Ухвала

від 11.11.2014 по справі 912/1521/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11 листопада 2014 року № 912/1521/14

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянувши справу № 912/1521/14 від 30.05.2014 року про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот" (далі - ТОВ "Екобот"), 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71, офіс 405,

та заяву кредитора - Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, 04655, м. Київ, вул. Турівська, 12,

до ТОВ "Екобот", 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71, офіс 405,

про визнання майнових вимог в сумі 266, 00 грн.

та клопотання № 02-04/52 від 23.10.2014 року ліквідатора, арбітражного керуючого Голейни Л.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредиторів - участі не брали;

від банкрута - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 15.08.2014 року господарський суд визнав ТОВ "Екобот" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута ТОВ "Екобот". Призначив ліквідатором банкрута - ТОВ "Екобот" арбітражного керуючого Голейну Л.Ю. Постановив оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот".

18.08.2014 року (номер публікації: 7781, дата публікації на сайті ВГСУ: 18.08.2014 11:42) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної ТОВ "Екобот". Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

До господарського суду 24.09.2014 року надійшла заява № 5543/9/26-56-10-39 від 17.09.2014 року Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з майновими вимогами до банкрута на загальну суму 266, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів.

Законом обмежено строк подання заяв поточних кредиторів двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу. (п. 29 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Ухвалою від 25.09.2014 року господарський суд прийняв заяву кредитора Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з майновими вимогами до банкрута на загальну суму 266, 00 грн. Розгляд заяви кредитора призначив в засіданні суду.

Вимоги зазначеного кредитора, зокрема, обґрунтовані наступними обставинами.

На даний час за боржником обліковується податкові зобов'язання перед Державним бюджетом України в розмірі 282, 85 грн. Вказаний податковий борг виник у зв'язку з тим, що боржником 08.02.2014 року подана до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік із визначенням суми до сплати щомісячно відповідно до ПК України у розмірі 133, 00 грн., проте повністю не погашена задекларована сума та борг становить 266, 00 грн.

Кредитором зазначено, що у відповідності до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України "орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України".

Ліквідатором, арбітражним керуючим Голейною Л.Ю. грошові вимоги кредитора - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, не дивлячись на вимогу суду, викладену в ухвалі від 30.10.2014 року, розглянуті по суті не були.

Оскільки розгляд грошових вимог, як конкурсних так і поточних здійснюється безпосередньо господарським судом і суд не обмежений позицією розпорядника майна чи ліквідатора банкрута, відповідно, має право здійснити перевірку підстав таких грошових вимог незалежно від наявності чи відсутності відповідного повідомлення ліквідатора на адресу кредитора.

Частиною 1 статті 38 Закону встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальним Законом про банкрутство.

Нормами Закону визначено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 38 такого Закону.

Відповідно до частини 8 статті 41 Закону кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

В пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N4212-VI)" визначено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

З наведених норм вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Проте, при здійсненні процедури банкрутства боржника (підприємства, установи, організації) до правовідносин, які виникли між ним та іншими господарюючими суб'єктами, юридичними або фізичними особами, а також органами доходів і зборів та іншими державними органами, застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом та має перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі, пов'язаних із застосуванням норм податків і зборів.

Як вбачається із матеріалів справи, кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в розмірі 266, 00 грн. виникли 30.07.2014 року та 30.08.2014 року по 133, 00 грн. за кожен із вказаних місяців, відповідно. (т. 2 а.с. 11-13)

Заборгованість в сумі 133, 00 грн. з податку на прибуток виникла 30.08.2014 року, тобто під час здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "Екобот", а тому не підлягають визнанню, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають. Такі вимоги відхиляються господарським судом та не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

В результаті дослідження зазначеної заяви кредитора з грошовими вимогами та доданих до неї документальних доказів (документів) господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в сумі 133, 00 грн. заборгованості, яка виникла 30.08.2014 року, та включення їх до реєстру вимог кредиторів і необхідність їх відхилення виходячи з наступного.

Решта вимог кредитора, а саме 133, 00 грн. з податку на прибуток, які виникли 30.07.2014 року, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення. Позаяк відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Згідно підпункту 14 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, встановлено ставку судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Оскільки кредитор звільнений від сплати судового збору, то на банкрута, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, додатково покладається судовий збір в сумі 1218, 00 грн.

До господарського суду 27.10.2014 року надійшло клопотання № 02-04/52 від 23.10.2014 року ліквідатора, арбітражного керуючого Голейни Л.Ю. видати судовий наказ про примусове виконання п. 11 постанови господарського суду у даній справі, зобов'язавши громадянина ОСОБА_2 передати Голейні Л.Ю. бухгалтерську документацію банкрута, з зазначенням переліку такої документації.

В результаті дослідження зазначених вимог ліквідатора та обставин справи господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення такого клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" у ст. 13 встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 4-5 ГПК України передбачає, що господарські суду здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

При цьому нормами діючого законодавства не передбачена необхідність (можливість) видачі судового наказу на виконання п. 11 постанови господарського суду у даній справі, більше того вимога ліквідатора, викладена в клопотанні, різниця з рішенням суду викладеним в зазначеному пункті постанови господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 38, 40, 41, 45 Закону, ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот" в сумі 133, 00 грн. з податку на прибуток відхилити.

Визнати грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот" в сумі 133, 00 грн. з податку на прибуток та включити їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71, офіс 405, ідент. код 38671189) в доход Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1218, 00 грн. судового збору.

Наказ видати.

3. Клопотання № 02-04/52 від 23.10.2014 року ліквідатора, арбітражного керуючого Голейни Л.Ю. відхилити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірники ухвали направити кредитору (ухвала від 29.07.2014 року у даній справі), банкруту, ліквідатору - арбітражному керуючому Голейні Л.Ю., Державній податковій інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Суддя Н.М. Коваленко