Рішення

від 10.11.2014 по справі 918/1377/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Справа №918/1377/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційне підприємство "Системи Управління-Консис"

до Відкритого акціонерного товариства "Гомсельмаш"

про стягнення заборгованості в сумі 616 814 грн. 65 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Чучалін В.І. довіреність №1 від 27 серпня 2014 року;

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 10 листопада 2014 року, відповідно до ст.85 Господарського процесуально кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Системи Управління-Консис"(далі - ТзОВ "Системи Управління-Консис", позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Гомсельмаш" (ВАТ "Гомсельмаш", відповідач) про стягнення 1 759 211,26 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 616 814 грн. 65 коп..

Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем був укладений Контракт №14-003 від 04.03.2014р.. Згідно умов контракту, Продавець зобов'язується виготовити і відправити, а Покупець оплатити і прийняти продукцію для комплектації колісних транспортних засобів згідно специфікації іменованого в подальшому Товар.

Ухвалою суду від 26 вересня 2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03 листопада 2014 року.

Ухвалою суду від 26 вересня 2014 року провадження у справі зупинено до 03 листопада 2014 року.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2014 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2014 року виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали про порушення провадження у справі №918/1377/14 від 26 вересня 2014 року.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2014 року провадження у справі зупинено до 10 листопада 2014 року.

27 жовтня 2014 року від Економічного суду Гомельської області надійшов супровідний лист №43-12Ип/2014 від 22 жовтня 2014 року про долучення до матеріалів справи ухвали по справі №43-12Ип/2014 від 21 жовтня 2014 року та підтвердження про вручення ухвали суду від 26.09.2014р..

07 листопада 2014 року від Економічного суду Гомельської області надійшов супровідний лист №47-9Ип/2014 від 31 жовтня 2014 року про долучення до матеріалів справи ухвали по справі №47-9Ип/2014 від 30 жовтня 2014 року та підтвердження про вручення ухвали суду від 13.10.2014р..

07 листопада 2014 року від позивача надійшла заява №62 від 07 листопада 2014 року про зменшення позовних вимог та доказ оплати відповідачем основного боргу.

Вказаною заявою позивач повідомляє суд про оплату відповідачем суми основного боргу, що стверджується меморіальним ордером №33622833 від 15 жовтня 2014 року на суму 2 764 642 рублів 17 коп.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

10 листопада 2014 року від відповідача надійшов відзив на позов №71/392 від 10 листопада 2014 року з додатками. Вказаним відзивом відповідач просить суд зменшити розмір пені на 80%.

Ухвалою суду від 10 листопада 2014 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 листопада 2014 року провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 596 380, 45 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 559 722 грн. 91 коп.. припинено, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 10 листопада 2014 року просив припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 596 380, 45 рос. рублів, у зв'язку із сплатою суми основного боргу. Позовні вимоги в частинні стягнення пені у сумі 162 830,81 рос. просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 10 листопада 2014 року не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що стверджується ухвалою Економічного суду Гомельської області від 30.10.2014р. та підтвердженням про вручення ухвали господарського суду Рівненської області від 30.10.2014р. (а.с.55-56).

А тому, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційним підприємством "Системи Управління - Консис" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Гомсельмаш" (Покупець) було укладено Контракт №14-003 від 4 березня 2014 року, за яким Продавець зобов'язується виготовити і відправити, а Покупець оплатити і прийняти продукцію для комплектації колісних транспортних засобів згідно специфікації іменованого в подальшому Товар ( пункт 1.1 Контракту).

У відповідності до пункту 3.2 Контракту поставка товару здійснюється за заявками Покупця, яка направляється продавцю в письмовому вигляді, до 25 числа місяця, що передував місяцю поставки, з зазначенням дати поставки в рамках планованого місяця. Після узгодження об'ємів і дат поставки планованого місяця узгодженні об'єми і дати являються обов'язковими до поставки і коригування допускаються тільки при двохсторонній згоді сторін.

Пунктом 4.4 Контракту встановлено, що орієнтовна вартість товару по дійсному Контракту становить 16 000 000, 00 (шістнадцять мільйонів) російських рублів.

Згідно пункту 5.1 Контракту оплату за отриманий товар Покупець здійснює платіжним дорученням протягом 45 календарних днів з моменту прийняття Покупцем товару і рахунків-фактури.

На виконання умов Контракту Продавцем 23 червня 2014 року на адресу Покупця було відвантажено трос дистанційного управління 2085 штук, загальною вартістю 1 596 380, 45 рос. рублів, що підтверджується декларацією ЕК 10АА, інвойсом № 14 від 23.06.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) серії ГЛ №0003861. (а.с. 22-25).

Про належне виконання ТзОВ "Системи Управління-Консис" своїх зобов'язань контрактом щодо поставки товару також свідчить відсутність з боку ВАТ "Гомсельмаш" претензій та повідомлень про порушення Покупцем умов даного контракту.

Водночас судом встановлено, що відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості товару, поставленого у спірний період, не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 1 596 380, 45 рос. рублів.

Судом встановлено, що після подачі позовної заяви до суду відповідачем погашено основний борг у сумі 1 596 380, 45 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 559 722 грн. 91 коп. (а.с.60).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 листопада 2014 року провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 596 380, 45 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 559 722 грн. 91 коп.. припинено, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судом продовжено розгляд справи з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частинами 2, 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання., штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Пунктом 10.2 Контракту сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату по дійсному Контракту Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочки платежу. Протоколом розбіжностей від 07.04.2014р. сторони внесли зміни до пункту 10.2 Контракту, замінивши "0,3%" на "0,2%".

На підставі зазначеного пункту Контракту позивач нарахував відповідачу пеню за період з 03.08.2014р. по 23.09.2014р., розмір якої складає 162 830, 81 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2014 року становить 57 091 грн. 74 коп.

Подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування перевірено судом та визнано їх обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно пункту 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач до прийняття рішення у справі в добровільному порядку здійснив погашення заборгованості, а належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму пені, яка підлягає стягненню на 50 %, тобто з 162 830, 81 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2014 року становить 57 091 грн. 74 коп. до 81 415,41 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2014 року становить 28 545 грн. 87 коп..

На підставі наведеного задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 81 415 грн. 41 коп., що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2014 року становить 28 545 грн. 87 коп. пені. У решті заявленої до стягнення пені у позові необхідно відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Системи Управління-Консис" до Відкритого акціонерного товариства "Гомсельмаш" підлягають задоволенню в частині стягнення 81 415,41 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2014 року становить 28 545 грн. 87 коп.. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до п.2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладаються на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 336 грн. 29 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гомсельмаш" (246004, Білорусь м. Гомель, вул. Шоссейна 41) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційне підприємство "Системи Управління - Консис" (33028, м. Рівне, вул. Чорновола 44, кв. 70, код ЄДРПОУ 31765778) 81 415 (вісімдесят одна тисяча чотириста п'ятнадцять), 41 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2014 року становить 28 545 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 87 коп. - пені. та 12 336 (дванадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 81 415, 41 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2014 року становить 28 545 грн. 87 коп. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11. 2014 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (33028, м.Рівне, вул.Чорновола, 44, к.70);

3- відповідачу рекомендованим (246004, м.Гомель, вул.Шосейна, буд.41).