Постанова

від 29.01.2015 по справі 810/6094/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6094/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - Демченка Сергія Вікторовича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Янг Штеф» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Янг Штеф» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач має право на бюджетне відшкодування, заявленого у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року, оскільки задекларований податковий кредит пов'язаний із придбанням обладнання для будівництва тепличного комплексу (основних засобів). Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 02.10.2014 року № 0013061501.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - Демченко Сергій Вікторович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Янг Штеф" зареєстроване як юридична особа 26.09.2011 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість з 25.12.2012 року.

Основним видом діяльності ТОВ "Янг Штеф" є вирощування інших однорічних чи дворічних культур.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Янг Штеф" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року в сумі 668955,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий період) (вх. від 20.08.2014 року № 1400039597).

За результатами даної перевірки складено Акт від 23.09.2014 року № 2939/15-1/37865948, за змістом якого перевіркою встановлено, що основна сума податкового кредиту сформована за рахунок придбання (імпорту) товарно-матеріальних цінностей, які призначені для будівництва (спорудження) основних засобів.

При цьому, податковий орган в Акті перевірки зазначає, що при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 "Основні засоби", незалежно від процесу його отримання (придбання чи спорудження (будівництва) самостійно).

Згідно наданої до перевірки ТОВ "Янг Штеф" зведеної оборотно-сальдової відомості за липень 2014 року податковим органом встановлено, що всі придбані (імпортовані) товарно-матеріальні цінності, які призначені для будівництва основних засобів, обліковуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", вводу в експлуатацію та переведення основних засобів на рахунок 10 "Основні засоби" не здійснено.

На думку податкового органу, враховуючи, що обсяги оподатковуваних операцій ТОВ "Янг Штеф" за останні 12 календарних місяців становлять 157000,00 грн., що менше ніж заявлена сум бюджетного відшкодування, а також беручи до уваги, що станом на дату складання акті перевірки на рахунку 10 "Основні засоби" на підприємстві нічого не обліковується, відповідно у ТОВ "Янг Штеф" виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 668955,00 грн., заявленій у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року на рахунок платника у банку.

У зв'язку з зазначеним податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 668955,00 грн., заявленій у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року на рахунок платника у банку.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Форми "В3" від 02.10.2014 року № 0013061501, згідно з яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 668955,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Податковим Кодексом України визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.5 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг бо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у ТОВ "Янг Штеф" виникло на підставі абзацу "б" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, тобто внаслідок придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Янг Штеф" здійснило придбання металевих конструкцій та устаткувань (стелажі-столи) з метою будування тепличного комплексу, що пов'язане із будівництвом (реконструкцією) основних фондів.

Так, на підтвердження зазначеного будівництва позивачем долучено до матеріалів справи копії робочих проектів "Будівництво тепличного комплексу закритого типу по вулиці Миру, 1б в с. Шкарівка Білоцерківського району Київської області" та копію Паспорту зовнішнього опорядження.

Понесені позивачем витрати на придбання металевих конструкцій та устаткувань (стелажі-столи), по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит та заявлено до бюджетного відшкодування, в повному розмірі підтверджено вантажно-митними деклараціями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи. Даний факт не заперечується відповідачем.

Однак, колегією суддів встановлено, що придбані позивачем основні засоби не були зараховані ним на баланс, не обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби».

Оскільки відповідно до правил податкового законодавства України при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна. Що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби», незалежно від процесу його отримання (придбання чи спорудження (будівництва) самостійно), то колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про помилковість доводів податкового органу про те, що придбані позивачем металеві конструкції та устаткування (стелажі-столи) не відноситься до основних фондів, а тому не може включатися до податкового кредиту звітних періодів, оскільки такі доводи грунтуються на нормах чинного законодавства України.

Згідно з п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Крім цього, колегія суддів зауважує, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції», рахунок 10 «Основні засоби» призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, які віднесено до складу основних засобів. При цьому до складу основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15.

Судом першої інстанції було встановлено, що облік витрат на придбання основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

При цьому колегія суддів вважає обгрунтованим твердження відповідача про те, що придбані незавершені капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи, які обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" та не введені в експлуатацію не є основними фондами підприємства, а тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що придбані металеві конструкції та устаткування (стелажі-столи) з метою будування тепличного комплексу належать до основних засобів, а тому ТОВ "Янг Штеф" не мало права на формування податкового кредиту в зв'язку з його придбанням та включенням сум понесених витрат в податкові декларації для бюджетного відшкодування.

Крім цього. колегією суддів встановлено, що обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців становлять 157000,00 грн., що є меншим ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Також на час проведення податковим органом вказаної вище перевірки на рахунку позивача 10 «Основні засоби» нічого не обліковується.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та підстав для його скасування не вбачається.

Отже, неправильним є висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - Демченка Сергія Вікторовича - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Янг Штеф» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.