Постанова

від 12.11.2014 по справі 825/3507/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3507/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області

про визнання протиправною та скасування вимоги

за участю

представників сторін:

від позивача Соломатіна Є.В., довіреність від 05.06.2013 № 32,

від відповідача Кожемяки Ю.М., довіреність від 09.09.2014 № 25-25-18-14/7061, -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2014 Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - САЗ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - ДФІ в Чернігівській області) у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимог про усунення виявлених порушень законодавства від 03.10.2014 № 1-18/1908.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що вважає спірний пункт вимоги незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки спільне використання технологічних електричних мереж не входить до вичерпного переліку платних послуг встановлених Кабінетом міністрів України, але, водночас, є обов'язком САЗ. Забезпечення постачання електроенергії власними технологічними електричними мережами не здійснюється САЗ на підставі запиту ВАТ «Чернігівобленерго», а прямо передбачено чинним законодавством як обов'язок САЗ, як власника електричних мереж.

При розрахунку надходжень до спеціального фонду, на етапі складання бюджетного запиту, затвердження кошторису САЗ на 2013 та 2014 роки, зазначений вид наповнення спеціального фонду САЗ розрахунками передбачався.

При цьому наголосив, що проведеною ревізією незаконного, нецільового використання коштів ревізорами не встановлено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позові, додатково надавши пояснення в судовому засіданні.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірний пункт вимоги повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши в судовому засіданні заперечення проти позову, відповідач наголосила на тому, що вимоги є обґрунтованими нормами чинного законодавства, документально підтвердженими та винесені в межах правового поля.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2007 САЗ (код 33965532) зареєстровано в якості юридичної особи (Свідоцтво про державну реєстрацію САЗ, а.с. 45, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осб-підприємців від 13.10.2014, а.с. 27).

Судом встановлено, що відповідно до п.2.35 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на II квартал 2014 року, на підставі направлень працівниками Ніжинської об'єднаної Держфінінспекції, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності у Спеціальному авіаційному загоні оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 01.02.2013 по 30.06.2014, за результатами якої було складено акт ревізії від 05.09.2014 року № 1-24/89 (акт ревізії підписаний із запереченнями, другий примірник акту ревізії вручено командиру САЗ 05.09.2014 року, а.с. 47-53).

Так, перевіркою шляхом іспектування законодавчо визначених підстав щодо формування у 2013-2014 роках власних надходжень САЗ, встановлено, що надання платних послуг у ревізуємому періоді здійснювалося САЗ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій». Так, переліком платних послуг, визначеним вищезазначеним нормативно-правовим актом, передбачено надання платних послуг з авіаційних вантажних та пасажирських перевезень. Згідно зі Статутом джерелом фінансування САЗ (крім плати за послуги) є кошти одержані від некомерційної господарської діяльності, кошти одержані в установленому порядку за чергування в Єдиній системі проведення авіаційних робіт з пошуку та рятування та кошти добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб. Статутом САЗ визначено перелік дозволених видів господарської діяльності САЗ, а саме: збір, очищення та розподілення води, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи; діяльність автомобільного вантажного транспорту, транспортне оброблення вантажів; складське господарство; технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння; овочівництво, розведення свиней, птиці, великої рогатої худоби, овець, кіз, коней; виробництво м'яса; оптова торгівля живими тваринами, зерном, насінням та кормами для тварин; інше. Згідно зі Статутом, ведення підсобного господарства САЗ здійснюється на підставі Положення.

Перевіркою також встановлено, що у ревізуємому періоді до складу власних надходжень САЗ (до доходів спеціального фонду кошторису за КПКВ 3701280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту»), а саме надходжень від господарської діяльності, були зараховані надходження у загальній сумі 42838,77 грн. за договором «про спільне використання технологічних мереж» від 14.07.2010 № 660, укладеним з ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» на предмет надання САЗ (як Власником електричних мереж) послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання.

На підставі встановленогого перевіряючі зауважили, що відповідно до ч. 15 ст. 2 гл. 1, ч. 4 ст. 13 гл. 2 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності; власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Переліком платних послуг протипожежного призначення, які надаються підрозділами (спеціальними регіональними центрами швидкого реагування територіальними аварійно-рятувальними загонами, спеціальними загонами, аварійно та пожежно-рятувальними підрозділами, вузлами зв'язку, загонами забезпечення, технічними службами, базами зберігання та їх підрозділами) Міністерства надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1102 та Статутом САЗ надання такого виду послуг та здійснення такого виду господарської діяльності (як дозволеного) не передбачено. При розрахунку надходжень до спеціального фонду, на етапі складання та затвердження кошторису САЗ на 2013 та 2014 роки, таке джерело доходів не передбачалося.

Кошти, що надійшли у ревізуємому періоді за договором «про спільне використання технологічних мереж» від 14.07.2010 № 660 у загальній сумі 42838,77грн. (в т.ч. у лютому-грудні 2013 року - 29762,45 грн., у січні-червні 2014 року - 13076,32 грн.) не були перераховані до доходів бюджету, з якого здійснювалося утримання САЗ, відповідно до роз'ясненням Державної казначейської служби України від 14.10.2011р. (лист №16-04/918-2970). Зазначені кошти використовувалися САЗ згідно кошторису за спеціальним фондом по КПКВ 3701280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту».

Відповідно до пп. 1.3 п. 1 наказу ГоловКРУ, МВСУ, СБУ, Генеральної Прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/686/53, яким визначено, що: «матеріальна шкода (збитки) - це втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб».

Таким чином, ДФІ у Чернігівській області вважає, що вищеописане призвело до матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету у загальній сумі 42838,77 грн.

При цьому, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, на підставі ст. 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939 «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» - ДФІ в Чернігівській області командиру авіаційного загону були направлені вимоги про усунення виявлених порушень законодавства від 03.10.2014 № 1-18/1908 (а.с. 28-30).

Відповідно до пункту 2 якої, ДФІ в Чернігівській області вимагає перерахувати кошти в сумі 42838,77 грн. до державного бюджету.

Дослідивши матеріали справи щодо позовних вимог про скасування пункту 2 вимоги від 03.10.2014 № 1-18/1908 про усунення порушень, суд враховує, що згідно пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Дана норма кореспондується з пунктом 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, згідно якого, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, суд приходить до висновку, що саме в судовому провадженні у справах за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення збитків з підконтрольної установи, судом перевіряється правильність їх обчислення, а не при розгляді справ за позовом підконтрольної установи про визнання вимог протиправними.

Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного суду України висловленій у постанові суду від 15.04.2014 у справі за позовом Талалаївського районного центру зайнятості Чернігівської області - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги.

Між тим, надаючи оцінку даним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що 14.07.2010 між САЗ (як власником технологічних електричних мереж) та ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» було укладено договір № 660 про спільне використання технологічних електричних мереж (а.с. 31-34).

Відповідно до п. 1.1 даного договору, Власник мереж зобов'язується забезпечити можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач.

На підтвердження понесених витрат на утримання технологічних мереж, САЗ було приєднано до матеріалів справи відповідний кошторис та довідку про обсяги споживання та транзиту електричної енергії за базовий період (а.с. 38, 39).

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Аналогічне положення передбачено Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ). Відповідно до п. 1.7 ПКЕЕ, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, п. 1.3 Статуту САЗ від 16.05.2013, визначено, що у своїй діяльності САЗ керується Конституцією і законами України, Указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами у сфері рятувальної справи, цивільного захисту та діяльності усіх аварійно-рятувальних служб, наказами Міністерства оборони України та ДСНС України, цим Статутом (а.с. 11-26).

Зважаючи на встановлене, суд визнає безпідставним твердження відповідача щодо недоотримання бюджетом коштів у сумі 42838,77 грн. з огляду на те, що Статутом установи надання послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж не передбачено. До такого висновку, суд прийшов і тому, що системний аналіз вищезазначених норм права дає підстави стверджувати, що чинним законодавством на споживача (власника мереж) покладено обов'язок укласти з електропередавальною організацією договір про спільне використання технологічних електричних мереж, а як передбачає Статут позивача, - він у своїй діяльності керується зокрема і законами України.

У свою чергу, питання надання платних послуг органами та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій». Даною постановою встановлено вичерпний перелік платних послуг, які можуть надаватися органами і підрозділами ДСНС (яка є правонаступником МНС).

Пунктом 2 вищезгаданої постанови передбачено, що послуги, зазначені в додатках 1 і 2 до цієї постанови, надаються за запитами юридичних та фізичних осіб і за умови, що їх надання не суперечить та не перешкоджає основній діяльності підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій.

Судом встановлено, що спільне використання технологічних електричних мереж не входить до вищезгаданого вичерпного переліку платних послуг.

Між тим, ч. 15 ст. 2 гл. 1 Бюджетного кодексу України, встановлено, що власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 13 гл. 2 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Порядок розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж визначено Методикою обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.06.2008 № 691 (далі - Методика). Відповідно до п.1.7 Методики, кошти, отримані власником електричних мереж як плата за спільне використання технологічних електричних мереж, обліковуються окремо та використовуються виключно на утримання цих мереж у належному технічному стані та їх експлуатацію. Таке використання коштів протирічить сутності платної послуги як такої. Отже, спільне використання технологічних електричних мереж не можна вважати наданням платної послуги.

Так, відповідно до вимог п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.08.2002 № 228 (далі - ПКМУ № 228), видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Враховуючи вищезазначене, на виконання вимог п. 43 ПКМУ №228, позивачем при затвердженні кошторису за рахунок власних надходжень у першу чергу передбачаються видатки для проведення у повному обсязі в розрахунку на рік розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються САЗ, з урахуванням коштів загального та спеціального фондів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спільне використання технологічних електричних мереж є обов'язком САЗ на договірній основі, що прямо визначено чинним законодавством України. В розрахунках надходжень коштів до спеціального фонду кошторису САЗ на 2013 та 2014 роки передбачений такий вид надходжень, як «Спільне використання технологічних електромереж» (а.с. 43, 44), а тому, суд визнає безпідставними висновки ДФІ у Чернігівській області щодо недоотримання бюджетом коштів у сумі 42838,77 грн. також і в цій частині та спростовує твердження відповідача щодо відсутності такого джерела доходів як спільне використання технологічних електричних мереж при розрахунку позивачем надходжень до спеціального фонду, на етапі складання та затвердження кошторису САЗ на 2013 та 2014 роки.

Договір між САЗ та ВАТ «Чернігівобленерго» було укладено відповідно до постанови НКРЕ від 12.06.2008 № 691, зареєстрованої в Мінюсті за № 732/15423 08.08.2008.

Договір укладено на спільне використання технологічних мереж, за яким САЗ зобов'язаний забезпечити технічну можливість передачі електроенергії власними технологічними мережами до точки приєднання електроустановок ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» та інших суб'єктів господарювання, передачу електроенергії яким забезпечує ВАТ ЕК «Чернігівобленерго». ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» компенсує САЗ частину витрат з утримання зазначених мереж.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки відповідача щодо неперахування до доходів бюджету, з якого здійснювалось утримання САЗ коштів у загальній сумі 42838,77 грн., у тому числі базуються на роз'ясненні Державної казначейської служби від 14.10.2011 (лист №16-04/918-2970), яке стосується бюджетних установ, які знаходяться в комунальній власності, до яких САЗ, у свою чергу, не відноситься.

Таким чином, з огляду на все вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем на виконання вимог ст. 13 Бюджетного кодексу України, отримані від ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» кошти правомірно зараховувалися до спеціального фонду, а тому суд не вбачає протиправного характеру у діях позивача та вважає безпідставними висновики щодо недоотримання державним бюджетом України та неперахування до доходів бюджету, з якого здійснювалось утримання САЗ коштів у загальній сумі 42838,77 грн., а тому, суд приходить до висновку, що пункт 2 вимоги від 03.10.2014 №1-18/1908 підлягає скасуванню, позовні вимоги позивача - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Вимог про усунення виявлених порушень законодавства від 03.10.2014 р. № 1-18/1908.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код 33965532) 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого платіжним дорученням від 17.10.2014 № 958 у сумі 73,08 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб