Постанова

від 03.10.2014 по справі 804/9408/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 р. Справа № 804/9408/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі:

представника позивача Підлубного В.В.,

представника відповідача Лашкун А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс» (далі - ТОВ «Агріка плюс», позивач) звернулось до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ, відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської ОДПІ № 0000962201 від 06.03.2014 р.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської ОДПІ № 0000972201 від 06.03.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агріка плюс» відповідачем складено акт від 12.02.2014 р. № 37/228/35782797, за висновками якого відповідачем встановлено порушення позивачем положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість. На підставі вказаного акту відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомленні-рішення № 0000962201 та № 0000972201 від 06.03.2014 р., з якими позивач не погоджується, вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З висновками акту перевірки позивач також не погоджується, оскільки вони сформовані без належної оцінки наданих первинних та бухгалтерських документів та з порушенням вимог діючого законодавства. Представник позивача наголошував, що факт неналежного ведення бухгалтерського обліку контрагентами позивача, про що зазначено в акті перевірки від 12.02.2014 р. з посиланням на акти перевірок інших податкових органів, не може бути безумовною підставою для висновку про визнання відповідачем нікчемними правочинів, які укладено з цими контрагентами. До перевірки позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт реального виконання укладених з контрагентами договорів, тому висновки контролюючого органу про вчинення позивачем порушень податкового законодавства не є обґрунтованими та не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представником відповідача 21.07.2014 р. до суду подані заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач зазначає, що не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача свою позицію обґрунтовує тим, що за результатами перевірки ТОВ «Агріка плюс» складено акт від 12.02.2014 р. № 37/228/35782797, в якому зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, що призвело до завищення витрат та заниження податку на прибуток на 772708, 32 грн. та до заниження податку на додану вартість на суму 37790, 00 грн. Представником відповідача зазначено, що висновки акту перевірки ТОВ «Агріка плюс» від 12.02.2014 р. є обґрунтованими, законними та підтверджуються відповідними доказами, а при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 р. відповідач діяв у відповідності, у межах та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України. Представник відповідача в судових засіданнях просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Агріка плюс» (ідентифікаційний код 35782797) зареєстроване Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 17.04.2008 р., перебуває на обліку в Новомосковській ОДПІ. Основними видами діяльності підприємства за КВЕД-2010 є: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля.

Новомосковською ОДПІ у період з 13.01.2014 р. по 06.02.2014 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Агріка плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 12.02.2014 р. № 37/228/35782797.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлено наступні порушення ТОВ «Агріка плюс»:

1. п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 858408, 90 грн., в тому числі за:

- 1 квартал 2012 р. - на 4898, 25 грн.;

- 2 квартал 2012 р. - на 531563, 34 грн.;

- 3 квартал 2012 р. - на 85899, 03 грн.;

- 4 квартал 2012 р. - на 236048, 28 грн.

2. п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 37790, 00 грн., в тому числі:

- лютий 2012 р. на 2412, 00 грн.;

- березень 2012 р. на 2253, 00 грн.;

- липень 2012 р. на 24748, 00 грн.;

- грудень 2012 р. на 8377, 00 грн.

3. п. 2.3., п. 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 24.02.2014 р. подано до Новомосковської ОДПІ заперечення вих. № 007/02/14, за результатами розгляду яких контролюючим органом сформовано відповідь від 03.03.2014 р. № 3117/10/04-08-22-01-18 з зазначенням нової редакції висновків акту перевірки від 12.02.2014 р. № 37/228/35782797, а саме, порушення позивачем:

1. п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 772708, 32 грн., в тому числі за:

- 2 квартал 2012 р. - на 531563, 34 грн.;

- 3 квартал 2012 р. - на 59913, 63 грн.;

- 4 квартал 2012 р. - на 181231, 35 грн.

2. п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 37790, 00 грн., в тому числі:

- лютий 2012 р. на 2412, 00 грн.;

- березень 2012 р. на 2253, 00 грн.;

- липень 2012 р. на 24748, 00 грн.;

- грудень 2012 р. на 8377, 00 грн.

3. п. 2.3., п. 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

На підставі акту перевірки № 37/228/35782797 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 р.:

- № 0000962201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Агріка плюс» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 965875, 40 грн., в тому числі за основним платежем - 772708, 32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 193177, 08 грн.;

- № 0000972201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Агріка плюс» за платежем податок на додану вартість на загальну суму 47237, 50 грн., в тому числі за основним платежем 37790, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 9447, 50 грн.

21.03.2014 р. ТОВ «Агріка плюс» подано до контролюючого органу скаргу № 015/03/14 на податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 р.

З 09.04.2014 р. по 25.04.2014 р. Новомосковською ОДПІ в рамках розгляду заперечень ТОВ «Агріка плюс» проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Агріка плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 06.05.2014 р. № 161/221/35782797.

У вказаному акті контролюючим органом зазначається про встановлення таких порушень з боку ТОВ «Агріка плюс»:

1. п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до завищення витрат та заниження податку на прибуток на 772708, 32 грн., в тому числі за:

- 2 квартал 2012 р. - на 531563, 34 грн.;

- 3 квартал 2012 р. - на 59913, 63 грн.;

- 4 квартал 2012 р. - на 181231, 35 грн.

2. п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 37790, 00 грн., в тому числі:

- лютий 2012 р. на 2412, 00 грн.;

- березень 2012 р. на 2253, 00 грн.;

- липень 2012 р. на 24748, 00 грн.;

- грудень 2012 р. на 8377, 00 грн.

11.05.2014 р. позивачем подано до Новомосковської ОДПІ заперечення за № 016/05/14 на акт перевірки від 06.05.2014 р. № 161/221/35782797, за результатами розгляду яких висновки вказаного акту залишені без змін (відповідь Новомосковської ОДПІ від 19.05.2014 р. № 6681/10/04-08-22-01-18).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.05.2014 р. № 2665/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 06.03.2014 р. залишені без змін, а скарга платника податків - без задоволення.

26.05.2014 р. ТОВ «Агріка плюс» подано до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу за № 026/05/14 на податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 р., яка рішенням Міністерства доходів і зборів України від 05.06.2014 р. № 10122/6/99-99-10-01-15 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 р. - без змін.

Правомірність прийняття Новомосковською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 р. є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 14.12.2011 р. між ТОВ «Агріка плюс» (покупець) та ПП «Агромакс ТК» (постачальник) укладено договір поставки запасних частин та обладнання № 141211ЗЧ, предметом якого є купівля покупцем запасних частин до сільськогосподарської техніки та обладнання для обробки зерна. Загальна сума договору складає 1920000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 320000, 00 грн.

28.02.2012 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору № 141211ЗЧ, відповідно до якої строк дії договору було продовжено до 31.12.2012 р.

05.01.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець, далі - ФОП ОСОБА_3) укладено договір про надання послуг № 004-YR-12, за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки замовника, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю вказані послуги в порядку та на умовах, узгоджених в договорі. Перелік та ціна послуг, що надаються виконавцем, вказані в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору встановлено, що орієнтовна сума на момент підписання договору складає 300000, 00 грн. без ПДВ. Оплата за умовами договору здійснюється замовником у безготівковій формі на рахунок виконавця на основі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до 30.12.2013 р.

Судом встановлено, що у лютому та березні 2012 р. ТОВ «Агріка плюс» (покупець) мало господарські відносини з ТОВ «Меблева компанія України» (постачальник), а саме, поставка та збір меблів на адресу ТОВ «Агріка плюс». Договір між сторонами не укладався, проте фактичність виконання правочину підтверджується наданими суду копіями видаткових накладних, актів надання послуг, податкових накладних, реєстру отриманих податкових накладних, виписки з банку.

30.03.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (виконавець, далі - ФОП ОСОБА_4.) укладено договір про надання послуг № 013-YR-12. Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки замовника, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю вказані послуги в порядку та на умовах, узгоджених в договорі. Перелік та ціна послуг, що надаються виконавцем, вказані в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору встановлено, що орієнтовна сума на момент підписання договору складає 900000, 00 грн. без ПДВ. Оплата за умовами договору здійснюється замовником у готівковій формі на основі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до 30.12.2012 р.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агріка плюс» (виконавець) та ТОВ «Стіомі-Холдінг» (замовник) 20.04.2012 р. укладено договір про надання послуг № 005-У-12, за умовами якого виконавець зобов'язується надати послуги з виконання сільськогосподарських робіт на сільськогосподарських угіддях замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього. Види, обсяг, вартість, строки початку та закінчення виконання сільськогосподарських робіт, найменування та кількість техніки, що буде задіяна при виконанні сільськогосподарських робіт, узгоджується сторонами в додатках до договору, які є невід'ємною його частиною. Відповідно до п. 1.3. розділу 1 договору, місцем виконання робіт є Хмельницька область.

14.05.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (виконавець) та ТОВ «Стіомі-Холдінг» (замовник) укладено договір про надання послуг № 008-У-12, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги з виконання сільськогосподарських робіт на сільськогосподарських угіддях замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього. Види, обсяг, вартість, строки початку та закінчення виконання сільськогосподарських робіт, найменування та кількість техніки, що буде задіяна при виконанні сільськогосподарських робіт, узгоджується сторонами в додатках до договору, які є невід'ємною його частиною. Місцем виконання робіт є Хмельницька область (п. 1.3. розділу 1 договору).

17.09.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (виконавець) та ТОВ «Стіомі-Холдінг» (замовник) укладено договір про надання послуг № 017У-12, за умовами якого, виконавець зобов'язується надати послуги з виконання сільськогосподарських робіт зі збирання сої зернозбиральними комбайнами виконавця на полях замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити вартість послуг виконавця у відповідності до умов договору. Загальна вартість договору на момент його підписання зазначається в додатках до договору та остаточно визначається по фактично виконаним виконавцем обсягам послуг у відповідності до актів приймання-передачі виконаних робіт.

17.09.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» та ТОВ «Стіомі-Холдінг» укладено договір поставки товару № 017У-12, за умовами п 1.1 якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця нафтопродукти у кількості та за ціною, в порядку та строки, передбачені договором, а також у додатках до нього, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість. У додаткових угодах № 1, № 2, № 3 до вказаного договору сторонами узгоджено найменування, кількість, ціну, вартість та місце поставки товару - дизельного палива.

01.07.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (клієнт) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (перевізник, далі - ФОП ОСОБА_5) укладено договір перевезення № 3, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується за плату і за рахунок клієнта забезпечити йому оптимальне транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажу клієнта власним та/або зафрахтованим вантажним автомобільним транспортом автомобільними дорогами України. Видом вантажу, згідно п. 1.2 договору, сторони визнають різний вантаж; конкретне найменування вантажу, його розмір у ваговому еквіваленті вказується у замовленнях - додатках до договору. Договір діє до 31.12.2012 р.

Відповідно до п. п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження виконання договору з ПП «Агромакс ТК» позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові накладні, реєстр отриманих податкових накладних, виписку з банку.

Фактичність виконання договору з ФОП ОСОБА_3 підтверджена позивачем наступними документами: додатки до договору (з переліком та цін послуг, що надаються), заявки на ремонт та технічне обслуговування, акти здачі - прийняття виконаних робіт, акти приймання - передачі запчастин та матеріалів, виписки з банку.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, ФОП ОСОБА_3 надано позивачу послуги з ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки та пуск в експлуатацію за її місцезнаходженням на суму 291000, 00 грн. Судом встановлено, що техніка, зазначена в актах приймання-передачі виконаних робіт частково не знаходилась на балансі ТОВ «Агріка плюс» в момент надання послуг. Проте, вказана техніка (яка не знаходилась на балансі позивача) була придбана позивачем за зовнішньоекономічним контрактом з TITAN Machinery Inc. (що підтверджується вантажно-митними деклараціями) та в подальшому була передана у власність третіх осіб за договорами купівлі-продажу з ФГ «Олег», договір № 066/Т/12 від 06.02.2012 р., СГ ТОВ «Благовесть», договір № 003Т-12 від 18.01.2012 р., ТОВ «Дзержинського», договір № 829/Т від 12.12.2011 р. тощо. Відповідно до умов вказаних договорів позивач як постачальник техніки повинен був здійснити зборку, наладку та пуск в експлуатацію на території покупця придбаної сільськогосподарської техніки. Зазначені зобов'язання позивача як постачальника товарів виконував ФОП ОСОБА_3 (збирав техніку та здійснював її пуск в експлуатацію за її місцезнаходженням - у третіх осіб - покупців). Таким чином, при виконанні робіт ФОП ОСОБА_3 не використовувались додаткові запасні частини та комплектуючі, а вказана сільськогосподарська техніка вже не перебувала на балансі ТОВ «Агріка плюс».

Позивачем здійснено частковий розрахунок по вказаному договору у розмірі 30000, 00 грн. Строк оплати за договором сторонами встановлено до 30.12.2013 р., вимоги щодо дострокової сплати боргу з боку ФОП ОСОБА_3 до позивача не пред'являлись. Заборгованість позивача в сумі 261000, 00 грн. є непогашеною. Судом встановлено, що державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3 припинено 04.07.2013 р. у зв'язку зі смертю останнього.

Фактичність виконання договору з ФОП ОСОБА_4 підтверджується наданими суду документами: додатки до договору (з переліком та цін послуг, що надаються), заявки на ремонт та технічне обслуговування, акти здачі - прийняття виконаних робіт, акти приймання - передачі запчастин та матеріалів, видаткові касові ордери.

На підтвердження виконання договорів з ТОВ «Стіомі-Холдінг» позивачем надано до суду наступні первинні документи: договори, специфікації (додатки до договорів), акти здачі-прийняття виконаних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунки вартості виконаних робіт (надання послуг), лімітно-забірні карти на одержання ПММ, податкові накладні, видаткові накладні, угоду про залік взаємних вимог, акт звірки взаєморозрахунків, виписку з банку, посвідчення про відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження, накази (розпорядження) про відрядження, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, подорожні листи тощо.

На виконання умов договорів з ТОВ «Стіомі-Холдінг» позивачем надано останньому послуги на загальну суму 988812, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 164802, 00 грн. ТОВ «Стіомі-Холдінг» перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 942487, 84 грн. 31.12.2012 р. між сторонами підписано угоду про залік взаємних вимог, відповідно до якої сторони дійшли згоди про залік взаємних однорідних вимог в розмірі 128299, 83 грн. Отже, заборгованість позивача перед ТОВ «Стіомі-Холдінг» в розмірі 128299, 83 грн. відповідно до вказаної угоди вважається погашеною.

Про фактичність виконання договору з ФОП ОСОБА_5 свідчать надані позивачем до суду акти здачі-прийняття наданих послуг, подорожні листи вантажного автомобіля, товарно-транспортні накладні, виписка з банку.

Як вже було встановлено судом, господарські правовідносини позивача з ТОВ «Меблева компанія України» підтверджується наданими суду копіями видаткових накладних, актів надання послуг, податкових накладних, реєстру отриманих податкових накладних, випискою з банку.

В матеріалах справи міститься штатний розпис ТОВ «Агріка плюс» на липень 2012 р., грудень 2012 р., вересень 2012 р., серпень 2012 р., квітень 2012 р.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку щодо наявності фізичної, технічної можливості ТОВ «Агріка плюс» для здійснення господарської діяльності та її доцільності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на акти перевірок контрагентів позивача, а саме акт від 31.08.2012 р. № 3367/22-3/32827667 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіомі-Холдінг» щодо підтвердження господарських відносин платником податків за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р., з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.», акт № 2186/22-5/37237113 від 30.05.2013 р. «Про проведення перевірки ПП «Агромакс ТК» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Лігран» за березень 2012 р., з ТОВ «Дидактика» за грудень 2011 р. - липень 2012 р., з ТОВ «Шоковіта» за серпень - листопад 2012 р., з ПП «Екоскан Сервіс» за вересень листопад 2012 р.», акт № 943/04-61-22-3 від 18.11.2013 р. «Про проведення перевірки ТОВ «Меблева компанія України» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за березень 2012 р.» тощо, які не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Посилання податкового органу на аки перевірок контрагентів позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки 06.05.2014 р. № 161/221/35782797.

З аналізу норм права вбачається, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 р. № К/9991/32048/12.

Відповідачем не доведено безтоварність господарських операцій ТОВ «Агріка плюс» з ПП «Агромакс ТК», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стіомі-Холдінг», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Меблева компанія України».

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Відповідачем не було додано жодних документів, які б підтверджували завищення податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з ПП «Агромакс ТК», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стіомі-Холдінг», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Меблева компанія України».

Суд критично оцінює викладені в акті перевірки від 06.05.2014 р. № 161/221/35782797 посилання відповідача на відібрані у матері ФОП ОСОБА_3 пояснення стосовно його господарської діяльності. Жодних інших обставин щодо завищення позивачем витрат в рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за І півріччя 2012 р. на 291000, 00 грн. відповідачем в акті перевірки не наведено. В акті перевірки та письмових запереченнях представника відповідача відсутні посилання, які саме порушення виявлені контролюючим органом при перевірці первинних документів щодо господарських правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3

Що стосується господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Стіомі-Холдінг» та посилання відповідача в акті перевірки ТОВ «Агріка плюс» на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіомі-Холдінг» щодо підтвердження господарських відносин платником податків за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р., з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.», суд зазначає, що на обґрунтування своїх висновків в акті перевірки, суду не надано рішення господарського суду - постанови про визнання ТОВ «Стіомі-Холдінг» банкрутом та докази відкриття ліквідаційної процедури станом на момент укладення та виконання договорів з ТОВ «Агріка плюс». Поряд з цим, було спростовано твердження контролюючого органу стосовно відсутності на підприємстві (ТОВ «Агріка плюс») договору на придбання дизпалива (викладені в акті перевірки, запереченнях представника відповідача), оскільки вказаний договір № 017У-12 від 17.09.2012 р. долучено до матеріалів адміністративної справи.

Стосовно господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4, в акті перевірки від 06.05.2014 р. № 161/221/35782797 зазначено, що техніка, ремонт якої здійснював ФОП ОСОБА_4, вказана в актах виконаних робіт, обліковується на балансі позивача не в повному обсязі. Проте, вказані обставини спростовані наданими суду первинними документами. Судом встановлено, що техніка, ремонт та обслуговування якої здійснював ФОП ОСОБА_4, дійсно знаходилась на балансі позивача на момент надання послуг. Акт перевірки також не містить обґрунтування виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства з боку позивача при господарських взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4

При перевірці дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_5 контролюючим органом встановлено невідповідність даних у деяких документах, в тому числі, товарно-транспортних накладних, подорожніх листах тощо. Суд дослідив надані первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_5 та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху. Вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних. Таким документом, в свою чергу є видаткова накладна.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила № 363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Досліджуючи в судовому засіданні подані позивачем товарно-транспортні накладні, судом не було встановлено порушень законодавства під час їх складання, оскільки в них зазначено: автомобіль перевізника, автопідприємство, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, прізвища водія-експедитора, назву товару, загальну суму відпущеного товару, відповідальну особу вантажовідправника, відповідальну особу вантажоодержувача із зазначенням прізвищ, скріплених їх підписами та печатками позивача з підприємствами-постачальниками.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, помилки в оформленні товарно-транспортних накладних та подорожніх листах не можуть бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження податкового кредиту та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання ТМЦ.

Судом також встановлено, що транспортні засоби, якими ФОП ОСОБА_5 надавав послуги позивачу, знаходились у ФОП ОСОБА_5 на правах оренди, що підтверджується наданими до суду документами - договором оренди техніки між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ з іноземними інвестиціями «НОВОФАРМ».

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбані у контрагентів послуги та товари використані позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит з у перевіряємому періоді з ПП «Агромакс ТК», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стіомі-Холдінг», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Меблева компанія України» на підставі первинних документів, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач склав свою податкову звітність з податку на додану вартість з вищевказаними контрагентами без відповідного підтвердження первинними документами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по господарських операціях з ПП «Агромакс ТК», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стіомі-Холдінг», ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Меблева компанія України».

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ № 0000972201 від 06.03.2014 р. на загальну суму 47237, 50 грн., яким ТОВ «Агріка плюс» донараховано податок на додану вартість за лютий 2012 р. в сумі 2412, 00 грн. (по ТОВ «Меблева компанія України»), березень 2012 р. в сумі 2253, 00 грн. (по ТОВ «Меблева компанія України»), липень 2012 р. в сумі 24748, 00 грн. (по ПП «Агромакс ТК»), грудень 2012 р. в сумі 8377, 00 грн. (по ТОВ «Стіомі-Холдінг») та штрафні санкції в сумі 9447, 50 грн. Також, суд скасовує податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ № 0000962201 від 06.03.2014 р. в частині донарахування ТОВ «Агріка плюс» податку на прибуток в загальній сумі 603017, 58 грн.

Перевіряючи правомірність донарахування ТОВ «Агріка плюс» податку на прибуток в сумі 362867, 82 грн. по взаємовідносинам підприємства з ФОП ОСОБА_6 за 2 квартал 2012 р. та 4 квартал 2012 р., суд зазначає наступне.

24.05.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (виконавець) укладено договір про надання послуг № 008- YR-12, за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки замовника, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю вказані послуги в порядку та на умовах, узгоджених в договорі. Перелік та ціна послуг, що надаються виконавцем, вказані в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1. договору визначено, що орієнтовна сума на момент підписання договору складає 900000, 00 грн. без ПДВ. Оплата за умовами договору здійснюється замовником у безготівковій формі на основі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до 30.12.2013 р.

24.05.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (в особі заступника директора ОСОБА_7, покупець) та ФОП ОСОБА_6 (постачальник) укладено договір поставки запасних частин № 009- YR-12, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця запасні частини та витратні матеріали до техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Загальна сума договору орієнтовно складає 200000, 00 грн. (п. 2.1). Відповідно до умов договору, видаткова накладна є невід'ємною його частиною. Пунктом 2.2. договору передбачено, що на основі заявки замовника (позивач) виконавець (ФОП ОСОБА_6.) протягом 48 годин з моменту її надходження направляє спеціаліста за адресою, вказаною замовником у заявці. З досліджених судом актів виконаних робіт вбачається, що ремонтні роботи ФОП ОСОБА_6 виконувались в різних областях України.

27.05.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 009-YR-12, якою внесено зміни до п.п. 5.3 п. 5 договору щодо умов здачі -приймання товару.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 1-к від 19.05.2011 р. ОСОБА_6 з 20.05.2011 р. призначена на посаду директора ТОВ «Агріка Плюс».

Згідно наданого до перевірки та до суду штатного розкладу та табелю обліку робочого часу ОСОБА_6 на протязі 2012 р. обіймала посаду директора ТОВ «Агріка Плюс», з тривалістю робочої зміни - 8 год.

Судом з'ясовано, що ремонтні роботи ФОП ОСОБА_6 проводила в робочі дні та в той же час виконувала обов'язки директора за юридичною адресою ТОВ «Агріка Плюс».

Контролюючим органом в ході проведення перевірки направлено на адресу підприємства запит стосовно надання підтверджуючих документів на відрядження директора ОСОБА_6 до місць виконання ремонтних робіт. Вказані документи до контролюючого органу та до суду надані не були.

У відповідності до пояснень, наданих представником позивача в судових засіданнях, запасні частини до місця проведення робіт ФОП ОСОБА_6 доставляла самостійно власним транспортом.

09.01.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (принципал) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (комерційний агент, далі - ФОП ОСОБА_6.) укладено агентський договір № 012-YR-12, відповідно до умов якого принципал доручає, комерційний агент зобов'язується надати послуги в сприянні пошуку клієнтів та укладення угод щодо поставки сільськогосподарської техніки з метою продажу її принципалом на умовах, визначених в додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною його частиною. Загальна вартість послуг, виконаних принципалом на підставі агентського договору № 012-YR-12 та додаткової угоди № 1 від 09.01.2012 р. до договору, склала 4260000, 00 грн., що вбачається зі звіту № 1 від 30.06.2012 р. про надання посередницьких послуг. Агентська винагорода за договорами послуг, які укладено з посередництвом комерційного агента в 2 кварталі склала 610000, 00 грн.

Також, 02.04.2012 р. між ТОВ «Агріка плюс» (принципал) та ФОП ОСОБА_6.(комерційний агент) укладено агентський договір № 014-YR-12, відповідно до умов якого принципал доручає, комерційний агент зобов'язується надати послуги в сприянні пошуку клієнтів та укладення угод щодо поставки сільськогосподарської техніки з метою продажу її принципалом на умовах, визначених в додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною його частиною. За посередницькі послуги принципал зобов'язується виплатити комерційному агенту агентську винагороду шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комерційного агента.

Розмір агентської винагороди розраховується на підставі звіту Комерційного агента.

Згідно звіту № 1 про надання посередницьких послуг та додатковою угодою № 1 від 02.04.2012 р. по агентському договору за сприяння комерційного агента ТОВ «Агріка Плюс» в 2 кварталі 2012 р. укладено договір поставки сільськогосподарської техніки № 017-Т-12 від 10.05.2012 р. з ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром». Загальна вартість товару, поставленого принципалом товару на підставі вищенаведеного договору поставки склала 10 105 968, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 684 328, 00 грн.). Агентська винагорода за договором постачання, які укладено з посередництвом комерційного агента склала 257 000, 00 грн.

Судом встановлено, що в період укладання агентських угод з ТОВ «Агріка Плюс» ОСОБА_6 займала посаду директора товариства, що підтверджено наданим до перевірки штатним розкладом та відповідними наказами підприємства, з тривалістю робочої зміни - 8 годин на добу.

Згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. N 336, директор підприємства керує згідно з чинним законодавством виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю підприємства, відповідає за наслідки прийнятих рішень, збереження та ефективне використання майна підприємства, а також фінансово-господарські результати його діяльності; забезпечує виконання підприємством усіх зобов'язань перед державним та місцевим бюджетами, державними позабюджетними соціальними фондами, постачальниками, замовниками та кредиторами, а також виконання господарських і трудових договорів (контрактів) та бізнес-планів; вирішує питання щодо фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності підприємства в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам тощо.

Статтею 16 Статуту ТОВ «Агріка плюс» закріплено, що директор має повноваження, зокрема, заключати від імені Товариства угоди (договори, контракти) та забезпечувати їх виконання; представляти товариство у відносинах з підприємствами всіх форм власності, установами, закладами, а також з державними органами країн-учасників та третіх країн з усіх питань діяльності товариства в межах своєї компетенції без довіреності.

У вказаний же період ОСОБА_6 була зареєстрована в Дніпродзержинській ОДПІ як фізична особа-підприємець, надавала за місцем реєстрації звіти платника єдиного податку.

Положеннями ст. 295 Господарського кодексу України встановлено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.

У відповідності до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються, зокрема, юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи.

Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Положеннями п.п. 1.2 ст. 13 Статуту ТОВ «Агріка Плюс» встановлено, що виконавчим органом товариства є директор.

Отже, у ТОВ «Агріка Плюс» створено одноособовий виконавчий орган.

ОСОБА_6 як директор ТОВ «Агріка Плюс» була обізнана про те, що ОСОБА_7 (заступник директора) укладає господарські договори саме з нею як з фізичною особою підприємцем.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Агріка Плюс» (директором якого була ОСОБА_6.) були пов'язаними особами, між якими існував певний зв'язок, який міг бути використаний для того, щоб домогтися для себе більшої вигоди.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що обіймаючи посаду директора ТОВ «Агріка Плюс», ФОП ОСОБА_6 не мала права укладати агентські договори № 014-YR-12 від 02.04.2012 р. та № 012-YR-12 від 09.01.2012 р.

Суд погоджується з позицією контролюючого органу, що позивачем не доведено економічну доцільність придбаних послуг, пов'язаних з укладанням договорів на продаж сільськогосподарської техніки за допомогою ФОП ОСОБА_6 Ані до контролюючого органу, ані до суду, позивачем не надано докази на підтвердження видів, змісту, обсягів наданих послуг; інформації щодо фактично понесених витрат на їх виконання; належного обґрунтування вартості цих послуг з огляду на їх надання пов'язаною особою.

Суд зазначає, що відсутній економічний ефект від отримання даних послуг та позбавлена розумної економічної причини операція, яка призводить до збільшення задекларованих витрат та зменшує об'єкт оподаткування. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, зокрема, про те, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованого умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Дослідивши надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Агріка Плюс» з ФОП ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що вони складені формально, є такими, що не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ «Агріка Плюс» по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_6 фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.

Положеннями п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, податковий орган накладає на платника податків штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962201 від 06.03.2014 р. в частині донарахування ТОВ «Агріка плюс» податку на прибуток в сумі 362867, 82 грн. по взаємовідносинам підприємства з ФОП ОСОБА_6 за 2 квартал 2012 р. та 4 квартал 2012 р.

Суд, у відповідності до положень ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Що стосується питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено суму судового збору 487, 20 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору - 4872, 00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру.

Отже, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, решта судового збору в сумі 1948, 80 грн. підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000972201 від 06.03.2014 р. на загальну суму 47237, 50 грн., з яких за основним платежем - 37790, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9447, 50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000962201 від 06.03.2014 р. в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс» податку на прибуток в загальній сумі 603017, 58 грн., з яких за основним платежем - 482414, 07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 120603, 52 грн. за 2 - 4 квартал 2012 р.

В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс» на користь Державного бюджету України решту судового збору у розмірі 1948, 80 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 08.10.2014 р.

Суддя О.М. Неклеса