Рішення

від 17.11.2014 по справі 903/1034/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2014 р. Справа № 903/1034/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк", м. Луцьк

про стягнення 110623,97 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Пац В.О., довіреність №14-127 від 13.05.2014р.;

від відповідача: Шаталова Л.М. - директор, протокол №6 від 18.07.2013р.

Права та обов'язки представникам сторін роз'яснені відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Cуть спору: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк" про стягнення 110623,97 грн., з них 88232,13 грн. заборгованість за поставлений природний газ, 8285,53 грн. - пені, 2833,90 грн. - 3% річних, 11272,41 грн. - інфляційних втрат та судових витрат по справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконані умови договору №13/2655-ТЕ-2 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.10.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 05.11.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

04.11.2014р. через канцелярію суду від відповідача поступив відзив на позовну заяву №140 від 31.10.2014р. згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки відповідачем повністю оплачений основний борг в сумі 88232,13 грн. згідно платіжного доручення №6 від 27.10.2014р., дана сума боргу є різницею у тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються органами державної влади чи місцевого самоврядування та підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України, крім цього зазначає, про скрутне матеріальне становище та збитковість підприємства.

05.11.2014р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.11.2014р. для подання позивачем витребуваних ухвалою суду від 20.10.2014р. доказів, надання нових доказів.

В судовому засіданні 12.11.2014р. представником позивача подано письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 12.11.2014р. представником відповідача подано клопотання згідно якого надає суду платіжні доручення №299 від 19.03.2013р. на суму 24006,81 грн., №307 від 17.04.2013р. на суму 13152,23 грн., №401 від 10.04.2014р. на суму 13919,41 грн., №395 від 31.03.2014р. на суму 19483,51 грн., лист №95 від 31.03.2014р., витяг з протоколу №2 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області від 19.03.2014р., доповнення до відзиву №141 від 11.11.2014р..

Згідно доповнення до відзиву №141 від 11.11.2014р. відповідач зазначає, що зобов'язання між сторонами по договору №13/2655-ТЕ-2 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. припинились, оскільки 02.10.2014р. між позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області, Департаментом фінансів Волинської облдержадміністрації, Управлінням фінансів та бюджету Луцької міської ради укладено договір №554/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»), згідно якого сторони замінили первісне зобов'язання новим зобов'язанням (новація) та дане зобов'язання відповідачем виконано.

Позивач повністю вимог ухвали суду від 20.10.2014р. не виконав, зокрема не надав суду наступних документів: доказів часткових проплат відповідача(банківські виписки, платіжні доручення); лист №95 від 31.03.2014р. про перенесення оплати.

В судовому засіданні 12.11.2014р. представник позивача зазначив, що основна заборгованість в сумі 88232,13 грн. за переданий природний газ згідно договору №13/2655-ТЕ-2 від 28.12.2012р. оплачена відповідачем, у зв'язку з чим просить припинити провадження в даній частині справи, в решті позовних вимог, зокрема в частині стягнення з відповідача 8285,53 грн. - пені, 2833,90 грн. - 3% річних, 11272,41 грн. - інфляційних втрат позовні вимоги підтримав та просить дані вимоги задовольнити.

В судовому засіданні 12.11.2014р. представник відповідача зазначила про оплату 88232,13 грн. основної заборгованості та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві №140 від 31.10.2014р. та доповнені до відзиву №141 від 11.11.2014р..

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

28.12.2012р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"" (далі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк" (далі - Покупець) укладено договір №13/2655-ТЕ-2 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) (а.с.9-14).

Згідно п.1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю в 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору.

Згідно п.5.2 Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн..

Згідно п.6.1 Договору оплата за газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.11.1 Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013р., а в частині проведення розрахунків-до їх повного здійснення.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми Договір, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу протягом січня-грудня 2013р. природний газ на загальну суму 145102,58 грн., що стверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013р. на суму 24006,81 грн., від 28.02.2013р. на суму 13152,23 грн., від 31.03.2013р. на суму 19483,51 грн., від 30.04.2013р. на суму 13919,41 грн., від 31.05.2013р. на суму 2702,19 грн., від 30.06.2013р. на суму 4618,86 грн., від 31.07.2013р. на суму 4409,39 грн., від 31.08.2013р. на суму 4786,43 грн., від 30.09.2013р. на суму 6172,87 грн., від 31.10.2013р. на суму 8700,95 грн., від 30.11.2013р. на суму 14947,14 грн., від 31.12.2013р. на суму 28202,79 грн. (а.с. 15-26).

На дату звернення позивача до суду з даним позовом, тобто станом на 17.10.2014р. відповідачем здійснено часткову оплату по Договору в сумі 56870,45 грн., що стверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо по ТзОВ "Теплосервіс-Луцьк" (а.с.27-28).

Після порушення провадження у справі за даним позовом, відповідачем здійснено повну оплату наявного перед позивачем боргу по Договору в сумі 88232,13 грн., що стверджується платіжним дорученням №6 від 27.10.2014р..

Згідно п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Тобто спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Відповідно до п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України, можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Оскільки основна заборгованість в сумі 88232,13 грн. погашена після порушення провадження у даній справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 88 232,13 грн. основної суми заборгованості слід припинити через відсутність предмету спору.

Отже суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 22391,84 грн., з них 8285,53 грн. - пені, 2833,90 грн. - 3% річних, 11272,41 грн. - інфляційних втрат.

02 жовтня 2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області, Департаментом фінансів Волинської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансів та бюджету Луцької міської ради, ТзОВ "Теплосервіс-Луцьк" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" був укладений договір № 554/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»)(далі - Договір №554/30)(а.с.67-68).

Договір № 554/30 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно п.1 Договору №554/30, його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2014 рік» і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалася та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 29.01.2014р..

В п.2-7 Договору №554/30 сторони погодили порядок проведення взаєморозрахунків, згідно якого Казначейство перераховує кошти в сумі 88232,13 грн., які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно п.2 ст.16 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 р.» Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області, яке в свою чергу перераховує дану суму Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації. Департамент перераховує дані кошти Управлінню фінансів та бюджету Луцької міської ради, яке перераховує цю суму відповідачу. Відповідач перераховує дану суму - 88232,13 грн. позивачу для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договору №13/2655-ТЕ-2 від 28.12.2012р..

Згідно п.9 Договору №554/30 сторони у графі платіжного доручення «Призначення платежу» додатково зазначають «пункт 24 статті 14 та пункт 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»», а також дату та номер договору.

Згідно п.п. 2 п.10 Договору №554/30 з метою виконання договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Згідно п.13 Договору №554/30, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно п.15 Договору №554/30 сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Враховуючи умови Договору №554/30 строк виконання зобов'язання по даному договору пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету.

Враховуючи умови Договору №554/30 сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача перед позивачем за договором №13/2655-ТЕ-2 у розмірі 88232,13 грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету до бюджету Луцької міської ради для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалася та постачалися населенню.

Тобто сторони по справі уклавши Договір №554/30 змінили порядок і строк проведення розрахунків по оплаті 88232,13 грн. за переданий природний газ згідно умов договору №13/2655-ТЕ-2 купівлі -продажу природного газу, зокрема сторони погодили, що дана оплата проводиться за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої п. 7.2 Договору №13/2655-ТЕ-2 купівлі-продажу природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору №13/2655-ТЕ-2 купівлі-продажу природного газу, зобов'язання по Договору №554/30 про організацію взаєморозрахунків виконано відповідачем в межами порядку і строків, встановлених даним договором, що стверджується платіжним дорученням №6 від 27.10.2014р..

Для застосування санкцій, передбачених п. 7.2 Договору №13/2655-ТЕ-2 та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 15 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у Постановах від 30.09.2014р. по справі № 3-114гс14 та від 09.09.2014р. по справі №3-101гс14.

Твердження відповідача, що сторони підписавши договір №554/30 замінили первісне зобов'язання по договору №13/2655-ТЕ-2 новим зобов'язанням (новація) судом відхиляється у зв'язку з наступним.

Згідно з частиною 2 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тобто характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами.

Договір №554/30 про організацію взаєморозрахунків таких ознак не містить, умовами даного договору змінено лише умови та строки оплати поставленого природного газу за договором №13/2655-ТЕ-2 купівлі -продажу природного газу, а не укладено нове зобов'язання про поставку природного газу, тому новації в розумінні частини 2 статті 604 ЦК України не відбулося.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Виходячи з того, що зобов'язання з оплати природного газу в сумі 88232,13 грн. на умовах спірного договору №13/2655-ТЕ-2 купівлі -продажу природного газу сторонами припинено згідно укладеного та виконаного відповідачем Договору № 554/30, прострочення оплати на умовах договору №554/30 про організацію взаєморозрахунків відповідачем не допущено, то у позові про стягнення 22391,84 грн., з них 8285,53 грн. - пені, 2833,90 грн. - 3% річних, 11272,41 грн. - інфляційних втрат за прострочення сплати 88232,13 грн. слід відмовити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1764,64 грн. судового збору, в іншій частині (447,84 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк" в частині стягнення 88232,13 грн. заборгованості за поставлений природний газ - припинити.

2. У позовних вимогах публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк" в частині стягнення 22391,84 грн., з них 8285,53 грн. - пені, 2833,90 грн. - 3% річних, 11272,41 грн. - інфляційних втрат - відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк" (43024, Волинська область, м. Луцьк, вул. Олеся Гончара, буд.3, прим.98, код ЄДРПОУ 36834217) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1764,64 (одну тисячу сімсот шістдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

17.11.2014

Суддя А. С. Вороняк