Ухвала

від 23.10.2014 по справі 804/12998/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 804/12998/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представника відповідача - Сорокіна В.В. ( довіреність від 05.11.2013)

представника позивача - Панної І.О. (довіреність від 25.10.2014)

представник третьої особи ТОВ "Інт-Строй" -Бойченка К.В. ( довіреність від 21.10.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/12998/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інт-Строй", Товариство з обмеженою відповідальністю "Пента Плюс", Приватне підприємство "Антисептик", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сферастройдизайн" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

В жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412204 від 29.05.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок додану вартість на суму 115 625,00 грн., в тому числі 92 500,00 грн. за основним платежем та 23 125,00 грн. за нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про нереальність господарських відносин між Позивачем та його безпосереднім контрагентом з огляду на припущення щодо нереальності господарських операцій між послідуючими контрагентами по ланцюгу постачання є протиправними та не підтверджені належними доказами. Вважають, що негативні наслідки у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства мають наставати лише для того платника податків, який допустив відповідне правопорушення, не може застосовуватися по ланцюгу постачання. (том 1 а.с.3-7)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року №0000412204, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 115625,00 грн., з яких: за основним платежем 92500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23125,00 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що господарські операції між Позивачем та ТОВ «Інт-Строй» мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами та наявним збудованим об'єктом нерухомості, відносно якого затверджено декларацію про готовність об'єкту до експлуатації. (том 4 а.с.47-51)

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення по справі не надав належної оцінки тому факту, що нереальність господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Інт-Строй», зокрема, підтверджується актом перевірки вказаного контрагента, внаслідок чого не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Інт-Строй» - ТОВ «Еталон-Сервіс». Навіть за наявності формальних реквізитів документи не можуть вважатися первинними, якщо не було фактичного здійснення господарської операції. (том 4 а.с.60-63).

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс" 10.06.2004 р. зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. (том 1 а.с.25)

Посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі довідки за №4763/10/04-051 від 05.03.2013 року, виданої ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, наказу від 25.04.2013 року №601 та відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ ТОВ "Еталон-Сервіс" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Інт-Строй", їх реальності та повноти відображення обліку за період листопад 2012 року, за результатами якої складено акт № 1432/224/33005079 від 26.04.2013 року.(том 1 а.с.3-13)

Перевіркою встановлено:

1. нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Еталон-Сервіс", а саме - встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Еталон-Сервіс" операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ "Інт-Строй" за період листопад 2012 року;

2. порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податковий кредит у листопаді 2012 року на загальну суму 92500,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ "Еталон-Сервіс" подало на нього заперечення від 18.05.2013 року за №12. (том 1 а.с.14-18)

На підставі акту перевірки від 26.04.2013 року № 1432/224/33005079 ДПІ у Бабушнкінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року №0000412204, яким ТОВ "Еталон-Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 115625 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 92500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23125 грн. (том 1 а.с.8)

Позивач скористався досудовим порядком оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення та звернувся із скаргою до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, рішенням якого від 02.08.2013 р. № 1586/10/10-23 скарга платника податків була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. (том 1 а.с.19-22)

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.09.2013 року №16/99-48-10-01-15 також було залишено без задоволення скаргу ТОВ «Еталон-Сервіс» на податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року №0000412204, а саме рішення - без змін. (том 1 а.с.23).

Визнання протиправним та скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Еталон-Сервіс», суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між Позивачем та ТОВ «Інт-Строй» мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами та наявним збудованим об'єктом нерухомості, відносно якого затверджено декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Виходячи із приписів вищевказаних правових норм колегією суддів і оцінювались встановлені у справі обставини та наявні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ "Інт-Строй".

Між ТОВ "Еталон-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Інт-Строй" (Підрядник) укладено Договір підряду на будівництво об'єкту від 20.04.2011 №20110420-01, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати власними, а за необхідності - і залученими силами роботи з будівництва об'єкта загальною площею 11 791 кв.м.: «Торгово-офісний комплекс (2-га черга, офіси) (далі - Об'єкт), здати Об'єкт Замовнику у встановлений договором строк після завершення всіх робіт, передбачених договором. (том 1 а. с. 46-54)

Для здійснення робіт щодо будівництва об'єкту генеральним підрядником ТОВ "Інт-Строй" було залучено субпідрядників ТОВ "Пента Плюс", ПП "Антисептик", ТОВ "Рубікон-Трейдінг", ТОВ "Сферастройдизайн" та укладено з ними відповідні договори. (том 1 а.с.180-185,287-299, том 2 а.с.107-112,149-163).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного між ТОВ "Еталон-Сервіс" та ТОВ "Інт-Строй", до матеріалів справи були долучені копії податкових накладних, виписок по рахункам, акти прийому-передачі виконаних робіт. (том 1 а. с. 149-173)

Результатами виконаних робіт є завершений будівництвом об'єкт - другої черги торгово-офісного комплексу, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, 15-А (13-поверхова будівля), готовий до експлуатації, що підтверджується копією долученої до матеріалів справи декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 05.12.2012 року №3122ДАБК. (том 1 а.с.43-45)

До вказаних документів у Відповідача претензій не виникало, наявні первинні документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Разом з тим, висновки перевіряючих - уповноважених працівників податкового органу, як і доводи заявника апеляційної скарги, щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом, грунтуються лише на підставі даних Довідки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 25.04.2013 року №73/224/32502097 з питань не підтвердження господарських відносин ТОВ "Інт-Строй" з платниками податків ТОВ "Пента Плюс", ПП "Антисептик", ТОВ "Рубікон-Трейдінг", ТОВ "Сферастройдизайн", їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2012 року, де міститься посилання на те, що перевіркою встановлено здійснення операцій ТОВ "Інт-Строй" з контрагентами по ланцюгу постачання, які не направлені на настання реальних правових наслідків - не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ, або здійснення діяльності.

Однак такі обґрунтування Відповідача визнаються колегіє суддів безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.

Слід зазначити і про те, що Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/12998/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 24 жовтня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко