Ухвала

від 06.11.2014 по справі 816/3264/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р.Справа № 816/3264/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р. по справі № 816/3264/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід"

до Кременчуцької об'єднаної державої податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" (далі по тексту - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо висновків перевіряючих, зроблених у акті перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/30130963 про відсутність фактичних господарських операцій позивача з ТОВ "Мірра-Торг", ТОВ "Теоком" за березень-квітень 2014 року та ТОВ "Спецбілд" за лютий 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до підсистеми "Аналітична система" АІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, квітень 2014 року на загальну суму 563661 грн., зроблених на підставі акту перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/30130963;

- зобов'язати відповідача відновити в підсистемі "Аналітична система" АІС "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, квітень 2014 року на загальну суму 563 661,00 грн., які були відкориговані на підставі акту перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/30130963;

- покласти судові витрати, пов'язані з розглядом адміністративної справи на відповідача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до підсистеми "Аналітична система" автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, квітень 2014 року на загальну суму 563 661 грн., зроблених на підставі акту перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/30130963.

Зобов'язано відповідача відновити в підсистемі "Аналітична система" автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, квітень 2014 року на загальну суму 563 661 грн., які були відкориговані на підставі акту перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/30130963.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 36,54 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року, в частині задоволення позову, винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та покласти судові витрати на позивача.

Позивач вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу відповідача - безпідставною, у зв'язку з чим просить суд апеляційної інстанції залишити таку скаргу без задоволення, а постанову - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач (ідентифікаційний код 30130963) знаходиться на податковому обліку у відповідача.

У період з 15.07.2014 року по 21.07.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Мірра-Торг", ТОВ "Теоком" за березень-квітень 2014 року та ТОВ "Спецбілд" за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 28.07.2014 р. №1902/16-03-22-02-12/30130963.

Відповідно до висновків акту перевірки від 28.07.2014 р. №1902/16-03-22-02-12/30130963 позивачем було порушено вимоги п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п.198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань на суму 563 661 грн. та завищення податкового кредиту на суму 563 661 грн.

Позивач, не погодившись із діями відповідача щодо складення висновків акту перевірки та коригуванням показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо внесення коригувань до підсистеми "Аналітична система" автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період: лютий, березень, квітень 2014 року на загальну суму 563 661 грн., зроблених на підставі акту перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/3013096.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Порядок оформлення результатів перевірок визначений ст. 86 ПК України, згідно з якою за результатами перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом за результатами перевірки позивача було складено акт від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/30130963, де зазначено висновки про виявлені порушення.

На підставі висновків акту перевірки про порушення позивачем п.187.1 ст. 187, п.198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань на суму 563 661 грн. та завищення податкового кредиту на суму 563 661 грн., відповідачем були внесені коригування до підсистеми "Аналітична система" автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період: лютий, березень, квітень 2014 року, на загальну суму 563 661 грн.

Згідно з ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У відповідності до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, про те, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами.

Таким чином, висновок контролюючого органу щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений останнім після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що податковим органом за результатами проведеної перевірки не було ухвалено податкові повідомлення-рішення, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до підсистеми "Аналітична система" автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період: лютий, березень, квітень 2014 року, на загальну суму 563661 грн., зроблених на підставі акту перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/3013096 та зобов'язання відповідача відновити в підсистемі "Аналітична система" АІС "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період: лютий, березень, квітень 2014 року, на загальну суму 563661 грн., які були відкориговані на підставі акту перевірки від 28.07.2014 р. № 1902/16-03-22-02-12/30130963.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині вирішення питання щодо присудження судових витрат по справі, через таке.

Згідно з п.21 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, в частині стягнення з Державного бюджету України в особі відповідача судових витрат по справі, оскільки рішення суду першої інстанції було ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а тому судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р. по справі №816/3264/14 залишити без змін.

Змінити резолютивну частину постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року в частині стягнення судових витрат, зазначивши: стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" судові витрати в розмірі 36 грн. 54 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2014 р.