Ухвала

від 30.10.2014 по справі 804/13685/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 804/13685/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 804/13685/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001032250 від 21.05.2013 р., яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 872 753,0 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом перевірку проведено з порушенням порядку ведення перевірок, оскільки підставою для її проведення стала хибна інформація, отримана з автоматизованих систем, а не за наслідками дослідження первинних документів. Вважають, що укладений ними Договір про спільну діяльність від 13.05.2010 р. № 13/05-сд був направлений на реальне настання наслідків, при цьому посилання Відповідача на відсутність у вказаного договору (який умовно, для цілей оподаткування, вважається платником податків) рухомого і нерухомого майна та те, що він не може виступати роботодавцем, є безпідставними, оскільки все майно, яке отримано або внесено в спільну діяльність, вважається спільною власністю саме учасників спільної діяльності. Зазначають, що висновки податкового органу про недійсність укладених правочинів є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються відповідними документами. Крім того, підприємство не може нести відповідальність за дії свого контрагента. (том 1 а.с.2-8)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 року №0001032250 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.05.2013 року №0001032250.

Постанова суду обґрунтована тим, що господарські операції між Позивачем та його контрагентами, які були на час укладення та виконання спірної угоди платниками ПДВ, мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому жодних судових рішень щодо визнання угоди недійсною до суду не надавалися, а висновки податкового органу про нереальність правочинів з огляду на дані акту перевірки по ланцюгу постачання є необгрунтолваними. (том 4 а.с.70-72)

Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постачальник Позивача - «Договір про спільну діяльність від 13.05.2010 р. № 13/05-сд» був створений без ділової мети, оскільки ТОВ "АТБ-торгстрой" було відповідальне за утримання і внесення податків до бюджету і після розподілу результатів сумісної діяльності стало єдиним власником збудованої будівлі. «Договір про спільну діяльність від 13.05.2010 р. № 13/05-сд» формувало податковий кредит від підприємств з ознаками «сумнівності:»: ТОВ «Самара-Люкс», ТОВ «Оргтехніка», ТОВ «БК «Созідатєль-Проект ВКС», ТОВ «Добробут», ТОВ «Бренд-Строй» та ін. Крім того, по ТОВ «Бренд-Строй» відкрито кримінальне провадження № 32012000000000013 від 22.11.2012 р., у зв'язку з чим підтвердити ланцюг постачання послуг від ТОВ «Бренд-Строй» до ТОВ «АТБ-Торгстрой» неможливо. Вважають, що навіть за наявності формальних реквізитів, документи не можуть вважатися первинними за відсутності факту здійснення господарських операцій. (том 4 а.с.75-77)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Торгстрой» з 23.08.2000 р. зареєстроване як юридична особа. (а.с.47-51)

Уповноваженими працівниками Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відповідно до п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків "Договір про спільну діяльність №13/05-сд від 13.05.2010 року" (код ЄДРПОУ 150822405), їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2013 року за №443/226/32010549. (том 1 а.с.10-25)

Перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ТОВ "АТБ-торгстрой" завищено податковий кредит по взаємовідносинам з "Договором про спільну діяльність №13/05-сд від 13.05.2010 року" за січень 2011 року на суму 872 753 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) на суму 872 753 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки Позивачем були подані заперечення від 10.05.2013 року № 13/208. (том 1 а.с.26-29)

Відповідно до листа Відповідача від 18.05.2013 року №8593/19/22.6-12 вищевказані заперечення були залишені без задоволення. (том 1 а.с.30-32).

На підставі акту перевірки від 29.04.2013 року за №443/226/32010549 року Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року №0001032250, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 872 753,0 грн. (том 1 а.с.34)

Скасування указаного податкового повідомлення-рішення і було предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "АТБ-торгстрой", суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між Позивачем та його контрагентами, які були на час укладення та виконання спірної угоди платниками ПДВ, мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому жодних судових рішень щодо визнання угоди недійсною до суду не надавалися, а висновки податкового органу про нереальність правочинів з огляду на дані акту перевірки по ланцюгу постачання є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Саме з огляду на приписи вищевказаних норм і проводилась оцінка наданих до суду доказів.

Сторонами визнано, що між ТОВ "АТБ-торгстрой"(Сторона-2) та ФОП ОСОБА_1 (Сторона-1) та було укладено Договір від 13.05.2010 р. № 13/05-сд про сумісну діяльність по будівництву торговельно-розважального комплексу, відповідно до якого сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади та діяти спільно без утворення юридичної особи для досягнення спільної господарської мети - будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта (торгово-розважального комплексу по АДРЕСА_1) та отримання його у сумісну власність. (том 1 а.с.54-57)

За Договором про спільну діяльність Сторона-1 вносила у сумісну діяльність право на забудову земельної ділянки площею 0,2620 га, за адресою АДРЕСА_1, а Сторона-2 - грошові кошти у розмірі 3 652 860,00 грн. та об'єкт незавершеного будівництва готовністю 47%. Долі суб'єктів сумісної діяльності розподілялися наступним чином 5200/5199 належало ТОВ "АТБ-торгстрой" та 5200/1 ФОП ОСОБА_1 (п.3.1.1 вказаного Договору)

На виконання умов договору про сумісну діяльність, ТОВ "АТБ-торгстрой" від імені «Договору про сумісну діяльність від 13.05.2010 р. № 13/05-сд» (Довіритель) уклало з ТОВ "Рітейл Девелопмент" (Повірений) договір доручення від 24.05.10 р. № 12-357/2405, згідно з яким ТОВ "Рітейл Девелопмент" було доручено укласти договори підряду та виконати інші юридично значимі дії з метою закінчення будівництва торговельно-розважального комплексу за адресою: АДРЕСА_1. (том 1 а.с.82-87)

Для виконання покладених обов'язків за договором доручення ТОВ "Рітейл Девелопмент" укладало правочини з наступними виконавцями робіт та послуг: ТОВ "Грааль-Інвест" (ЄДРПОУ 34267779), ТОВ "Техметпром" (ЄДРПОУ 25517112), КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради" (ЄДРПОУ 03341799), ПП "Антисептик" (ЄДРПОУ 25515679), ПП "ВКФ Бурпромсервис" (ЄДРПОУ 31184538).

Після закінчення будівництва право ФОП ОСОБА_1 на долю об'єкту нерухомості в розмірі 5200/1 було викуплено ТОВ "АТБ-торгстрой".(том 1 а.с.68)

26.01.2011 р. з балансу сумісної діяльності торгівельно-розважальний комплекс було передано на баланс ТОВ "АТБ-торгстрой", що було оформлено видатковою накладною від 26.01.2011 р. № СД-0000001 та податковою накладною від 26.01.11 р. № 1 (вартість комплексу з ПДВ склала 5 236 518,69 грн., з них ПДВ- 872 753,15 грн.).

За позицією податкового органу, оскільки одним із основних постачальників ТОВ "АТБ-торгстрой" у перевіряємому періоді було підприємство "Договір про спільну діяльність №13/05-сд від 13.05.2010 року" (код ЄДРПОУ 150822405), який по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) сформував податковий кредит від підприємств з ознаками "сумнівності", (ТОВ "САМАРА-ЛЮКС", ТОВ "ТОРГТЕХНІКА", ТОВ "БК "СОЗІДАТЄЛЬ-ПРОЕКТ ВКС", ТОВ "ДОБРОБУТ", ТОВ "БРЕНДСТРОЙ" ) то саме це і свідчить про неможливість реального здійснення платником податків операцій та допущення Позивачем порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України. При цьому Відповідач посилається лише на акт зустрічної перевірки ТОВ "Добробут" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р." та інформацію, отриману від ДПС у Дніпропетровській області по ТОВ "Бренд Строй" , відносно якого відкрито кримінальне провадження №32012000000000013 від 22.11.2012 року за ознаками складів злочинів, передбачених ст. 28, ч. 2, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. 3 КК України.

При цьому матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у цих підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, будь-яких зауважень щодо безпосередньої діяльності Позивача та належного оформлення наданих ним первинних документів у податкового органу не виникало.

На час укладання та виконання спірної угоди сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угоди недійсною також до суду не надано, як не надано і обвинувального вироку щодо Позивача та будь-кого із його контрагентів по ланцюгу постачання.

В силу статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 804/13685/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко