Ухвала

від 12.11.2014 по справі 319/195/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/3925/14 Головуючий у 1 інстанції: Мальований В.О.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Кочеткової І.В.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Діброва» на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 05 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Діброва», третя особа: відділ Держземагенства України в Куйбишевському районі про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Діброва» про визнання недійсним договору оренди землі.

У позові зазначалось, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 5,4162 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області.

В травні 2008 року позивач уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з директором фермерського господарства «Діброва», який взяв на себе зобов'язання з реєстрації договору. Позивач тривалий час не міг отримати примірник договору.

26 квітня 2011 року ним було подано заяву до правоохоронних органів стосовно орендних відносин. Слідчим було вилучено договір та призначено почеркознавчу експертизу, в результаті якої встановлено, що підпис в графі орендодавець виконаний не позивачем, а іншою особою. Крім того, в договорі був змінений строк оренди земельної ділянки з 5 на 15 років.

Позивач вважає договір недійсним, оскільки підпис він не ставив, його волевиявлення не було вільним.

Внаслідок підроблення підпису на договорі, позивач не може реалізувати своє право на вільне володіння земельною ділянкою, оскільки вона знаходиться у фактичному користуванні відповідача.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем від 28.05.2008 року і стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 05 серпня 2014 року позов ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 28 травня 2008 року, укладений від імені ОСОБА_3 з ФГ «Діброва» та зареєстрований 10 березня 2011 року в Куйбишевському відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №232275514000020.

Стягнуто з фермерського господарства «Діброва» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. та витрати на проведення експертизи в розмірі 2361 грн. 60 коп., а всього 2605 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, фермерське господарство «Діброва» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представників апелянта та заперечення позивача і його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 5,4162 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №152608, виданого на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 18 липня 203 року №328 та від 15 березня 2005 року №101, яка розташована на території Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області.

В травні 2008 року був укладений договір оренди землі від 28 травня 2008 року від імені ОСОБА_3 з ФГ «Діброва» та зареєстрований 10 березня 2011 року в Куйбишевському відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №232275514000020. Позивач тривалий час не міг отримати примірник договору.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_3 пояснив, що договір оренди землі він укладав з відповідачем у 2006 році строком на 5 років. У 2011 році після закінчення строку дії цього договору він звернувся до відповідача і йому стало відомо, що існує новий договір оренди землі від 28 травня 2008 року, укладений від його імені з ФГ «Діброва». Тому 26 квітня 2011 року ним було подано заяву до правоохоронних органів стосовно орендних відносин. Слідчим було вилучено договір та призначено почеркознавчу експертизу, в результаті якої встановлено, що підпис в графі орендодавець виконаний не позивачем, а іншою особою. Крім того, в договорі був змінений строк оренди земельної ділянки з 5 на 15 років.

Із висновку №80-14 судової почеркознавчої експертизи Дніпропетровського Науково -Дослідного інституту судових експертиз Запорізького відділення від 16.06.2014 року, проведеної на підставі ухвали цього суду від 09 квітня 2014 року, вбачається: «Підпис, виконаний від імені ОСОБА_3 та розміщений в графі «Орендодавець» оригіналу договору оренди землі від 28.05.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Діброва», виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Підпис, виконаний від імені ОСОБА_3 та розміщений в графі «Представник землекористувача (землевласник)» оригіналу акту про визначення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки гр.. ОСОБА_3 від 2006 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Підпис, виконаний від імені ОСОБА_3 та розміщений в графі «Земельну ділянку передав» оригіналу акту про передачу та прийом земельної ділянки від 2006 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.» (а.с. 73-83).

За таких обставин, оскільки позивач не підписував договір оренди земельної ділянки, не можна вважати, що вказаний договір відповідав волі орендодавця та вимогам закону.

Так, статтею 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України ).

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Враховуючи, що оспорюваний договір оренди підписаний не позивачем, а іншою особою, яка не була уповноважена на це позивачем у встановленому порядку, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку всі наданим суду доказам в їх сукупності та дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта про порушення права відповідача подати до суду питання, на які потрібна відповідь експерта безпідставні. Ухвалою цього суду від 05 серпня 2014 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки при призначенні судової почеркознавчої експертизи від 09 квітня 2014 року була з'ясована думка сторін та розглянуто усне клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_4 про дослідження справжності підписів в накладних про отримання орендної плати та довіреності від 14.01.2014 року про уповноваження ОСОБА_5 представляти інтереси ОСОБА_3, в задоволенні якого було відмовлено, так як дані обставини ніким не оспорюються і не підлягають доказуванню в тому числі і шляхом проведення експертизи.

Інші доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

З огляду на викладене, рішення суду відповідає обставинам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Діброва» відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 05 серпня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: