Ухвала

від 20.05.2015 по справі 815/5825/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5825/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Бароєва Ф.С. та представника відповідача Лупуленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень та протоколу, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» (далі ТОВ «Вікторія+») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2014 року № 0002812204 та № 0002802204, а також протоколу про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2014 року № 413.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 02 по 16 червня 2014 року посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Вікторія+» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30 березня 2011 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 23 червня 2014 року за № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пунктів 152.1, 152.2 ст. 152 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 9549964 грн.. Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст. 192, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті, у розмірі 8862487 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 липня 2014 року № 0002802204 та № 0002812204, якими ТОВ «Вікторія+» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 9549964 грн. та в сумі 1687304 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 8862487 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2094474 грн.. За результатами перевірки контролюючим органом також складено протокол про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2014 року № 413 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «Вікторія+» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення відповідача та складений протокол про адміністративне правопорушення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вікторія+» відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Вікторія+» на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4384 грн. 80 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ТОВ «Вікторія+» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом при розгляді справи порушено норми Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також пунктів 3, 5 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, та практику Європейського Суду з прав людини. Зокрема, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є безпідставними, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, без аналізу первинної документації, яка була надана посадовим особам відповідача під час проведення перевірки. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 02 по 16 червня 2014 року посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Вікторія+» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30 березня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 23 червня 2014 року за № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49, яким встановлено порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пунктів 152.1, 152.2 ст. 152 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 9549964 грн.. Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст. 192, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті, у розмірі 8862487 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 липня 2014 року № 0002802204 та № 0002812204, якими ТОВ «Вікторія+» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 9549964 грн. та в сумі 1687304 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 8862487 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2094474 грн..

За результатами перевірки контролюючим органом також складено протокол про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2014 року № 413 стосовно директора ТОВ «Вікторія+» Кравченко В.О. за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вікторія+» в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2014 року № 0002812204 та № 0002802204, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що контролюючим органом було дотримано всіх процесуальних вимог щодо проведення перевірки, складання та надіслання акту перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 названого Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 21 травня 2014 року № 657 та направлень від 30 травня 2014 року № 741, № 742, № 743 та № 744 посадовими особами відповідача в період з 02 по 16 червня 2014 року проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Вікторія+» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30 березня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

Повідомлення про проведення перевірки та наказ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області від 21 травня 2014 року № 657 про проведення планової документальної виїзної перевірки позивача вручено під розписку директору ТОВ «Вікторія+» Кравченко В.О. 22 травня 2014 року, що позивачем не заперечується (т. 1 а. с. 84-85).

Посадовими особами контролюючого органу до початку перевірки також були пред'явлені директору ТОВ «Вікторія+» направлення на проведення перевірки від 30 травня 2014 року № 741, № 742, № 743 та № 744, про що свідчить особистий підпис Кравченко В.О. у вказаних направленнях (т. 1 а. с. 86-89).

Відповідно до п. 77.7 ст. 77 ПК України строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

На підставі п. 82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Термін проведення перевірки позивача було продовжено з 17 червня 2014 року на 5 робочих днів наказом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16 червня 2014 року № 947. Проте, названий наказ щодо продовження термінів проведення перевірки посадовим особам ТОВ «Вікторія+» не вручено у зв'язку з відсутністю за податковою адресою (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5), про що складено акт від 17 червня 2014 року за № 61/15-32-22-04/37607180 (т. 1 а .с. 90-92).

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 23 червня 2014 року за № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49, на підставі якого контролюючим органом прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення від 30 липня 2014 року № 0002812204 та № 0002802204.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття названих податкових повідомлень-рішень стали висновки посадових осіб контролюючого органу про завищення позивачем у перевіреному періоді витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на загальну суму 45733340 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 8862487 грн., внаслідок відсутності первинних документів ТОВ «Вікторія+», що підтверджують господарську діяльність підприємства за період з 30 березня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

На підставі п. 85.6 названої статті Кодексу у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Матеріалами справи встановлено, що підприємство було завчасно повідомлено про проведення перевірки, проте до перевірки позивачем не було надано жодних первинних та бухгалтерських документів щодо підтвердження господарських операцій за перевірений період, про що контролюючим органом складено акт від 10 серпня 2014 року за № 59/15-32-22-04/37607180 про ненадання ТОВ «Вікторія+» документів для проведення виїзної планової перевірки за період з 30 березня 2011 року по 31 грудня 2013 року (т. 1 а. с. 93).

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Для забезпечення надання до перевірки відповідних документів посадовою особою контролюючого органу на адресу директора ТОВ «Вікторія+» складено лист-роз'яснення від 10 червня 2014 року щодо можливості застосування податковими органами норм п. 44.6 ст. 44 ПК України (т. 1 а. с. 94-95).

З метою вручення названого листа-роз'яснення, посадовими особами контролюючого органу було здійснено виїзд до підприємства за податковою адресою, однак лист не було вручено у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «Вікторія+» за місцезнаходженням підприємства, про що складено відповідний акт від 10 червня 2014 року за № 60/15-32-22-04/37607180 (т. 1 а. с. 96).

10 червня 2014 року директор ТОВ «Вікторія+» Кравченко В.О. звернулась до відповідача із заявою про неможливість надання документів у зв'язку з проведенням орендодавцем ремонту приміщення, в якому знаходиться підприємство, та відсутністю доступу до сейфа з документами. Одночасно Кравченко В.О. зобов'язалась надати до перевірки необхідні документи (т. 1 а. с. 97).

Згідно п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент складання акту перевірки будь-які первинні та бухгалтерські документи, що підтверджують господарську діяльність ТОВ «Вікторія+» протягом перевіреного контролюючим органом періоду, позивачем до перевірки не надано.

Всупереч доводам апелянта, не надано позивачем первинні та бухгалтерські документи, які б підтверджували правомірність формування ТОВ «Вікторія+» у перевіреному періоді складу витрат на загальну суму 45733340 грн. та податкового кредиту на загальну суму 8862487 грн., і до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Згідно п. 138.2 ст. 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, на підставі п. 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із врахуванням встановлених вище обставин справи, на підставі наведених положень чинного податкового законодавства України, суд першої інстанції надійшов до обґрунтованого висновку про порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України внаслідок неправомірного включення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за відсутності обов'язкових первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання товарів (послуг) та їх подальше використання у власній господарській діяльності, витрат на загальну суму 45733340 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 9549964 грн., а також щодо порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за відсутності оригіналів податкових накладних на загальну суму 8862487 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на вказану суму.

Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку з відсутністю посадових осіб TOB «Вікторія +» за місцем знаходження підприємства посадовими особами контролюючого органу складено акт від 23 червня 2014 року за № 62/15-32-22-04/37607180 «Про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акта виїзної планової перевірки TOB «Вікторія +» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року у зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням підприємства» (т. 1 а. с. 98).

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Згідно п. 58.3 ст. 58 названого Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На підставі п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На виконання наведених положень ПК України, акт перевірки від 23 червня 2014 року № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49 направлений контролюючим органом позивачу поштою за адресою: 65007, м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, з повідомленням про вручення.

16 липня 2014 року на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області повернулось поштове відправлення, в якому зазначено, що за зазначеною адресою підприємство не знайдено (т. 1 а. с. 98-100).

Таким чином, відповідно до наведених вище положень п. 58.3 ст. 58 ПК України, акт перевірки від 23 червня 2014 року № 000082/15-32-22-04/37607180/3483/49 вважається врученим TOB «Вікторія +» 16 липня 2014 року, у зв'язку з чим відповідачем на підставі п. 86.8 ст. 86 ПК України 30 липня 2014 року прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Оскільки контролюючим органом під час призначення та проведення перевірки TOB «Вікторія +», оформлення її результатів та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень дотримано наведені вище норми Податкового кодексу України, із врахуванням відсутності у позивача обов'язкових первинних документів, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог підприємства про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 30 липня 2014 року № 0002812204 та № 0002802204 є правильним.

Крім того, правильним є і висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2014 року № 413, складеного за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (порушення порядку введення податкового обліку).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом наведеної норми процесуального закону обов'язковою вимогою для задоволення вимог позивача є встановлення судом факту порушення прав та інтересів юридичної особи - позивача у сфері публічно-правових відносин.

Проте, складений за результатами перевірки позивача стосовно директора TOB «Вікторія +» протокол про адміністративне правопорушення не містить обов'язкового для суб'єкта господарювання припису, не породжує правових наслідків, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

При цьому обґрунтованість складеного протоколу про адміністративне правопорушення підлягає перевірці судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія+» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 25 травня 2015 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко