Ухвала

від 23.10.2014 по справі 2а-6846/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 9104/179161/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона ЛТД» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

02 серпня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона ЛТД» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про скасування постанови №0111 від 4 червня 2012 року про накладення штрафу в сумі 1700 гривень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області №0111 від 14 червня 2012 року про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700 гривень.

Із таким судовим рішенням не погодилася Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області, подавши апеляційну скаргу, в якій вказала про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначив, що позивач порушив Закон України «Про рекламу». Про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу був належним чином повідомлений, про що свідчать реєстр вихідної рекомендованої кореспонденції, однак на засідання комісії не з'явився. Тому рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято на підставі наявних а матеріалах справи доказів та у відповідності до норм чинного законодавства. Враховуючи викладене, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року та прийняти нову про відмову в позові.

Заперечень на апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду подано не було.

Представник позивача Прокопенко А.О. у судовому засіданні 16 жовтня 2014 року заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що підприємство жодних повідомлень про дату розгляду справи про правопорушення в сфері реклами не отримувало, а тому було позбавлено можливості дати свої пояснення та викласти заперечення.

Представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона ЛТД» зареєстроване 19 листопада1992 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено Протокол про порушення законодавства про рекламу №0111 від 14 червня 2012 року, яким встановлено, що у порушення вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» керівництвом ТзОВ «Аскона ЛТД» прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Львів, пр. Червоної Калини, вул. Чукаріна без погодження з органами місцевого самоврядування. Також встановлено, що позивачем всупереч вимогам, визначеним п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», не подано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовлення реклами.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на підставі матеріалів справи та Протоколу засідання від 14 червня 2012 року відповідачем було прийнято рішення №0111 від 14 червня 2012 року, яким накладено на ТзОВ «Аскона ЛТД» штраф у розмірі 1700 грн. за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність цього рішення з таких підстав.

Згідно абз. 11 ст. 1 Закону України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 року реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

У відповідності до ст. 16 цього Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Вище вказаним нормативним актом передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Згідно ч.ч. 1, 6, 11 ст. 27 Закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Повноваження управлінь у справах захисту прав споживачів встановлені Положенням про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Наказом № 217 від 12.09.2007 року (надалі Положення).

Згідно з п. 1 зазначеного Положення територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є в тому числі управління у областях, які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Територіальні органи входять до системи органів Держспоживстандарту і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.

Відповідно до п. 3 зазначеного Положення основним завдання територіальних органів є зокрема захист споживачів від порушень рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу, вжиття до суб'єктів господарювання, які порушують права споживачів, а також до рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, які порушують законодавство про рекламу, передбачених законодавством заходів впливу.

Згідно пп. 2 п. 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок № 693) накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники (п. 8 Порядку № 693).

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів (п. 9).

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк (п. 10).

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (п. 11).

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (п. 12).

Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу» Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Пункт 16 цієї Постанови встановлює, що справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, який призначено на 13 червня 2012 року з 9 по 12 годину, про що свідчить відповідний лист від 6 червня 2012 року № 1465 (а.с. 53).

Разом з тим, згідно протоколу № 0111 засідання комісії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області стосовно справи про порушення законодавства про рекламу ТОВ «Аскона ЛТД» відбулося 14 червня 2012 року (а.с. 50).

Таким чином, про розгляд справи 14 червня 2012 року позивач повідомлений не був.

До того ж, у матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення позивачу листа від 6 червня 2012 року.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про порушення права ТОВ «Аскона ЛТД» на участь у розгляді справи про порушення законодавства про рекламу є правильними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішеня.

Оскільки відповідач не повідомив позивача про розгляд справи про порушення ним законодавства про рекламу 14 червня 2012 року, суд першої інстанції правильно визнав оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та скасував його.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року у справі № 2а-6846/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 жовтня 2014 року.