Постанова

від 12.11.2014 по справі 14/033-09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 14/033-09

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Зубець Л.П.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача: Мотрич А.С. (представник за довіреністю)

від прокуратури: Гриб Н.П. (посвідчення №029943 від 27.10.14р.)

від відповідача-1: Пісна М.В. (представник за довіреністю), Абросімова О.В. (представник за довіреністю)

від відповідача-2: Єркін М.М. (представник за довіреністю)

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

від третьої особи-1 на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи-2 на стороні позивача: Вишневий О.В. (представник за довіреністю)

від третьої особи на стороні відповідача-4: не з'явився

розглядаючи апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 26.06.2014 р.

у справі №14/033-09 (суддя Кошик А.Ю.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" про перегляд рішення суду від 17.09.2010 р. у справі №14/033-09 за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія"

3) Бориспільської міської ради

4) виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області

за участю третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бориспільське районне підприємство теплових мереж "Райтепломережа"

за участю третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "ЗУБР"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-4: Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами у справі №14/033-09 задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 скасовано. Прийнято нове рішення у справі №14/033-09, яким в задоволенні позову Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області відмовлено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А, код ЄДРПОУ 2058146) 2740,50 грн. судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами у справі №14/033-09.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зазначив, що обставини, на які посилається заявник, не відносяться до нововиявлених обставин в розумінні ст. 112 ГПК України. Так, на думку скаржника, висновок судово-економічної експертизи є новим доказом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.09.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) задоволено заяву про самовідвід судді Тищенко О.В. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" про відвід судді Тищенко О.В. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.10.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) задоволено клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства Бориспільської районної ради "ЗУБР", залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "ЗУБР". Задоволено клопотання позивача, відповідача-1 про здійснення заміни Комунального підприємства Бориспільської районної ради "Житлово-комунальний комбінат" на його правонаступника Бориспільське районне підприємство теплових мереж "Райтепломережа"; здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "Житлово-комунальний комбінат" на його правонаступника Бориспільське районне підприємство теплових мереж "Райтепломережа". Розгляд справи №14/033-09 відкладено на 21.10.2014 р. Зобов'язано відповідача-1 направити на адресу Комунального підприємства Бориспільської районної ради "ЗУБР" та Бориспільського районного підприємства теплових мереж "Райтепломережа" копію позовної заяви з додатками, копію рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2010 р. у справі №14/033-09, копію апеляційної скарги (з додатками) на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09, копію заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" про перегляд рішення суду від 17.09.2010 р. у справі №14/033-09 за нововиявленими обставинами з додатками. Зобов'язано Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "ЗУБР" надати суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, письмові пояснення щодо суті спору. Зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення (з посиланням та наданням відповідних доказів) щодо передачі спірного майна на баланс Комунальному підприємству Бориспільської районної ради "ЗУБР".

09.10.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від КП Бориспільської районної ради "ЗУБР" надійшло клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи про визначення залишкової вартості будівлі (споруди) банно-прального комбінату, розташованої за адресою: м. Бориспіль, Київської області, вул. Київський шлях, 79 (в подальшому 79-А).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) розгляд справи №14/033-09 відкладено на 05.11.2014 р. Повторно зобов'язано Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "ЗУБР" надати суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, письмові пояснення щодо суті спору. Зобов'язано сторін, третіх осіб, прокуратуру письмово висловити позицію щодо заявленого клопотання Комунального підприємства Бориспільської районної ради "ЗУБР" про призначення у справі судово-економічної експертизи з відповідним обґрунтуванням.

03.11.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від КП Бориспільської районної ради "ЗУБР" надійшло клопотання про відмову від клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

05.11.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Бориспільського районного підприємства теплових мереж "Райтепломережа" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що підприємству невідомі обставини справи, а тому відсутня можливість подати суду письмові пояснення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) розгляд справи №14/033-09 відкладено на 12.11.2014 р. Зобов'язано Бориспільське районне підприємство теплових мереж "Райтепломережа" надати суду відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання апеляційної інстанції 12.11.2014 р. представники відповідача-3, відповідача-4, третьої особи-1 на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача-4 не з'явились.

Оскільки явка представників сторін, третіх осіб у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третіх осіб про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу у відсутність представників відповідача-3, відповідача-4, третьої особи-1 на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача-4.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами у справі №14/033-09, рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 р. у справі №14/033-09 залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами у справі №14/033-09, рішення господарського суду Київської області від 17.09.10р. у справі №14/033-09 залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-1 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити без змін рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-2 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити без змін рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник третьої особи-2 на стороні позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами у справі №14/033-09, рішення господарського суду Київської області від 17.09.10р. у справі №14/033-09 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача-1, відповідача-2, третьої особи-2 на стороні позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року, задоволено позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради, а саме:

- визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області № 276 від 24.03.2009 року "Про оформлення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Іріко" на цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А";

- визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат "Лотос" від 24.04.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іріко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марія" та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 880;

- визнано право власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області на приміщення банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область;

- витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" на користь територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області приміщення банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що Товариство покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" відповідно до умов Договору №4 купівлі-продажу державного майна при викупі від 29.03.1996 року, набуло у власність шляхом приватизації державне майно цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль, яке включає в себе всі активи і пасиви підприємства, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації, окрім приміщення (будівлі) комбінату (спірне майно). У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав набуття права власності Товариством з обмеженої відповідальністю "Іріко" на спірне майно, відтак відсутність у нього повноважень для продажу такого майна Товариству з обмеженої відповідальністю "Марія". Також суд дійшов висновку, що оскільки майно (будівля) не входило до приватизації в 1996 році, право власності на таке майно належить Бориспільській районній раді і має бути повернуто належному власнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011 року рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року у справі №14/033-09 залишено без змін.

27.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріко" звернулось до господарського суду із заявою про перегляд рішення суду від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами, оскільки на день вирішення спору суду і заявнику не були відомі обставини, що мають істотне значення для справи.

Згідно частини 2 цієї Постанови, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти які мають значення для правильного вирішення спору. Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи забезпечила би прийняття судом іншого рішення.

Отже, нововиявлена обставина, це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

В якості нововиявлених обставин заявник наводить факти, встановлені в ході проведення судово-економічної експертизи у справі господарського суду Київської області №9/118-12 (висновок судово-економічної експертизи №715/13-45 від 24.04.2014 року), якою встановлено, що балансова вартість будівлі Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а станом на 01.01.1996 року складала 16633000 крб., ця будівля Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос" ввійшла до акту оцінки вартості майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос" від 16.01.1996 року, входила до складу цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", придбаного Товариством покупців банно-прального комбінату "Лотос" та ввійшла до ціни договору купівлі-продажу державного майна від 29.03.1996 року № 4.

29.03.1996 року між Товариством покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" та Представництвом в Бориспільському районі РВ ФДМУ по Київській області було укладено договір № 4 купівлі-продажу державного майна при викупі, згідно якого Товариство покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" набуло у власність державне майно цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль, та включає в себе всі активи і пасиви підприємства, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №160 від квітня 1996 року вирішено зареєструвати договір купівлі-продажу державного майна підприємства банно-прального комбінату "Лотос" при викупі, укладений між Товариством покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" та Представництвом в Бориспільському районі РВ ФДМУ по Київській області від 29.03.1996 року.

21.08.1996 року між Товариством покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" та Представництвом в Бориспільському районі РВ ФДМУ по Київській області було складено та підписано акт передачі майна державного комунального підприємства банно-прального комбінату "Лотос" згідно з договором купівлі-продажу майна № 4 від 29.03.1996 року.

21.08.1996 року Представництвом в Бориспільському районі РВ ФДМУ по Київській області було видано Товариству покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" свідоцтво про власність № 4 на майно Комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", розташованого за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль. Дане свідоцтво було видано на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 29.03.1996 року, укладеного між Товариством покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" та Представництвом в Бориспільському районі РВ ФДМУ по Київській області.

Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 16.01.1996 року б/н, підписаного головою та членами інвентаризаційної комісії та затвердженим начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, за результатами інвентаризації майна державного комунально-виробничого підприємства банно-прального комбінату "Лотос", станом на 01.01.1996 року оціночна вартість майна згідно з передаточним балансом, що підлягає приватизації становила 258781,00 тис.крб, в тому числі, до складу вказаної вартості майна входять наступні показники - балансова вартість основних засобів, введених в дію в період між індексаціями балансової вартості - 372597, 00 тис.крб, залишкова вартість основних засобів, у т.ч. між індексаціями балансової вартості основних засобів - 24289,00 тис.крб, вартість майна на суму дооцінки 23 492,00 тис.крб.

В ході проведеної експертизи, були досліджені обставини приватизації Товариством покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" державного комунального підприємства банно-прального комбінату "Лотос" та встановлено, що відповідно до протоколу засідання комісії по оцінці вартості цілісного майнового комбінату банно-прального "Лотос" від 16.01.1996 року, підписаного головою та членами комісії по оцінці вартості майна, залишкова вартість цілісного майнового комбінату "Лотос" становить 24289000 крб., що включає:

- приміщення -16633000 крб.;

- пральна машина 50 кг.- 825000 крб.;

- пральна машина 20 кг.-1063000 крб;

- пральна машина 20 кг.-1068000 крб.;

- сушильний барабан - 534000 крб.;

- сушильно-прасувальний каток - 2113000 крб.;

- центрифуга на 50 кг.- 412000 крб.;

- котлоагрегат Е-1/9-7АІ- 1636000 крб.

Відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії за наслідком розгляду звіряльної відомості результатів інвентаризації основних засобів підприємства "Лотос" від 17.01.1996 року за № 1, підписаного членами інвентаризаційної комісії, за результатами інвентаризації підприємства "Лотос" станом на 01.01.1996 року встановлено:

-01 основні фонди (залишкова вартість)-24289000 крб;

-02 знос основних фондів - 348308000 крб.;

-76 кредиторська заборгованість - 482048000 крб.;

-80 збитки звітного періоду - 473021000 крб.;

-51 банк - 9028000 крб.;

-61 авансові платежі - 18308000 крб.;

-85 статутний фонд - 144629000 крб.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України від 18.07.1963 року, які кореспондуються з положеннями Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003 року, майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30.07.1999 року за №1477, передбачено, що майно - це матеріальні активи, які відповідно до чинного законодавства віднесені до основних засобів (фондів).

Колегія суддів зазначає про те, що господарським судом Київської області у справі №14/033-09, за результатами якого винесено рішення від 17.09.2010 року, не досліджувалось кількісний та вартісний склад приватизованого майна, тобто речі, яка відчужується, загальна ціна продажу якого становила 258781000,00 крб. за договором купівлі-продажу № 4 від 29.03.1996 року. З тексту договору купівлі-продажу №4 від 29.03.1996 року та акту приймання передачі також не вбачається кількісний та вартісний склад приватизованого майна.

Висновок судово-економічної експертизи за №715/13-45 від 24.04.2014 року містить детальний поіменний опис приватизованого майна та його вартість, відповідно до якого до складу майна державного комунально-виробничого підприємства банно-прального комбінату "Лотос", яке є предметом продажу за договором купівлі-продажу №4 від 29.03.1996 року та акту приймання, до нього входило приміщення (будівля), розташована за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а станом на 01.01.1996 року, вартість якої складає 16633000 крб.

Колегією суддів встановлено, що приватизація майна державного комунально-виробничого підприємства банно-прального комбінату "Лотос" відбувалась у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 2 якого визначено об'єктами приватизації, зокрема, єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання; окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А); об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група Д); об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж).

Виходячи зі змісту ч.3, ч.4 ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня. Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох із них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Отже, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що будівлі приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня. При цьому об'єктом приватизації могли бути або єдині майнові комплекси або індивідуально визначене майно разом з земельними ділянками, такого об'єкту приватизації, як майно цілісного майнового комплексу не передбачалось.

Відповідно до п. 8 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року № 717, цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Пунктом 10 цієї Методики було встановлено, що до переліку майна об'єктів приватизації як цілісних майнових комплексів включаються: 1) основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво); 2) оборотні засоби - запаси і затрати, кошти, розрахунки та інші активи. Приналежність майна до основних і оборотних засобів визначається відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року №250.

В матеріалах справи відсутні докази відмови Товариства покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" від приватизації спірної будівлі, також, визначені законодавством заборони не поширюються на спірну будівлю.

Посилання позивача на наявність Договорів оренди спірного приміщення не спростовує виникнення права власності на спірне майно в ході приватизації, Договори оренди могли бути укладені помилково в залежності від обізнаності відповідних посадових осіб про дійсні обставини справи чи з метою врегулювання спірності питання.

Таким чином, Товариство покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" набуло у власність державне майно цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль, та включає в себе всі активи і пасиви підприємства, інвентар, обладнання, устаткування та приміщення комбінату.

Відповідно до угоди про спільну діяльність по створенню ТОВ "Іріко" засновники на базі приватизованого банно-прального комбінату "Лотос" досягли згоди заснувати підприємство у формі ТОВ "Іріко" із статутним фондом у розмірі 1000000000, 00 крб.

22.08.1996 року було проведено збори Товариства покупців, членів трудового колективу банно-прального комбінату "Лотос", засновників ТОВ "Іріко", на яких було вирішено сформувати статутний фонд ТОВ "Іріко" шляхом внесення до нього майна цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", а саме серед іншого шляхом внесення самого приміщення банно-прального комбінату "Лотос".

02.12.1996 року між Товариством покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" та ТОВ "Іріко" було складено та підписано акт приймання-передавання на баланс у власність ТОВ "Іріко" приватизованого цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос" його власником Товариством покупців банно-прального комбінату "Лотос" засновником ТОВ "Іріко", згідно якого Товариство покупців, членів трудового колективу банно-прального комбінату "Лотос" передало, а ТОВ "Іріко" прийняло серед іншого приміщення банно-прального комбінату.

Задовольняючи позов, суд у своєму рішенні від 17.09.2010 року виходив із того, що прокурором та позивачем доведено факт відсутності у складі приватизованого цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос" приміщення (будівлі), що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль, а тому визнав право позивача на спірну будівлю таким, що підлягає захисту обраним ним шляхом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що встановлені у висновку судово-економічної експертизи за № 715/13-45 від 24.04.2014 року фактичні обставини входження до складу приватизованого згідно договору купівлі-продажу майна № 4 від 29.03.1996 року спірної будівлі, які відповідно існували на момент приватизації, тобто в 1996 році, однак не були і не могли бути відомими заявнику та суду, оскільки матеріали приватизації не містили достатньої очевидної інформації про склад приватизованого майна, а у заявника та суду відсутні спеціальні знання для з'ясування відповідних обставин, відповідні обставини виявлені в ході проведення судової експертизи шляхом застосування спеціальних знань, якою встановлено наявність юридичного факту, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи, спростовує факти, які були покладено в основу судового рішення, та відповідна нововиявлена обставина істотно впливає на остаточний висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Твердження скаржника про те, що відповідний висновок судової експертизи є новим доказом у справі колегією суддів не приймаються, оскільки відповідна судова експертиза не призначалась у справі, а нововиявленою обставиною є встановлені в ході експертизи фактичні обставини щодо складу приватизованого майна, які здійснені розрахунковим та оціночним шляхом, що не досліджувалось і не було відомо суду під час розгляду спору.

Відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року за № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, ТОВ "Іріко", як особа, яка набула у власність спірну будівлю, має право на її володіння, користування та розпорядження і як наслідок, тягне за собою законність укладення ним оспорюваного договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу з ТОВ "Марія". Також, оскільки спірна будівля належить ТОВ "Іріко", право захисту такого права власності та пов'язаних з ним прав також належить ТОВ "Іріко".

З огдяду на викладене, колегія суддів вважає, що подана ТОВ "Іріко" заява про перегляд судового рішення у справі підлягає задоволенню, рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №14/033-09 - без змін.

2. Матеріали справи №14/033-09 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Л.П. Зубець