Постанова

від 18.11.2014 по справі 815/5825/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5825/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2014 року № 0002812204, № 0002802204 та протоколу № 413 від 22.08.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Вікторія+») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту відповідач або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просить: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2014 року № 0002812204, № 0002802204 та протокол ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 413 від 22.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що 23.06.2014 року відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Вікторія+» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року, про що був складений акт за № 000082/15-32-22-04/37607180 від 23.06.2014 року, на підставі якого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.07.2014 року № 0002812204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 956 961,00 грн. (за основним платежем - 8 862 487,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 094 474,00 грн.), № 0002802204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11 237 268,00 грн. (за основним платежем - 9 549 964 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 687 304 грн.).

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення та протокол підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки в ході зазначеної перевірки директор ТОВ «Вікторія+» ОСОБА_1 попереджала посадових осіб відповідача, які проводили перевірку, про тимчасову неможливість надання усіх документів стосовно предмету та періоду перевірки у зв'язку з ремонтними роботами в офісі, які проводив орендодавець офісу. Це було обумовлено тим, що орендодавець приміщення, де ТОВ «Вікторія+» орендувало частину приміщення, перемістив усі документи ТОВ «Вікторія+» без відома директора ОСОБА_1 в іншу частину приміщення для запобігання їх псуванню в ході ремонтних робіт, в яку ОСОБА_1 не мала доступу, оскільки ключа в неї не було, а орендодавець не виходив на телефонний зв'язок та де він перебував у той проміжок часу, коли проводилися перевірка - ОСОБА_1 не знала. Усі висновки акту ґрунтуються на відсутності документів, що підтверджують податкові витрати та податковий кредит з ПДВ. Однак, відсутність документів, що підтверджували б дохід ТОВ «Вікторія+» та податкові зобов'язання з ПДВ, не стало підставою для посадових осіб для невизнання доходів та податкових зобов'язань. Позивач вважає, що посадові особи прискіпливо підійшли до перевірки та порушили принципи справедливості.

Представники позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача відносно задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечували у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов, зокрема зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що в період з 02.06.2014 року по 16.06.2014 року на підставі направлень від 30.05.2014 року № 741, № 742, № 743, № 744, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, посадовими особами відповідача згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності (а.с. 62 том 2), проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Вікторія+» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року.

На підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 року № 947 термін проведення перевірки продовжено з 17.06.2014 року на 5 робочих днів, однак наказ від 16.06.2014 року № 947 щодо продовження термінів проведення перевірки посадовим особам ТОВ «Вікторія+» не вручено у зв'язку з відсутністю за податковою адресою (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5), про що складено акт від 17.06.2014 року № 61/15-32-22-04/37607180 (а.с. 90-92 том 1).

Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що TOB «Вікторія +» повідомлено про проведення планової виїзної документальної перевірки повідомленням від 21.05.2014 року № 145/22-225, яке разом з копією наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області від 21.05.2014 року № 741 вручено директору TOB «Вікторія +» ОСОБА_1 22.05.2014 року, про що свідчить її особистий підпис в наказі та розписка про одержання нею повідомлення про проведення виїзної планової документальної перевірки (а.с. 84-85 том 1). Направлення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області щодо проведення перевірки від 30.05.2014 року №№ 741, 742, 743, 744 пред'явлено під розписку директору TOB «Вікторія +» ОСОБА_1 02.06.2014 року (а.с. 86-89 том 1).

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт за № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49 від 23.06.2014 року «Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Вікторія+», код за ЄДРПОУ 37607180 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року», відповідно до висновку якого перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем:

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 152.1, п. 152.2 ст. 152 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 9 549 964 грн., у тому числі: в 2 кварталі 2011 року - на суму 7521,85 грн.; в 3 кварталі 2011 року - на суму 931175 грн.; в 4 кварталі 2011 року - на суму 1117387 грн.; в 1 кварталі 2012 року на - суму 895026 грн.; в 2 кварталі 2012 року - на суму 860818 грн.; в 3 кварталі 2012 року - на суму 866478 грн.; в 4 кварталі 2012 року - на суму 1024138 грн.; в 2013 році - на суму 3102757 грн.;

- ст. 192, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 8 862 487 грн., у тому числі: в червні 2011 року - на суму 484594 гри.; в липні 2011 року - на суму 254129 грн.; в серпні 2011 року - на суму 254080 грн.; в вересні 2011 року - на суму 285758 грн.; в жовтні 2011 року - на суму 277422 грн.; в листопаді 2011 року - на суму 333203 грн.; в грудні 2011 року - на суму 350774 грн.; в січні 2012 року - на суму 266742 гри.; в лютому 2012 року - на суму 308905 грн.; в березні 2012 року - на суму 260302 грн.; в квітні 2012 року - на суму 263019 грн.; в травні 2012 року - на суму 298317 грн.; в червні 2012 року - на суму 251544 грн.; в липні 2012 року - на суму 260609 грн.; в серпні 2012 року - на суму 268043 грн.; в вересні 2012 року - на суму 263145 грн.; в жовтні 2012 року - на суму 328583 грн.; в листопаді 2012 року - на суму 277704 грн.; в грудні 2012 року - на суму 340735 грн.; в січні 2013 року - на суму 257746 грн.; в лютому 2013 року - на суму 282671 грн.; в березні 2013 року - на суму 344584 грн.; в квітні 2013 року - на суму 343646 грн.; в травні 2013 року - на суму 311772 грн.; в червні 2013 року - на суму 253002 грн.; в липні 2013 року - на суму 315041 грн.; в серпні 2013 року - на суму 259480 грн.; в вересні 2013 року - на суму 252718 грн.; в жовтні 2013 року - на суму 245635 грн.; в листопаді 2013 року - на суму 179201 грн.; в грудні 2013 року - на суму 167194 грн. (а.с. 14-41 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 30.07.2014 року № 0002812204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 956 961,00 грн. (за основним платежем - 8 862 487,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 094 474,00 грн.), № 0002802204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11 237 268,00 грн. (за основним платежем - 9 549 964 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 687 304 грн.) (а.с. 12, 44 том 1).

Також за результатами вказаної перевірки, 22 серпня 2014 року ДПІ у Малиновському районі ГУ Міндоходів в Одеській області відносно директора ТОВ «Вікторія+» складено протокол № 413 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 42 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки, прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями та протоколом, ТОВ «Вікторія+» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за результатами перевірки складено акт за № 000082/15-32-22-04/37607180 від 23.06.2014 року, проте з висновками цього акту посадові особи позивача були не згодні. Таким чином, обставини зазначені у акті перевірки не є підтвердженими позивачем, а тому згідно з положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи.

Як вбачається з акту перевірки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про завищення позивачем у перевірямий період витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на загальну суму 45 733 340 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 8 862 487 грн., внаслідок відсутності первинних документів ТОВ «Вікторія+», що підтверджують господарську діяльність за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України), платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 ПК України).

Як встановлено судом, перевірку проведено з відома директора ТОВ «Вікторія+» ОСОБА_1, проте до перевірки позивачем не було надано жодних первинних та бухгалтерських документів, які б свідчили про господарську діяльність за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року, про що відповідачем було складено акт № 59/15-32-22-04/37607180 від 10.06.2014 року про ненадання ТОВ «Вікторія+» документів для проведення виїзної планової перевірки за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року (а.с. 93 том 1). Вказані обставини представником позивача у судовому засіданні не спростовувались.

Суд зазначає, що ПК України чітко встановлено перелік документів, необхідний для їх ведення в цілях оподаткування. Так, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілейоподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно із законодавством та установчими документами.

Судом встановлено, що на адресу позивача 10.06.2014 року було направлено лист за підписом головного державного ревізора-інспектора відділу контролю ризикових фінансових операцій та операцій пов'язаних з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів в Одеській області П.М. Ільченко щодо можливості застосування податковими органами норм п. 44.6 ст. 44 ПК України (а.с. 94-95 том 1).

Так п. 44.6 ст. 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 ст. 44 ПК України встановлено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Судом встановлено, що з метою вручення вищезазначеного листа, перевіряючими було здійснено виїзд за адресою підприємства: 65007, м. Одеса вул. Генерала Цветаєва, 3/5, проте лист вручено не було, у зв'язку з відсутністю директора TOB «Вікторія +» ОСОБА_1 за адресою підприємства.

При цьому, судом встановлено, що за телефоном (067) 119-70-32, який згідно бази АІС «Податки», системи «Податковий блок» та податкової звітності, що подавалась до податкового органу зазначено як офіційний телефон TOB «Вікторія +» , було за телефоновано директору TOB «Вікторія +» ОСОБА_1 з проханням отримати листа, на що, ОСОБА_1 вислухано роз'яснення положень п. 44.6 ст. 44 ПК України, разом з тим, в отримані листа відмовлено, у зв'язку з чим відповідачем складено акт від 10.06.2014 року № 60/15-32-22-04/37607180 (а.с. 96 том 1), відносно чого у судовому засіданні не заперечувала особисто ОСОБА_1

10 червня 2014 року на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області за вх. № 6341/10 від ОСОБА_1 надійшов лист, яким відповідача повідомлено, що у приміщенні де знаходиться підприємство, співвласником розпочато ремонт та заблоковано доступ до приміщення, у зв'язку з чим документи, необхідні для проведення перевірки ОСОБА_1 зобов'язується надати до перевірки 10.06.2014 року (а.с. 97 том 1).

Як встановлено судом вище, перевірка проводилась відповідачем у період з 02.06.2014 року по 16.06.2014 року, термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 року № 947 з 17.06.2014 року на 5 робочих днів.

Разом з тим, судом достовірно встановлено, що станом на момент складання акту перевірки від 23.06.2014 року № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49 будь-які первинні та бухгалтерські документи, які б свідчили про господарську діяльність ТОВ «Вікторія+» у перевіряємий період, позивачем до перевірки не надано, що не заперечувалось у судовому засіданні представником позивача та особисто директором ТОВ «Вікторія+» ОСОБА_1

Також під час судового розгляду справи, на неодноразові вимоги суду, представник позивача не змогла надати первинні та бухгалтерські документи, які б підтверджували правомірність формування ТОВ «Вікторія+» у перевіряємому періоді (30.03.2011 р. - 31.12.2013 р.) складу витрат на загальну суму 45 733 340 грн. та податкового кредиту на загальну суму 8 862 487 грн.

Так п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на встановлені вище обставини, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо порушення позивачем п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок неправомірного включення до складу витрат, витрат на загальну суму 45 733 340 грн. за відсутності обов'язкових первинних документів, які б підтверджували їх фактичне отримання та використання у власній господарській діяльності, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 9 549 964 грн. та щодо порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ без наявності оригіналів податкових накладних на загальну суму 8 862 487 грн., що призвело до завищення податку на додану вартість на загальну суму 8 862 487 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю посадових осіб TOB «Вікторія +» за місцем знаходження підприємства (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цветаева, 3/5) відповідачем складено акт від 23.06.2014 року № 62/15-32-22-04/37607180 «Про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акта виїзної планової перевірки TOB «Вікторія +» код 37607180 за період з 01.0.2011 року по 31.12.2013 року у зв'язку з відсутність посадових осіб за місцем знаходження підприємства» (а.с. 98 том 1).

Пунктом 86.3 ст. 86 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченим цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 58.3 ст.58 ПК України).

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

З урахуванням вищезазначеного та неможливістю вручення для ознайомлення та підписання акта № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49 від 23.06.2014 року «Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Вікторія+», код за ЄДРПОУ 37607180 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2011 року по 31.12.2013 року», вказаний акт направлено поштою за адресою: 65007, м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5 з повідомленням про вручення 23.06.2014 року (а.с. 99-100 том 1).

16.07.2014 року на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області повернулось поштове відправлення, яким відправлено вищезазначений акт перевірки, з довідкою Ф.20 із зазначенням поштовим відділенням, що ТОВ «Вікторія+» за адресою не знайдено.

Отже, з урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 ПК України, акт перевірки № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49 від 23.06.2014 року вважається врученим позивачу 16.07.2014 року.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податковий орган зобов'язаний винести податкові повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання позивачем акту перевірки.

Як судом встановлено, відповідачем 30.07.2014 року були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0002812204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 956 961,00 грн. (за основним платежем - 8 862 487,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 094 474,00 грн.) та № 0002802204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11 237 268,00 грн. (за основним платежем - 9 549 964 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 687 304 грн.).

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом було дотримано всіх процесуальних вимог щодо проведення перевірки, складання та надіслання акту перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Також суд вважає, що вимога позивача про скасування протоколу № 413 про адміністративне правопорушення від 22.08.2014 року не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07, від 04.04.2013 у справі № К/9991/78071/12, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № К/9991/30442/12, від 22.01.2013 у справі № К/9991/39253/12.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення за висновком суду не має юридичного характеру, оскільки не містить обов'язкового для суб'єкта господарювання припису, не породжує правових наслідків, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому рішення суб'єкта владних повноважень є таким що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо воно, по-перше, винесено з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимим, тобто має безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 року у справі № К/9991/8341/11.

Оскаржуваний позивачем протокол лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі протоколу, тобто в даному випадку це постанова. Отже, протокол не породжує певних правових наслідків, а його висновки не мають обов'язкового характеру для позивача. Тобто, вищезазначений протокол не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні ст. 17 ч. 2 п. 1 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

За таких умов, у суду відсутні належні правові підстави для скасування протоколу № 413 про адміністративне правопорушення від 22.08.2014 року складеного ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку всім наданим сторонами на час розгляду справи доказам, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ТОВ «Вікторія+» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з позивача решту суми судового збору пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2014 року № 0002812204, № 0002802204 та протоколу № 413 від 22.08.2014 року - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» (код ЄДРПОУ 37607180) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 384,80 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 18 листопада 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2014 року № 0002812204, № 0002802204 та протоколу № 413 від 22.08.2014 року - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» (код ЄДРПОУ 37607180) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 384,80 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).