Рішення

від 10.01.2008 по справі 2/393-25/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/393-25/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  2/393

10.01.08

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербір»

до                      Закритого акціонерного товариства «Київське міжобласне

                     спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство»

про                      стягнення 247660 грн. 44 коп.

                                                                                                 Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача       Мажар Л.С.          

Від відповідача   Бурим Ю.А.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю  «Інтербір», позивач у справі, звернулось до суду з вимогами про стягнення з відповідача, ЗАТ «Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство», 247660 грн. 44 коп. неустойки та збитків.

У відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути неустойку в  сумі 510306 грн. 16 коп. та  216281 грн. 60 коп. заборгованості, а саме вартості невиконаної роботи.

В судовому засіданні 27.12.2007 позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, а саме, позивач, уточнюючи свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 510306 грн. 16 коп. та 100939 грн. 68 коп. вартості невиконаної роботи.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на їх безпідставність, та подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним п.п. 9.1, 9.3 та 9.4 договору субпідряду № 03/06 від 24.04.2006.

Відповідач за зустрічним позовом вимоги відхилив, посилаючись на їх необґрунтованість.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

ТОВ «Інтербір»(позивач) уклав із Комунальним підприємством «Служба замовника Печерського району по визначенню виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд»(замовник) договір підряду № 31/п від 10.04.2006р., згідно якого позивач як підрядник зобов‘язався виконати роботи зокрема з капітального ремонту покрівлі по вул. Лютеранській №7/10, а замовник зобов‘язався прийняти закінчені роботи та оплати їх (п.1.1).

Додатком №1 до цього договору № 31/п від 10.04.2006р. позивач і замовник передбачили план-графік виконання робіт, згідно якого ремонт покрівлі по вул. Лютеранській №7/10 мав бути розпочатий у квітні, а завершений у вересні 2006 року (п. 3.2. договору).

На виконання вказаного договору підряду позивач уклав із Київським міжобласним спеціалізованим ремонтно-налагоджувальним акціонерним товариством (відповідач) договір субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. на ремонтні роботи покрівлі та зенітних ліхтарів будинку №7/10 по вул. Лютеранській в м. Києві.

За цим договором субпідряду від 24.04.06р. (п.1.1. договору) позивач як підрядчик доручає, а відповідач як субпідрядник приймає на себе зобов‘язання виконати власними та залученими силами і засобами на об‘єкті по вул. Лютеранська у місті Києві (надалі –Об‘єкт) роботи по ремонту покрівлі та зенітних ліхтарів будинку №7/10.

Сторони за договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. погодили вартість робіт у розмірі 280 388 грн. (п.2.1. договору), а також строки їх виконання –до 01 вересня 2006 року (п.3.1).

Відповідач частково виконав роботи, передбачені договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р., у червні 2006 року, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) за червень 2006 року та актом приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за червень 2006 року на суму 64106,40 грн., що підписаний позивачем та відповідачем.

Відповідач передоручив виконання вказаних робіт на Об‘єкті ТОВ «Сентей Буд-Сервіс»згідно з укладеним з останнім договором №27/04 від 27.04.2006 року.

ТОВ «Сентей Буд-Сервіс»виконував роботи у травні, серпні, листопаді 2006 року та лютому 2007року, що підтверджується залученими до справи копіями актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) на загальну суму 180 414 грн., що підписані відповідачем та ТОВ «Сентей Буд-Сервіс».

Однак, прийняті за травень, серпень 2006 року роботи від ТОВ «Сентей Буд-Сервіс»відповідач завчасно не передав позивачу, про що свідчить відсутність відповідних двосторонніх актів, підсипаних позивачем та відповідачем.

Так само відповідач не оформив з позивачем належним чином роботи, які начебто були виконані за листопад 2006 року та лютий 2007 року, оскільки надані відповідачем у справу копії актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2006 року на суму 66866,40 грн. та за лютий 2007 року на суму 130404 грн. не містять підпису та печатки позивача, а так само не містять доказів надсилання цих актів позивачу чи їх розгляду позивачем.

Позивач заперечив отримання ним вказаних актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2006 року на суму 66866,40 грн. та за лютий 2007 року на суму 130404 грн., вказавши, що відповідач цих актів йому не надав.

Суд вважає достовірно встановленою обставину щодо не надання відповідачем позивачу актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2006 року на суму 66866,40 грн. та за лютий 2007 року на суму 130404 грн., оскільки договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. між позивачем та відповідачем передбачено порядок оформлення виконаних робіт (пункти 4.2. –4.4 договору), відповідно до якого позивач протягом трьох днів з дня отримання актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) зобов‘язаний надіслати відповідачу підписані документи або надати останньому мотивовану письмову відмову. У випадку наявності мотивованої письмової відмови позивача від прийняття робіт, сторонами оформлюється двосторонній акт з переліком зауважень та строків їх усунення, відповідач зобов'язаний за свій рахунок усунути всі зауваження в обумовлені в такому акті строки. Після усунення відповідачем зауважень за актом з переліком зауважень, сторони підписують відповідні акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), (форма КБ-3).

Відповідач як сторона, яка посилається на відповідні обставини щодо направлення позивачу і не підписання (не прийняття) останнім актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2006 року на суму 66866,40 грн. та за лютий 2007 року на суму 130404 грн., має згідно ст. 33 ГПК України довести їх належними доказами, в тому числі керуючись умовами укладеного між сторонами договору.

Однак, відповідач не надав суду доказів направлення позивачу актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2006 року на суму 66866,40 грн. та за лютий 2007 року на суму 130404 грн., не надав суду передбачених пунктами  4.2. –4.4 договору субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. мотивованої письмової відмови позивача від підписання вказаних актів, не надав суду двосторонній акт з переліком зауважень та строків їх усунення, а тому суд критично оцінює твердження відповідача про виконання відповідачем вказаниих робіт за листопад 2006 року та лютий 2007 року і направлення позивачу актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2006 року на суму 66866,40 грн. та за лютий 2007 року на суму 130404 грн., а всього на загальну суму 197270,4 грн. (66866,40 + 130404).

Натомість у матеріалах справи є претензія №49 від 14.11.2006 року позивача на адресу відповідача, яка була отримана останнім 14.11.06 року згідно штампу на претензії, з якої вбачається, що позивач вимагав терміново приступити відповідачу до завершення робіт на Об‘єкті, що передбачені договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р., оскільки вони були розпочаті відповідачем, але станом на 02.11.2006 року не завершені, що призвело до численних скарг мешканців будинку.

Таким чином, судом достовірно встановлено, і це не заперечується сторонами, що відповідач прострочив виконання передбачених  договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. робіт на Об‘єкті, оскільки не закінчив їх у строк до 01 вересня 2006 року, чим порушив п. 3.1 названого договору та ст. 193 ГК України, ст. 530 ч.1, ст. 846 ч.1 ЦК України.

Факт прострочення відповідача підтверджується також документом, складеним за участю представників Комунального підприємства «Служба замовника Печерського району по визначенню виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», а саме актом від 20.04.07 року, згідно якого встановлено, що на Об'єкті замінено металевої покрівлі 1400 м.кв., станом на 20.04.07 року залишилось замінити 788 м.кв. металевої покрівлі.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. за порушення строків виконання робіт з вини субпідрядника (тобто відповідача) останній сплачує підряднику (тобто позивачу) пеню у розмірі 1% від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочки.

Суд вважає законними умови названого п. 9.1, а також пунктів 9.3, 9.4 договору субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. про відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору, оскільки заявлені відповідачем в його зустрічному позові підстави згідно ст. ст. 179, 231 ГК України для визнання недійсними  п.п. 9.1, 9.3, 9.4 договору субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. не знайшли свого підтвердження і не були доведені в судовому засіданні, виходячи з такого.

Стаття 179 ГК України регулює загальні умови укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання, і не містить підстав для визнання недійсними певних умов договорів чи зокрема умов договорів субпідряду в частині встановлення відповідальності за порушення строків виконання робіт з вини субпідрядника.

Стаття 231 ч. 2 ГК України встановлює межі відповідальності (штрафних санкцій) у  разі, якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  в такому разі штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

    за порушення  умов  зобов'язання  щодо якості (комплектності) товарів  (робіт,  послуг)  стягується  штраф  у  розмірі  двадцяти відсотків   вартості  неякісних  (некомплектних)  товарів  (робіт, послуг);

    за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,  а за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідач не довів і з матеріалів справи також не вбачається, що є всі ознаки для застосування ст. 231 ч 2 ГК, оскільки ТОВ «Інтербір»не є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, що видно із довідки №9564/06 від 25.05.06 з ЄДРПОУ про позивача, так як згідно цієї довідки ТОВ «Інтербір»належить до суб‘єктів приватної власності, це також підтверджується статутом позивача, копія якого залучена до матеріалів справи, з якого видно, що він заснований громадянами України, а не державними органами чи органами місцевого самоврядування. Крім того, в даному спорі немає порушення, пов'язаного з виконанням державного контракту, так само нема виконання зобов'язання, що фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту.

Відповідно до ст. 81 ч. 2 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та  юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що прострочення відповідача виникло із договору субпідряду № 03/06 від 24.04.06р., що укладений між позивачем та відповідачем.

Суд вважає, що позивач належить до суб‘єктів приватної власності та не являється суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки.

Так само вбачається із залучених до матеріалів справи копій статуту відповідача та довідки №12440 від 11.10.04  з  ЄДРПОУ про відповідача, що останній є суб‘єктом приватної власності та не являється суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки. Отже, спірне зобов‘язання виникло і фінансувалося відповідно до договору субпідряду № 03/06 від 24.04.06р., що укладений між суб'єктами (юридичними особами) приватного права.

Оскільки позивач профінансував роботи, що передбачені договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р., що укладений між позивачем та відповідачем, виключно із свого розрахункового рахунку, що підтверджується наданими в справу виписками з банку, а саме позивач перерахував відповідачу 27.04.06р. –50 000 грн., 22.06.06р. –14 106 грн., 25.07.06р. –47 466 грн., 08.09.06р. –20 000 грн., 07.09.06р. –10 000 грн., 29.11.06р. –120 000 грн., всього на суму 261572 грн., та враховуючи, що позивач є суб‘єктом (юридичною особою) приватного права, то відповідно фінансування позивачем робіт на користь відповідача  походить від суб‘єкта (юридичної особою) приватного права, а отже відповідно до встановлених судом обставин справи немає правових і фактичних підстав для застосування  статті 231 ч. 2 ГК України щодо меж відповідальності (штрафних санкцій).

Суд бере також до уваги, що викладені в статті 231 ч. 2 ГК України правила щодо встановлення меж відповідальності (штрафних санкцій) є диспозитивними, оскільки в цій же нормі ст. 231 ч. 2 ГК України передбачено, що штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Крім того, згідно ст. 231 ч. 4 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його  виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою та доведеною вимогу позивача за первісним позовом про стягнення пені у розмірі 1% від вартості робіт за названим договором субпідряду за кожен день прострочки.

Оскільки згідно ст.193 ГК України до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно статі 546ч. 1 ЦК України виконання  зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, - тому слід застосовувати наведені вище норми ГК України разом із  відповідними нормами ЦК, що регулюють неустойку, так як договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р. (п.9.1.) передбачено саме неустойку у вигляді пені за прострочку відповідача.

Згідно ст. 549 ч.2,ч.3 ЦК України штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.551 ч. абз.2 ЦК України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно ст.624 ч.1 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

Прострочення відповідача починається з 02.09.06 року, тобто з наступного дня від кінцевого терміну виконання (01.09.06 року), і триває до 13.08.07 року, тобто дати виконання позивачем робіт, що зафіксована актом від 13.08.07 року, копія якого залучена до справи, - і становить 345 днів. Враховуючи, що позивач нараховує пеню відповідачу за період 6-ти місяців з дати прийняття позову, що вкладається у вказані часові межі прострочи та відповідає вимогам ст. 232 ч. 6 ГК України, тобто з 06.05.07 року до 06.11.07 року, що становить 182 днів, то сума пені становить 510 306,16 грн. (280 388 грн. х 1 % х 182 дні).

Так само суд вважає обґрунтованою та доведеною вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих останнім коштів в сумі 100939,68 грн. за названим договором субпідряду, виходячи  з такого.

Судом встановлено, що позивач профінансував роботи на користь відповідача, що передбачені договором субпідряду № 03/06 від 24.04.06р., на суму 261572 грн.; також судом встановлено, що на Об'єкті замінено металевої покрівлі 1400 м.кв., станом на 20.04.07 року залишилось замінити 788 м.кв. металевої покрівлі.

Отже, обсяг у відсотках невиконаних відповідачем робіт за договором субпідряду, що не оспорюється сторонами (788 м.кв. металевої покрівлі), виводиться наступним чином: Площа невиконаного : загальну площу х 100%, що складає 36% (788 :(1400 +788)) х 100%).

Сторони не змінювали ціну робіт, що передбачена в розмірі 280 388 грн. в п. 2.1 договору субпідряду, таким чином вартість невиконаних відповідачем робіт становить 100939,68 грн. (36% х 280 388 грн.)

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе за  рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (ст. 1212 ч. 3 п. 3 ЦК України).    

Суд вважає, що відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 100 939,68 грн. за невиконані ним роботи, що мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Тому враховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до задоволення, а в зустрічному позові слід відмовити, виходячи з того, що зустрічні позовні вимоги не ґрунтуються на законі і не доведені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства (юр. адреса: 03110, м. Київ, вул. Уляни Громової, 3, кв. 6, фактична адреса: 01010 м. Київ, вул. Гайцана, 8/9, ідентифікаційний код 22893286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербір” (03150, Київ, вул. Антоновича, 125-а, оф.3-4, ідентифікаційний код 30403521) неустойку в сумі 510 306 (п'ятсот десять тисяч триста шість) грн. 16 коп. та 100 939 (сто тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 68 коп. безпідставно отриманих коштів.

Стягнути з Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства (юр. адреса: 03110, м. Київ, вул. Уляни Громової, 3, кв. 6, фактична адреса: 01010 м. Київ, вул. Гайцана, 8/9, ідентифікаційний код 22893286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербір” (03150, Київ, вул. Антоновича, 125-а, оф.3-4, ідентифікаційний код 30403521) сплачене державне мито у сумі 6112 (шість тисяч сто дванадцять) грн. 46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.  

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева