Ухвала

від 22.10.2014 по справі 2а-648/09/0470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/85008/11

№ К/9991/85008/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі

м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011

у справі № 2а-648/09/0470 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Істейт»

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська внаслідок не здійснення відмітки на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД» до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт»; зобов'язано ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, затвердженого наказом ДПА України від 29.06.2005 № 238, зробити відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД» до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт».

У касаційній скарзі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, представник позивача просить відмовити в її задоволенні.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД» створена відповідно до законодавства Республіки Кіпр та здійснює господарську діяльність на території України.

Протоколом № 2007/11-1 загальних зборів учасників ТОВ «Лідер-Істейт» від 14.11.2007 Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД» прийнята до складу учасників товариства з наданням дозволу на внесення нею в рахунок вкладу до статутного капіталу товариства інвестицій у вигляді простих іменних акцій підприємств: ВАТ «Нафтопереробний комплекс «ГАЛИЧИНА» (код ЄДРПОУ 00152388) в кількості 175000000 штук вартістю 350000000,00 грн., що за курсом НБУ (5,05 грн. за 1 долар США) на 14.11.2007 становить 69306930,69 дол. США; ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (код ЄДРПОУ 00152230), в кількості 2300000 штук вартістю 207000000,00 грн., що за курсом НБУ на 14.11.2007 становить 40990099,01 дол. США; ВАТ «Дніпроазот» (код ЄДРПОУ 05761620) в кількості 8675000000 штук вартістю 390375000,00 грн., що за курсом НБУ на 14.11.2007 становить 77301980,20 дол. США; ЗАТ «Запоріжоліяжиркомбінат» (код ЄДРПОУ 00373847), в кількості 2666000 штук вартістю 134633000,00 грн., що за курсом НБУ на 14.11.2007 становить 26660000,00 дол. США; АТЗТ «Харківський жиркомбінат» (код ЄДРПОУ 00333612), в кількості 515000 штук вартістю 33681000,00 грн., що за курсом НБУ на 14.11.2007 становить 6669504,95 дол. США; ЗАТ «Львівський жиркомбінат» (код ЄДРПОУ 00333612) в кількості 1500000 штук вартістю 50475000,00 грн., що за курсом НБУ на 14.11.2007 становить 9995049,50 дол. США (а.с.24-26, т.1).

З метою реалізації цього рішення учасників ТОВ «Лідер-Істейт» позивач звернувся до ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська із заявою від 05.12.2007, в якій просив зробити відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт» у вигляді акцій простих іменних на загальну суму 1166164000,00 грн., що за курсом НБУ на 14.11.2007 становило 230923564,35 дол. США. До вказаної заяви позивач додав документи згідно з додатком, в тому числі виписки від 03.12.2007 № 03-12/1 та № 03-12/2 про обіг на рахунках в цінних паперах Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД» та ТОВ «Лідер-Істейт», надані зберігачем ТОВ «Капітал-Стандарт» (а.с. 116, т.1).

Листом від 20.12.2007 №23058/10/22-021 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомила позивача про відмову у здійсненні відмітки на інформаційному повідомленні з підстав, що надані до заяви документи не підтверджують фактичне внесення іноземної інвестиції.

Відповідно до ст. 395 Господарського кодексу України (ГК) державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення законодавства України про іноземне інвестування. Відмову у державній реєстрації іноземних інвестицій може бути оскаржено у судовому порядку.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Кодексом та іншими законами для іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. N 928, для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі - заявник) подає органу державної реєстрації такі документи: інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками N 1 і 2 до цього Положення, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення; документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо); документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції (відповідно до вимог, визначених статтею 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування"); документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.

Процедура підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність встановлена Порядком підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.06.2005 р. № 238 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07. 2005 р. за N 756/11036 (Порядок № 238)

Згідно з частиною 1 пункту 2 цього Порядку для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа, векселедавець (далі - заявник) звертається із заявою у письмовій формі до органу державної податкової служби за місцем здійснення інвестиції (далі - податковий орган).

Частиною 2 цього пункту встановлено, що до заяви додаються: інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками N 1 і 2 до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 928, та документи, які свідчать про фактичне внесення інвестиції, для підтвердження інформаційного повідомлення; - документи згідно з пунктом 7 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 937, - з метою погашення векселя.

Податковий орган розглядає подані документи та в разі потреби перевіряє на місці фактичну наявність майна у векселедавця і протягом 15 календарних днів з дати одержання письмової заяви робить відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції, а у разі здійснення майнової інвестиції також напис на звороті копії векселя "Зараховано на баланс" із зазначенням дати виконання такої відмітки та напису, які скріплюються підписом керівника (заступника керівника) та печаткою податкового органу; надає обґрунтовану відмову в письмовому вигляді (пункт 3 Порядку № 238).

За визначенням ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» (Закон № 93/96-ВР) іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді, зокрема акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті.

Згідно вказаних правових норм однією з особливостей здійснення іноземної інвестиції в цінних паперах, в акціях зокрема, має бути вираження їх вартості в конвертованій валюті.

Цей Закон не дає визначення конвертованій валюті.

Таке визначення розкрито в пункті 4 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», згідно з яким конвертована валюта - іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України.

Згідно з частиною першою ст. 391 Господарського кодексу України (ГК) іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України, будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; інших цінностей (майна), які відповідно до закону визнаються іноземними інвестиціями.

За змістом наведених норм законодавець серед основних ознак іноземної інвестиції, яка відрізняє її від внутрішньої інвестиції, виділяє не тільки суб'єкт інвестування - іноземний інвестор, нерезидент України, а й іноземне походження такої інвестиції, окремо при цьому встановивши особливу ознаку іноземної інвестиції у вигляді акцій, облігацій, інших цінних паперів, корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи) - вираження їх вартості у конвертованій валюті. Саме за цією ознакою акції, облігації, інші цінні папери, корпоративні права (право власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи) визнаються іноземною інвестицією.

Оскільки акції українських підприємств, які позивач вніс до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт», виражені у національній валюті (гривні), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вони не відповідають встановленим Законом № 93/96-ВР критеріям іноземної інвестиції.

Висновок суду апеляційної інстанції, що позивач вніс до статутного фонду ТОВ Лідер-Істейт» акції українських підприємств, вартість яких виражена в іноземній валюті, не відповідає обставинам справи. Застосовуючи при цьому норми частин першої та другої ст. 5 Закону № 93/96-ВР, апеляційний суд не звернув увагу, що цими нормами встановлений порядок оцінки іноземних інвестицій сторонами інвестиційного проекту та перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України. За своїм змістом оцінка іноземної інвестиції - це оцінка можливих майнових втрат і доходів, що можуть виникнути в результаті інвестицій у той чи інший проект протягом очікуваного терміну його дії. У зв'язку з цим оцінка учасниками ТОВ «Лідер-Істейт» вартості вище вказаних акцій у доларах США (протокол № 2007/11-1 від 14.11.2007), яка була вказана Компанією «Рігельза Коммершіал ЛТД» в інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції, не змінює статус цих акцій на іноземну інвестицію.

Відповідно до частини 2 ст. 165 ГК цінні папери оплачуються суб'єктами господарювання у гривнях, а у випадках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату цінних паперів, їх вартість виражається у гривнях.

Суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, правильно застосував наведені правові норми та зробив юридично правильний висновок, що інвестиції, зроблені позивачем акціями українських підприємств у статутний фонд ТОВ «Лідер-Істейт», не відповідають ознакам іноземної інвестиції, встановленим нормами Закону № 93/96-ВР, а тому відмова ДПІ у підтвердженні факту внесення іноземної інвестиції є правомірною. Висновок суду першої інстанції про правомірність такої відмови ДПІ є правильним, крім того, з врахуванням встановлених обставин щодо ненадання позивачем виписки про стан рахунку в цінних паперах зберігача цінних паперів, яка відповідно до ст.5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» є підтвердженням права власності на цінні папери, емісія яких здійснена в бездокументарній формі, і яка видається власнику цінних паперів їх зберігачем.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі

м. Дніпропетровська задовольнити, скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев