Постанова

від 10.11.2014 по справі 818/1062/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 р. Справа №818/1062/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представників позивача - Дубовиу С.В.,

- Дяченко В.В.,

представника відповідача - Мачули А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1062/14 за позовом приватного торгівельно-виробничого підприємства "Техкомплект" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових-повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне торгівельно-виробниче підприємство "Техкомплект" (далі по тексту - позивач, ПТВП "Техкомплект") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Конотопська ОДПІ) та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкове-повідомлення рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 22.11.2013 №0000582311 р. в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 79793,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 19948,25 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 22.11.2013 року №0000592311 у повному обсязі;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 22.11.2013 №0000602311 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152335,43 грн. основного платежу та 21444,56 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що в акті перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані рішення, відповідач зазначає, що ПТВП "Техкомплект" занизило податок на прибуток, податок на додану вартість, завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. Причиною донарахування за результатами перевірки податку на прибуток стало: збільшення податковим органом валового доходу по операціях продажу товару за цінами, які нижче фактично понесених витрат, збільшення податковим органом валових витрат, які формують ціну реалізації товару, зменшення податковим органом валових витрат на суму витрат понесених по операціях з придбання товару у контрагента ТОВ "ТД Укртехзапчасть" та суму витрат, понесених по операціях з оренди земельної ділянки. Такі висновки позивач вважає незаконними оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими та не підтверджуються документально.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с.189-194) та зазначив, що висновки посадових осіб податкового органу, викладені в акті перевірки, є обґрунтовані, а оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена виїзна планова перевірка ПТВП "Техкомплект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №125/22-03/23996203 від 06.11.2013 (т.1 а.с.113-156).

За результатами перевірки ПТВП "Техкомплект" були встановлені порушення:

1. пункту 1.32 статті 1, пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.7.1 пункту 5.7статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.8, підпунктів 138.10.2, 138.10.3, 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 154601 грн.;

2. підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 4.1, 4.2 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством:

1) занижено податок на додану вартість на загальну суму 81605,00 грн.;

2) завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів на загальну суму 78711,00 грн.

3. пп. 4.2.15 п. 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІV від 22.05.2003, було не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за грудень 2010 року в розмірі 364,67 грн.

4. п.119.2. ст.119, п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, було подано до Конотопської ОДПІ Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, з недостовірними відомостями та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку з доходів фізичних в періоді І - III квартал 2011 року та II, ІV квартали 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 22 листопада 2013 року №0000602311 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 154601,00 грн. за основним платежем та застосування штрафних санкцій у розмірі 22350,75 грн. (т.1 а.с.6);

- від 22 листопада 2013 року №0000582311 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 81605,00 грн. за основним платежем та застосування штрафних санкцій у розмірі 20401,25 грн. (т.1 а.с.8);

- від 22 листопада 2013 року №0000592311 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 78711,00 грн. за основним платежем та застосування штрафних санкцій у розмірі 19677,75 грн. (т.1 а.с.7).

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ПТВП "Техкомплект" оскаржило їх до головного управління Міндоходів у Сумській області. Рішенням від 05.02.2014 за №1949/10/18-28-10-01-105-180/196ск головне управління Міндоходів у Сумській області залишила скаргу без задоволення (т.1 а.с.101-104). Рішення головного управління Міндоходів у Сумській області було оскаржено до Міністерства доходів і зборів України, але і останнє відмовило у його задоволенні.

У справі була проведена судова економічна експертиза експертами Сумського відділення при Харківському НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

За результатами проведеної судової економічної експертизи Сумським відділенням при Харківському НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса було складено Висновок № 765 від 14.10.2014 (т.4 а.с.13-34).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з наступного.

Так, перевіркою встановлено, що ПТВП «Техкомплект» у відповідних періодах включило до доходу реалізацію запчастин за ціною, яка нижча за повну собівартість реалізованих запчастин. Виробнича собівартість реалізованих запчастин (що віднесена до витрат в податковому обліку) становить 11947094 грн., натомість повна собівартість (з урахуванням адмінвитрат та витрат на збут) реалізованих запчастин (що віднесена до витрат в податковому обліку) становлять 12360568 грн. Відхилення (недоотримання доходів), тобто різниця між сумою реалізації запчастин та повною собівартістю становить (- 471861 грн.) (12360568 грн.-12832428 грн.). Таким чином, від здійснення вказаної операції, а саме реалізації запчастин за ціною, нижче фактичної повної собівартості ПВТП «Техкомплект» недоотримало доходів в сумі 471861 грн.

Також перевіркою встановлено, що на порушення п.185.1, ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п.3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.4.1,п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.42 Господарського Кодексу України, ПТВП «Техкомплект» у відповідних періодах включило до доходу реалізацію запчастин за ціною, яка нижча за повну собівартість реалізованих запчастин. Відхилення (недоотримання доходів), тобто різниця між сумою реалізації запчастин та повною собівартістю становить - 712852,00 грн., ПДВ 142770,00 грн. В результаті вищеописаного порушення занижено податок на додану вартість в сумі 142770,00 грн.

На переконання суду такі висновки посадових осіб податкового є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ст.1.1 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.05.2002 р. № 145 «Про затвердження методичних рекомендацій з планування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності» собівартість реалізованих товарів - це первісна вартість товарів, що вибули.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п.6.). До витрат підприємств відноситься собівартість реалізованих товарів, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (п.10) (далі - П(С)БО 9).

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» визначено, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка включає в себе суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків.

Таким чином, положення бухгалтерського та податкового обліку не містять вказаного в акті визначення - повна собівартість. Крім того, нормами податкового законодавства не передбачено визначення доходів підприємства по кожній окремій господарській операції.

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України дані податкового обліку базуються на підставі первинних документів, ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено (п.2 ст.3), що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку»;

В свою чергу п.1. ст.9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів передбачено «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі Положення № 88), в якому зазначено наступне:

п.1.2. «Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення»;

п.2.1. «Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення»;

п.2.2. «Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення»;

п.2.4. «Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції»;

п.2.7. «Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм».

Правовідносини, щодо оподаткування податком на додану вартість, в періоді, за який зроблені висновки у Акті перевірки, а саме з 01.10.2010 по 31.12.2010 регулюється Законом України «Про податок на додану вартість», починаючи з 01.01.2011 по 31.12.2012 - Податковим кодексом України, стосовно оподаткування прибутку підприємств, з 01.10.2010 по 31.03.2011 регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01.04.2011 по 31.12.2012 - Податковим кодексом України.

Згідно із п. 4.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами .

Пунктом 4.1.1 цього ж Закону передбачено, що валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) .

Пунктом 5.1 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (п.п. 5.2.1, п. 5.2. ст.. 5 зазначеного Закону).

В свою чергу п. 1.6. ст.. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 4.1. ст.. 4 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінам

Згідно з п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Пунктом 188. 1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів …До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже, за загальними правилами, база оподаткування операцій з постачання товарів, у тому числі за ціною, нижчою від собівартості товарів, визначається виходячи з її договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайної ціни.

Таким чином, діючим законодавством передбачено причинно-наслідковий зв'язок суми податкового зобов'язання з договірною вартістю реалізованих товарів, формування ж собівартості реалізованих товарів пов'язано з витратами підприємства.

З дати набрання чинності розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України, тобто з 01.04.2011, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).

Стосовно формування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування у Податковому кодексі України зазначено наступне:

- витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (п.138.1);

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку ( п.138.1);

- собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п.138.6);

- собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; …вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п. 138.8.).

Зазначені пункти ст.138 не містять обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг залежно від розміру доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг в загальному випадку.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Тим самим, за нормами Податкового кодексу витрати, що формують собівартість реалізованого товару, пов'язуються з доходами від реалізації цього товару в момент переходу права власності покупцеві.

Однак у випадку якщо підприємство отримало передоплату (аванс) до 01.04.2011 р., платник повинен був включити суму такої передоплати до складу валових доходів за датою отримання коштів згідно із нормами пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В момент переходу права власності на товар покупцеві (після 01.04.2011) продавець товару не здійснює повторне визнання доходів вже за правилами Кодексу, оскільки пунктом 7 підрозділу 4 розділу XX Кодексу дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Одночасно витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності на товар покупцеві.

Дослідженням наданих Головних книг ПВТП «Техкомплект» за 2010-2012 р.р. встановлено відображення господарських операцій в наступній кореспонденції рахунків: Дебет рахунку 70 «Доход від реалізації» з кредитом рахунку 281 «Товари», відображення господарських операцій з використанням рахунку 23 «Виробництво» не значиться.

Таким чином, виходячи з досліджених в судовому засіданні документів бухгалтерського та податкового обліку, ПТВП «Техкомплект» здійснювало торгівельну діяльність, тобто господарські операції по придбанню товарів для подальшої реалізації. Господарчі операції з виробничої діяльності в наданих документах не відображені.

Отже, включення чи не включення адмінвитрат та витрат на збут при формуванні собівартості реалізованих товарів ПТВП «Техкомплект» не впливає на суму валових витрат, тобто встановлене актом заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 142770,00 грн. та валового доходу на суму 471861 грн. внаслідок реалізації товарів за цінами нижче собівартості не обґрунтовано.

При цьому необхідно зазначити, що позивач в судовому засіданні не заперечував проти порушення, яке полягало в заниженні податкового зобов'язання з податку на додану вартість та заниження валового доходу по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_6 На стор.4 Акту перевірки зазначено, що встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» в сумі 372 807 грн., а саме: в 4 кварталі 2010 р. - 246 922 грн., в 1 кварталі 2011 р. - 125 885 грн.

Також при проведенні перевірки, посадовими особами податкового органу встановлено, що при наданні послуг з оренди автобусів ПП «Корунд-С», всього в сумі 8005 грн. в т.ч. за 4 квартал 2010 р. - 4255 грн., 1 квартал 2011 р.- 3750 грн., підприємством не враховано всі фактичні витрати, понесені платником податку при формуванні фактичної вартості наданих послуг з оренди автобусів, що призвело до заниження доходу всього в сумі 8005 грн.

Однак, такі висновки посадових осіб податкового органу на переконання суду є необґрунтованими з огляду на наступне.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ПТВП «Техкомплект» мало взаємовідносини з ПП «Корунд-С» (ПП «Корунд-С» є пов'язаною особою ПВТП «Техкомплект», а саме: засновник ПТВП «Техкомплект» ОСОБА_7, частка становить - 100%, є засновником ПП «Корунд-С» - частка в статутному фонді - 33,33%), а саме надавало в оренду автобуси.

В ході перевірки правильності визначення доходу від надання в оренду автобусів посадовими особами податкового органу встановлено, що ПВТП «Техкомплект» у відповідних періодах визначало дохід від надання в оренду автобусів за вартістю (орендною платою), яка нижча за повну собівартість послуг з оренди.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування, «доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу».

Відповідно до п.1.26 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак, зокрема, фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Порядок визначення звичайної ціни наведено в п.1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким, зокрема, передбачено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. (пп.1.20.1 п.1.20).

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.51 пункту 1.20. ст.1 Закону встановлено, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

Методологічні засади формування інформації про операції пов'язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18 червня 2001 р. № 303 (далі ПСБО 23), в якому зазначено наступне:

«6.Оцінка активів або зобов'язань в операціях пов'язаних сторін здійснюється зокрема такими методами:

6.1 порівнюваної неконтрольованої ціни;

6.2 ціни перепродажу;

6.3 «витрати плюс»;

6.4 балансової вартості.

7. За методом порівнюваної неконтрольованої ціни застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічну готову продукцію (товари, роботи, послуги), що реалізується не пов'язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

8. За методом ціни перепродажу застосовується ціна готової продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням відповідної націнки.

9. За методом «витрати плюс» застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки.

10. За методом балансової вартості оцінка активів або зобов'язань здійснюється за балансовою вартістю, що визначається згідно з відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку».

В свою чергу пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу передбачено, що пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку.

Під контролем господарської діяльності платника податку розуміється володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку.

Статтею 153 Податкового кодексу України визначено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема стосовно оподаткування операцій із пов'язаними особами у пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 зазначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Виходячи із положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, враховуючи приписи ПСБО 23, та враховуючи особливості орендних відносин, для визначення вартості орендної плати доцільно застосувати метод оцінки «витрати плюс», відповідно до якого плата за оренду основних засобів, переданих пов'язаній особі, не може бути меншою за розмір їх амортизації.

До матеріалів справи залучено копії договорів оренди автотранспорту, в т.ч.:

Договір оренди автобусів № 02/01 від 02.01.09, укладений між ПТВП «Техкомплект» (Орендодавець) та ПП «Корунд - С» (Орендар). Умовами договору передбачено наступне:

«1. Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння наступне майно:

1.1 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 005-48СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу КХС № 881073; шасі (кузов, рама, коляска) № Y7ВА092015В00975.

1.2 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 005-47СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу КХС № 881074; шасі (кузов, рама, коляска) № Y7ВА092015В00986.

1.3 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 005-59СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу КХС № 881072; шасі (кузов, рама, коляска) № Y7ВА092015В00989.

1.4 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 005-50СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу КХС № 881071; шасі (кузов, рама, коляска) № Y7ВА092015В00990.

4.1 Термін оренди складає: від 02.01.09 р. до 31.12.10 р.

5.1 Орендна плата встановлюється в розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 00 коп) в т.ч. ПДВ на місяць за кожний автобус.

5.2 Орендна плата сплачується готівкою або за заявою Орендодавця в безготівковому порядку на особистий рахунок останнього в установі банку не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця.

5.3 Розмір орендної плати підлягає перегляду у випадку змін мінімального розміру заробітної плати та росту інфляції.

5.4 Платежі не обумовлені цим договором Орендарем не здійснюються.

5.5 Загальна сума договору складає 7000 (сім тисяч гривен 00 копійок)».

Договір значиться підписаним від імені директора ПТВП «Техкомплект» Черевко С.С. та від імені директора ПП «Корунд-С» Круш В.М.

До даного договору значаться укладеними додаткові угоди, зокрема:

- додаткова угода від 01.01.10, відповідно до якої орендна плата встановлюється у розмірі 1 200 грн. (одна тисяча двісті гривен 00 копійок), в т.ч. ПДВ на місяць за кожен автомобіль, що орендується;

- додаткова угода від 01.07.10, відповідно до якої орендна плата встановлюється у розмірі 950 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ на місяць за кожен автомобіль, що орендується;

- додаткова угода від 01.01.11, відповідно до якої визначено, що термін оренди від 02.01.09 до 31.12.11;

- додаткова угода від 31.12.11, відповідно до якої визначено, що термін оренди від 02.01.09 до 31.12.14;

- додаткова угода від 31.05.12, відповідно до якої орендна плата встановлюється у розмірі 774 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 129 грн. 00 коп. на місяць за кожен автобус.

Договір оренди автомобіля №5-04 від 05.04.05, укладений між ПТВП «Техкомплект» (Орендодавець) та ПП «Корунд - С» (Орендар). Умовами договору передбачено наступне:

«1. Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння наступне майно:

1.1 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 004-96 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ВІС № 435807; шасі (кузов, рама, коляска) № Y6LА092015L000058.

1.2 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 004-99СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ВІС № 435810; шасі (кузов, рама, коляска) № Y6LА092015L000059.

1.3 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 004-98СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ВІС № 435808; шасі (кузов, рама, коляска) № Y6LА092015L000058.

1.4 Автобус D марки «Богдан» (місто) А-09201: держ. № 004-97СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу КХС № 435809; шасі (кузов, рама, коляска) № Y6LА092015L000061.

4.1 Термін оренди складає: від 05.04.05 р. до 05.04.07 р.

5.1 Орендна плата встановлюється в розмірі 8700 (вісім тисяч сімсот) грн. на місяць за кожний автобус.

5.2 Орендна плата сплачується готівкою або за заявою Орендодавця в безготівковому порядку на особистий рахунок останнього в установі банку не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця.

5.3 Розмір орендної плати підлягає перегляду у випадку змін мінімального розміру заробітної плати та росту інфляції.

5.4 Платежі не обумовлені цим договором Орендарем не здійснюються».

Договір значиться підписаним від імені директора ПТВП «Техкомплект» Черевко С.С. та від імені директора ПП «Корунд-С» Круш В.М.

До даного договору значаться укладеними додаткові угоди, зокрема:

- додаткова угода від 01.07.10, відповідно до якої орендна плата встановлюється у розмірі 950,00 грн., в т.ч. ПДВ;

- додаткова угода від 02.01.10, відповідно до якої орендна плата встановлюється у розмірі 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ;

- додаткова угода від 01.11.10, відповідно до якої визначено, термін оренди від 05.04.05 до 05.04.11;

- додаткова угода від 06.04.11, відповідно до якої визначено, термін оренди від 05.04.05 до 06.04.13;

- додаткова угода від 31.05.12, відповідно до якої орендна плата встановлюється у розмірі 774 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 129 грн. 00 коп. на місяць за кожен автобус.

Договір оренди автомобіля №01/01 від 01.01.07, укладений між ПТВП «Техкомплект» (Орендодавець) та ПП «Корунд - С» (Орендар). Умовами договору передбачено наступне:

«1. Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння наступне майно:

1.1 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-71 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004653; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000396.

1.2 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-79 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004774; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000497.

1.3 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-75 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004705; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000410.

1.4 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-73 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004702; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000442.

1.5 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-72 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004701; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000443.

1.6 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-80 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004773; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000500.

1.7 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-77 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004795; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000512.

1.8 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-74 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004704; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000428.

1.9 Автобус марки «ПАЗ-4234» держ. № 004-78 СА, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу ТЗ СІВ № 004794; шасі (кузов, рама, коляска) № ХІМ 42340040000511.

4.1 Термін оренди складає: від 01.01.07 р. до 31.10.10 р.

5.1 Орендна плата встановлюється з розрахунку 2750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн., в т.ч. 458,33 грн., на місяць за кожен автобус «ПАЗ-4234».

5.2 Загальна сума договору складає: 1 385 000 (один мільйон триста вісімдесят п'ять) гривень.

5.3 Орендна плата сплачується готівкою або за заявою Орендодавця в безготівковому порядку на особистий рахунок останнього в установі банку не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця.

5.4 Розмір орендної плати підлягає перегляду у випадку змін мінімального розміру заробітної плати та росту інфляції.

5.5 Платежі не обумовлені цим договором Орендарем не здійснюються».

До даного договору значаться укладеними додаткові угоди, зокрема:

- додаткова угода від 01.07.10, відповідно до якої орендна плата встановлюється з розрахунку 550,00 (п'ятсот п'ятдесят гривен 00 копійок), в т.ч. ПДВ на місяць за кожен автобус ПАЗ - 4234;

- додаткова угода від 01.11.10, відповідно до якої термін дії оренди від 01.07.07 до 01.07.12.

- додаткова угода від 31.05.12, відповідно до якої орендна плата встановлюється з розрахунку 426,00 грн., в т.ч. ПДВ на місяць за кожен автобус ПАЗ - 4234;

- додаткова угода від 01.07.12, відповідно до якої термін дії оренди визначено від 01.01.07 до 01.07.15.

Відповідно до копії статуту ПТВП «Техкомплект», засновником підприємства є ОСОБА_7. Виходячи із даних копій статуту ПП «Корунд-С», затвердженого Рішенням №2 від 4 листопада 2009 року та Протоколом №1 від 10 жовтня 2012 року, за період з листопада 2009 по жовтень 2012 року засновником підприємства був ОСОБА_9, починаючи з жовтня 2012 року засновниками підприємства є інші громадяни України, в тому числі ОСОБА_7, якому належить 20 % статутного капіталу підприємства.

Отже, відповідно до п.1.26 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПТВП «Техкомплект» та ПП «Корунд-С» не є пов'язаними особами.

Таким чином, висновки Акту перевірки щодо заниження валового доходу від надання в оренду автобусів ПП «Корунд-С» на суму 8005 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 р. у сумі 4255 грн. та за 1 квартал 2011 р. у сумі 3750 грн. є необґрунтованими.

В розумінні пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу ПТВП «Техкомплект» та ПП «Корунд-С» є пов'язаними особами з 4 кварталу 2012 року.

Згідно до розрахунку амортизації основних засобів з квітня 2011 по грудень 2012 року амортизація автобусів, переданих в оренду в 4 кварталі 2012 р. значиться в сумі 23 987,37 грн.

Розмір орендної плати, визначений згідно залучених до справи актів виконаних робіт, укладених між ПТВП «Техкомплект» та ПП «Корунд-С» (т.2 а.с.163-196) за 4 квартал 2012 року склав 25 065,00 грн.

За вказаний період, відповідно до розшифровки валових доходів, у податковому обліку ПТВП «Техкомплект» до складу доходів віднесено орендної плати у сумі 25 065,00 грн.

Виходячи із зазначеного вище, не має місця відхилення розміру орендної плати від надання в оренду автобусів ПП «Корунд-С» у податковому обліку ПТВП «Техкомплект» у бік зменшення від розміру амортизаційних відрахувань більше ніж на 20 відсотків.

Отже, виходячи із зазначеного, висновки Акту перевірки стосовно заниження доходу на 10 585 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 р. - на 30 грн., за 1 квартал 2012 р. - на 1215 грн., за 2 квартал 2012 р. - на 1560 грн., за 3 квартал 2012 р. - на 4690 грн., за 4 квартал 2012 р. - на 3090 грн. від надання послуг з оренди автобусів ПП «Корунд-С» є необґрунтованими.

Крім того, враховуючи положення зазначених вище норм та враховуючи, що діючим законодавством передбачено причинно-наслідковий зв'язок суми податкового зобов'язання з договірною вартістю реалізованих товарів чи послуг, формування ж собівартості реалізованих товарів чи послуг пов'язано з витратами підприємства, висновки акту перевірки Конотопської ОДПІ № 125/22-03/23996203 від 06.11.2013 стосовно заниження податкового зобов'язання по ПДВ на суму 3718 грн. при наданні послуг з оренди автобусів ПП «Корунд-С» та заниження доходу на суму 18591 грн. при наданні послуг з оренди автобусів ПП «Корунд-С», в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

В ході проведення перевірки посадової особи податкового органу сформували висновки про безтоварність господарських операцій позивача та ТОВ «ТД Укртехзапчасть». Однак, на переконання суду такі висновки є необґрунтованими з огляду на наступне.

Зокрема, в акті перевірки зазначено про порушення податкового законодавства постачальником ПВТП «Техкомплект» - підприємством ТОВ «ТД Укртехзапчасть», що підтверджено актом від 29.10.2013 р. № 116/22-3/34678002 Конотопської ОДПІ про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий дом Укртехзапчасть» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Завод Лугапласт» .

При проведенні даної перевірки встановлено, що ТОВ «ТД Укртехзапчасть» придбавав товари, які в подальшому були реалізовані підприємству ПВТП «Техкомплект», у ТОВ «Завод Лугапласт».

З огляду на наявність Акту від 03.09.2012 р. №1283/22-40/32278794 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Завод Лугапласт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2012 р. по 30.06.2012 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, згідно якого у ТОВ «Завод Лугапласт» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платником податків за травень 2012 р. та як наслідок у ТОВ «ТД Укртехзапчасть» відсутній факт реального вчинення господарських операцій з платником податків: ТОВ «Завод Лугапласт», а саме: за травень на суму податкового кредиту в розмірі 213 653 грн.

Конотопською ОДПІ з метою здійснення перевірки ТОВ «ТД Укртехзапчасть» направлено повідомлення від 25.09.2012 р. №8855/10/153 посадовим особам ТОВ «Торговий дом Укртехзапчасть» щодо формування податкового кредиту в травні 2012 року з контрагентом ТОВ «Завод Лугапласт», що підпадає під ознаки ризикового в сумі 213653,0 грн., з проханням про надання пояснень та документального підтвердження здійснення господарських операцій, повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Завод Лугапласт» за травень 2012 року у зв'язку з наявними розбіжностями по податковому кредиту згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України. Листом №113 від 09.10.2012 (вхідний номер 2732/10 від 09.10.2012) ТОВ «ТД Укртехзапчасть» відмовило в наданні пояснень та документів щодо підтвердження формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ «Завод Лугапласт».

Конотопською ОДПІ складено акт від 29.10.2013 р. №116/22-3/34678002 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дом «Укртехзапчасть» (код 34678002) з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Завод Лугапласт» (код -32278794), яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у постачальника ТОВ «Завод Лугапласт» та продажу товарів покупцям: в т.ч. ПТВП «Техкомплект» за травень 2012 р., в розумінні п.22.1 ст.22, п.185.1 ст.185,п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.

Виходячи з наведеного, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій між ПВТП «Техкомплект» та ТОВ ТД «Укртехзапчасть» по придбанню товарів, тому витрати в сумі 60081 грн. в т.ч. за 2 квартал 2012 року в сумі 60081 грн. не підлягають включенню до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Разом з тим, відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів,

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 Податкового кодексу).

Відповідно до вимог Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.2 ст.138 Податкового кодексу).

Зокрема, п.1. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів передбачено «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в якому зазначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п.2.7).

Господарських взаємовідносин ПТВП «Техкомплект» з ТОВ ТД «Укртехзапчасть» засновані на договорі поставки №06/01 від 06 січня 2012 року, згідно якого ТОВ «Торговий Дом Укртехзапчасть» (Продавець) та ПТВП «Техкомплект» (Покупець). Зазначеним Договором передбачено наступне:

«1.1. Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, оплатити та прийняти запасні частини до тракторів та автомобілів, далі «Товар» за ціною та кількістю згідно виписаних документів.

2.1. Загальна сума договору складає 10 000 000 грн. (Десять мільйонів гривень) в т.ч. ПДВ.

2.2. Розрахунки за Товар відбуваються шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

4.1. Відвантаження Товару здійснюється: м. Конотоп, Сумської обл.

Поставка Товару здійснюється транспортом Покупця за його рахунок, або інше за згодою Сторін.

4.2. При постачанні Товару Продавець передає Покупцю слідуючі документи: рахунок, накладну, податкову накладну.

6.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і дії до 31.12.2012, але у всякому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором».

В ході судового розгляду справи надані видаткові накладні якими підтверджується реалізація товару ТОВ «ТД Укртехзапчасть» в адресу ПТВП «Техкомплект».

Крім зазначених видаткових накладних надано товарно-транспортні накладні, якими підтверджується перевезення зазначених товарів, а саме: товарно-транспортна накладна №117 від 18.05.12 та №126 від 25.05.12. Відповідно до яких - транспортування здійснювалося автомобілем КАМАЗ 53212, реєстраційний № НОМЕР_11, водій ОСОБА_11

Відповідно до Матеріальних звітів по рахунку 281 та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 придбані товарно-матеріальні цінності у ТОВ «ТД Укртехзапчасть» в бухгалтерському обліку ПТВП «Техкомплект» відображені за дебетом рахунку 281 «Товари на складі» на суму вартості товарів без ПДВ 60 081,24 грн., а також по дебету рахунку 644 «Податковий кредит» в кореспонденції з кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму ПДВ 12 016,25 грн.

Оплата товару відбулась в безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку у банку, а саме: 18.05.12 - у сумі 47 422,80 грн. (платіжне доручення № 174) та 25.05.12 - у сумі 24 674,69 грн. ( платіжне доручення № 190).

Отже в судовому засіданні достовірно встановлено, що господарські операції ПТВП «Техкомплект» щодо придбання товарів у ТОВ «ТД Укртехзапчасть» на суму 60 081,24 грн. без ПДВ носили реальний характер.

При цьому, за цими ж обставинами посадовими особами податкового органу сформовано висновки про завищення суми податкового кредиту в сумі 12016 грн., в результаті порушень п.198.1 ст198 ПК України.

На переконання суду такі висновки також є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до норм п.198.1 ст.198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 розділ V Податкового кодексу).

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ст.198 Податкового кодексу).

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно пункту 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

Отже, відповідно до норм Податкового кодексу України:

- до податкового кредиту можна відносити лише суми податку на додану вартість, які є нарахованими (сплаченими) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (робіт, послуг) та придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- підставою для формування податкового кредиту при розрахунку податку на додану вартість є оформлені відповідно до вимог діючого законодавства податкові накладні, що засвідчують придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до дослідженої в ході судового розгляду справи копії свідоцтва № 25531595 про реєстрацію платника податку на додану вартість Приватне торгівельно-виробниче підприємство «Техкомплект» з 18.07.1997 значиться зареєстрованим платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 239962018054.

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних, визначено, що відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року до податкового кредиту включено по постачальнику ТОВ «ТД Укртехзапчасть» (і.п.н. 346780018054) податок на додану вартість в сумі 12016,25 грн., який підтверджується податковими накладними № 39 від 18.05.12 на суму ПДВ - 7 903,80 грн. та № 59 від 25.05.12 на суму ПДВ - 4 112,45 грн.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті ДПС України (режим доступу http://sts.gov.ua) на дати складання вищенаведених податкових накладних ТОВ «ТД Укртехзапчасть» (і.п.н. 346780018054) був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Отже, висновки Акту перевірки Конотопської ОДПІ №125/22-03/23996203 від 06.11.2013 щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинах ПТВП «Техкомплект» з ТОВ «ТД Укртехзапчасть» по декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 12016 грн. та щодо завищення собівартості реалізованих товарів, внаслідок віднесення до витрат у податковому обліку витрат від придбання товару від ТОВ «ТД Укртехзапчасть» у 2 кварталі 2012 року на суму 60 081 грн. є необґрунтованими.

Також, в ході перевірки посадовими особами податкового органу сформовано висновки про заниження доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2010 року в сумі 104 250 грн., внаслідок заниження доходу від реалізації товарів на експорт за цінами, нижчими за фактичну собівартість. Так, в 4 кварталі 2010 р. ПТВП «Техкомплект» здійснювало реалізацію запасних частин ПП ОСОБА_13 (АДРЕСА_1).

Відвантаження запасних частин здійснювалось по вантажно-митній декларації ВМД №805000018/2010/000396 від 06.10.2010, реалізовано запчастин ДВЗ в асортименті на суму 527576,7 грн.

Повна собівартість придбаних товарів (включаючи розподілені суми адміністративних витрат та витрат на збут) з урахуванням ПДВ склала 631826,74 грн.

Фактична собівартість реалізованих товарів становить 527576,7 грн.

Різниця між фактичною ціною поставки та повною собівартістю реалізованих товарів (за даними перевірки) складає (-104250,04) грн. (527576,70 грн. - 631826,74 грн.), тобто від здійснення даної операції недоотримано дохід в сумі 104250,04 грн.

Однак, такі висновки посадових осіб податкового органу є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п.6.). До витрат підприємств відноситься собівартість реалізованих товарів, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (п.10) (далі - П(С)БО 9.

Пунктом 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» визначено, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка включає в себе суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків.

У зв'язку з тим, що податок на додану вартість є непрямим податком, то суми податку на додану вартість не відносяться до собівартості придбаних товарів.

В ході судового розгляду встановлено, що між ПТВП «Техкомплект» (Продавець) та ПП ОСОБА_13 (Покупець) укладено Контракт № 10/09 від 10.09.10.

В бухгалтерському обліку ПТВП «Техкомплект» операція по реалізації на експорт запасних частин відображена бухгалтерською проводкою Дт рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» Кт рахунку 70 «Дохід від реалізації товарів».

Згідно вантажно-митної декларації (форма МД-2) №805000018/2010/000396 від 06.10.10, документально підтверджується відвантаження запасних частин в адресу ПП ОСОБА_13 на суму 527 576,70 грн.

Отже, вартість реалізованих ПТВП «Техкомплект» запасних частин в адресу ІП ОСОБА_13 перевищує їх собівартість на суму 22 924,70 грн. (527576,70 -504652,00).

Таким чином, висновки Акту перевірки Конотопської ОДПІ №125/22-03/23996203 від 06.11.2013 щодо заниження доходу в сумі 104250,04 грн. від реалізації товару на експорт контрагенту ПП ОСОБА_13 є необґрунтованими.

Із зазначеними обставинами також пов'язані висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, яке полягає в наступному.

На переконання посадових осіб податкового органу ПТВП «Техкомплект» не в повній мірі визначено дохід:

- при наданні транспортних послуг за межі митної території України нерезиденту всього в сумі 9500 грн. в т.ч. за 4 квартал 2010 р. - 5205 грн., за 1 квартал 2011 р. - 4295 грн., тобто не враховувало всі фактичні витрати, понесені платником податку при формуванні фактичної вартості наданих транспортних послуг за межі митної території України, що призвело до заниження доходу всього в сумі 9500 грн.;

- при наданні транспортних послуг за межі митної території України нерезиденту всього в сумі 5904 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 р. - 246 грн., за 2 квартал 2012 року - 1999 грн., за 4 квартал 2012 року - 3659 грн. тобто не врахувало всі фактичні витрати, понесені платником податку при формуванні фактичної собівартості наданих транспортних послуг за межі митної території України, що призвело до заниження доходу всього в сумі 5904 грн.

Разом з тим, пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з: доходу від операційної діяльності; інших доходів.

Відповідно до п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Порядок визначення доходів наведено в статті 137 Податкового кодексу України, відповідно до п.137.1 якої дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань) (п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України).

Пунктом 11 П(С)БО №16 передбачено, що собівартість реалізованих послуг складається з виробничої собівартості послуг, які були реалізовані протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості послуг включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Тобто, виходячи із вищевказаного, не включаються до собівартості реалізованих послуг адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, вони враховуються окремо на рахунках бухгалтерського обліку в № 92, 93, 94 і списуються на фінансові результати в кінці звітного періоду.

До матеріалів справи залучено Договір від 20.09.10 №2009/1 на автомобільні перевезення, укладений між Індивідуальним підприємцем ОСОБА_13 (Замовник) та ПТВП «Техкомплект» (Перевізник).

На виконання договору складені акти виконаних робіт, укладені між Замовником - ПП ОСОБА_13 та Перевізником - ПТВП «Техкомплект» у підтвердження виконання транспортних послуг. При цьому, валюта актів - рублі РФ, без переведення у національну валюту України.

При дослідженні регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 713 «Доходи від оренди» та 377 «Розрахунки з різними дебіторами» ПТВП «Техкомплект» визначено, що в бухгалтерському обліку до складу доходів по ПП ОСОБА_13 віднесено: у 4 кварталі 2010 року - 48 483,69 грн., у 1 кварталі 2011 року - 43451,29 грн., у 2 кварталі 2011 року - 37706,94 грн., у 3 кварталі 2011 року - 43068,61 грн., у 4 кварталі 2011 року - 31787,98 грн., у 1 кварталі 2012 року - 10471,25 грн., у 2 кварталі 2012 року - 24602,19 грн., у 3 кварталі 2012 року - 20588,20 грн., у 4 кварталі 2012 року - 55352,57 грн.

Із описової частини Акту перевірки не видається за можливе визначити на основі даних яких документів було зроблено висновок стосовно заниження доходу при наданні транспортних послуг на експорт.

Крім того, при розрахунку суми доходу, отриманого від надання ПТВП «Техкомплект» транспортних послуг, перевіряючими до складу виробничої собівартості включено адміністративні витрати та витрати на збут, що суперечить положенням П(С)БО №16.

Таким чином, висновки посадових осіб податкового органу щодо заниження доходу в сумі 15 404 грн. від реалізації транспортних послуг на експорт є необґрунтованими.

Також, в ході проведення перевірки, посадовими особами податкового органу сформовано висновки про завищення позивачем витрат на суму орендної плати за земельну ділянку, яка не використовувалась у господарській діяльності на суму 13234 грн. Однак, на переконання суду такі висновки є також необґрунтованими, з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначено, що ПТВП «Техкомплект» орендує земельну ділянку у м. Конотоп згідно договору оренди землі від 10.10.2007 за адресою вул. Клубна, 4. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

При цьому, посадові особи податкового органу в акті перевірки зазначають, що за весь час дії договору платник не проводив будь-якої роботи по будівництву на вказаній земельній ділянці, тобто не використовував її у власній господарській діяльності. Отже не мав права відносити до складу валових витрат орендну плату за таку земельну ділянку.

Разом з тим, в акті зазначено, що частина орендованої земельної ділянки (0,3336 га) знаходиться під забудовою з трьома і більше поверхами (т. 1 а.с.120). Дана обставина дає підстави вважати, що договір був укладений з метою оформлення позивачем земельних відносин по земельній ділянці, що знаходиться під належним йому приміщенням.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та Конотопською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої в м. Конотоп по вул. Клубній, 4 від 27.11.2012 (т. 1 а.с. 96-98).

Цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання.

При цьому, укладенню договорів оренди передували ряд дій, пов'язаних з підготовкою позивачем до будівництва об'єкту нерухомості на зазначеній ділянці.

Позивачем було укладено договір про проведення земляних робіт на території міста з КП «Муніципалітет» (т. 1 а.с. 73). Предметом договору є оформлення документів для отримання дозволу на виконання земляних робіт за адресою м. Конотоп по вул. Клубній, 4.

Позивачем було замовлено у СФ «УкрНДІІНТВ» вишукувальні роботи щодо супроводження технічної документації з будівництва житлового 3-х поверхового будинку з мансардним поверхом та підземною автостоянкою по вул. Клубній, 4 в м. Конотоп. Дана обставина підтверджується договором № 473-06 від 01.12.2006 (т. 1 а.с. 81), актом здачі-приймання виконаних робіт № 473 від 28 грудня 2006 року (т. 1 а.с. 75), накладною № 473 (т. 1 а.с. 76). Також позивачем був укладений договір про виконання архітектурно-планувальних робіт і послуг, пов'язаних із створенням архітектурного об'єкту із творчою майстернею художньо-архітектурного проектування та дизайну спілки художників України «ТМД» (т. 1 а.с.84-85), на виконання якого складені акти приймання-здачі виконаних робіт з розробки ескізного проекту, (т. 1 а.с. 78). Також позивачем було укладено договір з ДП «науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» № 183 від 27.11.2006 (т. 1 а.с. 83).

З аналізу зазначених документів можна дійти висновку, що отримавши в оренду земельну ділянку в м. Конотоп по вул. Клубній, 4, позивач мав намір здійснити будівництво багатоквартирного житлового будинку та вчинив ряд дій, пов'язаних з цим.

Однак 27 листопада 2013 року Конотопською міською радою було прийнято рішення про вилучення із землекористування позивача земельної ділянки у м. Конотоп по вул. Клубній, 4.

Варто також зазначити, що посадовими особами податкового органу сформовані висновки про завищення витрат в IV кварталі 2010 року в сумі 6519 грн. та І кварталі 2011 року на суму 6519,00 грн. При цьому, в якості нормативного обґрунтування посилання здійснюється на п. 5.1., п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак в І кварталі 2011 року діяли норми Податкового кодексу і спірні правовідносини не врегульовувались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим, відповідно до вимог п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст.5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат, зокрема, включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Відповідно ж до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, враховуючи, що витрати зі сплати орендної плати за земельну ділянку безпосередньо були пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки останній вчиняв ряд дій, направлених на використання такої ділянки, висновки посадових осіб податкового органу про завищення позивачем валових витрат в IV кварталі 2010 року та І кварталі 2011 року на 13038 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 22.11.2013 року № 0000582311 в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ на 79793,00 грн. основного платежу та 19948,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій; податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 22.11.2013 року № 0000592311 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 76899,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19224,00 грн. та податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 22.11.2013 року № 0000602311 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152335,43 грн. основного платежу та 21444,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного торгівельно-виробничого підприємства "Техкомплект" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових-повідомлень рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 22.11.2013 року № 0000582311 в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ на 79793,00 грн. основного платежу та 19948,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 22.11.2013 року № 0000592311 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 76899,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19224,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 22.11.2013 року № 0000602311 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152335,43 грн. основного платежу та 21444,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 14.11.2014 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов