Постанова

від 11.11.2014 по справі 6/066-15/077-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 6/066-15/077-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.11.2014 року по справі № 6/066-15/077-12 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та фермерського господарства «Березюк» на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 (головуючий суддя - Черногуз А.Ф., судді Заєць Д.Г., Рябцева О.О.)

за позовом товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Довіра та Гарантія»

до фермерського господарства «Березюк»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

товариство з обмеженою відповідальністю «Південно-Українська

лізингова компанія»

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Київської області (колегія суддів Рябцева О.О., Черногуз А.Ф., Заєць Д.Г.) знаходились справи № 6/066-12 за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія"до Фермерського господарства "Березюк" за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" про стягнення боргу та справа № 15/077-12 за позовом відкритого акціонерного товариства банку "Біг Енергія" до фермерського господарства "Березюк", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" про стягнення 747192,03 грн.

Ухвалами суду від 20.11.2012 року об'єднано справу № 6/066-12 за позовом відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія" до фермерського господарства "Березюк" за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" про стягнення 193 631,66 грн. та справу № 15/077-12 за позовом відкритого акціонерного товариства банку "Біг Енергія" до фермерського господарства "Березюк", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" про стягнення 747 192,03 грн. в одне провадження з присвоєнням їй № 6/066-15/077-12.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.06.2013 року позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "Березюк" на користь Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" 59 561,57 грн. основного боргу та 3 097,89 грн. судових витрат; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить змінити рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року та стягнути з Фермерського господарства "Березюк" на користь Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" 483 704,50 грн. заборгованості та 25 158,30 грн. судових витрат.

Розпорядженням голови суду від 17.09.2013 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" колегію суддів у складі головуючого судді: Яковлєва М.Л., суддів: Гончарова С.А., Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 задоволено клопотання відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія", поновлено строку на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 05.11.2013 року.

Відповідно до розпорядження Секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Авдеєвим П.В., Гончаровим С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року прийнято апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" зазначеною колегією.

У зв'язку з неявкою третьої особи у судове засідання розгляд справи № 6/066-15/077-12 було відкладено на 26.11.2013 року о 10 год. 30 хв.

Також, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач, фермерське господарство "Березюк", звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Розпорядженням голови суду від 19.11.2013 року передано апеляційну скаргу фермерського господарства "Березюк" на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 для розгляду головуючому судді Яковлєву М.Л.

Розпорядженням голови суду від 20.11.2013 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги фермерського господарства "Березюк" колегію суддів у складі головуючого судді: Яковлєва М.Л., суддів: Авдеєва П.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 задоволено клопотання фермерського господарства "Березюк", поновлено строку на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 26.11.2013 року.

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, судді Авдеєва П.В. на лікарняному та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Сулімом В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року прийнято апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" зазначеною колегією.

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. на лікарняному та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Сулімом В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року прийнято апеляційну скаргу фермерського господарства "Березюк" зазначеною колегією, об'єднано розгляд апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" та апеляційної скарги фермерського господарства "Березюк" на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 в одне апеляційне провадження.

26.11.2013 року від фермерського господарства "Березюк" надійшло клопотання про виклик для дачі пояснень судових експертів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 розгляд апеляційних скарг відкладено на 14.01.2014 року та викликано в судове засідання судових експертів Борисенко О.Ю. та Вавілову В.В.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, колегія суддів прийшла до висновку щодо необхідності перенесення розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 розгляд справи перенесено на 21.01.2014 року.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представники сторін, присутні у судовому засіданні, не заперечували проти здійснити розгляд апеляційних скарг за відсутністю представників позивача та третьої особи.

21.01.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, яке колегією суддів оглянуто та долучено до матеріалів справи. Головуючий повідомив, що воно буде розглянуто на наступному судовому засіданні.

В судове засідання, призначене на 21.01.2014 року, прибули експерти Борисенко О.Ю. та Вавілова В.В., які надавали свої пояснення стосовно здійснення експертизи № 135/136/13-45 від 30.04.2013 року по справі 6/066-15/077-12, яка була взята судом першої інстанції за основу рішення.

Серед іншого експерти повідомили, що ними було здійснено експертизу виключно по оплаті ФГ «Березюк», а стосовно оплати ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" заборгованості ФГ «Березюк» за лізинговими платежами, то вони не брались до уваги оскільки зазначене не вбачалось з питань експертам поставлених в ухвалі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року призначено по справі № 6/066-15/077-12 додаткову судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

10.02.2014 року від ФГ «Березюк» надійшов перелік питань для експерта та розрахунок сплати лізингових платежів.

До Київського апеляційного господарського суду надійшли клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1932/1933/14-45 від 28.02.2014 року та № 1932/1933/14-45 від 28.02.2014 року про надання матеріалів, які необхідні для надання висновку судово-економічної експертизи.

19.03.2014 року від ФГ «Березюк» надійшло клопотання про оплату судової економічної експертизи, клопотання мотивовано тим, що оскільки оплату експертизи було ухвалено пропорційно, а банк в свою чергу відступив своє право вимоги сплати лізингових платежів ТОВ «Довіра та гарантія», які не є стороною у справі, тому ВАТ Банк "БІГ Енергія" не буде здійснювати оплату експертизи. У зв'язку з чим, ФГ «Березюк» просить суд покласти оплату витрат на проведення експертизи на ФГ «Березюк» повністю.

Крім того, 19.03.2014 року від ФГ «Березюк» надійшло клопотання про витребування доказів.

Також, 19.03.2014 року від ФГ «Березюк» надійшло клопотання про заміну сторони, оскільки банк відступив своє право вимоги сплати лізингових платежів ТОВ «Довіра та гарантія», то останнє є належним позивачем по даній справі.

Листом № 09-23/1128 від 06.03.2014 року судом було витребувано справу.

28.03.2014 року зазначену справу було повернуто до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. в іншому судовому засіданні та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Куксовим В.В., Сулімом В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року прийнято до свого провадження апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" та фермерського господарства "Березюк" на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 зазначеною колегією. Поновлено апеляційне провадження у справі № 6/066-15/077-12 та розгляд справи призначено на 15.04.2014 року о 11:00.

15.04.2014 року від ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надійшло клопотання про заміну сторони у справі.

Клопотання мотивовано тим, що банк відступив своє право вимоги сплати лізингових платежів ТОВ «Довіра та гарантія», то останнє є належним позивачем по даній справі

У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційних скарг по справі № 6/066-15/077-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В. та Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року прийнято до свого провадження апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" та фермерського господарства "Березюк" на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 зазначеною колегією.

У судовому засіданні представником ТОВ «Довіра та гарантія» повідомлено про подання ним клопотання про зміну сторони, яке було підтримано представником у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року здійснено заміну позивача - відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 204, корп. 1, оф. 22).

Оскільки, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року здійснено заміну позивача - відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», то і апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" фактично подано його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1932/1933/14-45 від 28.02.2014 року та № 1932/1933/14-45 від 28.02.2014 року про надання матеріалів, які необхідні для надання висновку судово-економічної експертизи, задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі № 6/066-15/077-12 до виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року про призначення додаткової судово-економічної експертизи.

25.07.2014 року до Київського апеляційного господарського суду надійшов лист з матеріалами справи, в якому зазначено, що висновок буде надіслано після повної оплати вартості експертизи.

У зв'язку з перебуванням суддів Авдеєва П.В. та Суліма В.В. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційних скарг по справі № 6/066-15/077-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року прийнято до свого провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та фермерського господарства "Березюк" на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 зазначеною колегією. Поновлено апеляційне провадження та розгляд справи № 6/066-15/077-12 призначено на 23.09.2014 року о 10:00.

В судове засідання, призначене на 23.09.2014 року, представники третьої особи не з'явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року розгляд справи № 6/066-15/077-12 відкладено на 14.10.2014 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року продовжено строк розгляду апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та фермерського господарства «Березюк» на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 на п'ятнадцять днів до 16.11.2014 року. Розгляд справи № 6/066-15/077-12 відкладено на 11.11.2014 року о 10 год. 45 хв.

21.10.2014 року від Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок додаткової судово-економічної експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні надавав свої пояснення та просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року та задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надавав свої пояснення та просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року та в позові відмовити повністю.

Представники третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників третьої особи, проти чого також не заперечують представники позивача та відповідача, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступи представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга фермерського господарства «Березюк» підлягає задоволенню, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року у справі № 6/066-15/077-12 - слід скасувати частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 02.06.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" (лізингодавець, третя особа) та фермерським господарством "Березюк" (лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № Л0056 (договір, а.с. 18-20, т. 1) з додатками до нього.

Договір № Л0056 від 02.06.2006 року є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до умов договору (п. п 1.1, 1.2) лізингодавець зобов'язується придбати у постачальника та передати лізингоодержувачу (користування та володіння на умовах платності) рухоме майно.

Згідно п. 3.1 договору первісна вартість предмета лізингу складає 1 627 807 грн., а сума договору з урахуванням всіх додаткових послуг, що зараховані до загальної вартості предмета лізингу, зокрема, вартість послуг з підготовки та укладення договору страхування предмета лізингу на перші 12 міс., складає 1 680 199,32 грн.

Пунктом 3.2 договору визначено, що вартість предмета лізингу, одержаного за даним договором, встановлюється на день підписання договору, і збільшена бути не може. Перший платіж згідно цього договору складає 19,5% від загальної вартості предмета лізингу, вказаної в п. 3.1, і становить 327 638,87 грн. Решта вартості предмета лізингу у сумі 1 352 560,45 грн підлягає сплаті щомісячно, на впродовж 60 (шістдесят) місяців, рівними частками, відповідно до розділу 4 договору (п. 3.3 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що лізингові платежі за цим договором складаються із суми платежів, які компенсують вартість предмета лізингу, суми платежів як винагороди лізингодавця за виданий у користування предмет лізингу, та платежів як компенсація послуг з моніторингу предмету лізингу та страхуванню.

Лізингові платежі за цим договором лізингоодержувач розраховує та сплачує самостійно, відповідно до умов договору.

06.10.2006 року між сторонами по договору було укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу № Л0056, відповідно до якої збільшили суму договору № Л0056 від 02.06.2006 року на 267 288 грн., продовжили термін дії договору до 06.10.2011 року, п. 1.2 договору виклали в редакції - (Перелік та технічні характеристики об'єкта лізингу зазначені у Специфікаціях (Додаток №1 та №2) та визначили, що Техніка, зазначена у додатках 1,2 складає єдиний предмет лізингу (а.с. 22, т. 1).

Так, згідно специфікацій №1 і №2 та умов договору товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" було передано в користування Фермерському господарству "Березюк" предмет лізингу, що підтверджується актами приймання-передачі №01-Л0056 та № 02-Л0056 від 04.07.2006 року та актом №01-Л0056/01 (а.с. 21, 22 зворот, т. 1).

В період дії договору фінансового лізингу № Л0056 між товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" та відкритим акціонерним товариством Банк "БІГ Енергія" було укладено договори факторингу валютних цінностей № 23/01-07-2006-FL від 04.07.2006 року та №23/03-11-2006-FL від 29.11.2006 року (а.с. 25-26, т. 1).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до положень п. 1.1 даних договорів факторингу фактор (ВАТ Банк "БІГ Енергія") передав за плату в розпорядження клієнта (ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія") грошові кошти, а клієнт відступив факторові право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів що виникло з договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року (за договором факторингу № 23/01-07-2006-FL від 04.07.2006 року) та право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів що виникло з додаткової угоди № 1 від 6.10.2006 року до договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року (договір факторингу №23/03-11-2006-FL від 29.11.2006 року)

Пунктом 1.2 договорів факторингу визначено, що грошова вимога, що передається фактору є сумою лізингових платежів та складається з: компенсації вартості предмету лізингу (1 352 560,45 + 215 166,84); платежу як винагороди за отриманий у користування предмет лізингу у розмірі 19,5 % річних від залишкової вартості предмету лізингу та платежу як компенсації послуг зі страхування у розмірі 0,55% на місяць від залишкової вартості предмета лізингу.

Крім того, п.1.2.8 договорів факторингу передбачено, що право вимоги враховує зобов'язання боржника щодо сплати пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів у розмірі, встановленому договором фінансового лізингу.

Відповідно до положень ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та вбачається з дій відповідача, зокрема з оплат здійснених на користь банку.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Однак, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по оплаті лізингових платежів, оскільки, не здійснив оплату всіх лізингових платежів на користь фактора, та починаючи з грудня 2009 року взагалі припинив сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до положень п. 10.1 договору лізингу дія договору може бути достроково припинена з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не сплачує або сплачує не у повному обсязі платежі, встановлені цим договором.

Вказані обставини стали підставою для вилучення предмету лізингу у відповідача 04.06.2010 року, що підтверджується Актом вилучення предмету лізингу від 04.06.2010 року (а.с. 52, т. 1).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона дізналася або могла довідатися про таку відмову.

Таким чином, відмова від договору фінансового лізингу є вчиненою 04.06.2010 року, тобто з дати складення акту вилучення предмета лізингу у зв'язку з несплатою лізингових платежів.

Відповідно до п. 10.2 договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року у випадку дострокового припинення дії цього договору лізингоодержувач зобов'язаний сплатити усі прострочені суми, пеню та штрафні санкції, які підлягають сплаті, відшкодувати лізингодавцю збитки за дострокове розірвання договору у сумі неотриманого доходу, запланованого лізингодавцем за цим договором, та повернути за власний кошт предмет лізингу разом з сервісною книжкою, гарантійним сертифікатом, свідоцтвом про реєстрацію та повним комплектом ключів від предмета лізингу. Платежі, сплачені лізингоодержувачем, зараховуються як компенсація зниження ціни предмета лізингу внаслідок його експлуатації та поверненню не підлягають.

У зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 874 101,91 грн. боргу за договором фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року та додаткової угоди № 1.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з висновку експертизи (а.с. 20-33, т. 4), яким встановлено, що розмір боргу зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року та додатковою угодою № 1 від 06.10.2006 року до договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року станом на момент вилучення предмета лізингу - 04.06.2010 року становив 175 121,02 грн. та з урахуванням платежів, здійснених у лютому 2011 року в загальній сумі 120 000 грн., які були перераховані лізингодавцем банку (позивачу) від реалізації вилученого у відповідача 04.06.2010 року предмета лізингу, загальна сума боргу зі сплати лізингових платежів складає 55 121,02 грн.

Крім того, експертом було встановлено, що розмір боргу зі сплати винагороди лізингодавця згідно п. 4.2 договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року станом на 04.06.2010 року становить 4 440,55 грн.

Таким чином, на час вирішення спору в суді, основний борг лізингоодержувача за договором фінансового лізингу в сумі 59561,57 грн. є доведеним та обґрунтованим.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів встановила необхідність призначення додаткової судово-економічної експертизи.

Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. У цих випадках господарський суд має виходити з такого. Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Призначення додаткової експертизи було обумовлено тим, що згідно пояснень експертів, їм не були надані всі необхідні документи сторонами, при наявності яких висновок може бути іншим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року призначено по справі № 6/066-15/077-12 додаткову судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

- який розмір боргу зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року та додатковою угодою № 1 від 06.10.2006 року до договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року, з урахуванням векселів, оплат боргу ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" та коштів які були отримані за реалізацію майна, станом на момент вилучення предмета лізингу - 04.06.2010 року?

- який розмір боргу зі сплати винагороди лізингодавця згідно п. 4.2. договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року станом на 04.06.2010 року?

21.10.2014 року на адресу суду надійшов висновок експертів, з якого вбачається, що у відповідності до вимог нормативних актів та на підставі наданих на дослідження договорів, первинних та банківських документів, в ході дослідження проведено розрахунок суми лізингових платежів, які підлягали сплаті, а також були фактично сплачені Фермерським господарством «Березюк», а саме: розмір плати по компенсації вартості предмета лізингу за період з 14.07.2006 року по 04.06.2010 року складає 1 217 622,96 грн.; винагорода за отриманий у користування предмет лізингу у розмірі 19,5% від залишкової вартості предмета лізингу за період з 14.07.2006 року по 04.06.2010 року складає 739 095,66 грн. Загальний внесок складає 1 956 718,62 грн.

З урахуванням того, що факторинг - фінансова комісійна операція, при якій:

клієнт переуступає дебіторську заборгованість факторинговій компанії з метою: миттєвого отримання більшої частини платежу; гарантії повного погашення заборгованості; зниження витрат по веденню рахунків.

клієнт є постачальником, який віддає факторинговій компанії право на отримання платежу за товари або послуги;

факторингова компанія відразу виплачує клієнту від 70% до 90% потрібних йому грошей у вигляді кредиту, а залишок (без проценту за кредит та комісію за факторингові послуги) перераховується після стягнення всього боргу, можна зробити висновок, що факторинг - одна з форм кредитування, яка передбачає надання комерційними банками певних фінансових послуг клієнтам-юридичним особам та полягає в тому, що фактор-фірма здобуває у клієнта право на стягнення боргів і частково оплачує своїм клієнтам вимоги ДО їхніх боржників, друга частина боргу, за винятком відсотків, вертається клієнтам після погашення боржником свого боргу.

При цьому, у відповідності до п. 3.3 р. З Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10.05.2007 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 р. за № 541/13808, банки зобов'язані в кредитному договорі (договорі факторингу) зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за договором, у вигляді: - реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.

Таким чином, з метою визначення суми боргу по платежах з компенсації вартості предмета лізингу та по платежах як винагороди за отриманий у користування предмет лізингу у розмірі 19,5% від залишкової вартості предмета лізингу, судовими експертами, на підставі документально підтверджених загальних сум про оплату платежів за договором, проведений розрахунок винагороди за отриманий у користування предмет лізингу у розмірі 19,5% від фактичної залишкової вартості предмета лізингу.

Враховуючи наявні в матеріалах справи та додатково надані на дослідження документи, судовими експертами проведено розрахунок сум погашення основної заборгованості Фермерським господарством «Березюк» по договору фінансового лізингу № Л0056 та додатковій угоді № 1 від 06.10.2006 року до договору фінансового лізингу № Л0056 станом на момент вилучення предмета лізингу - 04.06.2010 року.

Результати вищезазначеного розрахунку розмір боргу зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року та додатковою угодою № 1 від 06.10.2006 року до договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року станом на момент вилучення предмета лізингу - 04.06.2010 року, становить 32 198,83 грн.

З урахуванням платежів, здійснених у лютому 2011 року в загальній сумі 120 000,00 грн. (5 950,00 грн. - 24.02.2011 року та 114 050 грн. - 25.02.2011 року), які були перераховані Лізингодавцем банку (позивачу) від реалізації вилученого у відповідача 04.06.2010 року предмета лізингу, загальна сума переплати складає 87 801,17 грн. (120 000,00 грн. - 32 198,83 грн.).

Борг зі сплати винагороди Лізингодавця згідно п. 4.2. договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року станом на 04.06.2010 року становить 16 179,36 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесу всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши зазначений висновок колегія суддів дійшла висновку, що він є належним доказом по справі у розумінні ст. 43 ГПК України.

Таким чином, відповідно до висновку експерта у відповідача наявна переплата по договором фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року та додатковою угодою № 1 від 06.10.2006 року до договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року у сумі 87 801,17 грн. - 16 179,36 грн. = 71 621,81 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина 2 цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на час вирішення спору у суді у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по договором фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року та додатковою угодою № 1 від 06.10.2006 року до договору фінансового лізингу № Л0056 від 02.06.2006 року

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо сплати лізингових платежів за договором, позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 13 729,76 грн.

В задоволенні вимог про стягнення пені суд відмовляє, оскільки у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, а тому відсутні підстави для нарахування пені.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки всім обставинам справи, що мали значення для правильного вирішення справи, що призвело до прийняття частково невірного рішення.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга фермерського господарства «Березюк» підлягає задоволенню, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року у справі № 6/066-15/077-12 - слід скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким у позові відмовити.

Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, тощо.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки рішення про часткове задоволення позову залишається без змін, а експертизу було оплачено позивачем, то колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл витрат понесених позивачем за виконання експертизи пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу фермерського господарства «Березюк» на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 6/066-15/077-12 задовольнити.

3. Рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року у справі № 6/066-15/077-12 в частині задоволення позовних вимог скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмовити.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (вул. Борщагівська, 204, корп. 1, оф. 22, м. Київ, 03058, код 38750239) на користь фермерського господарства «Березюк» (вул. Дружби, 26, с. Великі Пріцьки, Кагарлицький район, Київська область, 09236, код 33775992) 7770,00 грн. за проведення експертизи.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (вул. Борщагівська, 204, корп. 1, оф. 22, м. Київ, 03058, код 38750239) на користь фермерського господарства «Березюк» (вул. Дружби, 26, с. Великі Пріцьки, Кагарлицький район, Київська область, 09236, код 33775992) 860,25 грн. судового збору за перегляд рішення у апеляційній інстанції.

7. Видачу наказів на виконання постанови доручити господарському суду Київської області.

8. Матеріали справи № 6/066-15/077-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

В.В. Куксов