Постанова

від 15.10.2014 по справі 826/12791/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2014 року 14:43 № 826/12791/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю. за участю представників: позивача - Богаченко В.І., Клименчук І.В., відповідача - Шкодича ЮВ., Сербіни Ж.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2014 року № 56226552207, № 56326552207, № 56426552207, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2014 року № 56226552207, № 56326552207, № 56426552207.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

На думку позивача, формування ним податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ півріччя 2012 року, 2012 рік, податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2012 року, а також суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року, січень, червень-липень, вересень 2012 року є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37102293) зареєстроване Виконавчим комітетом Печерської районної Ради народних депутатів міста Києва, свідоцтво про державну реєстрацію від 18 травня 2010 року серії А01 № 649551. Місцезнаходження ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА»: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 3, офіс 174.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19 жовтня 2010 року за № 56045 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Згідно зі свідоцтвом від 26 травня 2010 року № 1000285243 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 371022926557).

До видів діяльності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» за КВЕД відносяться: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено виїзну перевірку планову ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37102293) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 01 квітня 2014 року № 287/26-55-22-07/37102293.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.16 статті 137, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.5, підпункту 138.10.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.3, підпункту 153.1.4 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 2737656,00 грн. та податок на прибуток на суму 604 656, 00 грн., в тому числі: за ІІ півріччя 2011 року на суму 342 102, 00 грн. та 2012 рік на суму 262 554, 00 грн.;

- підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на суму 179 028, 00 грн., в тому числі: за липень 2011 року на 32 327, 00 грн., за січень 2012 року на 14 307, 00 грн., за лютий 2012 року на 19 488, 00 грн., за березень 2012 року на 20 832, 00 грн., за квітень 2012 року на 20 160, 00 грн., за жовтень 2012 року на 26 823, 00 грн., за листопад 2012 року на 22 176, 00 грн., за грудень 2012 року на 22 915, 00 грн., а також завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 166 960, 00 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року у розмірі 156 42, 00 грн., за листопад 2011 року у розмірі 16 163, 00 грн., за грудень 2011 року у розмірі 31 805, 00 грн., за січень 2012 року у розмірі 6 525, 00 грн., за червень 2012 року у розмірі 20 832, 00 грн., за липень 2012 року у розмірі 40 992, 00 грн., за вересень 2012 року у розмірі 35 001, 00 грн.

08 квітня 2014 року позивачем подано до податкового органу письмові заперечення від 07 квітня 2014 року № 1/7 (вх. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 08 квітня 2014 року № 18797/10) на акт перевірки від 01 квітня 2014 року № 287/26-55-22-07/37102293, за результатами розгляду яких відповідачем висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 01 квітня 2014 року № 287/26-55-22-07/37102293 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві винесені:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18 квітня 2014 року № 56226552207, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 та відповідно до пункту 77.1 статті 77 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.16 статті 137, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.5, підпункту 138.10.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.3, підпункту 153.1.4 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 670 295, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 604 656, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 65 639, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18 квітня 2014 року № 56326552207, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 та відповідно до пункту 77.1 статті 77 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 223 785, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 179 028, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 44 757, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 18 квітня 2014 року № 56426552207, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 та відповідно до статті 77 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 166 960, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 41 740, 00 грн.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві та Державної фіскальної служби України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25 червня 2014 року № 5673/10/26-15-10-06-15 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 18 квітня 2014 року № 56226552207, № 56326552207 залишено без змін, скаргу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» - без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29 липня 2014 року № 489/6/93-98-10-01-15 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 18 квітня 2014 року № 56226552207, № 56326552207, № 56426552207 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, залишено без змін, скаргу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» - без задоволення.

Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА», виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Наказом Міністерства фінансів від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», відповідно до пункту 17 якого витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Витрати на збут, згідно із пунктом 19 Положення, включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

- витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України).

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 ПК України).

В силу положень пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 ПК України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Як встановлено судом, у червні 2008 року між позивачем (за договором - орендар) та ТОВ «Фосгейт» (за договором - орендодавець) був укладений договір оренди вагонів-цистерн від 03 червня 2010 року № 1/ОВ, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю за плату у тимчасове користування 10 одиниць залізничних вагонів-цистерн мод. 15-1547-03 для перевезення вантажів наливом, а орендар - прийняти та оплатити користування вказаними вагонами.

Вагони-цистерни мод. 15-1547-03 (мережеві номери 54097316, 54097324, 54097332, 54097340, 54097357, 54097365, 54097373, 54097381, 54097407, 54097415) були передані ТОВ «Фосгейт» позивачу, що підтверджується актом від 03 червня 2010 року б/н.

Відповідно до протоколу узгодженої ціни до договору від 03 червня 2010 року № 1/ОВ плата за 10 цистерн за добу складає 3128,40 грн. (в тому числі ПДВ 521,40 грн.).

В подальшому додатковими угодами від 26 грудня 2011 року № 2 та від 01 листопада 2012 року № 2/1 плата за 10 цистерн за добу була збільшена спочатку до 4032,00 грн. (в тому числі ПДВ 672,00 грн.), а потім - до 4435,20 грн. (в тому числі ПДВ 739,20 грн.).

Зазначені вагони-цистерни використовувались позивачем при транспортуванні товару (лаку напівфабрикатного) від ВАТ «Лакокраска».

Відповідно до договору поставки від 25 січня 2011 року № 89/581 постачальник - ВАТ «Лакокраска», м. Ліда Республіка Білорусь реалізує, а покупець - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» придбаває товар - смолу алкідну (лак напівфабрикатний ПФ-60, лак напівфабрикатний алкідний ПФ-053) та лак напівфабрикатний алкідний ПФ-056 у кількості, за цінами та в терміни відповідно до додаткових угод. Товар постачається на умовах FCA м. Ліда Республіка Білорусь самовивозом або за домовленістю сторін автотранспортом постачальника. Відвантаження товару може відбуватись з/д транспортом (вагони, контейнери), на умовах DAF кордон Республіка Білорусь - Україна.

Між постачальником та покупцем на кожну партію товару укладені додаткові угоди до договору поставки, в яких зазначені умови постачання DAP BY станція Терехівка (Інкотермс-2010), а також зазначений вантажоотримувач кожної партії.

Інкотермс 2010 передбачено наступні обов'язки, вартість і ризики, що виникають при доставці товару від продавців до покупців - Delivered at Place (DAP, Поставка в пункті) Поставка в місці призначення. Термін DAP (поставка в місці призначення) є загальним становищем, при якому важливо точно вказати місце призначення. Термін DAP передбачає, що товар надається покупцеві вже готовим для розвантаження (в наших умовах для перевантаження під митним контролем або ж для розмитнення).

Згідно термінам Інкотермс DAP продавець зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для забезпечення перевезення товару до погодженого пункту призначення. Відповідно до пункту 9.4 статті 9 Інкотермс - 2000 відповідно до «D»-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту).

До перевірки позивачем були надані вантажно-митні декларації, серед яких:

- № 707324 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-56 в кількості 60550 кг. Вартість 396723,60 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 54097373. Одержувач ТОВ «Інтердісп-ЛБК», ІПН 348601420341. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 29 червня 2011 року, станція Терехівка Бел.Ж.Д. 02 липня 2011 року, Гомельська митниця вантаж поступив 02 липня 2011 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 02 липня 2011 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 05 липня 2011 року;

- № 707463 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-60 в кількості 64050 кг. Вартість 505813,10 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 54097332. Одержувач ТОВ «Інтердісп», ІПН 348601420341. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 27 вересня 2011 року, Гомельська митниця вантаж поступив 30 вересня 2011 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 30 вересня 2011 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 04 жовтня 2011 року;

- № 707487 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-60 в кількості 65450 кг. Вартість 516869,12 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 54097324. Одержувач ТОВ «Інтердісп-ЛБК», ІПН 348601420341. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 10 жовтня 2011 року, Гомельська митниця вантаж поступив 11 жовтня 2011 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 11 жовтня 2011 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 17 жовтня 2011 року;

- № 707494 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-60 в кількості 122500 кг. Вартість 918051,76 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 50158567, 54097381. Одержувач ТОВ «Інтердісп-ЛБК», ІПН 348601420341. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 13 жовтня 2011 року, Гомельська митниця вантаж поступив 15 жовтня 2011 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 16 жовтня 2011 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 20 жовтня 2011 року;

- № 707563 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-56 в кількості 122000 кг. Вартість 789828,00 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 540977373, 54097415. Одержувач ТОВ «Інтердісп-ЛБК», ІПН 348601420341. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 16 листопада 2011 року, Гомельська митниця вантаж поступив 20 листопада 2011 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 20 листопада 2011 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 23 листопада 2011 року;

- № 709443 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-56 в кількості 58400 кг. Вартість 445870,57 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 54097340. Одержувач ПП «ІМПРЕСС», ІПН 32675151. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 19 листопада 2012 року, Гомельська митниця вантаж поступив 26 листопада 2012 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 27 листопада 2012 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 26 листопада 2012 року;

- № 709435 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-56 в кількості 121950 кг. Вартість 931060,21 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 54097415/74891508. Одержувач ПП «ІМПРЕСС», ІПН 32675151. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 14 листопада 2012 року, Гомельська митниця вантаж поступив 17 листопада 2012 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 17 листопада 2012 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 22 листопада 2012 року;

- № 007859 на придбання у ВАТ «Лакокраска» лаку напівфабрикатного алкідного ПФ-60 в кількості 65200 кг. Вартість 617665,68 грн. Умови постачання DAP BY станція Терехівка. Транспортний засіб 54097332. Одержувач ТОВ ПП «ЗІП», ІПН 218754604724. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА». Відповідно до накладної календарний штемпель відправлення ст. Ліда Бел.Ж.Д. зазначено 06 вересня 2012 року, Гомельська митниця вантаж поступив 10 вересня 2012 року, відмітка Чернігівської митниці під митним контролем 10 вересня 2012 року. Відповідно до штампу Харківської обласної митниці товар розмитнено 17 вересня 2012 року.

Вартість послуг з оренди вказаних вагонів-цистерн було включено позивачем до складу витрат на збут та податкового кредиту.

Водночас, відповідно до штатного розпису ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» в штаті товариства відсутні спеціалісти з розвантаження цистерн.

Крім того, відповідно до наданих до перевірки документів позивачем не вівся облік розподілу витрат по орендованим цистернам стосовно витрат власної господарської діяльності, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу та витрат, що відповідно до умов укладених договорів зобов'язаний нести продавець ВАТ «Лакокраска» щодо витрат по доставці товару до станції Терехівка та витрат покупців, пов'язаних із орендою цистерн під час проведення розвантаження.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача підстав для віднесення вартості послуг з оренди вагонів-цистерн, до витрат на збут та податкового кредиту.

Окрім цього, під час розгляду вказаної справи, судом встановлено, що позивачем за період з 01 липня 2011 по 31 грудня 2012 року задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 267 150 777, 00 грн.

При цьому, перевіркою повноти визначення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01 липня 2011 по 31 грудня 2012 року в сумі 267 150 777, 00 грн. встановлено заниження суми задекларованого доходу на суму 312 087, 00 грн. за 2 півріччя 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки, за результатами дослідження поданих ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 року, ним задекларовано позитивне значення курсових різниць, зокрема, за 2 квартал 2011 року в сумі 312 087, 00 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 0 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 0 грн. та від'ємне значення курсових різниць: за 2 квартал 2011 року в сумі 0 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 365 558, 00 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 682 628, 00 грн.

Зазначені дані вплинули на збільшення формування оподатковуваного прибутку: зокрема, за 2 квартал 2011 року на суму 312 087, 00 грн. та його зменшення за 2-3 квартал 2011 року на суму 365 558, 00 грн. та 2-4 квартал 2011 року на суму 682 628, 00 грн.

До перевірки було надано дані бухгалтерського обліку в яких ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» відображувало курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти операції на субрахунках: Субрахунок 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти», Субрахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці», 942 «Собівартість реалізованої Іноземної валюти», 945 «Втрати від операційної курсової різниці» із наступним віднесенням на фінансовий результат на 79 рахунок.

При цьому, відповідно до Субрахунку 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти» позивачем задекларовано 5 601 727, 69 грн., Субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» - 19 090, 73 грн., Субрахунку 942 «Собівартість реалізованої Іноземної валюти» - 5 068 505, 63 грн. та Субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» із наступним віднесенням на фінансовий результат на 79 рахунок - 188 730, 39 грн.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідно до пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Також до витрат відносяться витрати на сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з придбанням іноземної валюти.

Термін "балансова вартість іноземної валюти" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Термін "вартість іноземної валюти на дату здійснення операції" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.

Згідно п. 137.16 ст. 137 ПК України датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Пунктом 138.5 ст. 138 ПК України передбачено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1591), зокрема п. 71 «Інший операційний дохід» встановлено, що на вказаному ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.

За кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 71 "Інший операційний дохід" має такі субрахунки:

- 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю";

- 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти" ;

- 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів";

- 713 "Дохід від операційної оренди активів";

- 714 "Дохід від операційної курсової різниці";

- 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки";

- 716 "Відшкодування раніше списаних активів";

- 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості";

- 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів";

- 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 балансова вартість валюти - вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.

При цьому, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. № 193 Валютний курс - установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Враховуючи викладене вище, суд погоджується з висновками податкового органу про неправильність визначення позивачем задекларованої в 2012 року суми позитивного та від'ємного значення курсової різниці, що призвело до заниження інших доходів на суму 312 087, 00 грн. та завищення інших витрат на суму 512 988, 00 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2014 року № 56226552207, № 56326552207, № 56426552207 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому, скасуванню не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частину 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 3 045, 00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛК-УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 3 045, 00 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.10.2014р.