Рішення

від 05.11.2014 по справі 914/3232/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2014 р. Справа № 914/3232/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Дочірнього підприємства "Дуокс" Словацького товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о.", м.Львів

до відповідача Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про стягнення 1 097 063,70 грн.

За участю представників сторін:

від позивача : Багрій О.Л. - представник (довіреність №013 від 12.05.2014р.), Спанік Дусан - власник підприємства;

від відповідача не з'явився;

від третьої особи: Синьовський Б.В. - головний спеціаліст юридичного відділу (довіреність №4-25-266 від 25.02.2014р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Дочірнє підприємство "Дуокс" Словацького з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." звернулось із позовом до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" про стягнення 1 097 063,70 грн. заборгованості, з яких 710 000,00 грн. основний борг, 32 809,30 грн. три проценти річних, 208 192,21 грн. інфляційні нарахування та 146 062,20 грн. штраф.

Ухвалою суду від 12.09.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 01.10.2014р.

Ухвалою суду від 01.10.2014р. розгляд справи було відкладено на 22.10.2014р. у зв"язку з неявкою представника відповідача, на підставі поданого ним клопотання.

Ухвалою суду від 22.10.2014р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та відкладено розгляд спору на 05.11.2014р. з підстав, викладених в даній ухвалі суду.

Представник позивача подав клопотання (вх.№ 47438/14 від 05.11.2014р.) яким на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2014р. долучив до матеріалів справи наступні документи: оригінал поштової квитанції від 30.10.2014р.; оригінал опису вкладення до цінного листа від 30.10.2014р про надсилання третій особі позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 12.09.2014р., від 01.10.2014р. та від 22.10.2014р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про відкладення розгляду спору на 05.11.2014р. був належним чином повідомлений, що підтверджується його підписом у розписці про ознайомлення з відкладенням розгляду спору на 05.11.2014р.

Станом на 05.11.2014 р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог усно заперечив, вимог ухвали суду віл 22.10.2014р. не виконав, письмово свою позицію не виклав.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача, по наявних у ній матеріалах, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив:

15.01.2013р. між Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс» (замовник) та ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» (постачальник) було укладено договір поставки №46, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати «Автобуси та тролейбуси» (код.34.10.3) «Тролейбус Шкода 14 Тр, Шкода 15 Тр (бувший у використанні)» (надалі - товар) замовнику, а замовник зобов'язувався оплатити його у строк та в порядку визначених цим договором відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" протоколу №3-2 від 26.12.2012р. щодо акцепту цінової пропозиції постачальника за результатами процедури відкритих торгів.

Згідно п.2.1. договору кількість товару, що є предметом договору, визначена в специфікації (додатку №1), що є невід'ємною частиною даного договору та може бути зменшена в залежності від виділених асигнувань на потреби замовника.

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договору загальна сума договору становить 10 500 000,00 грн. в т.ч ПДВ. Ціна за одиницю - зазначена в специфікації (додатку №1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.4.1. договору сторони погодили наступний порядок розрахунків:

- 40% передоплата - згідно виставленого рахунку на протязі 2-ох днів після повідомлення про загрузку товару на складі постачальника.

- 60% - після поставки товару на протязі 30 днів після отримання товару на складі замовника за адресою: 79053, м.Львів, вул.Тролейбусна, 1, тролейбусне депо і виставлення рахунку-фактури.

Згідно п.4.2. договору днем поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі - фактичної передачі товару представнику замовника.

За умовами п.6.1.1. договору замовник зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

31.12.2013р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №46 від 15.01.2013р., якою враховуючи зміни в чинному законодавстві Україні з питань поставки імпортного товару, а також затримки фінансування витрат замовника з незалежних від нього причин, керуючись п.8.1. (підпункт 4) договору поставки №46 від 15.01.2013р., сторони домовились продовжити строк дії договору №46 від 15.01.2013р. до 30.04.2014р.

Позивач свої зобов'язання згідно договору №46 від 15.01.2013р. та додаткової угоди від 31.12.2013р. виконав повністю, поставив відповідачу товар (тролейбуси Шкода 14 Тр та Шкода 15 Тр) на загальну суму 3 450 000,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі за період з 27.09.2013р. по 30.04.2014р.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар провів частково відтак, у нього виникла заборгованість, яка згідно поданого позивачем розрахунку становить 710 000,00 грн.

Згідно умов ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 208 192,21 грн. інфляційних втрат та 32 809,30 три проценти річних.

Крім того, позивач керуючись умовами п.7.2. договору, у зв'язку із простроченням термінів платежу кінцевого розрахунку, нарахував відповідачу штраф, який згідно поданого ним розрахунку становить 146 062,20 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить 1097063,70 грн., з яких 710 000,00 грн. сума основного боргу, 208 192,21 грн. інфляційні втрати, 32 809,30 грн. три проценти річних та 146 062,20 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки відповідачу товару на загальну суму 3 450 000,00 грн., підтверджується актами приймання-передачі за період з 27.09.2013р. по 30.04.2014р., а саме:

Акт №3 від 27.09.2013р. на суму 450 000,00 грн.;

Акт №4 від 04.10.2013р. на суму 300 000,00 грн.;

Акт №5 від 25.11.2013р. на суму 450 000,00 грн.;

Акт №6 від 25.11.2013р. на суму 300 000,00 грн.;

Акт №7 від 27.13.2013р. на суму 450 000,00 грн.;

Акт №8 від 27.12.2013р. на суму 450 000,00 грн.;

Акт №9 від 27.12.2013р. на суму 450 000,00 грн.;

Акт №10 від 22.01.2014р. на суму 300 000,00 грн.;

Акт №11 від 30.04.2014р. на суму 300 000,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Відповідач в судовому засіданні 22.10.2014р. підтвердив факт отримання тролейбусів згідно вищевказаних актів.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідачем на виконання вимог п.4.1. договору здійснено попередню оплату товару на загальну суму 1 440 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою про поступлення 23.05.2013р. на розрахунковий рахунок позивача 1 440 000,00 грн. з призначенням платежу - передоплата за тролейбуси за договором №46 від 15.01.2013р.

За умовами п.4.1. договору сторони погодили порядок розрахунків:

- 40% передоплата - згідно виставленого рахунку на протязі 2-ох днів після повідомлення про загрузку товару на складі постачальника.

- 60% - після поставки товару на протязі 30 днів після отримання товару на складі замовника за адресою: 79053, м.Львів, вул.Тролейбусна, 1, тролейбусне депо і виставлення рахунку-фактури.

Оскільки позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 450 000,00 грн., отже 40% від вказаної суми становить 1 380 000,00 грн. Відтак, відповідачем було здійснено передоплату на 60 000,00 грн. більше.

Після підписання вищенаведених актів приймання-передачі товару, відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 1 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 30.04.2014р. по 20.08.2014р. про поступлення на розрахунковий рахунок позивача 1 300 000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за договором №46 від 15.01.2013р.

Відтак у відповідача існує заборгованість в сумі 710 000,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 710 000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути інфляційні втрати на загальну суму 208 192,21 грн. та три проценти річних на загальну суму 32 809,30 грн.

Слід зазначити, що позивач невірно визначив періоди прострочення по актах № 5, №6 від 25.11.2013р., по яких прострочка починається з 26.12.2013р., а не 25.12.2013р.; по акту № 10 від 22.01.2014р. по якому прострочка починається з 22.02.2014р. а не 21.02.2014р., по акту № 11 від 30.04.2014р. по якому прострочка починається з 31.05.2014р. а не 30.05.2014р., як вказав позивач у розрахунку.

Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що невірне визначення позивачем періодів нарахування не вплинуло на суму, яка підлягає до стягнення. Так, згідно проведених судом розрахунків суми інфляційних втрат та 3% річних є більшими ніж просить стягнути позивач.

Враховуючи, що суд при розгляді справи не має права вийти за межі позовних вимог, позивачем така заява не подавалась, відтак до стягнення з відповідача підлягає 208 192,21 грн. інфляційних втрат та 32 809,30 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.7.2. договору за прострочення термінів платежу кінцевого розрахунку замовник сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості поставленого товару, за який була проведена передоплата.

Зважаючи на визначення пені, що міститься у ч.3 ст.549 ЦК України, передбачений сторонами у п.7.2. договору штраф за своєю правовою природою є пенею.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що відповідачем невірно визначено періоди для її нарахування, та не враховано ч.6 ст.232 ГК України щодо обмеження її нарахування 6-ти місячним строком, зважаючи на те, що умовами договору сторони такий строк не збільшували.

Слід зазначити, що по акту №3 від 27.09.2013р. пеня повинна нараховуватись за період з 28.10.2013р. по 28.04.2014р., по акту № 4 від 04.10.2013р. за період з 04.11.2013р. по 04.05.2014р., по акту №5 від 25.11.2013р. з 26.12.2013р. по 26.06.2014р., по акту №6 від 25.11.2013р. за період з 26.12.2013р. по 26.06.2014р., по акту № 7 від 27.12.2013р. за період з 27.01.2014р. по 27.07.2014р., по актам №8, №9 від 27.12.2013р. за період з 27.01.2014р. по 27.07.2014р., по акту № 10 від 22.01.2014р. за період з 22.02.2014р. по 22.08.2014р., по акту № 11 від 30.04.2014р. за період з 31.05.2014р. по 19.08.2014р.

Водночас згідно проведеного судом розрахунку сума пені за вказані періоди є більшою ніж просить стягнути позивач.

Враховуючи, що суд при розгляді справи не має права вийти за межі позовних вимог, позивачем така заява не подавалась, відтак до стягнення з відповідача підлягає 146 062,20 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення повністю. З відповідача підлягає до стягнення 710 000,00 грн. основного боргу, 146 062,20 грн. пені, 208 192,21 грн. інфляційних втрат та 32 809,30 грн. 3% річних.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №498 від 08.09.2014р. на суму 1 827,00 грн. покласти на позивача зважаючи на те, що ухвалою суду від 01.10.2014р. позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Сплата судового збору за подання позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №499 від 08.09.2014р. на суму 21 941,28 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 627-629, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" (79012, м.Львів, вул.Сахарова, 2; код ЄДРПОУ 03328406) на користь Дочірнього підприємства "Дуокс" Словацького товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." (79039; м.Львів, Шевченківський район, вул.Моринецька, буд.7А, ОФІС 11; код ЄДРПОУ 30583401) основний борг в сумі 710 000,00 грн., 146 062,20 грн. пені, 208 192,21 грн. інфляційних втрат та 32 809,30 грн. 3% річних, 21 941,28 грн. судового збору.

3 . Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення виготовлено 10.11.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.