Постанова

від 11.11.2014 по справі 910/12076/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 910/12076/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Пантюхов О.В. - посвідчення №011863 від 28.10.12р.:

від позивача 1: Тодерян В.М. - представник за довіреністю №220/718/д від 28.11.13р.;

від позивача 2: Сажієнко І.О. - представник за довіреністю №303/25-779 від 27.02.14р.;

від відповідача Абакумова А.С. - представник за довіреністю №б/н від 06.06.2014р.

від відповідача Павликівська О.С. представник за довіреністю №б/н від 06.06.2014р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника Військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України, в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління

на рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року,

у справі №910/12076/14 (Суддя Отрош І.М.),

за позовом Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері центрального регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України, в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М"

про стягнення 354 319 грн. 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України, в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" про стягнення 354 319 грн. 44 коп. (а.с.7-13).

Рішенням господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року по справі №910/12076/14 у позові відмовлено повністю (а.с. 159-167).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Заступник Військової прокуратури Київського гарнізону центрального регіону України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі №910/12076/14 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Заступника Військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України по справі № 910/12076/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів: Рудченка С.Г., Агрикової О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 04 листопада 2014 року.

В судовому засіданні 04 листопада 2014 року оголошено перерву до 11 листопада 2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 11 листопада 2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, встановлено здійснювати розгляд справи №910/12076/14 в складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Рудченко С.Г., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року вказана колегія прийняла справу №910/12076/14 до свого провадження.

В судовому засіданні 11 листопада 2014 року прокурор надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу Заступника Військової прокуратури Київського гарнізону, просив рішення Господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 11 листопада 2014 року представники позивача 1 та позивача 2 також надали суду свої пояснення, в яких підтримали апеляційну скаргу Заступника Військової прокуратури Київського гарнізону, просили рішення Господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні 11 листопада 2014 року також надали суду свої пояснення, в яких заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Заступника Військової прокуратури Київського гарнізону, просили апеляційну скаргу Заступника Військової прокуратури Київського гарнізону залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

25 березня 2010 року між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант М" (далі - орендар) було укладено Договір оренди № 1/ККЕУ (далі - Договір). (а.с. 14-18).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М» є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ М" (п.1.1 Статуту ТОВ «Науково-дослідна установа «Квант-М»). (а.с. 74)

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення загальною площею 1 008,0 кв.м. (майно), що знаходиться на балансі Київського КЕУ (балансоутримувач), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5, військове містечко № 268, інв. № 4, вартість якого визначена на 30.09.2009 р. за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 3 352 361,00 грн.

Згідно з п. 1.3., 1.4 Договору майно передається орендареві для використання під склад, стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком орендодавця та орендаря.

Згідно з п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1, Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2009р. 33 825,32 грн.

Керуючись порядком та умовами проведення конкурсів на право укладання договорів оренди військового майна, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України від 26.07.2000 р. № 1549/241 та Протоколом засідання конкурсної комісії від 14.01.2010 р. № 2 розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем 33 900,00 грн. без ПДВ за базовий місяць - жовтень 2009 р.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2010 р. визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Згідно з п. 3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.п 5.1 та 5.3 Договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору; своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.7 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати документи, передбачені п. 4.4 Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, цей Договір укладено строком до трьох років, що діє з 25.03.2010 р. до 24.03.2013 р. включно.

В матеріалах справи міститься акт приймання - передавання не житлових приміщень від 25 березня 2010 року, укладений між начальником Київського КЕУ та відповідачем. (а.с. 19). Відповідно до вищезгаданого акту позивач 2 передав, а відповідач прийняв не житлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Медова, військове містечко № 268; інв. №4, побудови 1971 року, яке знаходиться на балансі Київського квартирно-експлуатаційного управління загальною площею 1 008 кв. м. та вартістю 3 352 361,00 грн. В даному акті зазначено, що передане майно потребує поточного ремонту.

10 вересня 2010 року відповідач звернувся з листом вих. № 112 до начальника Головного КЕУ ЗСУ, в якому просив надати дозвіл на проведення ремонтних робіт(а.с. 118).

25 жовтня 2010 року листом вих. №303/1/6/1140 Головне КЕУ надіслало позивачу та відповідачу лист-відповідь, в якому зазначено, що Головне КЕУ Збройних Сил України не заперечує щодо проведення ремонтних робіт (поліпшень) орендованого нерухомого майна за рахунок власних коштів відповідача. (а.с. 119)

30 грудня 2011 року комісією в складі начальника експлуатаційного відділу Київського квартирно-експлуатаційного управління майора Олійника С.А.. начальника відділення з орендних відносин Київського квартирно-експлуатаційного управління Берната В.В., економіста відділу розквартирування військ, землекористування та оренди Меркун Ю.І., районного інженера Київського квартирно-експлуатаційного управління Буланової В.І., в присутності директора ТОВ "Квант М" Знака В.М. проведено обстеження стану використання нерухомого військового майна, будівля інв. №4 військового містечка № 268 по вул. Медова 5 в м. Києві, яке за договором оренди перебуває в користуванні ТОВ "Квант М", про що складено акт обстеження нежитлових приміщень по вул. Медова, 5 в м. Києві, які орендує ТОВ «Квант М». (а.с. 126-127).

З тексту вищезгаданого акту вбачається, що «Вказане нежитлова приміщення орендар використовує відповідно до умов договору оренди - під розміщення складу. На момент обстеження орендоване приміщення не використовується за призначенням, так як орендарем за власні кошти здійснюються відповідні ремонтні роботи. Орендоване нежитлове приміщення, в зв'язку з проведенням ремонтних робіт, не може використовуватись відповідно до мети оренди через обставини, за які орендар не відповідає.

31.01.2012 р. листом № 303/1/6/102 Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ повідомило, що з метою приведення нерухомого військового майна до належного стану, враховуючи, що орендар за власний рахунок, згідно чинного законодавства, здійснює ремонтні роботи орендованих приміщень, технічний стан яких в певній мірі впливає на безпечну експлуатацію згаданих будівель, відповідно до пунктів 3.5, 10.12 зазначених договорів оренди, частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 2 статті 632 та пунктів 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України вважається за можливе не нараховувати орендну плату за використання нежитлових приміщень площею 1008,0 кв. м. будівлі № 4 та площею 1274,0 кв. м. будівлі № 7 військового містечка № 268 по вул. Медова, 5 у м. Києві, на період проведення ремонтних робіт, але не більше ніж на термін до 6 (шести) місяців, оскільки вказаний термін є розумно прийнятним для проведення згаданих ремонтних робіт. (а.с. 94)

02 лютого 2012 року Київське квартирно-експлуатаційне управління листом вих. № 303/25-368 повідомило відповідача, що відповідно до пунктів 3.5, 10.12 зазначеного договору оренди, частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 2 статті 632 та пунктів 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України вважається за можливе не нараховувати орендну плату за використання нежитлових приміщень площею 1008,0 кв. м. будівлі № 4 та площею 1274,0 кв. м. будівлі № 7 військового містечка № 268 по вул. Медова, 5 у м. Києві, на період проведення ремонтних робіт, але не більше ніж 6 (шість) місяців, оскільки вказаний термін є розумно прийнятним для проведення згаданих ремонтних робіт.

Таким чином, в період з 01 грудня 2011 року по 31 травня 2012 року орендна плата позивачем не нараховувалася, та відповідачем не сплачувалася.

Розглянувши в сукупності доводи місцевого господарського суду, на підставі яких останній прийняв оскаржуване рішення, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму) державного майна.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що сторони договору шляхом листування досягнули згоди щодо не нарахування орендодавцем орендної плати на період проведення ремонтних робіт. Отже, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, дійшов висновку про необхідність застосування приписів п. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин з огляду на те, що нежитлове приміщення не можна використовувати за цільовим призначенням, а відтак, відповідач повинен бути звільнений від сплати орендної плати за спірний період.

Проте з даним висновком місцевого господарського суду погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Даною нормою передбачено, що якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування.

В акті приймання - передавання не житлових приміщень від 25 березня 2010 року, укладеного між начальником Київського КЕУ та відповідачем, зазначено, що передане майно потребує поточного ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 25 березня 2010 року по 30 грудня 2011 року відповідачем не житлове приміщення використовувалося за цільовим призначенням та сплачувалася за нього орендна плата, доказів протилежного відповідачем не надано.

Пунктом 5.7 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення, яке орендує відповідач, потребувало лише поточного ремонту, що підтверджується наступними документами: акт приймання - передавання не житлових приміщень від 25 березня 2010 року.

Посилання відповідача на те, що актом інвентаризації об'єкту оренди - нежитлових приміщень від 18.01.2010 року, встановлений не задовільний стан приміщень не може бути прийняти до уваги. Оскільки даний акт складений 18 січня 2010 року а договір оренди і акт прийому-передачі приміщень підписані через два місяці після цього - 25 березня 2010 року.

Місцевим господарським судом в якості доказу необхідності застосування п. 6 ст. 762 ЦК України до спірних правовідносин вказано, що орендоване нежитлове приміщення, в зв'язку із проведенням ремонтних робіт відповідачем не може використовуватися відповідно до мети оренди через обставини, за які орендар (відповідач у справі) не відповідає, у зв'язку із чим нарахування плати за оренду нежитлового приміщення на час проведення ремонтних робіт не повинно проводитися.

Однак, місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ст.. 762 ЦК України. В акті обстеження нежитлових приміщень від 31 грудня 2011 року зазначено, що нежитлове приміщення орендар (відповідач у справі) використовує до умов договору оренди, а саме під розміщення складу. Таким чином, факт використання нежитлового приміщення відповідачем під розміщення складу встановлено вищезгаданим актом.

Також, даним актом встановлено, що орендоване нежитлове приміщення, в зв'язку із проведенням ремонтних робіт відповідачем не може використовуватися відповідно до мети оренди через обставини, за які орендар (відповідач у справі) не відповідає.

З аналізу наведеного вище, слідує, що неможливість використання орендованого нежитлового приміщення відповідачем виникла у зв'язку із проведенням ним ремонтних робіт, а не у зв'язку із виникненням обставин, за які орендар (відповідач у справі) не відповідає. Тобто проведення ремонтних робіт здійснювалось з ініціативи (волі) самого орендаря. Поточний ремонт орендарем приміщення не є обставинами , за які орендар не відповідає та не залежать від його волі.

Таким чином, місцевий господарський суд не встановивши через які саме обставини орендар не може використовувати орендоване нежитлове приміщення дійшов до хибного висновку про застосування до спірних правовідносин приписів п. 6 ст. 762 ЦК України. Що призвело до безоплатного користування державним нерухомим майном та недоотримання доходів спеціального фонду на суму 354 319,44 грн.

Враховуючи вище викладене, підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати, в силу вимог п. 6 ст. 762 ЦК України, відсутні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку суми заборгованості договором оренди №1/ККЕУ від 25 березня 2010 року колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідачем розрахунок суми заборгованості за договором не заперечувався. Контррозрахунку суми заборгованості за договором оренди №1/ККЕУ від 25 березня 2010 року відповідачем, а ні до суду першої інстанції, а ні до апеляційного господарського суду не надано.

Провівши математичний розрахунок за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з розміром суми заборгованості, визначеної прокурором в позовній заяві, що сума заборгованості з орендної плати підлягає стягненню у розмірі 354 319,44 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору оренди № 1/ККЕУ від 25.03.2010 року, «Орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Київського КЕУ»

З огляду на зазначене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі № 910/12076/14 підлягає скасуванню.

Позовні вимоги Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна установа «Квант М» підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника Військового прокурора Київського гарнізону Центрального регіону України на рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі №910/12076/14 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі №910/12076/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення: «Задовольнити позовні вимоги повністю.»

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа «Квант М», (03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 120, р/р 260093081201 в ТОВ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980, код ЄДРПОУ 33558748) до спеціального фонду Державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Київського квартирно-експлуатаційного управління (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 38; МФО 820019, код ЄДРПОУ 22991617) заборгованість з орендної плати за період з 01.12.2011р. по 31.05.2012р., відповідно до договору оренди №1/ККЕУ від 25.03.2010р. у розмірі 354 319 (триста п'ятдесят чотири тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 44 коп.».

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа «Квант М», (03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 120, р/р 260093081201 в ТОВ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980, код ЄДРПОУ 33558748)

В доход Державного бюджету України (Отримувач коштів Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача 37993783 , Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві) МФО 820019 Рахунок отримувача 31215206783001, Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 7 086 (сім тисяч вісімдесят шість) грн. 39 коп. за розгляд позовної заяви.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа «Квант М», (03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 120, р/р 260093081201 в ТОВ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980, код ЄДРПОУ 33558748)

в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів ГУ ДКСУ у м. Києві ,код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 820019 , Рахунок отримувача31216206782001 Код класифікації доходів бюджету22030001 ) судовий збір у розмірі 3 543 (три тисячі п'ятсот сорок три) грн. 20 коп. за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.».

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

В.Г. Суховий