Постанова

від 11.07.2006 по справі а36/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А36/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.07.06р.

Справа № А36/163

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Термінал", м.Дніпропетровськ  

до  Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ  

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.12.2005р. № 0003882305/0.   

                                                                         Суддя Кожан М.П.  

                Секретар судового засідання  Гаврилова О.В.                                                                                      

Представники сторін:

від позивача Олєйнікова О.М. довіреність № 17/1 від 20.12.2005р

від відповідача Новіков О.В. довіреність № 21126/9/10-016 від 04.11.2005р., Улаєва Р.Ю. довіреність № 10777/9/10-0/6 від 21.06.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

                   Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить витребувати у Відповідача податкове повідомлення-рішення 26.12.2005р. № 003882305/0; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 26.12.2005р. №0003882305/0 визнати нечинним; акт від 26.12.2005р. про результати перевірки ТОВ „Приват-Термінал” з питань правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2005р. визнати нечинним.   

          Відповідач у запереченнях на позов просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

          В судовому засіданні 27.06.2006р. оголошено перерву до 11.07.2006р.

          Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

 Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області 26 грудня 2005р. проведена перевірка щодо питань правомірності заявлених бюджетного відшкодування сум з податку на додану вартість, згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2005р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2005р. № 0003882305/0  яким зменшено суму бюджетного відшкодування  з податку на додану вартість  у розмірі 1411576,00грн.  за 5 міс.2005р.

Перевіркою встановлено, що  бюджетне відшкодування ПДВ виникло  за рахунок оплати  ПДВ митним органам  при ввезенні  основних засобів  (сільськогосподарська техніка) із-за меж  митної території  України як внеску до статутного фонду  підприємства ТОВ «Приват-Термінал»нерезидентом «Bramlaw Holding Limited»Республіка Кіпр  в обмін на емітовані нею корпоративні права.

При цьому, відповідачем встановлено, що ПДВ, сплачений  митним органам  - обсяги придбання без урахування  ПДВ 7122878грн., дозволений податковий кредит  1424576грн. (рядок 11.1 колонка «А», колонка «Б»відповідно). При цьому, відповідачем встановлено, що у день митного оформлення майна  позивачу  на суму ввізного мита було виписано векселі, які були погашені  протягом 30 календарних днів з дня оформлення  вантажно-митних декларацій.

 На підставі викладеного відповідач прийшов до висновку, що оскільки  податковий кредит, а також бюджетне відшкодування  ПДВ формується  не за рахунок  придбання  основних фондів, а за  рахунок  внеску до статутного фонду  основних засобів, підприємством  порушено пп.7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону України 168/97-ВР, тобто  підприємство не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. а) пп.7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мають  права  на  отримання  бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована  як  платник  цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на  бюджетне  відшкодування,  та/або  мала  обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних  місяців  менші,  ніж  заявлена сума   бюджетного   відшкодування  (крім  нарахування  податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Як було зазначено вище, позивачем було отримано у власність (придбано) сільськогосподарську техніку в обмін на корпоративні права. Таким чином, положення вказаної правової норми щодо обмеження права на отримання бюджетного відшкодування не можуть бути застосовані, оскільки позивачем було нараховано податковий кредит саме  внаслідок придбання основних фондів (сільськогосподарська техніка).

Крім того відповідачем в акті перевірки зазначено, що вказані основні засоби були отримані позивачем як внесок до статутного фонду. Відповідач  безпідставно посилається на порушення позивачем пп.7.4.2 п.7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідачем не надано документів, у яких би було зазначено що, придбані основні засоби (сільскогосподароська техніка) призначається саме їх використання в операціях,  які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею  3 цього Закону.    

Щодо вимог визнати нечинним  акт від 26.12.2005р. про результати перевірки ТОВ „Приват-Термінал” з питань правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2005р. визнати нечинним слід зазначити наступне.

Відповідно до п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  до    початку    діяльності    окружних   та   апеляційних  адміністративних   судів   адміністративні   справи,    підвідомчі господарським  судам  відповідно  до Господарського процессуального кодексу України 1991 року,  вирішують  у  першій  та апеляційній    інстанціях   відповідні   місцеві   та   апеляційні господарські   суди   за   правилами   Кодексу   адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст..12 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено перелік  справ, підвідомчих господарським судам, спори про скасування актів перевірки  не підвідомчі  господарським судам.

Відповідно до п.5 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  до початку діяльності окружних та   апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій  та апеляційній  інстанціях  відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що вказана справа не підсудна цьому адміністративному суду, а для вирішення спору позивачу необхідно звернутись із позовною заявою  до  відповідного місцевого загального суду  на підставі п.5 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.1 ч.1.ст.157, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від від 26.12.2005р. № 0003882305/0.   

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання нечинним акту від 26.12.2005р. про результати перевірки ТОВ “Приват-Термінал” з питання правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2005р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Приват-Термінал” (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 5, код ЄДРПОУ 33324673) 3грн.40коп. витрат по сплаті державного мита.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                 М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі - 20.07.2006р.