Ухвала

від 22.10.2014 по справі 2а-6546/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/11159/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року

у справі № 2а-6546/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-КО ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання недійсним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-КО ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 2128/15-3 від 29 грудня 2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, виданого 26 листопада 2007 року ТОВ «СВ-КО ЛТД».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року у позові вимоги задоволено повністю. Скасовано акт № 2128/15-3 від 29 грудня 2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнятого ДПІ у Печерському районі м. Києва. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі м. Києва поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, виданого 26 листопада 2007 року ТОВ «СВ-КО ЛТД», № 100079381 з дати початку дії 26 листопада 2007 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року і прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100079381 форми № 2-ПДВ на бланку серії НБ № 187288 ТОВ «СВ-КО ЛТД» 26 листопада 2007 року було зареєстроване платником податку на додану вартість (арк. справи 49).

29 грудня 2009 року комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20 жовтня 2009 року № 160-р, було прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СВ-КО ЛТД» відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з тим, що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01 листопада 2008 року по 29 грудня 2009 року, що підтверджено довідкою від 29 грудня 2009 року № 2215/15-3, про що був складений акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 2128/15-3 (арк. справи 9).

При цьому, судами було встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема, за період з листопада 2008 року по грудень 2009 року включно ТОВ «СВ-КО ЛТД», що підтверджується копіями відповідних декларацій, які містять вхідний штамп ДПІ у Печерському районі м. Києва про отримання податкової звітності (арк. справи 12-37).

Разом з цим, ДПІ у Печерському районі м. Києва на адресу позивача були надіслані повідомлення про невизнання звітних документів у зв'язку з тим, що податкова звітність була заповнена всупереч правилам, зазначеним у порядку її заповнення, з огляду на що вважається невизнаною як податкова декларація (арк. справ 65-77).

Вказані рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня (арк. справи 91-149).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» є неправомірним, оскільки факт подачі товариством до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість підтверджений відмітками податкового органу про прийняття податкової звітності, з урахуванням того, що на дату складення оспорюваного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість рішення податкового органу «Про невизнання звітних документів» були оскаржені в адміністративному порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Питання анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість визначено пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, відповідно до зазначеного Закону наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Згідно пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Цьому положенню відповідають приписи пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 25.2.1 підпункту 25.2 пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б» - «ґ» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку); повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону); судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СВ-КО ЛТД» подавались декларації з податку на додану вартість протягом усього 2009 року, що не заперечується і відповідачем.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження і у довідці ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість від 29 грудня 2009 року № 2215/15-3, на яку посилається податковий орган у акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як на підтвердний документ у відповідності до вимог підпункту 25.2.1 підпункту 25.2 пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (арк. справи 61).

Разом з цим, податковим органом приймались рішення про невизнання звітних документів за № 814/10/15-311 від 16 січня 2009 року, № 1157/10/28-511 від 20 січня 2009 року, № 9048/10/28-511 від 20 лютого 2009 року, № 13219/10/28-611 від 20 березня 2009 року, № 18155/10/28-611 від 22 квітня 2009 року, № 21964/10/28-611 від 20 травня 2009 року, № 27987/10/28-411 від 23 червня 2009 року, № 33463/10/28-611 від 21 липня 2009 року, № 39962/10/28-511 від 20 серпня 2009 року, №43858/10/28-511 від 21 вересня 2009 року, 49151/10/28-611 від 20 жовтня 2009 року, 9925/10/28-511 від 20 листопада 2009 року, № 63427/10/15-211 від 23 грудня 2009 року з підстав порушення позивачем при подачі податкових декларацій Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 2007 року № 166 .

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про невизнання звітних документів» у відповідності до частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «СВ-КО ЛТД» були оскаржені в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки факт подачі товариством до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість підтверджений відмітками податкового органу про прийняття податкової звітності, з урахуванням того, що на дату складення оспорюваного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість рішення податкового органу «Про невизнання звітних документів» були оскаржені в адміністративному порядку.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна