Ухвала

від 05.11.2014 по справі 814/744/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/744/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Філевського Р.М., представника відповідача Масюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Євродор» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 04.10.2013 року №0000972201,-

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2014 року Приватне підприємство «Євродор» (далі - ПП «Євродор») звернулося до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.13 р. №0000972201, за яким контролюючий орган, посилаючись на пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, абз. 2 ст. 123.1. ст. 123 глави ІІ розділу ІІ, пп. 7, 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а також на п. 185.1. ст. 185, п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України збільшив ПП «Євродор» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 548 522, 00 грн. (1 032 348 грн. - основний платіж, 516 174 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування вимог позивач вказав на протиправність податкового повідомлення-рішення у зв'язку з безпідставністю висновків контролюючого органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства, які ґрунтуються на невмотивованих розрахунках та судженнях відповідача про завищення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість (далі ПДВ).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року адміністративний позов ПП «Євродор» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 04.10.2013року №0000972201.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Первомайська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ПП «Євродор» відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Філевського Р.М., представника відповідача Масюка А.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що з 04.09.13 р. по 10.09.13 р. Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП «Євродор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.05.13 р. по 31.05.13 р. та дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій за грудень 2011 р. з підприємствами: ТОВ «РОДЕФ», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ », ТОВ «Стандарт Ойл», МПП «ЛАРС», результати якої оформлені актом перевірки від 17.09.13 р. №61-2201/35685424. В акті перевірки ДПІ посилається на порушення позивачем п. 185.1. ст. 185 п. 198.3. ст. 198, п. 200.1. ст. 200, п. 200.3. ст. 200 Податкового Кодексу України, оскільки, на думку контролюючого органу, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування в розумінні ст. 185 Податкового Кодексу України, чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету на 1 032 348,29 грн. за травень 2013 р..

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що про правові відносини позивача з ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ» в акті перевірки зазначається, що місцезнаходження ТОВ «Дельта-принт» за адресою реєстрації не встановлено. ТОВ «Дельта Принт» в силу відсутності транспортних засобів та кваліфікованого персоналу не мало можливості надати автотранспортні послуги ПП «Євродор» в грудні 2011р.. Перевіркою встановлено відсутність факту надання послуг ТОВ «Дельта-принт» на користь ПП «Євродор» та відсутність об'єкта оподаткування в розумінні п. 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України за грудень 2011 р. на суму 1559946,23 грн. в тому числі ПДВ 259991,04 грн. (стр.7, 9, 11 акта).

Про ТОВ «РОДЕФ» відповідач зазначає, що це підприємство знаходиться на обліку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів Одеської області. Стан платника 4 - порушено провадження у справі про банкрутство. ТОВ «Дельта Принт» в силу відсутності транспортних засобів та кваліфікованого персоналу (розділ 3.3. акта перевірки) не мав можливості надавати послуги з перевезення вантажів в грудні 2011 р., а ТОВ «Родеф» відповідно постачати матеріали. Перевіркою встановлено відсутність факту постачання матеріалів ТОВ «РОДЕФ» на користь ПП «Євродор» та відсутність об'єкта оподаткування в розумінні п. 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. за грудень 2011 р. на суму 1559946,23 грн., в тому числі ПДВ 259991,04 грн. (стр.11-12, 14 акта).

Щодо правових відносин з ТОВ «Стандарт Ойл» відповідач посилається на те, що ПП «Євродор» сформовано від'ємне значення з ПДВ за грудень 2012 р. (рядок 24 декларації) за рахунок отриманого податкового кредиту з ПДВ за накладними та податковими накладними виписаними в грудні 2011р. ТОВ «Стандарт Ойл», код ЄДРПОУ 36110392, на суму ПДВ 732 294,9 грн. ТОВ «Стандарт Ойл», знаходиться на обліку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів Одеської області. Стан платника 11 (припинено, але не знято з обліку). Перевіркою встановлено відсутність факту постачання матеріалів ТОВ «Стандарт Ойл» на користь ПП «Євродор» та відсутність об'єкта оподаткування в розумінні п.185.1. ст.185 Податкового Кодексу України за грудень 2011 р. на суму 4 393 769 грн., в тому числі ПДВ 732 294,85 грн. (стр.14-18 акта).

Судом враховано, що зазначені висновки ґрунтуються на інформації, отриманої контролюючим органом з таких джерел: 1) висновок відділення РЕР ДАІ з обслуговування в м. Первомайську та Первомайському районі УДАІ УМВС України в Миколаївській області за №643 від 13.03.13р.; 2) висновок відділу податкової міліції Первомайської ОДПІ від 18.03.13 р. №94/7 з поясненням громадянина ОСОБА_3, наданого ним 12.03.13 р., 3) акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.04.12 року №316/2204/32948301 стосовно ТОВ «Дельта Принт»; 4) акт від 14.03.13 р. №22-3/36110392 про неможливість проведення зустрічної звірки в зв'язку з незнаходженням ТОВ «Стандарт Ойл» за податковою адресою.

При цьому, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання відповідача в акті перевірки на зазначені джерела, враховуючи, що відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю. Згідно ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до цього Кодексу а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судами обох інстанції встановлено, що на підставі договору поставки від 01.11.11 р. №01/11, видаткової накладної від 07.12.11 р. №РН-0000045, ТТН від 07.12.11 р. №71208 та податкової накладної від 07.12.11 р. №38 ПП «Євродор» придбало у ТОВ «Родеф» бітум дорожній БНД в кількості 29,200 т. на загальну суму 240 374,40 грн., в т.ч. ПДВ 40 062, 40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Родеф» мало спір з ДПІ у Суворовському районі м. Одеси. Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.12 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Родеф» задоволено - визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо включення до акта №545/22-1/32780383 від 18.04.12 року висновків про визнання правочинів, здійснених ТОВ «Родеф» за період з 1 жовтня 2011 року по 30 листопада 2011 року по ланцюгу з контрагентами-постачальниками (ТОВ «Олдеко») та покупцями (ТОВ «Будівельна компанія ДОРСЕРВІС», ТОВ «АВТОДОР», «Ремонтно-будівельна дільниця «ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ», ТОВ «БІТ М», ТОВ «АВТОДОР», ТОВ «Будівельна компанія ДОРСЕРВІС», ПП «ЄВРОДОР») такими, що вчинені з порушенням вимог: частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.13 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.12 р. - без змін. Вищий адміністративний суд України постановою від 30.01.14 р. у справі №К/800/29344/13 скасував судові рішення судів попередніх інстанцій, при цьому зазначив, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позиція контролюючого органу побудована тільки на припущеннях, висловлених в акті перевірки ТОВ «Родеф» №545/22-1/32780383 від 18 квітня 2012 року. При цьому, окрім припущень, ДПІ не наводиться жодної інформації, яка б могла свідчити про порушення як ТОВ «Родеф» так і ПП «Євродор» вимог саме податкового законодавства. Крім того, до компетенції податкової інспекції не відноситься констатація порушень цивільного законодавства.

Відповідачем всупереч пп. 5.2 розділу II «Зміст акта (довідки) документальної перевірки» Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 за №34/18772, не вказано реквізитів ТТН, щодо яких перевіряючий зазначає, що при наданні послуг з перевезення використовувались автомобілі «КРАЗ 6505». В той же час за ТТН, що надана ПП «Євродор», використовувався автомобіль «МАН».

Вирішуючи питання про обґрунтованість висновків відповідача щодо правових відносин позивача з ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

На підставі договору на надання транспортних послуг №102010 від 01.12.11 р., акта здачі-прийняття наданих послуг, ТТН за грудень 2011 року, податкових накладних від 01.12.11 р. №11216, від 05.12.11 р. №51210, від 06.12.11 р. №61209, від 08.12.11 р. №81206, від 09.12.11 р. №91204, від 12.12.11 р. №121205, від 13.12.11 р. №131203, від 14.12.11 р. №141211, від 15.12.11 р. №151205, від 16.12.11 р. №161205, від 19.12.11 р. №191206 ПП «Євродор» придбало у ТОВ «Дельта Принт» послуги по перевезенню щебеневої продукції та асфальтобетону на загальну суму 1 559 946, 23 грн., в т.ч. ПДВ 259 991, 04 грн..

Підставою для висновків відповідача слугував акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.04.12 р. №316/2204/32948301 стосовно ТОВ «Дельта Принт». Проте, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дельта-Принт» у червні 2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012 року, позов задоволено частково: визнані протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Дельта-Принт» (код ЄДРПОУ 32948301) за періоди з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р., з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., результати якої оформлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.04.2012 р. №316/2204/32948301; визнані протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Дельта-Принт» за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року та лютий 2012 року; зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС визнати податкову звітність ТОВ «Дельта-Принт» за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року та лютий 2012 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.12.13 р. у справі №К/800/7757/13 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.12 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.12 р. у справі № 2а-7412/12/2070 в частині задоволення позову щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.04.12 р. №316/2204/32948301 - скасовано, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.12 р. у справі №2а-7412/12/2070 змінено шляхом заміни пунктів 3 та 4 в резолютивній частині на пункт 3 наступного змісту: «Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень 2012 року та лютий 2012 року, а податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень 2012 року та лютий 2012 року такими, що подані товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Принт» у день їх фактичного отримання, а саме 23.01.12 р., 20.02.2012 р. та 22.03.12 р. відповідно. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.12 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.12 р. у справі №2а-7412/12/2070 залишено без змін.

Помилковим є посилання відповідача на те, що автомобілі МАЗ 551605 (ВЕ 8626АО) та КРАЗ 6505 (ВЕ1940АІ, ВЕ3682АІ), що використовувались для перевезень і зазначені в ТТН, належать АТЗ управління механізованих робіт «Гідроенергобуд», оскільки податковий орган, замість проведення відповідної зустрічної звірки для з'ясування фактичних обставин по взаємовідносинам сторін з приводу використання зазначеного транспорту, зробив висновок про відсутність взаємовідносин між ТОВ «Дельта-Принт» та АТЗ управління механізованих робіт «Гідроенергобуд» виключно на підставі листа останнього та відсутності такої інформації у деклараціях ТОВ «Дельта-Принт». Як вірно зазначив суд першої інстанції, такі обґрунтування є припущеннями, адже для доведення факту наявності/відсутності господарських відносин між господарюючими суб'єктами необхідно провести відповідну зустрічну перевірку та дослідити первинні документи.

Досліджуючи правові відносини позивача з ТОВ «Стандарт Ойл», суд першої інстанції правильно виходив з того, що в акті перевірки ДПІ ставить під сумнів «реальність» господарських операцій ПП «Євродор» з ТОВ «Стандарт Ойл» виключно з огляду на те, що товари, на поставку яких контролюючим органом підтверджено наявність всіх необхідних документів, не могли поставлятися, оскільки їх перевозило ТОВ «Дельта-Принт».

При цьому позивач наполягає на тому, що ПП «Євродор» не мало взаємовідносин саме з ТОВ «Дельта-Принт» оскільки в даному випадку господарська операція укладалася та виконувалася ПП «Стандарт Ойл».

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на пояснення гр. ОСОБА_3, отримані 12.03.13 р., відповідно до яких обладнання для виготовлення асфальтової суміші на асфальтобетонному заводі у м. Белгород-Дністровську вийшло з ладу у жовтні 2011 року, що унеможливлювало виготовлення асфальтобетонної суміші ПП «Євродор», оскільки такі пояснення не є належним доказом про безтоварність господарських операцій між двома суб'єктами господарювання. До того ж жодних доказів виходу з ладу або демонтажу обладнання відповідач не навів, а матеріали відповідної перевірки стосовно зазначеного суб'єкту господарювання відсутні.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що відносно посадових осіб ПП «Стандарт Ойл» існують вироки судів або навіть кримінальні провадження, які могли б бути покладені в основу наведених висновків податкового органу.

Інформація контролюючого органу про незнаходження за юридичною адресою ТОВ «Дельта-Принт» та ПП «Стандарт Ойл» не є підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки чинне законодавство не пов'язує право платника податків на податковий кредит із фактичним знаходженням підприємства-постачальника за адресою місцезнаходження. Тим більше, що вказані факти встановлені контролюючим органом в березні 2013 року та лютому 2012 року відповідно, а господарські операції, що є предметом судового дослідження, виконані в грудні 2011 року відповідними контрагентами, які в цей період декларували податкові зобов'язання.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення ПП «Євродор» п. 185.1. ст. 185, п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України є.

Колегія суддів погоджується з тим, що факти, викладені в акті перевірки, не містять аргументованої інформації щодо порушення саме ПП «Євродор» вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, слід підкреслити, що в акті перевірки підтверджено наявність у ПП «Євродор» податкових накладних та проведення оплати за отримані товари (послуги). На момент видачі контрагентами ПП «Євродор» податкових накладних ці суб'єкти господарювання перебували на обліку як платники ПДВ, і, відповідно, мали право на видачу податкових накладних.

Доказів фізичної відсутності товару/послуг у спірних правовідносинах, використання ПП «Євродор» придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності, контролюючий орган не навів.

За приписами пп. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 10.1 затвердженого наказом ДПА України 24.12.10 р. №1002, зареєстрованим в Мін'юсті України 29.12.10 р. за №1402/18697 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних зазначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), а також інших подібних документів.

Отже, виходячи із приписів вищезазначених норм законодавства, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем ПДВ у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.

Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних контрагентів-постачальників, на підставі яких сформовано податковий кредит ПП «Євродор», та інших первинних документів у періоді, що перевірявся, підтверджується актом перевірки, а також актом попередньої планової виїзної документальної перевірки (акт від 29.03.13 р. №30-2201/35685424).

Як свідчить зміст акта перевірки, сплата ПДВ у складі ціни товару відповідачем не ставиться під сумнів.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Судом першої інстанції правильно зазначено про те, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки (перевірки) не є джерелом податкової інформації, оскільки єдине, що ними може бути підтверджено, - це факти неможливості проведення перевірки/зустрічної звірки, а ця обставина не має жодного відношення до дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Судження контролюючого органу про відсутність у контрагентів ПП «Євродор» достатніх трудових ресурсів, матеріальних ресурсів, умов для здійснення господарських операцій не підтверджено достатніми та допустимими доказами, як і не доведена контролюючим органом неможливість залучення до виконання господарських зобов'язань третіх осіб за цивільно-правовими угодами. Крім того відсутність трудових ресурсів, устаткування тощо не можуть бути доказом неспроможності контрагентів виконати операції із надання послуг, поставки певного товару з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Позивачем надано угоди та первинні документи, якими підтверджується факт реального здійснення господарських операцій.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не надано відповідно до ст. 70 КАС України належних та допустимих доказів безтоварності господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ «Родеф», ПП «Стандарт Ойл», ТОВ «Дельта-Принт», що свідчить про протиправність винесення податкового повідомлення-рішення від 04.10.13 р. №0000972201.

Отже, наявні підстави для задоволення позову ПП «Євродор».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.10.13р. №0000972201.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов