Рішення

від 28.10.2014 по справі 911/3347/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа № 911/3347/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хендлінгова компанія",

07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт Баришівка, вул. Пархоменка, буд. 34

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг",

08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16

про стягнення 87 301,33 грн.

за участю представників:

позивача - 1) Бірюк М.І. (довіреність від 08.01.2014 № 33-2014);

2) Михайлова Н.М. (довіреність від 08.01.2014 № 34-2014).

відповідача - Шепіло І.А. (довіреність від 26.08.2014, б/н).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хендлінгова компанія" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" (далі - відповідач) про стягнення 87 301,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Додатком Б 1.0/09/10-13 від 01.11.2013 до Стандартної угоди про наземне обслуговування (в редакції - січень 2004).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17229/14 від 21.08.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17396/14 від 26.08.2014) відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність будь-яких договорів з позивачем, у зв'язку з чим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 26.08.2014 оголошено перерву до 09.09.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18070/14 від 02.09.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18071/14 від 02.09.2014) позивачем подано клопотання від 01.09.2014 № 796/01 про заміну неналежного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг", у зв'язку з допущенням у позовній заяві помилок у реквізитах відповідача, а саме: невірного зазначення ідентифікаційного коду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та банківських реквізитів відповідача.

У судовому засіданні 09.09.2014 представник позивача підтримав клопотання від 01.09.2014 № 796/01 про заміну відповідача у справі. Представник первісного відповідача вказане клопотання заперечив та наполягав на вирішенні справи по суті та відмові у позові.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2014 замінено первісного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" та відкладено розгляд справи до 30.09.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20790/14 від 30.09.2014) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20808/14 від 30.09.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 30.09.2014 оголошено перерву до 21.10.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22749/14 від 15.10.2014) відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов заперечено повністю з підстав, що викладені у відзиві.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22248/14 від 15.10.2014) надійшла зустрічна позовна заява від 15.10.2014 № 110-10/14 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хендлінгова компанія" про стягнення 30 653,41 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позивачем за первісним позовом грошових зобов'язань за стандартною угодою про наземне обслуговування від 09.10.2013 № Б1.0/09/10-13, договором на оренду спецтранспорту з екіпажем від 08.11.2013 № 8/11-13, договором про надання послуг від 08.11.2013 № 9/11-13.

Ухвалою від 17.10.2014 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" повернуто без розгляду.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22390/14 від 17.10.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22800/14 від 21.10.2014) позивачем подано до матеріалів справи заперечення на відзив.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22829/14 від 21.10.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 21.10.2014 оголошено перерву до 28.10.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.10.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача позов заперечив повністю з підстав, що викладені у відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.10.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська хендлінгова компанія" (далі - субпідрядна обслуговуюча компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" (далі - обслуговуюча компанія) укладено Додаток Б 1.0/09/10-13 від 01.11.2013 до Стандартної угоди про наземне обслуговування (в редакції січень 2004), (далі - Договір), відповідно до умов якого субпідрядна обслуговуюча компанія зобов'язана надавати послуги, що вказані в Договорі, у відповідності до інструкцій, інших нормативних документів перевізника в частині пасажирського обслуговування (розділ 4. Договору).

Відповідно до пункту 6.1. розділу 6. Договору, субпідрядна обслуговуюча компанія зобов'язується щомісячно виставляти рахунки обслуговуючій компанії за послуги, що надані протягом попереднього місяця. Всі рахунки повинні бути оплачені обслуговуючою компанією протягом 30 днів від дати отримання рахунку-фактури субпідрядною обслуговуючою компанією. Платежі будуть розглядатися, як виконані, станом на дату списання з банківського рахунку обслуговуючої компанії належної суми. Рахунки направлені факсом чи по електронній пошті мають юридичну силу до моменту отримання оригіналу.

Субпідрядна обслуговуюча компанія щомісячно складає акт виконаних робіт за послуги, що надані протягом попереднього місяця і відправляє його обслуговуючій компанії на адресу, що вказана в Договорі. Акт виконаних робіт повинен бути підписаний обслуговуючою компанією протягом 30 днів від дати отримання. Якщо одна зі сторін не підписує акт виконаних робіт протягом 30 днів і не складає претензій іншій стороні, в такому випадку акт автоматично вважається підписаним (пункт 6.3. розділу 6. Договору).

Згідно з пунктом 8.1. розділу 8. Договору, Договір вступає в силу з 01 листопада 2013 року і діє до 31 жовтня 2014 року, якщо не буде розірваний раніше, відповідно до умов Договору, чи однією зі сторін не буде підписано додаткову угоду про щорічне продовження Договору.

Відповідно до пункту 15.1. розділу 15. Договору, платежі між сторонами здійснюються в національній валюті України по курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку, в тому числі, передбачені даним Договором штрафи в іноземній валюті.

Додатковою угодою від 21.02.2014 № 1, сторони, на підставі пункту 8.2. Договору, домовились припинити дію Договору з 15.03.2014 за згодою сторін, за виключенням пунктів 3.1. розділу 3. і пункту 10.2. розділу 10., які зберігають дію до 24.04.2014, а також грошових зобов'язань, що передбачені розділом 6.

