Постанова

від 14.11.2014 по справі 826/14885/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 14 листопада 2014 року                  14:12                              № 826/14885/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГаражного автокооперативу «Дніпро» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві   провизнання протиправними та скасування вимоги від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішення №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 року, - ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Гаражний автокооператив «Дніпро» (надалі – позивач або ГАК «Дніпро») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування вимоги від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішення №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що контролюючим органом безпідставно прийнято оскаржувані рішення, оскільки, за твердженнями останнього, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вийшла за межі наданих їй повноважень, порушуючи встановлений приписами п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України граничний строк, що підлягає перевірці, а також перевищило встановлений у наказі перевіряємий період. Крім того, представником позивача наголошено, що при визначені донарахованого розміру єдиного внеску відповідачем необґрунтовано застосовано клас професійного ризику виробництва – 33 (ставка єдиного внеску – 37,66%), оскільки відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру, діяльність ГАК «Дніпро» відноситься до 1 класу професійного ризику виробництва, а саме: «Оборона, охорона громадського порядку та безпеки», де ставка єдиного внеску складає 36,76%. У судове засідання 21.10.2014 року особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підтверджуються наявними у матеріалах справи розписками. При цьому, 21.10.2014 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Суд у судовому засіданні 21.10.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження. Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ГАК «Дніпро» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 29.04.2014 року, у зв'язку з чим складено акт №70/17-05-19/24090663 від 06.05.2014 року (надалі – акт перевірки). За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ГАК «Дніпро» п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6 та п. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску (ЄСВ нараховано на ФОП за ставкою 37,66% - 237   767,31 грн., за ставкою 34,7% - 9   773,60 грн. та ЄСВ утриманого з ФОП за ставкою 3,6% - 22   728,69 грн. та за ставкою 2,6% - 732,32 грн.). На підставі викладеного вище, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2014 року №Ю-8/26-50-17-05, яким ГАК «Дніпро» повідомлялося, що станом на 29.04.2014 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 271   001,92 грн., та прийнято рішення №8/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.05.2014 року, яким до ГАК «Дніпро» застосовано штрафні санкції у розмірі 135   500,96 грн. Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивачем подано до Головного управління Міндоходів у м. Києві скаргу за вих.№14 від 04.06.2014 року, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 року №5876/10/26-15-10-09-25 про результати розгляду первинної скарги  скасовано вимогу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.05.2014 року №Ю-8/26-50-17-05 в частині єдиного внеску в сумі 7   010,07 грн., рішення від 21.05.2014 року №8/26-50-17-05-20 в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 3   505,04 грн. В свою чергу, рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 07.08.2014 року №1209/6/99-99-10-01-07-15 рішення за результатами розгляду первинної скарги від 03.07.2014 року №5876/10/26-15-10-09-25 Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без змін, а скаргу ГАК «Дніпро» – без задоволення. У зв'язку з викладеним вище, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05, яким ГАК «Дніпро» повідомлялося, що станом на 29.04.2014 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 263 991,85 грн., та рішення №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 року, яким до ГАК «Дніпро» застосовано штрафні санкції у розмірі 131 995,92 грн. Вважаючи оскаржувані вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05 та рішення №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 року протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі – Закон №2464-VI). Приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Крім того, платник єдиного внеску зобов'язаний вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством (п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI). В свою чергу, згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 25 Закону №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і  розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Приписами ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник   єдиного   внеску   зобов'язаний   протягом   десяти календарних  днів  з  дня  надходження  вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У  разі  незгоди  з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску  узгоджує  її  з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги  про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга  на  вимогу  про  сплату  єдиного  внеску подається до органу  доходів  і  зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти  календарних  днів, що настають за днем отримання платником єдиного  внеску  вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про  це  органу  доходів  і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган  доходів  і  зборів,  який  розглядає  скаргу  платника єдиного  внеску,  зобов'язаний  прийняти  вмотивоване  рішення  та надіслати  його  платнику  єдиного  внеску протягом 30 календарних днів,  наступних  за  днем  отримання  скарги,  на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під  розписку.  Якщо  протягом  цього  строку  вмотивоване рішення органом  доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така  скарга  вважається  повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У  разі  якщо  згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник  єдиного  внеску  зобов'язаний  сплатити  суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити  вимогу  до  органу  доходів  і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Крім того, згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, орган  доходів  і  зборів застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, такі штрафні санкції: за  донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником   своєчасно   не   нарахованого   єдиного   внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний  або  неповний  звітний  період,  за який донараховано таку суму,  але  не  більш  як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Про   нарахування   пені   та   застосування   штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому  центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує  формування  та  реалізує  державну  податкову  і митну політику,  за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Порядок,  строки  та  процедура  оскарження вимоги про сплату єдиного  внеску  поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів. Як було зазначено вище, представником позивача наголошено на тому, що контролюючим органом безпідставно прийнято оскаржувані рішення, оскільки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вийшла за межі наданих їй повноважень, порушуючи встановлений приписами п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України граничний строк, що підлягає перевірці, а також перевищило встановлений у наказі перевіряємий період. Водночас, суд вважає вказані вище твердження необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, у відповідності до оскаржуваних рішень, останні прийняті у зв'язку з виявленими відповідачем порушеннями положень Закону №2464-VI, який містить спеціальні правові норми, якими врегульовані правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, на відміну від приписів Податкового кодексу України, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, а, відтак, посилання позивача на положення п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (якими передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня) в обґрунтування заявлених позовних вимог є безпідставними, оскільки, згідно ч. 16 ст. 25 Закону №2464-VI, строк давності щодо  нарахування,   застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Також, у відповідності до наказу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.04.2014 року №985, копія кого наявна у матеріалах справи, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ГАК «Дніпро» з питань повноти нарахування і сплати до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 15.04.2014 року. Згідно акту перевірки, перевірка проводилася за період з 01.01.2011 року по 29.04.2014 року, тобто з перевищенням періоду, зазначеного у вищезазначеному наказі, який підлягав перевірці. Натомість, як вбачається зі змісту рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 року№5876/10/26-15-10-09-25 про результати розгляду первинної скарги, з урахуванням якого і прийнятті оскаржувані рішення, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві зроблено висновок про неправомірне нарахування ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві розміру єдиного внеску за квітень 2014 року у розмірі 7   010,07 грн., з посиланням на те, що граничний термін сплати та подачі звіту за відповідний період станом на момент даної перевірки не настав. В той же час, суд критично оцінює посилання представника позивача про допущені процедурні порушення відповідачем під час проведення перевірки ГАК «Дніпро», оскільки, на думку суду, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення, на чому наполягає представник позивача. Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №21-25а10 від 24.12.2010 року, ухвалах Вищого адміністративного суду України №К/9991/9687/12 від 05.02.2014 року, №К/800/36909/13 від 27.11.2013 року. Щодо тверджень представника позивача про те, що при визначені донарахованого розміру єдиного внеску відповідачем необґрунтовано застосовано клас професійного ризику виробництва – 33 (ставка єдиного внеску – 37,66%), оскільки відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру, діяльність ГАК «Дніпро» відноситься до 1 класу професійного ризику виробництва, а саме: «Оборона, охорона громадського порядку та безпеки», де ставка єдиного внеску складає 36,76%, суд зазначає про наступне. У відповідності до акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві  зроблено висновок про порушення ГАК «Дніпро» п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6 та п. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску (ЄСВ нараховано на ФОП за ставкою 37,66% – 237 767,31 грн., за ставкою 34,7% – 9 773,60 грн. та ЄСВ утриманого з ФОП за ставкою 3,6% – 22 728,69 грн. та за ставкою 2,6% – 732,32 грн.). Згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI, єдиний  внесок для платників,  зазначених у пункті 1 (крім абзацу  сьомого)   частини   першої   статті   4   цього   Закону, встановлюється  у  відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7  цього  Закону  бази  нарахування  єдиного внеску  (за  винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів  професійного  ризику  виробництва,  до  яких віднесено   платників  єдиного  внеску,  з  урахуванням  видів  їх економічної діяльності. Суб'єкт господарської діяльності, який провадить господарську діяльність у  декількох  видах  економічної  діяльності,  під  час визначення   розміру   єдиного   внеску   відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності. Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру, основним видом економічної діяльності ГАК «Дніпро» є 52.21 «Допоміжне обслуговування наземного транспорту». Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2012 року №237 затверджено Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (надалі – Порядок №237), який встановлює механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності. У силу положень Порядку №237, КВЕД 52.21 «Допоміжне обслуговування наземного транспорту (крім функціонування інфраструктури залізничного транспорту)» віднесено до 10 класу професійного ризику виробництва. В свою чергу, згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI, ставкою єдиного внеску для 10 класу професійного ризику виробництва складає 36,88%, а, отже, розмір ставки єдиного внеску, вказаної в акті перевірки – 37,66%, є необґрунтованими. З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05 є протиправною та підлягає скасуванню. Крім того, враховуючи те, що оскаржуване рішення №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 року прийнято ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі донарахування останньою  єдиного внеску, згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05, яка, у відповідності вищенаведених висновків суду, визнана протиправною та скасована, суд зазначає про визнання протиправним та скасування вказаного рішення також, враховуючи пов'язаність рішення №12/26-50-17-05-20 від 09.07.2014 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.          Позов задовольнити повністю. 2.          Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05. 3.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 року. 4.          Стягнути на користь Гаражного автокооперативу «Дніпро» (ідентифікаційний код: 24090663, адреса: 03028, м. Київ, вул. Олега Кошового, 2) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38745056, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23). Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                          Т.О. Скочок