УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "04" листопада 2014 р. Справа № 906/1175/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевської О.П.
- за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Головенко В.М. - дов. від 10.09.14 р., дійсна до 10.09.15 р.
Піряник Ю.М. - дов. від 10.09.14 р., дійсна до 10.09.15 р.
Кухарук І.І. - голова ФГ "Кухарук"
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (с. Андрушки, Попільнянського р-ну, Житомирської обл.)
до Фермерського господарства "Кухарук" (смт. Ружин)
про стягнення 113767,12 грн.
Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" пред'явлено позов до відповідача Фермерського господарства "Кухарук" про стягнення 113767,12 грн. за неналежне виконання умов Договору №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.14 року.
В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що:
- на виконання умов Договору №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р. було здійснено комплекс сільськогосподарських робіт;
- відповідач як замовник виконання сільськогосподарських робіт підтвердив належне виконання підрядником даних робіт шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт №61 від 30.05.2014р., в якому також зазначив, що претензій до виконаних робіт немає;
- додатком №1 від 13.05.2014р. до Договору №475 від 13.05.2014р. на виконання сільськогосподарських робіт визначено загальну вартість понесених витрат на суму 307 333, 60 грн.;
- відповідачем, як замовником виконання сільськогосподарських робіт, не виконано свого зобов'язання в повному обсязі по належній сплаті коштів за надані послуги;
- за неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем додатково застосовано матеріально правові вимоги про сплату суми пені в розмірі 4069, 89 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1788, 92 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 574, 02 грн.
В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 626, 629, 901, 903 ЦК України.
Ухвалою від 29.08.14 р. суд порушив провадження у справі та вжив заходів для підготовки до розгляду справи по суті, відповідно до ст.ст. 64-65 ГПК України.
До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на наступне:
- господарство не надавало жодних заявок позивачу на виконання сільськогосподарських робіт, тому не було юридичного факту, який би породжував фактичну необхідність виконання даного Договору;
- позивач не надав жодного доказу на підтвердження виконання робіт на землях, якими користується господарство.
На спростування доводів відповідача, позивач доводив, що:
- заявки на виконання сільськогосподарських робіт здійснювались відповідачем в усній формі, що не суперечить п. 1.1. Договору на виконання сільськогосподарських робіт №475 від 13.05.2014р.;
- Договору №475 від 01.10.2013р. не має, оскільки ТОВ "Сігнет-Центр" даний Договір і інших договорів на протязі 2013р. не укладало з ФГ "Кухарук", а посилання на Договір №475 від 01.10.2013р. в акті виконаних робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014р. є бухгалтерською помилкою.
Запрошений в засідання суду в порядку ст. 30 ГПК України голова ФГ "Кухарук" Кухарук І.І. надав усні пояснення по суті спору. Зокрема, доводить, що підписання ним Договору №475 від 13.05.2014р. з позивачем могло мати місце за формальними ознаками , однак у 2014 році останній будь-які послуги чи роботи для господарства не надавав та не здійснював. Другого оригінального примірника договору від 13.05.14 р. у господарстві немає. Підтвердив надання позивачем послуг у 2013 році, однак заперечує внесення мінеральних добрив та здійснення дискування на визначений у позові об'єкт " поле", оскільки орендує виключно земельні ділянки.
Оскільки обставини спору потребували додаткового встановлення, господарський суд ухвалою суду від 13.10.2014р. продовжив строк вирішення спору у справі №906/1175/14 по 12.11.2014р.
В ході вирішення спору сторони спору надавали суду додаткові докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, про зміст яких зафіксовано в протоколах судового засідання.
В засіданні суду 04.11.14р. представники відповідача позовні вимоги позивача заперечують в повному обсязі, просять суд відмовити у його задоволенні.
В засіданні суду 04.11.2014р. господарським судом представникам відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про відмову у позові.
Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2014р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (як підрядник) та відповідачем Фермерським господарством "Кухарук" (як замовник) був укладений Договір №475 на виконання сільськогосподарських робіт, відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався за завданням та по заявкам відповідача (замовника), власними силами виконати сільськогосподарські роботи, що визначені у цьому Договорі на території полів замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу. Конкретний перелік наданих сільськогосподарських послуг, у витрати яких включено вартість мінеральних добрив та строки виконання визначаються сторонами у відповідних додатках до цього договору (надалі за текстом - Договір №475).
У пункті 1 ст. 2 Договору №475 сторони домовились, що не пізніше ніж за 3 (три) дня до початку виконання робіт, замовник надсилає підряднику замовлення на виконання сільськогосподарських робіт, з визначенням видів та кількості робіт.
Факт виконання кожного обсягу робіт підтверджується сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами не пізніше 3 (трьох) діб з моменту закінчення підрядником виконання робіт, за кожним обсягом (п. 3 статті 2 Договору №475).
Права та обов'язки як замовника так і підрядника сторони обумовили у статтях 3 та 4 Договору №475.
У пункті 1 статті 5 Договору №475 сторони визначили, що ціна цього Договору складається з вартості робіт підрядника, вартість яких зазначається у додатках до договору, при цьому ціна договору остаточно визначається по фактично виконаних об'ємах робіт підрядником згідно Актів приймання-передачі виконаних робіт.
Умови оплати визначено у п. 3.1. п. 3 статті 5 Договору №475, відповідно до якого обумовлено, що розрахунок за виконані роботи проводиться поетапно після здачі відповідного обсягу роботи згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.
За порушення строків оплати виконаних робіт згідно підписаних сторонами актів замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 5 статті 6 Договору №475).
Строк дії Договору №475, відповідно до п. 2 ст. 9, - до 30 червня 2014р. (9-12).
Специфікацією (додаток №1 до Договору №475) визначено, що сторони домовилися про виконання підрядником робіт з внесення мінеральних добрив з вартістю мінеральних добрив та дискування, і зокрема : по полю № 018/БИС на суму 69838,56 грн., по полю № 019/04БИС на суму 203192,27 грн. та по полю № 023/04 БИС 34302,77 грн. ( а.с. 14).
30.05.2014р. було складено Акт виконання робіт (надання послуг) за №61 від 30.05.2014р., в якому було вказано перелік робіт (послуг), виконаних позивачем, а саме:
- послуги по внесенню мінеральних добрив в кількості 207, 661 га на суму 103 192, 82 грн.;
- послуги по дискуванню в кількості 207, 61 га на суму 31 149, 25 грн.;
- послуги по внесенню мінеральних добрив (з вартістю добрив) на суму 121 769, 84 грн.
Загалом разом з ПДВ на суму - 307 334, 29 грн.
Підставою складання Акта виконання робіт (надання послуг) за №61 від 30.05.2014р. визначено Договір №475 від 01.10.2013року.
Судом встановлено, що позивач, посилаючись на Договір №475 від 01.10.2013року, виставив відповідачу рахунок від 30.05.14р. № 139 для його оплати на суму 307 334,29 грн. ( а. с. 100).
На підставі виставленого позивачем рахунку від 30.05.14р. № 139 , відповідачем сплачено 200 000,00 грн. ( а. с. 54).
Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.14р. - по 01.07.14р., підписаним сторонами спору також підтверджується, що ФГ "Кухарук" має перед ТОВ "СІГНЕТ-ЦЕНТР" заборгованість за Договором № 475 від 01.10.2013року на суму 107 334, 29 грн. ( а. с. 16).
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з претензією 09.07.14р. за №3214 з вимогою сплатити решту коштів в сумі 107 334, 29 грн. (а. с. 17-21).
Оскільки відповідачем кошти в сумі 107 334, 29 грн. добровільно не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до господарського суду, заявивши також вимоги про стягнення пені в сумі 4069, 89 грн., інфляційних втрат в сумі 1788, 92 грн. та 3% річних в сумі 574, 02 грн.
В ході вирішення цього спору, судом оглянуто Договір №475, специфікацію (додаток №1 до Договору №475) та Акт виконання робіт (надання послуг) за №61 від 30.05.2014р. за оригінальними примірниками, наданими позивачем.
Згідно письмових пояснень, позивач доводить, що Договору №475 від 01.10.2013р. не має, тоді як посилання на останній в акті виконаних робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014р., в рахунку на оплату від 30.05.14р. № 139 є бухгалтерською помилкою ( а с. 71).
Відповідач в особі голови фермерського господарства Кухарук І.І. заперечив наявність власних оригінальних примірників двосторонніх документів , оформлених з позивачем у 2014 році, а також факт надання останнім будь-яких послуг та виконання робіт у цьому році.
В ході вирішення цього спору, представник позивача фактично визнав, що у 2014 році відповідачу послуги не надавалися та роботи не виконувалися.
Натомість надав докази на підтвердження тих обставин, що у 2013 році ПП "ТехПродАгро" виконало для ТОВ "СІГНЕТ-ЦЕНТР" поставку безводного аміаку в господарство, надало послуги по перевезенню аміаку автотранспортом та виконало роботи по внесенню безводного аміаку в с. Бистриївка під урожай 2014 року на полі № 019/04БИС, № 023/04БИС , № 026/04БИС .
Окрім того, позивачем подано докази оформлення ним шляхових листів (нарядів) трактора на дискування полів № 019/04БИС, № 014/04БИС, № 018/04БИС, № 022/04БИС , № 026/04БИС , № 023/04БИС та № 024/04БИС , а також внесення мінеральних добрив на ці поля в селі Бистріївка , а також акти про використання ним мінеральних , органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин у 2013 році під урожай 2014 року ( а.с.74 -90, 99-105).
Відповідач на підтвердження права користування земельними ділянками станом на 13.05.14р. ( дата укладення Договору № 475) надав витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, згідно яких вважається належним орендарем земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ідентифікованих за наступними кадастровими номерами: 1825281200:01:000:0181, 1825281200:03:000:0184, 1825281200:04:000:0037, 1825281200:01:000:0187,1825281200:01:000:0188,1825281200:01:000:0063,1825281200:04:000:0015, 1825281200:04:000:0085,1825281200:03:000:0083, 1825281200:03:000:0085, 1825281200:04:000:0081, 1825281200:03:000:0098, 1825281200:03:000:0099, ( а.с. 114-141).
Наявність зареєстрованого речового права оренди відповідача у 2013 році та до 09.04.14року на ці земельні ділянки матеріали справи не містять.
Згідно державної статистичної звітності форми № 37-сг (місячна) "Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт на 01 червня 2014 року" ФГ "Кухарук" у селах Бистріївка та Заріччя засіяло з початку весняної сівби ярих культур всього 424 га, з них на площі 235 га внесено мінеральні добрива ( а.с. 112-113).
Судом не встановлено, період внесення мінеральних добрив, спосіб їх внесення та суб'єкта виконання робіт з їх внесення на площі 235 га для ФГ "Кухарук".
На вимоги ухвали суду від 16.09.14 року надати первинні облікові документи та регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку, що складені у травні 2014року для заповнення форми №9-б-сг "Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 200_ року" (річна), відповідач подав докази придбання у квітні - травні 2014року у ТОВ "Укравіт агро" ( м. Київ) та ТОВ "Шакур" (м. Київ) мінеральних добрив ( а.с. 150 - 159).
Судом не встановлено, що придбані відповідачем у квітні - травні 2014року мінеральні добрива були внесені на площі 235 га до складання форми № 37-сг (місячна) станом на 01.06.14року.
На вимоги ухвали суду від 30.09.14 року надати письмові пояснення стосовно порядку та строків внесення безводного аміаку у землю , зокрема, чи допускається внесення цього мінерального добрива у травні місяці року; під сівбу яких культур вноситься це мінеральне добриво; чи передбачається технологією виконання сільськогосподарських робіт дискування полів у травні 2014 року, відповідач подав лист ТОВ фірма "Астарта-Київ" від 03.10.2014року, у якому вказано наступне:
- внесення безводного аміаку , як найбільш концентрованого азотного добрива , доцільно проводити в осінній період; при внесенні безводного аміаку в весняний період під посів ярих культур період між внесенням та посівом повинен становити не менш ніж 7-14 днів ; цей період необхідний для розподілу в грунті азоту; внесення безводного аміаку в весняний період недоцільно, особливо під посів пізніх ярих культур (травень-червень місяць);
- дискування грунту - це обробіток верхнього шару грунту дисковим знаряддям; дискування грунту доцільно проводити в осінній період, перед оранкою, боротьба з бур'янами, збереження вологи; дискування можна проводити в ранній весняний період перед посівом ранніх ярих культур; в більш пізні строки дискування грунту проводити недоцільно, воно призводить до втрати вологи, що , в свою чергу, призводить до зменшення врожайності сільськогосподарських культур ( а. с. 149).
У письмових поясненнях відповідач додатково доводить, що ідентифікація орендованих земельних ділянок за їх місцезнаходженням на картографічних матеріалах підтверджується, тоді як ідентифікація за такими матеріалами полів №018 /04 Бис, №019/04 Бис та №023/04 Бис є неможливою, оскільки така нумерація є виключно внутрішньогосподарською нумерацією позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Предмет позову характеризує позов з точки зору того, що конкретно вимагає, чого домагається позивач.
Підстава позову - фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально - правового характеру, що визначаються нормами матеріального права та які зумовлюють виникнення, зміну та припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність зазначених юридичних фактів.
Предмет та підстава позову, як його необхідні елементи, перебувають між собою в тісному зв'язку, оскільки сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу для захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності в них конкретного цивільного права і обов'язку.
Окрім того, підстава позову має не тільки фактичну, а й правову основу, оскільки юридичні факти, які складають підставу позову, визначаються нормами цивільного й інших галузей права.
Договір № 475 від 13.05.14року є підставою позову у цій справі, тому встановлення дійсних прав та обов'язків сторін спору за цим договором , а також застосування норм матеріального права до спірних правовідносин здійснюється судом при вирішенні цієї справи.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори.
За частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість, зокрема, двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, як правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ( ст. 203 ЦК України).
Правило ч. 3 статті 631 ЦК України дозволяє сторонам встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Договір № 475 від 13.05.14року за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак спірні відносини регулюються відповідними нормами ст.ст. 875-891 ЦК України.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ч.1 ст. 837 ЦК України).
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. ( ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України договір є підставою виникнення зобов'язання.
Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов'язань та закріплює основний принцип виконання зобов'язань - принцип належного виконання, що стосується, як суб'єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (статті 527 -545 ЦК України).
За змістом статті 526 ЦК України належне виконання зобов'язання - це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Однією з умов належного виконання зобов'язання є його виконання належними суб'єктами.
Частина перша статті 510 ЦК України визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
У частині першій статті 527 ЦК України сформульовано загальне правило, відповідно до якого боржник зобов'язаний особисто виконати зобов'язання, а інша сторона (кредитор) повинна особисто прийняти виконання, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Зміст ст. 526, ч. 1 ст. 622 ЦК та зміст ч.3 ст. 193 ГК України дають підстави для висновку про те, що в цих Кодексах проводиться принцип реального виконання зобов'язання.
За загальним правилом (ст. 599 ЦК України) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а саме: належним суб'єктом стосовно належного предмета, в належний строк чи термін, в належному місці і в належний спосіб виконання.
Натомість позивачем, як підрядником, не доведено належними та допустимими доказами юридичний факт виконання у 2014 року сільськогосподарських робіт з внесення мінеральних добрив та дискування на орендованих відповідачем земельних ділянках.
Стосовно об'єкта виконання робіт " поля замовника" , то суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є: землі в межах території України; з е м е л ь н і д і л я н к и та права на них; земельні частки (паї).
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ( ст. 79 Земельного кодексу України).
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як о б ' є к т а цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ( ст. 79-1 ЗК України).
Згідно ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до вищевикладеного, не є об'єктом цивільних прав та виконання обов'язків "поле" .
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно ч. 2 цієї статті особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З наведеного слідує, що відповідач не може бути примушений в судовому порядку вчинити дії з оплати робіт, фактично невиконаних для нього позивачем.
В силу ст.33 ГПК України, позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Тому, господарський суд виходить з того, що неналежність права або інтересу, на захист яких подано позов, так само як і відсутність факту порушення відповідного права або інтересу, є достатньою підставою для відмови у позові.
Витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4-3,4-7,33,43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.11.14року.
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1- у справу , 2- позивачу (рек. з пов.) 3- відповідачу на адресу представника Піряника Юрія Миколайовича : 02068, АДРЕСА_1) ( рек.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2014 |
Оприлюднено | 14.11.2014 |
Номер документу | 41318082 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні