Постанова

від 06.07.2016 по справі 14/033-09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2016 р. Справа№ 14/033-09

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про перегляд рішення суду від 17.09.2010 року у справі № 14/033-09 за нововиявленими обставинами

у справі № 14/033-09 (суддя - Антонова В.М.)

за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія»

3. Бориспільської міської ради

4. Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства Бориспільської міської ради «Житлово-комунальний комбінат»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 4, - Комунальне підприємство «Бориспільське бюро технічної інвентаризації»

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення з чужого незаконного володіння

за участю представників учасників судового процесу від :

прокуратури: Ющенко М.А., посвідчення № 030760 від 12.12.2014 року

позивача: Сабадин А.В., довіреність № 1-17/28 від 16.02.2016 року, Мотрич А.С., довіреність № 1-17/29 від 10.12.2015 року

відповідача-1: Абросімова О.В., довіреність б/н від 11.01.2016 року, Пісна М.В., довіреність б/н від 14.01.2016 року

відповідача-2: Єркін М.М., довіреність б/н від 01.02.2016 року

від відповідача 3,4: не з'явились

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явились

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-4 - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року, яке набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року, позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення з чужого незаконного володіння задоволено повністю.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2011 рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року залишено без змін.

19.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Марія» звернулось до Господарського суду Київської області з заявою б/н від 19.02.2016 (а.с. 11-18 том 11) про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами прийнято до розгляду та призначено судове засідання (а.с. 2-3 том 11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року (а.с. 181-184 том 11) припинено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі № 14/033-09 у зв'язку із спливом встановленого законом трирічного (присічного) строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, який не підлягає відновленню, що відповідно унеможливлює розгляд такої заяви судом і є підставою для припинення провадження у справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Марія», подав апеляційну скаргу (вх. № 588/16 від 23.05.2016 року), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року у справі №14/033-09 та задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про перегляд рішення Господарського суду Київської області по справі № 14/033-09 від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов невірного висновку про пропуск заявником трирічного строку на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 набрало законної сили не 27.07.2011 року, а 24.12.2014 року після його перегляду за нововиявленими обставинами Вищим господарським судом України, за результатами якого судом касаційної інстанції було відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року залишено без змін. Відтак, на думку апелянта, присічний строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не був ним пропущений. Окрім того, скаржник зазначає про невірне тлумачення та застосування Господарським судом Київської області приписів ст. 80 ГПК України щодо припинення провадження у справі за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року у справі №14/033-09 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Суховий В.Г. та призначено розгляд справи на 22.06.2016 року.

21.06.2016 року у зв'язку з перебування судді Сухового В.Г. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, справу №14/033-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року справу №14/033-09 прийнято до провадження визначеною колегією суддів.

22.06.2016 року від Бориспільської районної ради Київської області до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Марія», в якій позивач стверджує про правомірність та обґрунтованість висновків Господарського суду Київської області, а тому просить суд оскаржувану ухвалу суду від 16.05.2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року розгляд справи було відкладено на 06.07.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача-1, відповідача 3, 4 та третіх осіб.

У судовому засіданні 06.07.2016 року представник апелянта та представники ТОВ «Іріко» підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року у справі №14/033-09 та задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про перегляд рішення Господарського суду Київської області по справі № 14/033-09 від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача та прокурор заперечили проти задоволення вимога апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» та просять ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року у справі №14/033-09 залишити без змін.

У судове засідання 06.07.2016 року представники відповідачів 3, 4 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча про час, місце, дату проведення засідання були повідомлені належним чином відповідно до ст. 64, 98 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи, закінчення, встановлених ст. 102 ГПК України, строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, відсутність заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року у справі №14/033-09 без участі представників відповідача 3, 4 та третіх осіб, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленою обставиною, ТОВ «Марія», як на нововиявлену обставину згідно п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, посилається на те, що майно Державного комунального виробничо-комерційного підприємства побутового обслуговування населення за адресою вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль не передавалось від Київської обласної ради народних депутатів до комунальної власності Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради на виконання рішення Київської обласної ради народних депутатів б/н від 21.12.1993, про що заявнику стало відомо з листа Державного архіву Київської області від 26.01.2016. Зазначені обставини, заявник вважає, істотними та які є підставою для скасування рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Колегія суддів зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин і порядок такого перегляду регулюється Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Колегія суддів звертає увагу, що частина 6 статті 113 ГПК України була доповнена вищезазначеним пунктом 4 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 року № 4176-VI, який набрав чинності 15.01.2012 року. Відповідно до абзацу 2 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону щодо судових рішень у цивільних, господарських та адміністративних справах, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом пройшло менше трьох років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої відповідно пунктом 1 частини другої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України, пунктом 1 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути подані протягом трьох років з дня набрання ними законної сили. Якщо на момент набрання чинності цим Законом строк, що залишився до досягнення трирічного строку з моменту набрання рішенням законної сили, є меншим, ніж три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року, про перегляд якого за нововиявленими обставинами звернулось ТОВ «Марія», було оскаржено до Київського апеляційного господарського суду та залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року.

Відтак, враховуючи приписи ст. 85 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у даній справі, про перегляд якого за нововиявленими обставинами заявлено апелянтом, набрало законної сили саме 27.07.2011 року (тобто після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі №14/033-09 до набрання чинності змін до ч. 6 ст. 113 ГПК України (а саме до 15.01.2012 року- набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства») пройшло менше трьох років, то відповідно до абз. 2 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011 року № 4176-VI заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав згідно пункту 1 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України можуть бути подані протягом трьох років з дня набрання рішенням законної сили.

Колегія суддів зазначає, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, в тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов'язків.

Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд), як джерело права.

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Відтак, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано вказав про неможливість відновити присічний строк для реалізації права.

Вказане судове рішення відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011, де можливість втручання в рішення, яке набуло ознак остаточного, обумовлено обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури повинно відбуватися у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції; відповідальною за тривалість судової процедури є держава; подібні висновки містяться також в рішенні ЄСПЛ "Праведна проти Російської Федерації" від 18.11.2004.

Відтак, трирічний строк являє собою строк реалізації стороною права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Обмеження такого строку має легітимну мету забезпечити додержання принципу правової визначеності, досягнення стабільності правового регулювання, балансу інтересів сторін справи.

Отже, за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (три роки) є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Відповідно до абз. 2 п. 8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Київської області № 17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після закінчення цього строку, який є присічним, тягне за собою повернення відповідної заяви без права на її повторне подання (пункт 4 частини шостої статті 113 ГПК).

Як зазначалось вище, рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 набрало законної сили 27.07.2011 року, а тому місцевий господарський суд вірно визначив, що трирічний строк на подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами даного рішення, сплив 28.07.2014 року.

Однак, ТОВ «Марія» з заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області у даній справі за нововиявленими обставинами звернулось 19.02.2016 року, тобто звернулось після закінчення встановленого законом трирічного строку, який є присічним і не підлягає відновлення незалежно від причин його пропуску.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи та прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, в даному випадку рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року, яке у відповідності до приписів ГПК України набрало законної сили 27.07.2011 року (після його перегляду судом апеляційної інстанції). Подання особою заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і прийняття за наслідками розгляду такої заяви нового рішення, не змінює момент набрання законної сили рішення суду, про перегляд якого була подана заява, оскільки за наслідками такого перегляду згідно ч. 5 ст. 114 ГПК України може прийматися (у випадку задоволення заяви), зокрема, нове рішення, яке набирає чинності та може бути оскаржене на загальних підставах та яке не змінює порядку набуття чинності попереднього судового рішення. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 набрало законної сили не 27.07.2011 року, а 24.12.2014 року після його перегляду за нововиявленими обставинами Вищим господарським судом України, за результатами якого постановою касаційної інстанції від 24.12.2014 року (а.с. 184 том 9) було відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами.

Відтак, оскільки з моменту набрання законної сили рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року до подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Марія» заяви про його перегляд за нововиявленими обставинами минуло понад три роки, то підлягає застосуванню п. 4 ч. 6 ст. 113 Господарського процесуального кодексу, згідно якої така заява не підлягає прийняттю до розгляду та повинна бути повернута заявникові.

Проте, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2016 року у справі №14/033-09 зазначена вище заява була помилково прийнята судом до провадження.

Разом з цим, місцевий господарський суд, встановивши, що порушення провадження про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами здійснено за заявою, поданою з порушенням присічного строку, який не підлягає відновленню, дійшов правомірного висновку про відсутність права на розгляд по суті заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про необхідність припинення провадження за заявою, як помилково порушеного на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 29.03.2016 у справі №5013/1233/11, від 26.06.2012 року №26/63-08-2146.

При цьому, колегія суддів погоджується із припиненням провадження у справі саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки згідно даної норми провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Разом цим, колегія суддів зазначає, що припинення провадження за своєю суттю є закінченням розгляду справи без винесення рішення по суті заявлених вимог внаслідок виявлення обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого розгляду справи. Відтак, враховуючи відсутність законних підстав для здійснення перегляду рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у даній справі за нововиявленими обставинами, тобто фактичну відсутність права суду здійснювати розгляд такої заяви, поданої після закінчення присічного строку на подання відповідної заяви, застосування судом першої інстанції за аналогією п.1 ч. 1 ст. 80ГПК України та припинення провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» апеляційний господарський суд визнає законним та обгрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі судова колегія вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, а прийняту у справі ухвалу суду першої інстанції від 16.05.2016 року про припинення провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 за нововиявленими обставинами такою, що відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги судовий збір за її розгляд покладається на апелянта (Товариство з обмеженою відповідальністю «Марія»).

Керуючись ст. 49, 80, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106, 112 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року у справі №14/033-09 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2016 року у справі №14/033-09 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 за нововиявленими обставинами залишити без змін.

3. Справу №14/033-09 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко