Постанова

від 06.11.2014 по справі 921/274/14-г/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. Справа № 921/274/14-г/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмежено відповідальністю «Кнауф Гіпс Скала» (надалі ТзОВ «Кнауф Гіпс Скала») за №121 від 27.06.2014р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.06.2014р.

у справі № 921/274/14-г/16

за позовом: Державного територіального-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі ДТГО «Південно-Західна залізниця»), м. Київ

до відповідача: ТзОВ «Кнауф Гіпс Скала», м. Борщів, Тернопільська область

про стягнення штрафу в розмірі 79 875,00 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: Майданік В.В. - представник (довіреність №1349- ню від 01.04.2014р.);

від відповідача: Ханевич О.М. - представник (довіреність № 4 від 04.09.2014р.); Дроздович В.І. - представник (довіреність №2 від 06.06.2014р.).

Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.06.2014р. у справі № 921/274/14-г/16 (суддя Хома С.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ «Кнауф Гіпс Скала» на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця» 79 875,00 грн. штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу та 1 827,00 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній масу вантажу, що є підставою для притягнення відповідача до відповідальності; констатовано, що розрахунок штрафу здійснено правильно, у відповідності до вимог Статуту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ «Кнауф Гіпс Скала» подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що факт завантажених вагонів вантажовідправником з перевищенням вантажопідйомності вагона не доведений, а спірний комерційний акт складений одноособово, лише залізницею, відтак не може бути належним доказом порушення Статуту залізниць України.

13.08.2014р. автоматизованою системою документообігу суду дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. в склад колегії суддів для розгляду справи №921/274/14-г/16 введено суддів Данко Л.С. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.09.2014р.

У зв'язку з перебуванням суддів Данко Л.С. та Мирутенка О.Л. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2014р. внесено зміни в склад колегії, замість суддів Данко Л.С. та Мирутенка О.Л. введено суддів Якімець Г.Г. та Гнатюк Г.М.

В судовому засіданні 18.09.2014р. оголошено перерву до 16.10.2014р., про що сторони повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 16.10.2014р. оголошено перерву до 06.11.2014р., про що сторони були повідомлені під розписку.

Представники скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали повністю. Подали суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/6236/14 від 28.10.2014р.).

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/6517/14 від 06.11.2014р.), просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін з огляду на наступне.

Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України, п.5 «Правил приймання вантажів до перевезення» під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, вантажовідправником ТзОВ "Кнауф Гіпс Скала" 22.10.2013 р. по залізничній накладній №39807094 на адресу ТзОВ "Кнауф Гіпс Київ"зі станції Борщів Львівської залізниці на станцію Київ-Жовтневий Південно-Західної залізниці відвантажено і відправлено три вагони № 67653170, № 66790643, № 67153965 гіпсового каменю загальною вагою 207т. Вагони були навантажено засобами відправника, маса вантажу визначена вантажовідправником на 150-ти тонній вазі, встановленій на під'їзній колії товариства, про що свідчить ЕЦП комерційного агента станції Борщів ОСОБА_7 (а.с. 10).

24.10.2014р. вагони були затримані на ст. Гречани по причині виявлення комерційним ревізором «нерівномірного хвилеподібного» завантаження, що зафіксовано в актах загальної форми №№ 417-419 від 24.10.2013р., в зв'язку з чим було проведене контрольне переважування.

В ході проведення контрольного переважування вищевказаних вагонів було виявлено невідповідність маси вантажу вказаних вагонів даним, зазначених в накладній, зокрема:

- вагон №67153965 брутто 91720кг, тара 22200кг, нетто 69520кг, вантажопідйомність 69 тон, надлишок склав 520 кг;

- вагон №66790643 брутто 92780кг, тара 23200кг, нетто 69580кг, вантажопідйомність 69 тон, надлишок склав 580 кг;

- вагон № 67653170 брутто 93200кг, тара 23800кг, нетто 69400кг, вантажопідйомність 69 тон, надлишок склав 400 кг.

Тобто, вагони завантажені вантажовідправником (відповідачем) з перевищенням вантажопідйомності вагона.

Дане порушення оформлене працівниками ст. Гречани комерційним актом АА № 002233/1/2 від 26.10.2013р., який підписаний начальником станції, начальником вантажного району та працівником станції (а.с. 12).

В даному акті зазначено, що 26.10.2013р. при повторному перевантажуванні даних вагонів в присутності ДС Борщів ОСОБА_8 маса та надлишок вантажу підтвердилась; від підпису акта результату зважування від 26.10.2013р. ДС Борщів ОСОБА_8 відмовилась; зважування вагонів проводилось на тензометричних вагонних вагах (150 тон) ст. Гречани держповірка 18.05.2013р.

Надлишок вантажу з вищезазначених вагонів перевантажений в вагон № 60506870 та відправлений на станцію Київ-Жовтневий за досильною накладною № 33649682, зі стягненням з одержувача плати за всю відстань перевезення, як за самостійну відправку на загальних підставах (а.с. 11).

Даний факт підтверджується телеграмою № 200 від 30.10.2013р. та актом загальної форми № 27 від 29.10.2013р. (а.с. 31-32). При цьому масу тари вагону №60506870 було перевірено на ст. Гречани , про що свідчить виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по станції Гречани Південно-Західної залізниці (а.с. 46-47).

Після підтвердження виявлення по ст.. Гречани Південної залізниці перевантаження маси вантажу понад вантажопідйомність вагонів, вищевказані вагони слідувати за призначенням не могли так як згідно з вимогами п.15.27 ПТЕ забороняється ставити в поїзди вагони, завантажені понад вантажопідйомність. Перевантаження маси вантажу понад вантажопідйомність вагона створює не тільки загрозу втрати вантажу, а й загрозу безпеці руху поїздів та пасажирів з усіма непередбачуваними наслідками.

Вимогами п.п.4.3 п.4 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межух України та пов»язані з ними послуги - Тарифним керівництвом № 1 передбачено: якщо надлишок вантажу виявлено під час перевезення, то він повинен бути вивантажений і досланий за призначенням із стягненням з одержувача плати за всю відстань перевезення, як за самостійну підправку на загальних підставах.

Тому надлишок вантажу - каміння гіпсове, як стверджує позивач, і був відвантажений із вагонів №67153965, №66790643, № 67653170 у вагон № 60506870 та відправлений на станцію призначення Київ-Жовтневий Південно-Західної залізниці по окремій відправці Гречани залізниці - Київ-Жовтневий зі стягненням з одержувача плати за всю відстань перевезення, як за самостійну відправку на загальних підставах

При видачі вантажу на станції призначення різниці проти комерційного акту від 26.10.2013р. АА № 002233/1/2 не виявлено, про що зроблено відповідну відмітку в розділі "Є" зазначеного комерційного акту (на звороті а.с. 12).

Крім того, при повторному зважуванні на станції призначення, згідно ст.52 Статуту, надлишок, зазначений в комерційному акті, підтвердився, доказом чого є акт загальної форми №248 від 04.11.2013р. (а.с. 90, 93).

Відповідно до ч.1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній

Позивач, на підставі наведеного та відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, вимог ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 79 875,00 грн.

При прийнятті постанови колегія суддів керувалася наступним.

Частиною 6 ст. 306 ГК України встановлено, що відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст. 908, 909 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються Законом України «Про залізничний транспорт», їх Статутами.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ст. 24 Статуту).

Згідно з ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п.5.5 розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів» якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Комерційний акт складається для засвідчення зокрема таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п. а ст. 129 Статуту);

Отже, відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник.

За ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Отже, цивільним та господарським законодавством України встановлено, що відповідальність суб'єктів господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом визначається, в тому числі, транспортним статутом залізниць.

Як вбачається з комерційного акта АА № 002233/1/2 від 26.10.2014р., обставини, зазначені в ньому, свідчать про те, що при заповненні залізничної накладної №39807094 вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу.

Згідно поданого позивачем розрахунку провізної плати та штрафних санкцій за відправкою № 39807094 сума провізної плати за перевезення каміння гіпсового становить 5 324,00 грн. за один вагон. Враховуючи, що вагонів було 3, то загальна плата за перевезення вантажу становить 15 975,00 грн., в зв'язку з чим розмір нарахованого штрафу становить 79 875,00 грн. (15 975,00 грн. х 5 (п'ятикратний розмір) ) (а.с. 13).

Враховуючи вищенаведене, на підставі здійсненої оцінки доказів, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, які підставно задоволені місцевим господарським судом.

Посилання скаржника на невідповідність зазначених даних у комерційному акті дійсним даним і те, що даний акт складений та підписаний без вантажовідправника та вантажоодержувача, а отже засвідчили зважування та тарування зацікавлені сторони (ДТГО "Південно-Західна залізниця") не може братися судом до уваги, з огляду на наступне.

Згідно з п.9 п. 10 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 567/6855 від 08.07.2002р., у комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

У п.12 вказаних Правил зазначено, що якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

В матеріалах справи відсутній новий комерційний акт.

За оцінкою колегії судів комерційний акт АА №002233/1/2 від 26.10.2013р., який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній №39807094, є складеним у відповідності до вимог, пред'явлених до його складання Правилами складання актів. Всі необхідні графи комерційного акту серії АА № 002233/1/2 від 26.10.2013р. заповнені уповноваженими особами, в т.ч представником вантажо-одержувача. А участь представника відправника одержувача у складанні комерційних актів не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

Щодо твердження відповідача, ЕЦП комерційного агента ст. Борщів у накладній №39807094 підтверджує відправлення ним за вказаною накладною 22.10.2013р. 207т гіпсового каменю, то це твердження не заслуговує на увагу, так як комерційний агент своїм підписом підтвердив лише факт приймання вантажу у трьох вагонах за накладною до перевезення.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 ГПК України).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.06.2014р. у справі № 921/274/14-г/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.