Рішення

від 10.11.2014 по справі 922/3884/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/3884/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство Харківліфт", м. Харків до Державного підприємства Український Держаний проектний інститут "Укрміськбудпроект", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Іващенко Ю.А. (дов. б/н від 29.09.2014 року);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Харківліфт" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства Український Державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 44720,85грн. з яких: 39680,76грн. - сума основного боргу, 79,99грн. - пеня, 4960,10грн. - інфляційні. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 410 від 01.01.2013 року у частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2014 року порушено провадження у справі № 922/3884/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 922/3884/14 відкладався з 01.10.2014 року на 03.11.2014 року, а з 03.11.2014 року оголошено перерву на 10.11.2014 року. Та задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи включно до 25.11.2014 року.

29.10.2014 року за вх. № 37857 позивач через канцелярію суду надав уточнення до позовної заяви, у яких просить суд стягнути з відповідача 43636,52грн., у тому числі: 39680,76грн. основного боргу, 79,99грн. пені та 3875,77грн. інфляційних та витрати з оплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. просить покласти на відповідача у повному обсязі(а.с.53-60).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11. Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Суд розглянувши подану позивачем заяву вх. № 37857 ві 29.10.2014 року, розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог, приймає її до розгляду та розглядає справу № 922/3884/14 у подальшому з її врахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги із урахуванням поданих уточнень, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, але 10.11.2014р. за вх. № 797 через канцелярію суду надіслав електронного листа разом із клопотанням про відкладення розгляду справи у якому зазначив, що представник відповідача не має можливості бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку із погіршенням здоров'я, а інший представник Козир Ю.В. знаходиться у м. Києві та просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Судом відмовлено у задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що відповідачем не надано доказів щодо знаходження представника у м. Києві та погіршення стану здоров'я. Та встановлено, що посилання відповідача щодо погіршення стану здоров'я та знаходження іншого представника у м. Києві є безпідставним, оскільки представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації (частина 3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.01.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СП Харківліфт" (далі - підрядник, позивач) та Державним підприємством Український Державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (далі - замовник, відповідач) укладено договір підряду № 410 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 7.1. сторони узгодили, що договір набуває чинності із 1 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року.

Сторони домовились, що двостороннє підписання актів виконаних робіт після закінчення терміну дії договору, є погодження про його продовження на попередніх умовах, враховуючи ціну, вказану у актах (пункт 7.2. договору).

Згідно пункту 1.1. та пункту 1.3. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах Замовника відповідно з Додатком № 1 (відомість об'єктів) який є невід'ємною частиною цього Договору., а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити виконану Підрядником роботу (а.с. 13).

Відповідно до розділу 5 Договору до 25 числа поточного місяця Підрядник дає Замовнику акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості. Вартість визначена у договорі. Замовник підписує Акт, засвідчує підпис печаткою і у 3 - денний термін повертає один примірник Акту підряднику. На підставі підписаних Актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи шляхом перерахування коштів на рахунок Підрядника не пізніше 10-го числа наступного місяця у межах об'ємів фактично виконаних робіт.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач виконав обумовлені в договорі роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт № 0202-0410-0410 за квітень 2013р. - липень 2014р., до договору підряду № 410 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.01.2013 року які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств(а.с. 22-29).

Сторони підписаними актами виконаних робіт № 0202-0410-0410 з січня 2014 р. - липень 2014 р. погодили продовження терміну дії договору до липня 2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості за виконані роботи у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 175 господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів) свідчать про виникнення між ними підрядних правовідносин.

Згідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів здійснення оплати за Договором відповідач суду не надав та не спростував відсутність заборгованості на суму 39680,76грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про те що, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі - 39680,76грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

За невиконання грошового зобов'язання позивачем на суму основного боргу нараховані відповідачу інфляційні в розмірі 3875,77грн. за період з травня 2013 року по липень 2014 року.

Оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Судом встановлено, що позивачем визначено період нарахування з травня 2013 року по липень 2014 року за актами з травня 2013 року по липень 2014 року. Як вбачається з пункту 5.4 договору, що на підставі підписаних Актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи шляхом перерахування коштів на рахунок Підрядника не пізніше 10-го числа наступного місяця у межах об'ємів фактично виконаних робіт, отже заборгованість за актами виконаних робіт виникла з 11-го числа наступного місяця.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу інфляційних нарахувань в сумі 3875,77 грн. та встановлено, що сума нарахована позивачем невірно та становить суму у розмірі 3359,47 грн. з 11 червня 2013 року по липень 2014 року за актами виконаних робіт № 0202-0410-0410 з травня 2013 року по липень 2014 року.

Щодо стягнення решти інфляційних в сумі 516,30 грн., то суд приходить до висновку що вона нарахована позивачем необґрунтовано, у зв'язку із чим суд відмовляє в їх задоволенні, як безпідставно нарахованих.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 79,99 грн. пені за період з 11 квітня 2013 року по 03 вересня 2014 року за актами виконаних робіт № 0202-0410-0410 з квітня 2013 року по липень 2014 року суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що Замовник, за користування грошовими коштами Підрядника, сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожну добу прострочення(а.с. 16).

Суд, перевіривши розрахунок позивача, перевіривши періоди нарахування останнім вказаної суми пені дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому вимога позивача про стягнення з відповідача 79,99грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 1761,61 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 193, 230 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Український Державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" ( ЄДРПОУ 02497980, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А;) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СП Харківліфт" (ЄДРПОУ 32438301, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 40, кім. 32) 39680,76грн. основного боргу, 79,99грн. пені, 3359,47грн. інфляційних та 1761,61 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 516,30 грн. відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повний текст рішення складено 17.11.2014 року

Суддя О.О. Ємельянова