Постанова

від 24.12.2014 по справі 14/033-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 14/033-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д.(доповідач), суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від прокуратуриБаклан Н.Ю.; від позивача Мотрич А.С.; від відповідача 1Пісної М.А., Абросімової О.В. від третьої особи 2Сабадин А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПершого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами у справі № 14/033-09 Господарського суду Київської області за позовомБориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія"; 3. Бориспільської міської ради; 4. Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору на стороні позивача - 1. Бориспільського районного підприємства теплових мереж "Райтепломережа"; 2. Комунального підприємства Бориспільської районної ради "ЗУБР"; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача 4 - Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення з чужого незаконного володіння За участюГенеральної прокуратури України ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2014 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Іріко" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами у справі № 14/033-09; рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

Перший заступник прокурора Київської області (надалі - прокурор) у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами двох інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову, ухвалені за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Іріко".

Бориспільська районна рада подала письмові пояснення по справі, в яких підтримала касаційну скаргу прокурора.

Представники ТОВ "Іріко" Абросімова О.В. та ТОВ "Марія" Єркін М.М. подали відзив на касаційну скаргу, які є схожими за своїм змістом. У відзиві на касаційну скаргу представники відповідачів просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року - без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що фактичні дані, встановлені судово-економічною експертизою, є нововиявленими обставинами, які повність спростовують факти, які було покладено в основу рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року.

До початку судового засіданні представник ТОВ "Іріко" Абросімова О.В. заявила клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами та ознайомлення з матеріалами справи. В судовому засіданні представники ТОВ "Іріко" підтримали ці клопотання. Суд клопотання задовольнив. Представники ТОВ "Іріко" Абросімова О.В. та ОСОБА_10 ознайомилися з матеріалами справи, для чого в судовому засіданні оголошувалася перерва.

Після перерви суд розглянув подане через канцелярію клопотання представника ТОВ "Марія" про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою директора та його представника. Представники ТОВ "Іріко" підтримали це клопотання. Інші учасники судового процесу заперечували проти відкладення розгляду справи і просили суд проводити судове засідання за відсутності представників ТОВ "Марія". З огляду на те, що заявник не підтвердив жодними доказами обставини, повідомлені у клопотанні, подав письмові пояснення щодо касаційної скарги, які враховані судом при ухвалені постанови, і участь представників сторін в суді касаційної не є обов'язковою, Вищий господарський суд України клопотання про відкладення розгляду справи відхилив. При розгляді клопотання суд врахував також, що ТОВ "Іріко" та ТОВ "Марія" є пов'язаними особами, оскільки в обох товариствах лише два власника - засновника ОСОБА_10 (яка бере участь у справі) та ОСОБА_11, що свідчить про те, що метою клопотання є виключно затягування розгляду справи, а не бажання директора чи його представника особисто брати участь у суді касаційної інстанції.

В зв'язку з відхиленням клопотання про відкладення розгляду справи представник ТОВ "Іріко" Абросімова О.В. заявив відвід колегії суддів. Представник ТОВ "Іріко" ОСОБА_10 підтримала заявлений відвід. Суд про заяву про відвід складу суду відхилив, про що постановив мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті.

Представники ТОВ "Іріко" Абросімова О.В. та ОСОБА_10 заявили усне клопотання про відкладення, посилаючись на нібито неотримання ухвали про призначення справи до розгляду. Клопотання заявників відхилено судом як явно необґрунтоване, оскільки ухвала суду від 10.12.2014 року була надіслана сторонам в той же день рекомендованою кореспонденцією. Відповідно до інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень ТОВ "Іріко" отримало поштове відправлення суду № 0101609759128 12.12.2014 року. Вказані обставини свідчать, що заявники свідомо ґрунтували свої твердження щодо неповідомлення касаційним судом про розгляд на неправдивій інформації.

Суд вважає, що поведінка представників ТОВ "Іріко" та ТОВ "Марія", зокрема, їх необґрунтовані клопотання про відкладення розгляду справи; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, заявлені в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, незважаючи на те, що справа слухається з 2009 року, і сторона брала участь у справі та не була обмежена у своєму праві на ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі й в суді касаційної інстанції до дати засідання; а також надумані заяви про відвід, свідчать про те, що сторони свідомо затягували судовий розгляд даної справи, зловживаючи своїми процесуальними права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленими обставини, яки ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Згідно усталеної практики Суду процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N 69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі № 14/033-09, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року, задоволено позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради, визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області № 276 від 24.03.2009 року "Про оформлення права власності ТОВ "Іріко" на цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А"; визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат "Лотос" від 24.04.2009 року, укладений між ТОВ "Іріко" та ТОВ "Марія" та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за № 880; визнано право власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області на приміщення банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область;- витребувано у ТОВ "Марія" на користь територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області приміщення банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область. Це рішення набуло статусу остаточного та обов'язкового до виконання.

У листопаді 2011 року ТОВ "Іріко" вперше звернулось до Господарського суду Київської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що згідно повного тексту належним чином засвідченої копії рішення Київської обласної ради 15 сесії ХХІ скликання від 21 грудня 1993 року б/н про перелік об'єктів комунальної власності, які додатково були передані до комунальної власності районів і м. Бровари з додатком, яке вдалось отримати лише після судового розгляду справи №14-033-09, вбачається, що у переліку об'єктів, які передані до комунальної власності Бориспільського району відсутнє Державне комунальне підприємство банно-пральний комплекс "Лотос".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2012 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2012 року, переглянуто справу за заявою ТОВ "Іріко" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами, залишено заяву без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року - без змін. Суд дійшов висновку, що обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, не доводять, що спірне приміщення не є комунальною власністю Бориспільського району.

27.05.2014 року ТОВ "Іріко" повторно звернулося із заявою до Господарського суду Київської області про перегляд рішення від 17.09.2010 року в зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на встановлені у висновку судово-економічної експертизи за № 715/13-45 від 24.04.2014 року, яка була проведена в іншій справі.

Господарський суд Київської області, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, визнав ці обставини суд як нововиявлені, рішення суду першої інстанції скасував і розглянув спір по суті. Ухвалюючи нове рішення у справі про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, встановлені у висновку судово-економічної експертизи, зокрема, про те, що 1) відповідно до протоколу засідання комісії по оцінці вартості цілісного майнового комбінату банно-прального "Лотос" від 16.01.1996 року, підписаного головою та членами комісії по оцінці вартості майна, залишкова вартість цілісного майнового комбінату "Лотос" становить 24289000 крб, що включає й вартість приміщення в сумі 16633000 крб; 2) до складу майна державного комунально-виробничого підприємства банно-прального комбінату "Лотос", яке є предметом продажу за договором купівлі-продажу № 4 від 29.03.1996 року та акту приймання до нього, входило приміщення (будівля), розташоване за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а станом на 01.01.1996 року, вартість якої складає 16633000 крб, спростовують попередній висновок суду про те, що при викупі 29.03.1996 року Товариство покупців, членів трудового колективу підприємства "Лотос" набуло у власність шляхом приватизації державне майно цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль, яке включає в себе всі активи і пасиви підприємства, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації, окрім приміщення (будівлі) комбінату (спірне майно). Суд зауважив, що ці обставини не були відомі при першому розгляду справи, за результатами якого винесено рішення від 17.09.2010 року, оскільки суд не досліджував кількісний та вартісний склад приватизованого майна, тобто речі, яка відчужувалася за договором купівлі-продажу № 4 від 29.03.1996 року.

Беручи до уваги всі обставини справи, Вищий господарський суд вважає, що у суду не було законних підстав для здійснення перегляду остаточного рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року, оскільки стороною у справі суду не було представлено жодних нових обставин, які б існували на момент вирішення справи по суті, але не були відомі чи не могли б бути відомі суду чи сторонам на час розгляду справи по суті. Вищий господарський суд України зауважує, що обставини, які визначені у висновку експертизи, не можуть вважатися нововиявленими обставинами, з огляду на те, що докази, на підставі яких зроблений висновок експертизи, неодноразово вивчались і перевірялись судовими інстанціями при вирішенні спору по суті, ці докази були відомі суду та сторонам, їхнє наступне дослідження судовим експертом не тягне за собою виявлення нових суттєвих обставин у справі. Питання про те, чи входило спірне приміщення до переліку майна, що було приватизовано, було одним з ключових при вирішенні спору. І встановлення саме протилежних обставин стало підставою для прийняття рішення у справі. Суд враховує, що заявник (ТОВ "Іріко") брав участь у справі та мав можливість на різних стадіях судового процесу наводи аргументи і долучати речові докази, які вважав такими, що стосуються його справи, а також мав можливість ефективно спростовувати аргументи і докази, що наводилися іншої стороною. Фактично обставини справи та поведінка зацікавленої сторони свідчать про те, що подана заява за своєю суттю не є заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а є "засмакованою апеляційної скаргою", поданою заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі з огляду на наявність у сторони іншої точки зору на предмет спору.

За таких обставин, постановлені у справі судові рішення за результатами про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами підлягають скасуванню, як такі, що винесені з порушенням вимог ст. 112 ГПК України а, оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, Вищий господарський суд України відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами та залишає без змін рішення суду від 17.09.2010 року, про перегляд якого подано заяву.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягується з ТОВ "Іріко" в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , п. 6 ст. 111 9 , ст.ст. 111 10 , 111 11 ,111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року та рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2014 року скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року за нововиявленими обставинами.

Рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" (08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А, код 20581476) в доход Державного бюджету України 1522,50 грн за розгляд апеляційної скарги та 1766,10 грн за розгляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання цієї постанови

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. Суддя Стратієнко Л.В.