Постанова

від 20.05.2015 по справі 926/1425/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 926/1425/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Остапенка М.І.,

Суддів: Гончарука П.А. (доповідач),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" на рішення господарського суду Чернівецької області від 13 листопада 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року у справі №926/1425/14 за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту" до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" про стягнення суми,-

Встановив:

У вересні 2014 року Державний професійно-технічний навчальний заклад "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту" звернувся до господарського суду Чернівецької області із позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" безпідставно переплачених коштів у сумі 37 631,43 грн., посилаючись на те, що ліцеєм протягом листопада-грудня 2011 року, 2012 року та січня-жовтня 2013 року здійснено оплату за послуги з енергопостачання за завищеним тарифом.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13 листопада 2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" на користь державного професійно-технічного навчального закладу "Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту" 37 631,43 грн. переплачених коштів та 1 827 грн. судового збору.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Чернівецької області від 13 листопада 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року скасувати, а справу №926/1425/14 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено без задоволення з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30 січня 2004 року сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №0741/1, який в подальшому переукладено 31 травня 2012 року. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язався продавати електричну енергію позивачу, а останній оплачувати її вартість згідно умов додатку №1 "Порядок розрахунків" та додатку №4 "Графік зняття показів засобів електричної енергії"; відповідно додатків №7 та №7.1 до договору перелік струмоприймачів позивача включає навчальний корпус по вул. Нікітіна, 27 і гуртожиток по вул. Білоруській, 27А; відповідач зобов'язаний повідомляти позивача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію (п. 2.2.3).

В результаті проведення державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області ревізії фінансово-господарської діяльності позивача виявлено, що позивач з 1 листопада 2011 року по 31 жовтня 2013 року здійснював оплату за спожиту мешканцями гуртожитку електроенергію за завищеними тарифами, а саме як для гуртожитків, не обладнаних електричними плитами, в той час як гуртожиток не газифікований і кухні обладнані лише електроплитами, що призвело до зайвої оплати за електроенергію в сумі 37 631,43 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення п. 2.2.3 договору, відповідач у квітні 2011 року при безпідставному переведенні позивача до іншої категорії споживачів, що потягло застосування більшого тарифу на оплату електроенергії (23,35 коп./кВт·год. без ПДВ проти 17,95 коп./кВт·год. без ПДВ), не сповістив про це ліцей, хоча всі редакції Типового договору про постачання електричної енергії - додатку до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28, містять обов'язок постачальника електричної енергії повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію, внаслідок чого позивач переплатив йому вартість використаної електричної енергії на суму 37 681,43 грн., яка підлягає стягненню.

Апеляційний господарський суд погодився з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до абз. 4 ст. 25 Закону України "Про електроенергетику" споживачі електричної енергії мають право на отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання.

З довідки-розшифровки за спожиту позивачем у період з 1 листопада 2013 року по 31 жовтня 2013 року електроенергію вбачається, що різниця сплаченої вартості отриманої ліцеєм у зазначений період електроенергії за тарифом як для гуртожитків, не обладнаних електроплитами, є більшою ніж за тарифом як для гуртожитків, обладнаних електроплитами на 37 631,43 грн.

Факт обладнання гуртожитку по вул. Білоруській, 27А у м. Чернівці електроплитами підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - гуртожитку на 535 місць для СПТУ-14 та листом Чернівецького проектного інституту "Дніпроцивільпромбуд" від 22 березня 1999 року №7/2-4116-77 і типовим проектом гуртожитку на 535 місць.

Відповідач не надав судам належних і допустимих доказів того, що своєчасно повідомив позивача про зміну тарифу на електроенергію в зв'язку зі зміною категорії споживача через відсутність у нього технічних документів, які б підтвердили, що гуртожиток обладнаний електроплитами.

Оскільки судами попередніх інстанцій було з'ясовано, що позивач після виявлення зазначеного факту надіслав відповідачу необхідні підтверджуючі документи, то, посилаючись на ст.ст. ст. ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України та на ст. 193, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, вони дійшли правильного висновку щодо задоволення позову та відшкодування позивачу майнових (грошових) втрат у вигляді зайво сплачених коштів за спожиту електроенергію в сумі 37 631,43 грн.

Висновки попередніх судових інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні відповідачем вказаних положень матеріального права, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень.

Інші твердження касаційної скарги зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції касаційної інстанції, при цьому, такі твердження дублюють доводи апеляційної скарги, яким судом другої інстанції була надана відповідна правова оцінка.

З огляду на викладене, постановлені у справі оскаржувані судові рішення слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 13 листопада 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року у справі №926/1425/14 - без змін.

Головуючий М.І.Остапенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко