Ухвала від 18.11.2014 по справі 2609/11888/12

Провадження №2-П-297/14

В справі № 2609/ 11888/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Подолян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотчина» про перегляд заочного рішення суду, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Солом"янського районного суду м. Києва від 04.12.2012 року був задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «ФОРВАРД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЧИНА» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотчина» звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те,що рішення суду було ухвалено в відсутності його представника.

Судову повістку про день розгляду справи ТОВ не отримувало, а про наявність рішення суду стало відомо з інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.09.2014 року.

Представник відповідачів, який отримав судову повістку для вручення двом іншим відповідачам - ТОВ »Вотчина» та ПП »Форвард», їх насправді не передавав, а в заочному рішення суду даний факт взагалі не досліджувався.

Вважає, що розгляд справи в відсутності представника товариства, є порушенням конституційного права на участь у судовому засіданні та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий захист.

Крім того, ухваленням заочного рішення в його відсутності та неповідомленням про дату судового розгляду він був позбавлений можливості подати свої заперечення на позов у частині стягнення пені, яка значно перевищує саму суму заборгованості за кредитним договором.

Вважаючи ці обставини достатніми, просить задовольнити заяву.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити її.

Представники інших відповідачів у судове засідання не з»явилися, про час розгляду заяви повідомлені судом належним чином, про причину неявки суд до відома не поставили, а тому суд також вважає за можливе розглядати заяву в їх відсутності.

Представник позивача в справі проти задоволення заяви заперечував. Посилається на те, що виклик усіх відповідачів у судове засідання здійснювався судом у порядку, визначеному законом.

Крім того, в судовому засіданні приймав участь представник відповідача ОСОБА_2, який є засновником ТОВ »Вотчина» і для якого даний представник отримав судову повістку про час розгляду справи.

Згідно з витягом з ЄДРПУО товариство зареєстроване по вул. Привітній, 19 в Солом»янському районі міста Києва, куди судом неодноразово направлялися судові повстки.

Саме ця адреса вказана заявником у заяві про перегляд заочного рішення суду.

Та обставина, що товариство там не знаходиться, не дає підстав для висновків про неповідомленням його про час розгляду справи судом, т.я. з точки зору ч.5 ст.74 ЦПК України він за таких обставин вважається повідомленим про час розгляду справи.

Вважає, що судом виконані вимоги закону та вжиті всі можливі заходи для забезпечення участі представників усіх сторін у судовому засіданні, судова повістка була вручена представнику відповідача ОСОБА_2 - засновника товариства, відповідач володів інформацією про розгляд справи судом, а тому вважає твердження в цій частині безпідставними.

Крім того, звернув увагу суду на те, що заява про перегляд заочного рішення суду є повною копією заяви ПП »Форвард», яка подавалася цим же представником.

Вважає подання заяви аналогічного змісту від іншого відповідача, якого представляє один і той же представник, зловживанням своїми процесуальними правами і просить у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши пояснення заявника, представника позивача в справі, дослідили матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Встановлено, що заочне рішення в справі було ухвалене судом 04.12.2012 року в відсутності відповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що в її розгляді приймав участь представник відповідача ОСОБА_2, який, як вбачається з Витягу з ЄДРПУО, є засновником ТОВ »Вотчина».

Саме даному представнику після вжиття судом різноманітних заходів для належного повідомлення відповідачів про час розгляду справи, які вживалися протягом тривалого часу, в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України була видана о судова повістка для передачі відповідачу - ПП »Форвард», яку він погодився отримати та вручити відповідачу ОСОБА_2 ., як керівнику товариства.

Тобто, відповідач, ТОВ »Вотчина»» в особі його керівника ОСОБА_2, були повідомлені про наявність спору в суді та про час розгляду справи.

Відповідно до ст.224 ЦПК України умовами проведення заочного розгляду справи є неявка відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.232 кодексу заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не

повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які

він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення

справи.

Як зазначається в п.п.3,4 ч.1 ст.229 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом за наявності одночасно 2-х умов:

· наявності обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

· посилання на докази , якими відповідач обґрунтовує свої

· заперечення проти вимог позивача;

В заяві при зверненні до суду відповідач лише проаналізував норми Цивільного процесуального кодексу України в частині порядку вручення судових повісток, а також норми ст.551 ЦК України про право суду зменшити суму пені.

Однак, будь-яких доказів, які б мали значення для правильного вирішення справи, і в т.ч. для зменшення суми пені та існування встановлених у ст.551 ЦК України підстав для цього, суду не надав, і на них у заяві про перегляд заочного рішення не послався.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 11.08.2014 року аналогічна заява була предметом розгляду суду, яка була подана від імені ПП »Форвард», і при цьому інтереси даного підприємства, засновником якого також є відповідач ОСОБА_2, представляв ОСОБА_4, як і інтереси ТОВ »Вотчина» в даному судовому засіданні.

/ т.1, а.с. 211- 213 /

Виходячи з обставин, викладених вище, висновків суду про неявку представника відповідача в судове засідання з неповажних причин, неповідомлення суду про причини неявки, недоведеності при подачі заяви про перегляд заочного рішення суду обставин,що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача та перегляду заочного рішення суду.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на порушення гарантованих йому законом прав на участь у судовому провадженні та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вона надійшла до суду 27.04.2012 року, заочне рішення в справі ухвалене судом 04.12.2012 року, тобто через 7 місяців після надходження до суду.

Законом, а саме ст.157 ЦПК України, встановлено строки розгляду справи, а саме: 2 місяці з дня відкриття провадження в справі, тобто встановлені законом строки розгляду справи були порушені саме в зв»язку з намаганням суду забезпечити явку відповідачів у судове засідання і яким були вжиті всі можливі заходи для цього.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Заборона зловживання правом міститься також у ст. 13 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст.13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Таким наслідками в даному випадку і було ухвалення судом заочного рішення в справі.

Враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством,суд вважає, що відповідач - ТОВ»Вотчина», засновником якого є відповідач ОСОБА_2, представник якого приймав участь у судовому засіданні, не з»явився до суду саме внаслідок зловживання своїми процесуальними правами та обов»язками, а тому суд приходить до висновку про безпідставність тверджень про допущене судом порушення прав відповідача.

Керуючись ст.ст.224,229,231-232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю »Вотчина»» про перегляд заочного рішення суду від 04.12.2012 року в справі за Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «ФОРВАРД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЧИНА» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя