Рішення

від 10.11.2014 по справі 922/735/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/735/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Омега-Центр", смт. Васищеве до ТОВ "ТБ "Гаранта", м. Харків про стягнення коштів та розірвання договору, за участю представників сторін:

позивача - Іванча Т.В., дов. № 62 від 31.10.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Гаранта" збитки в сумі 36345,56 грн., штрафні санкції в сумі 41074,18 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором підряду № 13/25-06-ТД від 25.06.13 р. На підставі викладеного, позивач також просить визнати договір № 13/25-06-ТД від 25.06.13 р. розірваним.

31.03.14 р. відповідач через канцелярію суду надав письмовий відзив, в якому зазначив, що звіт ПНВФ "Вабсервіс" від 30.10.13 р., на який посилається позивач в обґрунтування своєї позиції є неналежним доказом, оскільки випробування рампи бетону виконувались неофіційно (без укладення договору), а від виконання випробування з дотриманням всіх необхідних вимог співробітники позивача відмовились. Крім того, відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що роботи не виконані взагалі, оскільки позивач посилається на використання неякісного бетону, тобто має місце настання відповідальності, передбаченої п. 9.2.2 спірного договору.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 31.03.14 р. до 14.04.14 р. та з 08.07.14 р. по 10.07.14 р., для надання сторонами додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.14 р., строк розгляду справи був продовжений на 15 днів.

Представник позивача в судовому засіданні 14.04.14 р. надав клопотання про призначення експертизи, в якому просив призначити будівельно-технічну експертизу і поставити перед експертом наступні питання:

- який клас бетону застосовувався при виконанні відповідачем робіт - вирівнювання авторампи на складі №6 (ГСМ, 900-та дільниця ЦС), (далі - роботи) літ. "О-1" на території замовника, розташованій за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1 ?

- яка міцність бетону поверхні авторампи на складі №6 (ГСМ, 900-та дільниця ЦС), літ. "О-1" на території замовника, розташованій за адресою: Харківська область. Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова. 1 ?

- чи вироблене бетонне покриття відповідає тим технічними показникам, що вказані в локальному кошторисі та акті виконаних будівельних робіт №1 від 16.08.2013 р. відповідачем?

- чи придатне бетонне покриття авторампи на складі №6 (ГСМ, 900-та дільниця ЦС), літ. "О-1" на території замовника, розташованій за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1 для використання за цільовим призначенням ?

В зв'язку з тим, що предметом розгляду даної справи є стягнення грошових коштів у розмірі 100% вартості матеріалів в сумі 36345,56 грн. та штрафних санкцій в сумі 41074,18 грн. за неналежне виконанням виконавцем його зобов'язань за договором підряду № 13/25-06-ТД від 25.06.13 р., а вирішення питань, які запропоновані позивачем, є необхідними для повного та всебічного дослідження всіх обставин даної справи, суд, своєю ухвалою від 14.04.14 р. вирішив зупинити провадження у справі та призначив у ній будівельно-технічну експертизу з постановкою перед експертом вищезазначених питань.

Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, м. Харків.

28.05.2014 року до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса надійшов супровідний лист (вх.№ 17831) з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів, що необхідні для дачі висновку. У зазначеному клопотанні експерт просив надати дані про клас бетону та марку, що застосована при влаштуванні бетонних покрить рампи складу ГММ за адресою: Харківська обл., смт. Васищеве. вул. Промислова, 1, згідно з договором підряду № 13/25-06-ТД від 25.06.2013 р., укладеним між ТОВ "Омега-Центр" до ТОВ "ТБ "Гаранта" (по даними дослідження сертифікованої випробувальної лабораторії). Крім того, експерт просив забезпечити безперешкодне обстеження рампи складу ГММ за адресою: Харківська обл., смт. Васищеве, вул. Промислова, 1, що планується відбутися 03.07.2014 впродовж дня у присутності сторін за справою: ТОВ "Омега-Центр" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1); ТОВ "ТБ "Гаранта" (м. Харків, пр. Леніна, 40, оф. 420/3).

Господарський суд Харківської області, своїм листом (вих.№ 015923 від 30.05.14 р.) витребував з експертної установи матеріали справи № 922/735/14 для поновлення провадження по справі та витребування у сторін додаткових документів.

24.06.14 р. на адресу суду від Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса надійшла господарська справа № 922/735/14.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2014р., провадження у справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.14 р., клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів було задоволено частково, провадження у справі зупинено, матеріали господарської справи були направлені до Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса для продовження проведення будівельно - технічної експертизи.

03.09.2014р. до канцелярії суду за супровідним листом (вх.2316) надійшли матеріали справи № 922/735/14 та клопотання судового експерта про забезпечення обстеження № 5034, що необхідно для дачі висновку. У зазначеному клопотанні експерт просив у місячний термін забезпечити безперешкодне обстеження рампи складу ГММ за адресою: Харківська обл., смт. Васищеве, вул. Промислова, 1, що планується відбутися 11.09.2014р. з 14-00 у присутності сторін за справою.

Господарський суд Харківської області, своєю ухвалою від 03.09.2014 р., для вирішення клопотання судового експерту, провадження по справі № 922/735/14 поновив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2014 р., клопотання судового експерта про забезпечення обстеження задоволено, направлено матеріали господарської справи № 922/735/14 до Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса для продовження проведення будівельно-технічної експертизи № 5034, провадження у справі 922/735/14 зупинено.

20.10.14 р. на адресу суду від Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса надійшла господарська справа № 922/735/14 та висновок судової будівельно-технічної експертизи № 5034.

Оскільки, обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі були усунені, господарський суд ухвалою від 22.10.14 р. провадження у справі поновив та призначив її розгляд на 03.11.14 р.

06.11.14 р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№ 39147), в яких він підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, у зазначених поясненнях міститься заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, проте, позивачем, в порушення ст. 22 ГПК України, доказів направлення відповідачу вказаної заяви не надано. За таких обставин, суд заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх.№ 39147 від 06.11.14 р.) не приймає.

Суд, дослідивши надані документи, долучив їх до матеріалів справи

Представник позивача в судовому засіданні 10.11.14 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.11.14 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області по справі від 03.11.14 р., яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "адресат вибув".

Вищезазначена ухвала була направлена на адресу: 61003, м. Харків, пр. Леніна, 40, оф. 420/3, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, відповідач вважається судом таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25 червня 2013 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір підряду № 13/25-06-ТД (далі - договір)(а.с. 12-15, 1-й том), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач доручив, а відповідач, відповідно до умов договору, зобов'язався виконати наступні роботи: "Вирівнювання авторампи на складі №6 (ГСМ, 900-та дільниця ЦС), літ. "О-1" (далі - роботи) на території позивача, розташованій за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1.

Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.13 р. (п. 12.1 договору).

Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання відповідачу, визначені локальним кошторисом (а.с. 61-65, 1-й том), який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є твердою і складає 50999,40 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Пункти 3.1, 3.2 договору передбачають, що відповідач розпочинає виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту внесення передплати позивачем та завершує їх виконання протягом 30 (тридцяти) календарний днів після початку виконання робіт.

Відповідно до п. 4.1.1 договору, позивач здійснює попередню оплату на користь відповідача у розмірі 100% вартості матеріалів, згідно договору, після підписання договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури.

Згідно з п.4.1.1 договору, 08.07.2013 р. позивач здійснив передплату у розмірі 100% вартості матеріалів в сумі 36345,56 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с. 11, 1-й том).

Таким чином, відповідно до умов п.п. 3.1, 3.2 договору, відповідач мав розпочати виконання робіт 12.07.13 р. та закінчити їх виконання до 11.08.13 р. включно.

Листом №938 від 07.08.2013 р. (а.с. 61, 2-й том) відповідач довів до відома позивача, що у зв'язку з несприятливими погодними умовами при виконанні робіт згідно з договором № 13/25-06-ТД по вирівнюванню автомобільної рампи на складі №6 (ГСМ, 900 дільниця ЦС), база Омега, термін завершення робіт переноситься на 14.08.13 р.

Позивач доказів відмови від продовження строку виконання робіт не надав.

Таким чином, вищевказаним листом строк виконання робіт перенесено до 14.08.13р. включно.

Згідно з розділом 5 договору позивач має право, зокрема, відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, і не можуть бути усунені відповідачем, позивачем або третьою особою; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених відповідачем порушень, або виправити їх своїми силами. У такому разі збитки, завдані позивачу, відшкодовуються відповідачем, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи (певний етап виконання робіт; або виконує їх настільки повільно, що закінчення виконання робіт) у строк, визначений договором, стає неможливим.

Відповідно до п. 5.2.1 договору, позивач зобов'язаний повідомляти відповідача про виявлені недоліки у ході здійснення технічного контролю та нагляду у ході виконання робіт.

Передача закінчених робіт і приймання їх позивачем оформлюється актом приймання-передачі (п. 7.5 договору).

16.08.2013 р. відповідач запросив позивача для прийняття робіт, надав акт виконаних робіт на підпис. Втім, позивач складений відповідачем акт не підписав, роботи не прийняв, та того ж дня, комісія у складі представників позивача Неділько С.Ю., Міхно Д.В., а також представника відповідача - Симоненко Д.М. склали дефектний акт (а.с. 73, 1-й том) про те, що в роботах, виконання яких тривало згідно з договором №13/25-06-ТД від 25.06.2013 р., виявлені недоліки, у зв'язку з чим позивач вимагав:

- усунути нерівності підлоги: вибоїни, бугри, ями;

- усунути тріщини у бетонній підлозі;

- здати позивачу бетонну підлогу згідно з технічним завданням: рівна шороховата поверхня з уклоном в бік під'їзду авто 1:100, виконати деформаційні шви.

Вказаний акт представник відповідача відмовився підписати, також відмовився вказувати термін виконання вказаних вимог, про що представники позивача - Неділько С.Ю. та Міхно Д.В. склали акт (а.с. 74, 1-й том). Копію дефектного акту позивач надіслав відповідачу також поштою (вих. №51 від 20.08.2013 р).

Відповідач надіслав лист-відповідь № 457 від 03.09.13 р. (а.с. 75, 1-й том), в якому зазначив, що для встановлення строків усунення недоліків за роботами, які виконувались, йому необхідні точні види дефектів, а також технологічна карта з нанесення точних місць недоліків.

29.08.2013 року позивач письмово звернувся до відповідача з повторним викладенням вимог (вих. №52 від 29.08.2013 р.)(а.с. 94, 1-й том), які були викладені в дефектному акті від 16.08.2013 р., повторно запропонував вказати строки задоволення його вимог, додавши також дефектний акт від 16.08.2013 р., в якому вказані точні види недоліків.

30.08.2013 року позивач надіслав претензію №53 від 30.08.2013 р. (а.с. 79, 1-й том), в якій зазначив, що відповідач повинен був здати належним чином виконані роботи за договором до 10.08.2013 р. включно, отже з 11.08.2013 р. виникло прострочення виконання робіт. Позивач в цій претензії також вимагав в найкоротші строки виконати належним чином роботи та перерахувати неустойку за прострочення виконання робіт.

Крім того, 09.09.2013 року позивачем було надіслано поштою на адресу відповідача лист №56 від 09.09.2013 р. (а.с. 76, 1-й том), а також виконавчу схему (а.с. 77, 1-й том) із точним визначенням недоліків.

Відповідно до п. 7.2 договору, недоліки виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини відповідача, повинні бути усунуті позивачем протягом строків, визначених комісією, що приймає об'єкт. Виявлені недоліки та термін їх усунення відображаються в акті дефектних робіт, який складається, підписується сторонами договору, та передається відповідачу в день приймання робіт. Строк виконання робіт з усунення виявлених недоліків та дефектів починає свій перебіг з дати зазначеної на акті дефектних робіт.

Згідно з п. 7.7 договору, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені відповідачем, позивачем або третьою особою, позивач має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків.

Відповідач, в свою чергу, отримавши виконавчу схему та маючи перелік недоліків, не здійснив ніяких заходів по усуненню недоліків та належному виконанню робіт.

31.10.2013 року позивач повторно надіслав претензію вих. №63 від 31.10.2013 р. (а.с. 96, 1-й том) відповідачу з вимогами виконати належним чином роботи.

Проте, відповідач, ніяким чином на вказану претензію не відреагував, недоліки зазначені в дефектному акті не усунув.

Після чого, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Предметом розгляду даної справи є, зокрема, стягнення збитків в сумі 36345,56 грн., які зазнав позивач, виконуючи свої зобов'язання за спірним договором підряду.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

В частині 2 статті 852 ЦК України закріплено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 ЦК України).

Таким чином, для правильного вирішення питання щодо стягнення збитків в сумі 36345,56 грн., суду необхідно встановити чи виконані роботи відповідачем за спірним договором належним чином, відповідно до умов договору і локального кошторису, та чи придатна виконана робота для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ч. 1 ст. 41 ГПК України).

Як вже було зазначено, з метою всебічного, повного, об'єктивного та правильного вирішення спору судом, у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, з постановкою відповідних питань. Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, м. Харків.

У висновку експерта № 5034 від 30.09.14 р. (а.с. 10, 2-й том) зазначено, що при виконанні робіт по вирівнюванню авторампи на складі №6 (ГСМ), 900-та дільниця ЦС) літ "О-1" застосований бетон класу по міцності на стиск, в середньому (В7,5 [М163]), не відповідає тим технічним показникам (В22,5 [М300]), що вказані в локальному кошторисі та акті виконаних робіт №1 від 16.08.2013 р. відповідачем. Крім того, судовий експерт прийшов до висновку, що бетонне покриття авторампи на складі № 6 (ГСМ, 900-та дільниця ЦС) літ "О-1" на території замовника (позивача), розташованій за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1 не придатне для використання за цільовим призначенням.

В частині 1 ст. 42 ГПК України зазначено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Дослідивши висновок судового експерта № 5034 від 30.09.14 р., суд приходить до висновку про те, що експертне дослідження проведено кваліфікованим експертом, з дотриманням приписів Закону України "Про судову експертизу" та ГПК України, висновки експерта належним чином мотивовані, обґрунтовані та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд визнає доведеним той факт, що відповідач, під час виконання роботі за спірним договором, припустив істотні недоліки, які виключають можливість використання робіт за цільовим призначенням.

Суд наголошує, що у зв'язку з допущеними відповідачем порушеннями зобов'язань по договору підряду, неякісним виконанням будівельних робіт, позивач не отримав того, на що розраховував, укладаючи договір, однак, поніс витрати у розмірі 36345,56 грн. (підтверджені матеріалами справи).

За таких умов, сума у розмірі 36345,56 грн. є прямими збитками, яких позивач зазнав з вини відповідача, і які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Гаранта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр".

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 41074,18 грн. у зв'язку з простроченням строку виконання робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 846 ЦК України закріплює, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вже було зазначено, відповідно до умов п.п. 3.1, 3.2 договору, відповідач мав розпочати виконання робіт 12.07.13 р. та закінчити їх виконання до 11.08.13 р. включно.

Листом №938 від 07.08.2013 р. (а.с. 61, 2-й том) відповідач довів до відома позивача, що у зв'язку з несприятливими погодними умовами при виконанні робіт згідно з договором № 13/25-06-ТД по вирівнюванню автомобільної рампи на складі №6 (ГСМ, 900 дільниця ЦС), база Омега, термін завершення робіт переноситься на 14.08.13 р.

Таким чином, відповідач зобов'язався закінчити роботи передбачені спірним договором до 14.08.13р. включно.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 7.1 договору встановлює, що приймання - передача закінчених робіт буде здійснюватись відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Передача закінчених робіт і приймання їх позивачем оформлюється актом приймання-передачі (п. 7.5 договору).

Частина 2 пункту 18 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - "Загальні умови"), затверджених Постановою КМУ №668 від 01.08.2005, встановлює, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Пункт 3 Загальних умов встановлює, що закінчені роботи - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як вже було зазначено, 16 серпня 2013 року відповідач, вважаючи, що виконав роботи за договором належним чином, надав позивачу два примірники оригіналу акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 16.08.2013 р. за формою КБ-2В, та довідку про вартість виконання будівельних робіт від 16.08.2013 р. Позивач, в свою чергу, від підпису вказаного акту приймання виконаних будівельних робіт відмовився, у зв'язку з істотними недоліками в роботі, в підтвердження чого був складений дефектний акт.

Таким чином, враховуючи вмотивовану відмову позивача від підписання акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 16.08.2013 р. за формою КБ-2В, та висновки судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса №5034 від 30.09.2014 р., в яких зазначено, що вказані в акті виконаних робіт технічні показники з марку та класу бетону не відповідають дійсності, суд приходить до висновку, що підрядні роботи за спірним договором виконані з істотними недоліками та не можуть вважатися закінченими, а отже, має місце прострочення строку виконання робіт.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи лист відповідача №938 від 07.08.2013 р., останній визнається судом таким, що з 15.08.13 р. прострочив строки закінчення виконання робіт за договором підряду № 13/25-06-ТД від 25.06.13 р.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 9.2.1 договору, за порушення строків закінчення виконання робіт (певного етапу виконання робіт) відповідач сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від загальної суми договору (згідно з договірною ціною) за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст.231 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 р. по справі № 14/80-09-2056.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 9.2.1 спірного договору, яка не суперечить висновкам законодавства.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 41074,18 грн. за період з 15.08.13 р. по 23.01.14 р. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання договору № 13/25-06-ТД від 25.06.13 р. розірваним, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12.1 спірного договору, договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.13 р.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, договір підряду № 13/25-06-ТД від 25.06.13 р. припинив свою дію, а отже, вимога про його розірвання є неправомірною та такою, що підлягає відхиленню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач оплатив проведення судової експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 5180,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №335 від 24.07.2014 р. (а.с. 62, 2-й том). Крім того, господарський суд Харківської області, своєю ухвалою від 24 червня 2014 р. зобов'язав позивача надати відомості про марку та клас бетону, встановлений сертифікованою організацією, яка має лабораторію та необхідне обладнання для проведення випробувань бетонного покриття - для надання відомостей судовому експерту. З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договір №084/14 від 08.07.2014 р. (а.с. 146, 1-й том) на проведення випробувань бетонного покриття підлоги складу №6 (ГСМ, 900-та дільниця ЦС, літ. "О-1") та сплатив за вказаним договором вартість вказаних робіт в сумі 2000,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №326 від 14.08.2014 р. (а.с. 65, 2-й том), що також суд відносить до витрат на проведення судової експертизи. Таким чином, позивач поніс витрати на проведення судової експертизи в розмірі 7180,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача, на підставі ст. 49 ГПК України.

Судовий збір в сумі 1827,00 грн. за вимоги про стягнення грошових коштів, у зв'язку із задоволенням позову в цій частині, також покладається на відповідача.

В той же час, судовий збір в сумі 1218,00 грн. за вимогу про визнання договору № 13/25-06-ТД від 25.06.13 р. розірваним, позивачу не відшкодовується, у зв'язку з відмовою у позові в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Гаранта" (61003, м. Харків, пр. Леніна, 40, оф. 420/3, код ЄДРПОУ 37576410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Василеве, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 14373394) збитки в сумі 36345,56 грн., штрафні санкції в сумі 41074,18 грн., судовий збір в сумі 1827,00 грн. та 7180,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.11.2014 р.

Суддя Т.В. Інте