На виконання умов Договору, позивачем за період з 01 до 14 березня 2014 року надано відповідачу послуги з обслуговування міжнародних рейсів в Міжнародному аеропорті «Жуляни», у зв'язку з чим, позивачем виставлено рахунки від 17.03.2014 № СФ-0000302 на суму 169 644,37 грн. та № СФ-0000303 на суму 36 482,66 грн., всього на суму 206 127,03 грн.

Вказані рахунки-фактури відповідачем не оплачені в 30-денний строк, що визначений Договором.

Факт надання позивачем послуг та їх отримання відповідачем, а також факт несплати за послуги, згідно з вищезазначеними рахунками від 17.03.2014, визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У зв'язку з неоплатою відповідачем рахунків від 17.03.2014 всього на суму 206 127,03 грн., закінченням терміну їх дійсності та, з урахуванням пункту 15.1. Договору, відповідно до якого платежі між сторонами здійснюються в національній валюті України за курсом Національного банку України на дату виставлення рахунку, позивачем повторно виставлені рахунки на оплату від 30.04.2014 № СФ-0035737 на суму 201 465,94 грн. та № СФ-0035738 на суму 43 326,00 грн., відповідно до яких вартість послуг за Договором за період з 01 до 14 березня 2014 року складає 244 791,94 грн.

Позивачем на адресу відповідача листом від 06.05.2014 № 457/01 направлено рахунки-фактури від 30.04.2014 № СФ-0035737 на суму 201 465,94 грн. та № СФ-0035738 на суму 43 326,00 грн. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2014 № ОУ-0000995 на суму 201 465,94 грн. та № ОУ-0000996 на суму 43 326,00 грн. Належні докази направлення додано до матеріалів справи.

Вказаний лист відповідачем отримано 13.05.2014, проте, грошові кошти за послуги, що отримано, не сплачені.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем не підписані, проте, жодних претензій щодо наданих послуг, за твердженнями позову, від відповідача не надходило. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відтак, відповідно до умов Договору, якщо одна зі сторін не підписує акт виконаних робіт протягом 30 днів і не складає претензій іншій стороні, в такому випадку акт автоматично вважається підписаним.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку від 20.08.2014 № 08.7.0.0.0/140820171011 з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за весь спірний період правовідносин з відповідачем, відповідно до якої судом встановлено відсутність надходжень грошових коштів від відповідача як за рахунками від 17.03.2014, так і за рахунками від 30.04.2014.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту Договору, що укладений між сторонами, він за правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частини 1, 2 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, строк їх оплати, що визначений Договором, настав, докази оплати заборгованості відсутні.

Крім цього, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг від 08.11.2013 № 9/11-13, відповідно до якого відповідачем надавались послуги позивачу та за яким у позивача наявна заборгованість перед відповідачем у розмірі 160 684,40 грн. за рахунками від 10.05.214 № СФ-0000103, від 10.05.214 № СФ-0000104, від 30.04.2014 № СФ-0000096, від 30.04.2014 № СФ-0000095, від 20.04.214 № СФ-0000088, від 20.04.2014 № СФ-0000087, від 10.04.2014 № СФ-0000081, від 10.04.2014 № СФ-0000082, від 31.03.2014 № СФ-0000071, від 31.03.214 № СФ-0000072, від 20.03.2014 № СФ-0000065, від 20.03.2014 № СФ-0000066, від 10.03.2014 № СФ-0000061, від 10.03.2014 № СФ-0000060.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, необхідними умовами для проведення взаємозаліку є однорідність та зустрічність вимог. Зокрема, зустрічність вимог означає, що сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і, при цьому, кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні.

До матеріалів справи додано заяву від 26.06.2014 № 671/01 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої позивачем зараховано 160 684,40 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 08.11.2013 № 9/11-13.

Відтак, враховуючи зустрічне зарахування однорідних вимог, позивач заявляє до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 84 107,54 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачем позов заперечено повністю у зв'язку з тим, що виставлення позивачем нових рахунків-фактур з урахуванням нового курсу іноземної валюти на дату їх виставлення, що призвело до збільшення суми, що підлягає сплаті, не відповідає умовам Договору і є незаконним, з огляду на що відповідач заперечує проти віднесення до суми боргу різниці між рахунками від 17.03.2014 та від 30.04.2014, а, отже, заборгованість відповідача перед позивачем має визначатись за рахунками від 17.03.2014 у розмірі 206 127,03 грн.

Згідно з умовами Договору, платежі здійснюються в національній валюті України по курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку.

Оскільки, оплата згідно з рахунками від 17.03.2014 відповідачем не здійснювалась, строк їх дійсності, що визначений у рахунках - до 17.03.2014, закінчився, з урахуванням умов пункту 15.1 Договору, суд дійшов висновку про правомірність виставлення позивачем нових рахунків, відповідно до офіційного курсу, що встановлений Національним банком України, станом на день їх виставлення.

Також, крім заборгованості за договором про надання послуг від 08.11.2013 № 9/11-13, зустрічне зарахування якої у розмірі 160 684,40 грн. здійснено позивачем, у позивача наявна й інша заборгованість перед відповідачем.

До відповідача від перевізника надійшли документи, що свідчать про невиконання зобов'язань за пунктом 2.2.4. Основного договору, а саме: перевіряти необхідні для польоту документи - паспорти, візи, довідки про щеплення, інші документи, у зв'язку з цим, відповідачем надіслано позивачу претензію від 24.04.2014 № 31/04-14.

Пунктом 3.1. розділу 3. Договору передбачено, що всі штрафи отримані від перевізника обслуговуючою компанією за невиконані чи неналежним чином виконані субпідрядною обслуговуючою компанією з обслуговування пасажирів перевізника, будуть покладатися на субпідрядну обслуговуючу організацію, при наявності документального підтвердження вини субпідрядної обслуговуючої компанії. При цьому, обслуговуюча компанія не пізніше, ніж через 10 календарних днів з дати отримання повідомлення від перевізника письмово повідомляє субпідрядну обслуговуючу компанію про накладення таких штрафів на обслуговуючу компанію і одночасно направляє мотивовану претензію на субпідрядну організацію.

Позивач листом від 07.05.2014 надав відповідачу відповідь на претензію, відповідно до якої ним зазначено, що наявність штрафу відповідачем не обґрунтована належними доказами, претензія відповідача не відповідає вимогам законодавства - не містить викладу обставин, обґрунтування наявності вини, розрахунку суми претензії.

Листом від 15.08.2014 № 49-08/14 відповідачем направлено позивачу рахунок-фактуру від 15.08.2014 № СФ-0000184 на суму 61 217,00 грн. штрафу за неякісне наземне обслуговування пасажирів.

Проте, належними доказами вказану суму штрафу відповідачем не обґрунтовано.

Крім того, листом від 15.08.2014 № 49-08/14 відповідачем надіслано позивачу рахунок-фактуру від 15.08.2014 № СФ-0000183 на суму 14 879,00 грн. штрафу, що нарахований ним за договором на оренду спецтранспорту з екіпажем від 08.11.2013 № 8/11-13.

Відповідно до пункту 2.1.8. договору від 08.11.2013 № 8/11-13, орендар зобов'язаний не орендувати спецтранспорт, передбачений Договором у третіх осіб за умови наявності у орендодавця можливості забезпечити потреби орендаря самостійно.

У випадку невиконання умов пунктів 2.1.8. цього договору, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю неустойку в розмірі 50 % від суми орендної плати спецтехніки (пункт 6.5. Договір від 08.11.2013 № 8/11-13).

Відповідач, з посиланням на зазначені вище пункти Договору від 08.11.2013 № 8/11-13, нараховує позивачу штраф у розмірі 50 % від суми орендної плати спецтехніки - 14 879,00 грн.

Проте, наявність підстав для нарахування штрафу відповідачем нічим не доведено. Позивачем заперечено порушення ним умов Договору на оренду спецтранспорту з екіпажем від 08.11.2013 № 8/11-13.

З урахуванням вище зазначеного, відповідачем на адресу позивача направлено заяву про зарахування зустрічних вимог від 14.10.2014 № 108-10/14, відповідно до якої ним зараховано заборгованість за спірним Договором, що є предметом даного позову, та штрафи, що нараховані відповідачем позивачу.

Суд не приймає вказану заяву, з огляду на наступне.

Зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент; звернення з заявою однієї сторони до іншої.

Вимога позивача - стягнення заборгованості з оплати вартості послуг, що ним надані за Договором, вимога відповідача - сплата нарахованих ним штрафів.

Згідно з приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Тобто, штрафні санкції носять допоміжний (акцесорний) до основного зобов'язання характер.

Викладене підтверджується положеннями статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду.

Таким чином, системний аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що обов'язок сплатити штраф за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, тому що штраф є одним із видів забезпечення виконання основного зобов'язання, в тому числі, й грошового.

Отже, стягнення заборгованості за надані послуги та оплата штрафу не є однорідними зобов'язаннями, а тому не можуть бути взаємно зарахованими.

Крім того, суми штрафів та підстави для їх нарахування заперечені позивачем, тобто, є спірними та відповідачем не доведені.

Інші доводи відповідача не спростовують висновків суду про отримання відповідачем спірних послуг та виникнення зобов'язання з їх оплати у заявленому позивачем розмірі.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 84 107,54 грн. основного боргу, є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.4. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 2 352,71 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем у розмірі 2 352,71 грн. та встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, відповідає обставинам справи, позивачем правильно визначено початок періоду нарахування пені - 13.06.2014 (наступний день після закінчення 30 днів від дати отримання рахунків-фактур), а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 352,71 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати у розмірі 841,08 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат і з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому, позовна вимога про стягнення 841,08 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процеуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38742485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хендлінгова компанія" (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт Баришівка, вул. Пархоменка, буд. 34, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33280516) 84 107 (вісімдесят чотири тисячі сто сім) грн. 54 коп. основної заборгованості, 2 352 (дві тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 71 коп. пені, 841 (вісімсот сорок одна) грн. 08 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 03.11.2014.

Суддя С.О. Саванчук