Постанова

від 13.11.2014 по справі 820/17527/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 р. № 820/17527/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Москаленко Я.М.,

представника відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМТОЧКА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМТОЧКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000742203 від 10.10.2014 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМТОЧКА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлені актом від 26.09.2014 року № 3097/20-33-22-01-07/35070396. Перевіркою встановлено порушення п. 2.6 розділу 2 Постанови № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року в редакції 29.06.2009 року на суму 5957,00 грн. На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000742203 від 10.10.2014 року. Однак, позивач не погоджується із висновками контролюючого органу, та вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте без урахувань діючого законодавства України, документів наданих під час перевірки та без врахування сплину одного року з часу вчинення порушення, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні 13.11.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.11.2014 року проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що контролюючим органом було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення п. 2.6 розділу 2 Постанови № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року несвоєчасно оприбутковано в книзі обліку розрахункових операцій готівку на суму 5957,00 грн. У зв'язку із чим вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах діючого законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що у період з 08.09.2014 року по 19.09.2014 відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМТОЧКА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлені актом від 26.09.2014 року № 3097/20-33-22-01-07/35070396 (а.с. 14-59).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем в період з січня по листопад 2012 року статті 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", яким передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

На підставі Акта перевірки 26.09.2014 року № 3097/20-33-22-01-07/35070396 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000742203 від 10.10.2014 року, відповідно до якого до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29785,00 грн. (а.с. 12).

Підставою для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій є несвоєчасне оприбуткування в книзі обліку розрахункових операцій готівки у сумі 5957,00 грн., а саме підприємством не проведено через РРО та не зроблені відповідні записи у КОРО готівкові кошти, що отримані при реалізації товарів на підставі звітних чеків, а саме: в КОРО № 2035003067р/1 згідно фіскального звітного чеку № 205 від 06.04.12 загальний обіг продаж склав 9223,0 грн. в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків в графі 5 "загальна сума розрахунків" зроблено запис 9071,0 грн., неповне оприбуткування готівки складає 152,0 грн, згідно фіскального звітного чеку № 219 від 09.05.12 загальний збіг продаж склав 5351,0 грн. в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" в графі 5 "загальна сума розрахунків" зроблено запис 4739,0 грн., неповне оприбуткування готівки складає 612,0 грн., згідно фіскального звітного чеку № 170 від 25.01.12 загальний обіг продаж склав 3630,0 грн. в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" в графі 5 "загальна сума розрахунків" зроблено запис 3315, грн., неповне оприбуткування готівки складає 315,0 грн.; згідно фіскального звітного чеку № 195 від 16.03.12 загальний обіг продаж склав 11831,25 грн.. в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" в графі 5 "загальна сума розрахунків" зроблено запис 10118,25 грн., неповне оприбуткування готівки складає 1713,00 грн., згідно фіскального звітного чеку №304 від 03.11.12 загальний обіг продаж склав 25253,50 грн. в розділі і "Облік руху готівки та сум розрахунків" в графі 5 "загальна сума розрахунків" зроблено запис 23217,50 грн., неповне оприбуткування готівки складає 2036,00 грн.; згідно фіскального звітного чеку №188 від 05.03.2012 року загальний обіг продаж склав 5628,00 грн. в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" в графі 5 "загальна сума розрахунків" зроблено запис 4629,00 грн., неповне оприбуткування готівки складає 999,00 грн., згідно фіскального звітного чеку №180 від 16.02.2012 року загальний обіг продаж склав 5573,00 грн. в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" в графі 5 "загальна сума розрахунків" зроблено запис 5443,00 грн., неповне оприбуткування готівки складає 130,00 грн.

Однак, суд не погоджується із зазначеними висновками відповідача, виходячи із наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637).

Згідно преамбули Положення № 637, вказаний нормативний акт розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 Господарського кодексу України, іншими законодавчими актами.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарський штраф.

Згідно статті 241 Господарського кодексу України такий штраф сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

З аналізу змісту норм статті 239 та статті 241 Господарського кодексу України вбачається, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки, визначені Указом Президента, є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки вони застосовуються в разі порушення суб'єктами господарювання таких правил здійснення господарської діяльності, як правила обігу готівки.

Вказана позиція підтверджується Національним банком України в листі від 10.08.2007 № 11-113/3036-8220 "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", в якому зазначено, що штрафи, визначені Указом Президента, є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки вони застосовуються до суб'єктів господарювання у випадку порушення ними норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті та стягуються до відповідного бюджету».

Аналогічна позиція відображена в пункті 2 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2008 № 1776/100/13-08 "Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) ".

Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В той же час, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Штрафні санкції за не оприбуткування готівки визначені саме Указом Президента України від 12.06.1995 № 436/95, а не Податковим кодексом України чи будь-яким іншим законом України.

Суд вважає доцільним зазначити, що Укази Президента України є підзаконними нормативно-правовими актами, оскільки, відповідно до статті 106 Конституції України, видаються на основі та на виконання Конституції і законів України.

З вищевикладеного вбачається, що частина 2 статті 250 Господарського кодексу України не застосовується до штрафних санкцій, які визначені Указом Президента, оскільки вказаний нормативний акт не відноситься до жодного з нормативно-правових актів, визначених частиною 2 статті 250 Господарського кодексу України, тобто Указ Президента не є нормою Податкового кодексу України, а також не є нормою закону, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Таким чином, адміністративно - господарські санкції, передбачені Указом Президента, слід застосовувати з урахуванням норми частини 1 статті 250 Господарського кодексу України, тобто у межах визначених нею строків, а саме: шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як встановлено Актом перевірки, порушення позивачем правил обігу готівки мало місце в 2012 році ( в період з січня по листопад 2012 року), коли позивач отримав дохід від здійснення господарської діяльності.

З вищевикладеного вбачається, що після вчинення позивачем порушення пункту 2.2 та абзацу 1 пункту 2.6 Положення № 637 до дати прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тобто до 10.10.2014, пройшло вже майже 2 роки.

Таким чином, в даному випадку встановлений частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України річний строк минув, а тому суд дійшов до висновку, що застосування відповідачем до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є протиправним.

Вказана позиції також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2014 року по справі К/800/66842/13.

В силу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМТОЧКА" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМТОЧКА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000742203 від 10.10.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2014р.

Суддя С.О. Чудних