього моменту про вказану обставину відповідачу не було відомо. Одночасно він заявив, що є спадкоємцем останньої, та заявив про відмову від вступу до товариства й просив виплатити йому частку у статутному капіталі в розмірі 14 %. Не зволікаючи із вирішенням цього питання, його було винесено на загальні збори товариства, і 06.06.2012 року було прийнято рішення про задоволення заяви позивача та виплату йому частки померлого учасника товариства ОСОБА_5 Таким чином, позивач звернувся до суду передчасно до порушення його права. З підстав, передбачених ст.ст. 147, 148 ЦК України, ст.ст. 54, 55 ГК України, вважає, що виплата спадкоємцю повинна була бути проведена у строк до 12 місяців з моменту звернення із заявою про відмову від вступу до складу учасників товариства, тобто до 18.05.2013 року. Належна до виплати позивачу вартість частки у майні відповідача повинна обчислюватися, виходячи із балансової, а не ринкової вартості майна товариства. Крім того, із позивача повинен бути вирахуваний податок із доходів фізичних осіб. Стосовно стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то такі не підлягають стягненню із відповідача, оскільки вони є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання договірного зобов'язання, а не деліктного, що виникло між сторонами. Крім того, до даних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність тривалістю у три роки, а перебіг порушеного права позивача починає спливати лише з 18.05.2013 року, оскільки заяву про небажання стати учасником товариства та про виплату йому частки в майні товариства позивачем подано лише 18.05.2012 року, а обов'язок сплатити кошти у сумі, яка становить частку учасника на день його смерті (19.01.2010р.), у відповідача виникає протягом 12 місяців з моменту відмови стати учасником товариства, тобто лише з 18.05.2013 року у позивача могло мати місце порушення його права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - мати позивача, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану ЛМУЮ, яка була співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека 37», у статутному фонді якого спадкодавцю належало 14 % або 4767,70 грн., що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13793271 від 16.05.2012р.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 21.07.2010 року № 4-1046, позивач є спадкоємцем майна його матері, в тому числі частки у статутному фонді ТзОВ «Аптека № 37» в сумі 4767,70 грн., що складає 14 % статутного фонду товариства.

Згідно із Законом України «Про господарські товариства» та ст. 115 ЦК України власником майна товариства є виключно саме товариство. Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Згідно з ч. 5 ст. 147 ЦК України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень ст. 148 ЦК України.

Згідно з п. 4.18 Статуту товариства, при відмові спадкоємця від вступу до товариства йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, вартість якої визначається на день смерті.

Статтею 148 ЦК України передбачено, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Спадкоємець має право одержати вартість частини майна, пропорційну частці спадкодавця у статутному капіталі товариства, або за домовленістю виплата вартості частини майна може бути замінена переданням майна в натурі.

Враховуючи визначення поняття майна, наведене у ст. 190 ЦК України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, слід брати до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. При цьому будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92).

Враховуючи вищенаведене, встановлення дійсної вартості частки позивача у товаристві, що належить до сплати останньому у порядку спадкування частки, яка належала його матері, потребує спеціальних знань.

Висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 3364 від 07.05.2014р. визначено дійсну вартість майна (нежитлових приміщень) ТзОВ «Аптека № 37» загальною площею 94,20 кв.м. на АДРЕСА_1 яка станом на 19.01.2010р. становить 770980 грн.. Відповідно, вартість 14/100 частин даної будівлі складає 107937,20 грн. (770980х14/100). Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 3366 від 28.05.2014 року вартість нерозподіленого прибутку відповідача станом на 19.01.2010р., що підлягає виплаті позивачу пропорційно його частці 14 % у статутного фонді, становить 4382 грн. Відтак вартість частки у майні відповідача, яка підлягає виплаті позивачу, становить 112319,20 грн. (107937,20 грн. та 4382 грн.). При цьому підстав для вирахування із цієї суми у судовому рішенні податку із доходів фізичних осіб суд не вбачає, оскільки суд не є податковим агентом в розумінні ПК України.

В силу вимог ст.147 ЦК України розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу. яка регламентує питання виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до ст. 148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці власника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Частина 2 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що при відмові спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Таким чином, законом визначено, що виплата спадкоємцю проводиться в строк до 12 місяців з дня виходу.

У п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вказано, що вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку із цим Верховний Суд України дійшов висновку, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства, права учасника є порушеними та підлягають захисту, в тому числі в судовому порядку.

Як встановлено судом, заявою від 18.05.2012 року позивач сповістив відповідача про смерть учасника товариства ОСОБА_5. При цьому представники відповідача ствердили, що до цього моменту про вказану обставину відповідачу не було відомо, доказів протилежного позивачем суду не представлено. Одночасно заявою від 18.05.2012р. позивач заявив, що є спадкоємцем ОСОБА_5, та заявив про відмову від вступу до товариства й просив виплатити йому частку у статутному капіталі в розмірі 14 %. Таким чином, виплата позивачу вартості частки спадкодавця у товаристві на день його смерті (19.01.2010р.) повинна була бути здійснена у строк до 12 місяців з моменту звернення із заявою про відмову від вступу до складу учасників товариства, тобто до 17.05.2013 року включно, й перебіг порушеного права позивача слід обчислювати з 18.05.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 12.12.2011р., що прийнята з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Верховний Суд України дійшов до висновку, що зобов'язання щодо виплати вартості частини майна товариства при виході учасника є грошовим та за його порушення застосовуються наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки станом на дату ухвалення рішення судом відповідач вартості частки у майні товариства позивачу не виплатив. З підстав, передбачених ст. 625 ЦК України, виходячи із заявлених позовних вимог, відповідач повинен сплатити позивачу суму трьох процентів річних за період з 18.05.2013р. по 30.10.2014р. (530 днів х 112319,20 грн. х 0,03), що становить 12730,54 грн., та суму інфляційних втрат за період з червня 2013 року по вересень 2014 р. (індекс інфляції за цей період 116,527%) в розмірі 18562,99 грн. у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

З відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (91,62%), виходячи із належного до сплати розміру судового збору (1481,87 грн.), що становить 1357,69 грн. Квитанції про оплату вартості судової експертизи сторонами суду не представлено, а тому її вартість до складу судових витрат не включається.

Виходячи із вищенаведеного та керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст. 11, 15, 525, 526, 625 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 37» на користь ОСОБА_1 вартість частки у майні товариства, що належала спадкодавцю ОСОБА_5, в розмірі 112319,20 грн., три проценти річних в сумі 4892,81 грн. та 18562,99 грн. інфляційних втрат.

В решті вимог - відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 37» на користь ОСОБА_1 1357,69 грн. сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя Мармаш В.Я.