Постанова

від 03.11.2014 по справі 810/6094/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року 810/6094/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Янг Штеф" доБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Янг Штеф" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2014 №0013061501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на бюджетне відшкодування, заявленого у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року, оскільки задекларований податковий кредит пов'язаний із придбанням обладнання для будівництва тепличного комплексу (основних засобів). Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що придбані (імпортовані) товарно-матеріальні цінності, які призначені для будівництва основних засобів, не введені в експлуатацію та не здійснено переведення основних засобів на рахунок 10 "Основні засоби", а тому при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 "Основні засоби". Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача 03.11.2014 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Янг Штеф" зареєстроване як юридична особа 26.09.2011 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість з 25.12.2012.

Основним видом діяльності ТОВ "Янг Штеф" є вирощування інших однорічних чи дворічних культур.

З матеріалів справи вбачається, що в вересні 2014 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Янг Штеф" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року в сумі 668955,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий період) (вх. від 20.08.2014 №1400039597), за результатами якої складено Акт від 23.09.2014 №2939/15-1/37865948 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що основна сума податкового кредиту сформована за рахунок придбання (імпорту) товарно-матеріальних цінностей, які призначені для будівництва (спорудження) основних засобів.

При цьому, податковий орган в Акті перевірки зазначає, що при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 "Основні засоби", незалежно від процесу його отримання (придбання чи спорудження (будівництва) самостійно).

Згідно наданої до перевірки ТОВ "Янг Штеф" зведеної оборотно-сальдової відомості за липень 2014 року податковим органом встановлено, що всі придбані (імпортовані) товарно-матеріальні цінності, які призначені для будівництва основних засобів, обліковуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", вводу в експлуатацію та переведення основних засобів на рахунок 10 "Основні засоби" не здійснено.

На думку податкового органу, враховуючи, що обсяги оподатковуваних операцій ТОВ "Янг Штеф" за останні 12 календарних місяців становлять 157000,00 грн., що менше ніж заявлена сум бюджетного відшкодування, а також беручи до уваги, що станом на дату складання акті перевірки на рахунку 10 "Основні засоби" на підприємстві нічого не обліковується, відповідно у ТОВ "Янг Штеф" виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 668955,00 грн., заявленій у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року на рахунок платника у банку.

Внаслідок перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 668955,00 грн., заявленій у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року на рахунок платника у банку.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Форми "В3" від 02.10.2014 № 0013061501, згідно з яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 668955,00 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковим Кодексом України визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.5 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг бо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у ТОВ "Янг Штеф" виникло на підставі абзацу "б" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, тобто внаслідок придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Янг Штеф" здійснило придбання металевих конструкцій та устаткувань (стелажі-столи) з метою будування тепличного комплексу, що пов'язане із будівництвом (реконструкцією) основних фондів.

Так, на підтвердження зазначеного будівництва позивачем долучено до матеріалів справи копії робочих проектів "Будівництво тепличного комплексу закритого типу по вулиці Миру, 1б в с. Шкарівка Білоцерківського району Київської області" та копію Паспорту зовнішнього опорядження.

Понесені позивачем витрати на придбання металевих конструкцій та устаткувань (стелажі-столи), по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит та заявлено до бюджетного відшкодування, в повному розмірі підтверджено вантажно-митними деклараціями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи. Даний факт не заперечується відповідачем.

Враховуючи зазначене, суд вважає помилковими висновки податкового органу про те, що придбане позивачем металеві конструкції та устаткування (стелажі-столи) не відноситься до основних фондів, а тому не може включатися до податкового кредиту звітних періодів.

Згідно з п.п.14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Посилання представника відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", не обґрунтоване нормами законодавства.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", про що й не заперечується відповідачем. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів. А відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Придбання позивачем металевих конструкцій та устаткувань (стелажі-столи) з метою будування тепличного комплексу не суперечить, а навпаки відповідає господарській діяльності позивача.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що придбані незавершені капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи, які обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" та не введені в експлуатацію не є основними фондами підприємства, оскільки, виходячи з наведених норм законодавства, незавершені капітальні інвестиції, які в свою чергу визначаються як капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва, визначаються як різновид основного засобу, а тому суд приходить до висновку, що придбані металеві конструкції та устаткування (стелажі-столи) з метою будування тепличного комплексу належить до основних засобів, а відтак ТОВ "Янг Штеф" мало право на формування податкового кредиту в зв'язку з його придбанням та включенням сум понесених витрат в податкові декларації для бюджетного відшкодування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Янг Штеф" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 02.10.2014 №0013061501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Янг Штеф" (код за ЄДРПОУ 37865948) сплачений судовий збір у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.