Рішення

від 13.11.2014 по справі 926/1425/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2014 р. Справа № 926/1425/14

За позовом державного професійно-технічного навчального закладу "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту", м. Чернівці

до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", м. Чернівці

про стягнення боргу в сумі 37631,43 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача - Дутка Т.С., дов. від 19.08.2014 р.

Відповідача - Тимофійчук В.М., дов. № 444 від 02.02.2014 р.

У засіданні приймали участь - прокурор Мельничук Р.В.

СУТЬ СПОРУ:

Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту звернувся з позовом до Чернівецького РЕМ ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" про стягнення безпідставно переплачених коштів у сумі 37631,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час ревізії фінансово-господарської діяльності позивача встановлено, що ліцеєм протягом листопада-грудня 2011 р., 2012 р. та січня-жовтня 2013 р. здійснено оплату за послуги з енергопостачання за завищеним тарифом в розмірі 23,35 грн. за 1 квт/год. на загальну суму 37631,43 грн. на підставі платіжних доручень відповідача, який в односторонньому порядку застосував тариф, що не підлягав застосуванню, оскільки гуртожиток по вул. Білоруській, 27-а обладнаний електро-, а не газовими плитами.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.09.2014 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 07.10.2014 року, позивача зобов'язано надати додаткові докази, в тому числі в підтвердження статусу відповідача як юридичної особи, та обґрунтований детальний розрахунок ціни позову і докази на його підтвердження.

Відповідача зобов'язано надати відзив на позов, докази на його обгрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

Ухвалою від 07.10.2014 р. за клопотанням позивача в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України замінено неналежного відповідача - Чернівецький район електричних мереж ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" належним відповідачем - публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 23.10.2014 р.

Відповідач надав письмові пояснення, в яких позов не визнав, зазначив, що з моменту укладення з позивачем договору про постачання електричної енергії № 741 від 08.12.1998 р. до березня 2011 р. відпуск електричної енергії останньому здійснювався за тарифом для гуртожитків, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками, виходячи з фактичної наявності в гуртожитку електроплит, проте протягом цього періоду в енергопостачальника були відсутні відповідні документи щодо такого обладнання гуртожитку. Разом з тим, зазначає відповідач, постановами НКРЕ, які встановлюють тарифи на електроенергію, перебачено, що правомірність застосування тарифу для гуртожитків, розташованих в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками, встановлюється на підставі документів про наявність електрообладнання в будинках згідно з робочими проектами по будівництву будинку або його реконструкції, на звернення відповідача позивач таких документів не надав, тому з квітня 2011 р. для розрахунку спожитої гуртожитком електроенергії було застосовано тариф як для не обладнаного електроплитами, а після надання таких документів з квітня 2014 р. розрахунок проводиться за тарифом для гуртожитку, обладнаного електроплитами.

В порядку ст. 29 Господарського процесуального кодексу України з метою представництва інтересів держави у справу вступив прокурор Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

У судовому засіданні 23.10.2014 р. оголошувалася перерва до 10-00 год. 13.11.2014 р.

У судовому засіданні 13.11.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що в порушення умов договору про постачання електроенергії відповідач застосував неправильний тариф на електроенергію, в результаті чого позивач переплатив суму, заявлену до стягнення, просить задовольнити позов.

Прокурор в судовому засіданні висловився за задоволення позову.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що енергопостачальником було змінено не тариф, а тарифну групу, оскільки позивач не надав належних документів у підтвердження того, що гуртожиток обладнаний електроплитами, крім того, твердження позивача, що спірні кошти отримані відповідачем безпідставно, спростовується наявністю укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

30.01.2004 р. між сторонами спору було укладено у подальшому переукладений 31.05.2012 р. договір про постачання електричної енергії № 0741/1 (далі - Договір № 0741/1), відповідно до якого публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (Постачальник) зобов'язався продавати електричну енергію державному професійно-технічному навчальному закладу "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту" (Споживач), а останній зобов'язався, зокрема, оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 1 "Порядок розрахунків" та додатку № 4 "Графік зняття показів засобів електричної енергії" (а.с. 142-161). Відповідно до додатків № 7 та № 7.1 до Договору № 0741/1 перелік струмоприймачів позивача включає навчальний корпус по вул. Нікітіна, 27 і гуртожиток по вул. Білоруській, 27А (а.с. 150).

З вказаного договору та наданих позивачем Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 175932 та довідки з ЄДРПОУ АА № 161486 видно, що повна правильна назва позивача - державний професійно-технічний навчальний заклад "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту", відтак, саме таку назву позивача суд зазначає у вступній та резолютивній частинах рішення (а.с. 31,32).

За поясненням представника відповідача зазначений договір було переукладено 31.05.2012 р. у зв'язку з необхідністю приведення його у відповідність до нової редакції Типового договору про постачання електричної енергії (Правила користування електричною енергією в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.02.2010 р. № 105).

Також представники сторін пояснили, що договір про постачання електричної енергії від 30.01.2004 р. не зберігся в жодної із сторін і не може бути представлений суду, наявність договірних відносин між сторонами щодо постачання електроенергії щонайменше з 1999 р. підтверджується договором на користування електричною енергією від 08.12.1998 р. (а.с. 186-189).

10.12.2013 р. за результатами проведеної з 01.11.2013 р. по 03.12.2013 р. ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.11.2011 р. по 31.10.2013 р. державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області складено відповідний Акт за № 03-40/32 (а.с. 40-45).

Під час ревізії було виявлено і зафіксовано в Акті п. 3 розділу "Ревізією встановлено", що в порушення Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 10.03.1999 р. № 309 із внесеними змінами НКРЕ, та Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23.04.2012 р. № 498 протягом періоду з 01.11.2011 р. по 31.10.2013 року ліцеєм проводилася оплата за спожиту мешканцями гуртожитку електроенергію за завищеними тарифами - як для гуртожитків, не обладнаних електричними плитами, в той час як гуртожиток не газифікований і кухні обладнані електроплитами, що призвело до зайвої оплати за електроенергію 37631,43 грн. (а.с. 43-44).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що з самого початку договірних відносин з відповідачем і по березень 2011 року ліцей отримував від підрозділу відповідача Чернівецького району електромереж рахунки на оплату електроенергії по гуртожитку по вул. Білоруській, 27А за тарифами як для гуртожитків, обладнаних електричними плитами, тому що фактично згідно з проектом і актом прийняття гуртожитку в експлуатацію останній обладнаний електроплитами і такі документи були надані відповідачу при первісному укладенні договору. З квітня 2011 року відповідач почав надсилати рахунки на оплату електроенергії за вищим тарифом і позивач здійснював оплату електроенергії за таким тарифом аж до виявлення держфінінспекцією невідповідності тарифу категорії споживача - позивача.

Представник відповідача пояснив суду, що при укладенні договору про постачання електричної енергії ліцей не надав офіційних документів, які засвідчують статус гуртожитку по вул. Білоруській, 27А у м. Чернівці як такого, що обладнаний електроплитами, однак до квітня 2011 року електроенергія відпускалася позивачеві за тарифом як "для обладнаних електроплитами гуртожитків" виходячи з фактичної наявності такого електрообладнання в гуртожитку. Проте з виявленням відсутності відповідних документів про такий статус гуртожитку тариф було змінено на "як для не обладнаного електроплитами" і позивач цього не оспорював, продовжував платити згідно з виставленими рахунками.

Спору щодо періодів застосування відповідних тарифів, факту проведення позивачем реальної оплати за спожиту електроенергію за період 01.11.2011 р. по 31.10.2013 р. за тарифом як для гуртожитків, не обладнаних електроплитами, та суми перевищення цієї оплати - 37631,43 грн., над сумою, яка підлягала сплаті за тарифами для гуртожитків, обладнаних електроплитами, між сторонами, немає. У матеріалах справи наявні виставлені позивачеві щомісячні рахунки відповідача на оплату електроенергії за 2010, 2011, 2012, 2013 роки, січень-травень 2014 р., оплату яких сторони підтверджують (а.с. 77-130).

З цих рахунків видно, що з 01.01.2010 р. по січень 2011 р. застосований тариф на електроенергію становив 15,00 коп/вВт*г, з лютого 2011 р. по березень 2011 р. - 19,5 коп/кВт*/г, з квітня 2011 р. по березень 2014 р. - 23,35 коп/кВт*/г, з квітня 2014 р. - 17,95 коп/кВт*г.

З довідки-розшифровки за спожиту електроенергію ДПТНЗ "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту" за період з 01.11.2013 р. по 31.10.2013 р. видно, що за тарифом 23,35 коп/кВт*/г позивач сплатив за електроенергію 162721,11 грн., сума до сплати за тарифом 17,95 коп/кВт* становить 125089,67 грн., різниця складає 37631,43 грн. (а.с. 76).

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, суд виходить як з доведеного з того факту, який визнається сторонами, що оплата за спожиту електроенергію за тарифом як для гуртожитків, не обладнаних електроплитами, за спірний період проведена позивачем в повному обсязі і ця оплата на 37631,43 грн. більша, аніж якби позивач сплачував за електроенергію за тарифом як для гуртожитків, обладнаних електроплитами.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначає Закон України "Про електроенергетику", який також регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Частиною ч. 5 ст. 17 цього Закону в редакції, чинній в період з 01.11.2013 р. по 31.10.2013 р., встановлено, що тарифи на передачу і постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами регулюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Протягом періоду, впродовж якого позивач, на його думку, сплачував завищену вартість спожитої електроенергії (з 01.11.2013 р. по 31.10.2013 р.), тарифи на електричну енергію були встановлені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, а саме - постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10 березня 1999 року № 309 "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України10 березня 1999 р. за № 151/3444 (втратила чинність 04.05.2012 р.), та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23.04.2012 р. № 497 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2012 р. за № 598/20911.

Згідно цих постанов тарифи на електроенергію, що відпускаються населенню, протягом періоду 01.11.2013 р. по 31.10.2013 р. були встановлені, зокрема, в таких розмірах:

- для категорій споживачів "Населення" (за обсяг, спожитий до 150 кВт·год електроенергії на місяць (включно)) та "Населеним пунктам, що обладнані кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), крім гуртожитків" - 23,35 коп/кВт·год без ПДВ;

- для категорій "Населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку кухонними електроплитами (у тому числі в сільській місцевості)" (за обсяг, спожитий до 250 кВт·год електроенергії на місяць (включно)) та "Гуртожиткам, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості)" - 17,95 коп/кВт·год без ПДВ.

Постановами НКРЕ від 10.03.1999 р. № 309 та від 23.04.2012 р. № 498 також врегульовано порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам.

Дослідивши зміст зазначених постанов НКРЕ, суд констатує, що вони не містять положення про те, що правомірність застосування тарифу для гуртожитків, "що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками", повинна встановлюватися, як стверджує відповідач, на підставі документів про наявність електрообладнання в будинках, що передбачено робочими проектами при будівництві будинку або його реконструкції.

У згаданих постановах НКРЕ встановлено порядок підтвердження факту відсутності газифікації природним газом багатоквартирних будинків та відсутності або нефункціонування в зазначених будинках систем централізованого теплопостачання, яке (підтвердження) здійснюється на підставі акта, виданого державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Разом з тим, суд погоджується з відповідачем, що віднесення споживача електричної енергії до певної категорії (що напряму впливає на тариф) має бути здійснено на підставі підтверджуючих документів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що гуртожиток відповідача по вул. Білоруській, 27А у м. Чернівці дійсно обладнаний електроплитами, що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - гуртожитку на 535 місць для СПТУ-14 (попередник позивача) по вул. Білоруській, 27А, листом Чернівецького проектного інституту "ДІПРОЦИВІЛЬПРОМБУД" від 22.03.1999 р. № 7/2-4116-77 і типовим проектом гуртожитку на 535 місць (а.с.131-137).

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" унормовано, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до абз. 4 ст. 25 цього Закону України споживачі електричної енергії мають право на отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання.

Цьому праву споживача кореспондує відповідний обов'язок енергопостачальника, зокрема, в п. 2.2.3 укладеного між сторонами Договору № 0741/1 передбачено, що постачальник зобов'язаний повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію.

При цьому суд вважає, що повідомляти споживача про зміну тарифів постачальник електроенергії зобов'язаний не лише у випадку зміни тарифів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, а й у разі зміни тарифу в зв'язку з переведенням споживача до іншої категорії споживачів, що мало місце у спірному випадку.

Так, з самого початку існування договірних відносин між сторонами і до квітня 2011 року позивач сплачував за електроенергію по категорії споживачів як "Гуртожитки, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалю-вальними установками". При цьому відповідач визнає, що відповідний тариф впродовж цього періоду застосовувався виходячи з фактичної наявності електроплит в гуртожитку по вул. Білоруській, 27А в м. Чернівці.

При переведенні позивача з квітня 2011 р. в іншу категорію споживачів, що потягло застосування іншого, більшого, тарифу на оплату електроенергії (23,35 коп/кВт·год без ПДВ проти 17,95 коп/кВт·год без ПДВ), відповідач, на думку суду, повинен був у відповідності до п. 2.2.3 Договору № 0741/1 повідомити ліцей про новий тариф, однак доказів виконання цього обов'язку відповідач не надав.

При цьому суд констатує, що всі редакції Типового договору про постачання електричної енергії - додатку до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, містили обов'язок постачальника електричної енергії повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію. Відтак, Договір № 0741/1 в редакції від 30.01.2004 р., який не зберігся у сторін і не поданий суду, апріорі мав містити умови щодо обов'язку постачальника (відповідача) повідомляти споживача (позивача) про зміну тарифів.

У ході вирішення спору позивач доводив, що при першому укладенні договору на постачання електроенергії відповідачу були надані документи, які підтверджують обладання гуртожитку по вул. Білоруській 27А електроплитами, відповідач, у свою чергу, стверджує протилежне. При цьому жодна з сторін не надала належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

При цьому представник позивача посилався також на те, що в 2007, 2008, 2012 роках працівники відповідача здійснювали обслуговування мереж гуртожитку по вул. Білоруській, 27А, встановлювали електролічильники, міняли пломби на електрообладнанні, складали однолінійну схему до договору, виносили вимогу про усунення недоліків щодо улаштування електроустановок, однак жодного разу не пред'явили вимоги про надання технічних документів, які засвідчують обладнання гуртожитку електричними плитами, що свідчить про те, що у відповідача були в наявності потрібні документи (а.с. 175-185).

Відтак, суд доходить висновку, що позивач по факту відноситься до категорії споживачів "Гуртожитки, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками" і не повинен сплачувати за електроенергію за тарифами, встановленими для інших категорій споживачів, відповідач про це знав і впродовж тривалого часу постачав позивачу електроенергію саме як для гуртожитків, що "розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками".

На думку суду, за такої ситуації при відсутності підтвердних документів відповідач повинен був офіційно звернутися до позивача з проханням надати документи, які засвідчують обладнання гуртожитку електричними плитами, а не переводити ліцей в іншу категорію споживачів без письмового повідомлення останнього.

Така поведінка відповідача суперечить засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 Цивільного кодексу України) і є порушенням договірних умов щодо повідомлення споживача про зміну тарифів.

Суд відхиляє висловлені в судовому засіданні 07.10.2014 р. заперечення представника відповідача, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що в обґрунтування своїх доводів позивач посилається на безпідставне отримання ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" спірних коштів, оскільки між сторонами існують договірні відносини і ст. 1212 ЦК України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, до спірного випадку не застосовується.

За змістом викладених у позові вимог, обгрунтованих посиланням на ст.ст. 275, 276 Господарського кодексу України, які регулюють договірні відносини енергопостачання, пояснень представника позивача в судовому засіданні, претензійного листа ліцею від 11.06.2014 р. (а.с. 11-12) позивач доводить порушення відповідачем умов Договору № 0741/1Д, що виразилося в односторонньому, без повідомлення в установленому договором порядку збільшенні відповідачем тарифу на електроенергію шляхом переведення позивача в іншу категорію споживачів, що потягло за собою зайву сплату позивачем коштів у сумі 37631,43 грн.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору (ч.ч. 6, 7 ст. 27 ГК).

Згідно з п. 3 додатку № 1 "Порядок розрахунків" до Договору № 0741/1 розмір коштів, які має оплатити Споживач (позивач) за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається як сума добутків тарифу відповідного класу , який діяв на кінець розрахункового періоду, на обсяг електричної енергії, спожитої в розрахунковому періоді (а.с. 147).

Тариф відповідного класу кореспондує категоріям споживачів, тарифи для яких установлено НКРЕ, зокрема для позивача як для гуртожитків, "що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками".

Відтак, змінивши в односторонньому порядку без повідомлення позивача встановлений для останнього з самого початку тариф, відповідач порушив умови Договору № 0741/1Д, що призвело до матеріальних втрат з боку позивача у вигляді переплати вартості спожитої електроенергії.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статті 16 Цивільного кодексу, 20 Господарського кодексу України передбачають, що права та законні інтереси суб'єкта господарювання можуть бути захищені шляхом, зокрема, відшкодування збитків, під якими в тому числі розуміються витрати, зроблені управненою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Вище обґрунтовано, в чому суд вбачає протиправну поведінку відповідача - в зміні тарифу для позивача шляхом переведення його в іншу категорію споживачів без попереднього офіційного повідомлення всупереч вимогам ст. 25 Закону України "Про електроенергетику", Типовим договорам про постачання електричної енергії, укладеним між сторонами договорам про постачання електричної енергії.

Шкідливий результат такої поведінки виразився в переплаті позивачем коштів у сумі 37631,43 грн. за період з 01.11.2013 р. по 31.10.2013 р., що є його прямими майновими втратами.

Відповідач у судовому засіданні не довів відсутності своєї вини у невиконанні умови договору та законодавчого припису щодо повідомлення позивача про зміну тарифу. При цьому суд широко трактує поняття "зміна тарифу", включаючи сюди й зміну категорії споживача, зміну класу тарифу, оскільки такі зміни (про які споживач може не знати) тягнуть за собою й зміну тарифу.

Так, представник позивача пояснив, що ліцей не знав, що тариф на електроенергію збільшився у зв'язку з переведенням його в категорію споживача як гуртожитки, що не обладнанні електроплитами, аж до виявлення цього факту держфінінспекцією.

Відповідач, у свою чергу, не надав доказів, що ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" зверталося до ДПТН "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту" за отриманням підтвердних документів, що гуртожиток по вул. Білоруській, 27А обладнаний електроплитами, водночас постачаючи позивачеві електричну енергію саме за тарифом для гуртожитків, обладнаних електроплитами, з самого початку існування договірних відносин між ними.

Відповідач не надав також доказів, що цих підтвердних документів в енергопостачальної організації не було з самого початку, разом з тим не виключається, що такі документи були передані постачальнику, але не збереглися, як не зберігся договір про постачання електроенергії № 0741/1 від 30.01.2004 р.

При цьому для юридичної оцінки обґрунтованості позовних вимог не має значення, що з квітня 2011 року по жовтень 2013 року ліцей оплачував спожиту електроенергію за завищеним тарифом, оскільки такий було застосовано неправомірно.

Частиною 3 статті 226 ГК України унормовано, що сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Відповідач не довів належними і допустимими доказами, що своєчасно повідомив позивача про зміну тарифу на електроенергію в зв'язку зі зміною категорії споживача через відсутність у нього технічних документів, які підтверджують, що гуртожиток по вул. Білоруській, 27А у м. Чернівці обладнаний електроплитами, позивач же, у свою чергу, після виявлення зазначеного факту держфінінспекцією надіслав ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" відповідні документи (а.с. 70, 141). Тобто, судом не встановлено обставин, які б позбавляли позивача права на відшкодування йому відповідачем майнових (грошових) втрат у вигляді зайво сплачених коштів за спожиту електроенергію.

Таким чином, за результатами розгляду справи в судовому засіданні суд дійшов висновку про задоволення позову. Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (м. Чернівці, вул. Прутська, 23А, код ЄДРПОУ 00130760) на користь державного професійно-технічного навчального закладу "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту" (58000, м. Чернівці, вул. Нікітіна, 27, код ЄДРПОУ 05537975) 37631,43 грн. переплачених коштів та 1827,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

В судовому засіданні 13.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 14 листопада 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальчук