Рішення

від 02.10.2014 по справі 203/689/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/689/14-ц

2/0203/648/2014

РІШЕННЯ

IMEHEM УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», тpeті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеними позовами, які ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2014 року було об'єднано в одне провадження. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 04.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль») було укладено генеральну кредитну угоду та кредитний договір, за якими відповідач відкрив юридичній особі довгострокову відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування 2500000 грн., строком до 03.08.2011 року із сплатою 19,75% річних. Того ж дня між ним (позивачем) та відповідачем на забезпечення вказаних кредитних зобов'язань було укладено договір іпотеки, за яким він передав в іпотеку у заставу відповідачу належне йому нерухоме майно. В подальшому він дізнався, що 25.12.2009 року та 10.02.2011 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчі написи про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належала йому (позивачу) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2008 року, в рахунок задоволення вимог банку про стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором. Вважає, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчі написи та вчинив їх з порушенням закону, так як документи надані банком (відмінність сум заборгованостей та терміни стягнення пені, відносно письмового повідомлень-вимог, заяви банку до нотаріуса про вчинення написів та безпосередньо виконавчі написи) не є такими, що підтверджують безспірність. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» було визнано банкротом, в зв'язку з чим, було припинено основне кредитне зобов'язання та припинилось і зобов'язання, що випливає з договору іпотеки. За таких обставин, оскільки виконавчі написи було вчинено на підставі документів, що не підтверджували безспірність заборгованості та на виконання зобов'язання, що вже припинене, позивач просив визнати вказані виконавчі написи нотаріуса таким, що не підлягають виконанню, визнати договір іпотеки від 04.08.2008 року припиненим з моменту внесення даних про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» за рішенням суду до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто з 28.03.2013 року, а також в порядку виконання рішення внести записи до Державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про скасування записів про обтяження та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивач позов підтримав та просив задовольнити останній в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю з підстав, викладених в письмових поясненнях та запереченнях. Зокрема посилалась на те, що у виконавчому написі нотаріуса було допущено технічну помилку, яка останнім була виправлена та не вплинула на правильність визначення суми, що підлягає стягненню за рахунок предмета іпотеки. Також зазначала, що на момент вчинення виконавчих написів нотаріусом юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат», ліквідовано не було, а тому виконавчі написи не можуть бути визнані такими, що не підлягають виконанню з підстав ліквідації даної юридичної особи.

В призначене на 02.10.2014 року судове засідання представник відповідача не з'явився. В наданій заяві відповідач просив відкласти розгляд справи, в зв'язку з терміновим відрядженням представника банку, що приймає участь у даній справі до м.Харкова для участі в судовому засіданні у Харківському апеляційному господарському суді. Разом з тим, суд враховує, що в судовому засіданні 01.10.2014 року представник відповідача заперечень щодо призначення судового засідання на 02.10.2014 року та неможливості явки в останнє не висловлював. Відповідач, як юридична особа, мав можливість забезпечити участь свого представника в судовому засіданні. Крім того, суд враховує, що справа розглядається тривалий час, представник відповідача неодноразово приймав участь в судових засіданнях, надавав свої пояснення, письмові заперечення, в яких висловив думку відповідача щодо заявлених позовних вимог, надав відповідні доказі в обґрунтування своїх заперечень та ніяких додаткових клопотань, які б не були розглянуті судом не заявляв. В зв'язку з чим, суд вважає за можливе провести подальший розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи - Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, в судовому засіданні 01.10.2014 року просив розглянути справу на розсуд суду. В судове засідання, призначене на 02.10.2014 року не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Інші треті особи - приватні нотаріуси ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились. Про день та час слухання справи повідомлялись належним чином. Повідомлень про вступ до участі у справі у відповідності до ч.3 ст.36 ЦПК України не надавали.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, надані в попередніх судових засіданнях, дослідивши доводи, викладені в письмових запереченнях та поясненнях представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.282 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.283 вказаної «Інструкції…» вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Відповідно до п.284 «Інструкції…» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.286 «Інструкції…» при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» та п.287 «Інструкції…» виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України "Про нотаріат" та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Відповідно до п.1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, підставами для одержання виконавчого напису при стягненні заборгованості за нотаріально посвідченими угодами є оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підвереджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії нотаріусом, лежить факт безспірності певної заборгованості, так як цього вимагає закон, а виконавчий напис вчиняється лише після перевірки останнім безспірності заборгованості на підставі поданих іпотекодержателем документів, перелік яких передбачений постановою Кабінету міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (після зміни назви Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» було укладено Генеральну кредитну угоду №012/03-00/132-08.

Пунктом 1.1 цієї угоди визначено, що кредитор на підставі Генеральної кредитної угоди зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених та додатково укладених у рамках цієї Генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.

Також, 04.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» було укладено кредитний договір №012/03-00/133-08 «Довгострокова відновлювана кредитна лінія для корпоративних клієнтів» з лімітом кредитування до 2500000 грн.

Пунктом 1.1 цього договору, кредитор на положеннях та умовах кредитного договору та Генеральної кредитної угоди №012/03-00/132-08 від 04.08.2008 року відкрив позичальнику довгострокову відновлювальну кредитну лінію.

Згідно п.2.5 Генеральної кредитної угоди №012/03-00/132-08 від 04.08.2008 року, в забезпечення даної угоди ОСОБА_2 повинен був передати в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

04.08.2008 року з метою забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди №012/03-00/132-08 від 04.08.2008 року та кредитного договору №012/03-00/133-08 від 04.08.2008 року, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №012/03-00/132/2-08, за умовами якого позивач передав в іпотеку банку, належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

25.12.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2898 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 За рахунок коштів виручених від реалізації вищезазначеного заставного майна, відповідно до виконавчого напису запропоновано задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 2393363 грн. 28 коп. терміном з 30.11.2008 року по 22.12.2008 року, з яких: 2358000 грн. - заборгованість за кредитом, 35363 грн. 28 коп. - пеня за порушення строків погашення кредиту та відсотки за період з 30.11.2009 року по 22.12.2009 року.

Вказаний виконавчий напис від 25.12.2009 року №2898 вчинено нотаріусом на підставі заяви банку від 25.12.2009 року про вчинення виконавчого напису, письмового повідомлення-вимоги від 16.01.2009 року, повідомлення про вручення поштового відправлення, довідки банку про розмір заборгованості станом 22.12.2008 року за Генеральною кредитною угодою №012/03-00/132-08 від 04.08.2008 року та кредитним договором №012/03-00/133-08 від 04.08.2008 року, платіжних документів за період з 05.08.2008 року по 27.02.2009 року.

Згідно із письмових заперечень, відзиву банку на позовну заяву вбачається, що відповідно до заяви банку від 25.12.2009 року про вчинення виконавчого напису, банк просив вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться в іпотеці, для задоволення вимог банку за кредитним договором №012/03-00/133-08 від 04.08.2008 року в сумі 2358000 грн. по кредиту та пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 35363 грн. 28 коп. за період з 30.11.2008 року по 22.12.2008 року.

Відповідно до письмового повідомлення-вимоги від 16.01.2009 року, довідки про заборгованість позичальника, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» за кредитним договором №012/03-00/133-08 від 04.08.2008 року станом на 22.12.2008 року складає: 2358000 грн. заборгованості по кредиту та пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 30.11.2008 року по 22.12.2008 року в сумі 35363 грн. 28 коп.

В той же час виконавчий напис №2898 вчинено для задоволення вимог банку, щодо заборгованості за період з 30.11.2008 року по 22.12.2009 року у розмірі 2393363,28 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 2358000 грн. та пеня за порушення строків погашення кредиту та відсотків в розмірі 35363 грн. 28 коп. за період з 30.11.2009 року по 22.12.2009 року.

Таким чином, письмова вимога банку від 16.01.2009 року направлена позивачу, заява про вчинення виконавчого напису та виконавчий напис №2898, вчинений 25.12.2009 року, містять різні терміни стягнення пені, а саме: в повідомленні-вимозі від 16.01.2009 року та заяві зазначено період з 30.11.2008 року по 22.12.2008 року, а у виконавчому написі період з 30.11.2009 року по 22.12.2009 року.

10.02.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №231, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 За рахунок коштів виручених від реалізації вищезазначеного заставного майна, відповідно до виконавчого напису №231, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 738973 грн. 72 коп. за період з 23.12.2009 року по 20.12.2010 року, з яких 435017 грн. - нараховані та несплачені відсотки; 240289 грн. 69 коп. - пеня за не своєчасне повернення кредитних коштів; 63667 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис від 10.02.2011 року вчинено приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі: заяви банку від 10.02.2011 року про вчинення виконавчого напису, письмового повідомлення-вимоги від 23.12.2010 року, повідомлення про вручення поштового відправлення, розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» за кредитним договором №012/03-00/133-08 від 04.08.2008 року за період з 23.12.2009 року по 20.12.2010 року, платіжних документів за період з 29.08.2008 року по 05.06.2009 року.

Згідно із відзивом банку на уточнену позовну заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, вбачається, що відповідно до заяви банку від 10.02.2011 року про вчинення виконавчого напису, банк просив вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться в іпотеці, для задоволення вимог банку за кредитним договором №012/03-00/133-08 від 04.08.2008 року за період з 23.12.2009 року по 20.12.2010 року в сумі 738973 грн. 72 коп., з яких 435017 грн. - нараховані та несплачені відсотки, 240289 грн. 69 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у сумі 63667 грн. 03 коп.

Відповідно до письмового повідомлення-вимоги від 23.12.2010 року вихідний номер №19-10/810-812, заборгованість позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» за кредитним договором № 012/03-00/133-08 від 04.08.2008 року за період з 23.12.2009 року по 20.12.2010 року становить - відсотки в сумі 435017 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 240289 грн. 69 коп. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у сумі 63667 грн. 03 коп., а всього 738973 грн. 72 коп., а станом на 20.12.2010 року становить 3173217 грн. 11 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2358000 грн., відсотків в сумі 518513 грн. 39 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 240289 грн. 69 коп. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 63667 грн. 03 коп.

За своїм змістом ця письмова вимога від 23.12.2010 року, містить суперечливі відомості щодо розміру відсотків станом на 20.12.2010 року, так як одночасно зазначено заборгованість з відсотків в сумі 435017 грн. і в сумі 518513 грн. 39 коп.

Відповідно до розрахунку, що було надано банком приватному нотаріусу ОСОБА_4, заборгованість позичальника за період з 23.12.2009 року по 20.12.2010 року становить суму несплачених відсотків у розмірі 435017 грн., 240289 грн. 69 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 63667 грн. 03 коп., а всього 738973 грн. 72 коп.

Отже, письмова вимога від 23.12.2010 року та банківський розрахунок заборгованості, містять різні відомості про загальну суму заборгованості станом на 20.12.2010 року, згідно вимоги - сума складає 738973 грн. 72 коп., натомість згідно із розрахунком сума складає 3249611 грн. 13 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий напис від 10.02.2011 року вчинений за відсутності документів, які мали б підтверджувати безспірність загального розміру заборгованості позичальника і зокрема розміру заборгованості з відсотками, тобто щодо заборгованості, яка в силу закону не може бути визнана безспірною.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що виконавчі написи від 25.12.2009 року за №2898 та від 10.02.2011 року за №231, вчинені з порушенням закону та підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню, а позов ОСОБА_2 в цій частині задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити певні дії, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на порушення банком права, передбаченого ст.ст.3,17 Закону України «Про іпотеку» та просив припинити договір іпотеки, тобто припинити правовідношення.

За змістом п.7 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Як встановлено судом та зазначено вище, 04.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» було укладено Генеральну кредитну угоду №012/03-00/132-08.

04.08.2008 року між останніми було укладено кредитний договір №012/03-00/133-08 «Довгострокова відновлювана кредитна лінія для корпоративних клієнтів» з лімітом кредитування до 2500 000 грн. Відповідно до п.1.1 цього договору, банк на положеннях та умовах договору та угоди від 04.08.2008 року відкрив юридичній особі довгострокову відновлювальну кредитну лінію.

Відповідно до п. 2.5 угоди, в забезпечення виконання даної угоди та договору, ОСОБА_2 повинен був передати в іпотеку банку житлову квартиру АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання вищевказаних кредитних зобов'язань 04.08.2008 року, між відповідачем та позивачем було укладено договір іпотеки №012/03-00/132/2-08, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку вищезазначену нерухомість.

25.06.2010 року відносно позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» господарським судом Дніпропетровської області було порушено справу про банкрутство №Б34/250-10, в рамках якої банком було заявлено вимоги в тому числі за Генеральною кредитною угодою №012/03-00/132-08 та кредитним договором №012/03-00/133-08.

Згідно із ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2013 року у справі №Б-34/250-10 в ході здійснення ліквідаційної процедури встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» перед кредиторами в тому числі перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», таким чином суд своєю ухвалою затвердив ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора й ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат».

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також з матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариства акціонерний банк «Райффайзен Банк аваль» звертався до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2013 року у справі №Б34/250-10 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2014 року у справі №Б34/250-10, судом було відмовлено в задоволенні заяви та залишено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2013 року у справі №Б34/250-10 без змін.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року у справі №Б34/250-10, апеляційну скаргу Банку на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2014 року відхилено.

Відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 01.08.2014 року у справі №Б34/250-10, Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» в поновленні пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року у справі №Б34/250-10 - відмовлено та касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2014 року у справі № Б34/250-10 повернуто скаржнику.

Таким чином ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2013 року у справі № Б34/250-10, є чинною та відповідно до якої, юридичну особу ліквідовано з 28.03.2013 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №939486 вбачається, що станом на 30.09.2013 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» припинено за судовим рішенням господарського суду Дніпропетровської області про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням його банкрутом від 12.03.2013 по справі №Б34/250-10.

Відповідно до витягу №939486 у графі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована особа» зазначено, що такі відомості відсутні.

Таку саму інформацію, щодо ліквідації юридичної особи на підставі рішення суду, містить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №18787476 від 05.06.2014 року.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст.546,575 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання, право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим.

Таким чином, виходячи з того, що застава (іпотека) припиняються у разі припинення основного зобов'язання, іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2013 року у справі №Б-34/250-10, вимоги банку пов'язані з Генеральною кредитною угодою №012/03-00/132-08 та кредитним договором №012/03-00/133-08 було включено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» Чесновою Н.В. до відповідного реєстру та звіту, який був затверджений у встановленому Законом порядку, а юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» ліквідовано, саме через відсутність у нього майна.

Отже, оскільки за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» вважаються погашеними, в такому випадку вважаються погашеними (припиненими) і зобов'язання з приводу застави (іпотеки), які за своєю юридичною природою є похідними від основного зобов'язання, а саме Генеральної кредитної угоди №012/03-00/132-08 та кредитного договору №012/03-00/133-08.

В зв'язку з тим, що виконавчі написи від 25.12.2009 року та від 10.02.2011 року видані приватним нотаріусом ОСОБА_4 вчинені всупереч закону - статус іпотекодавця не змінився на статус боржника, та зобов'язання за договором іпотеки не перейшли до площини виконання зобов'язань за виконавчими написами, у сферу виконавчого провадження, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договори іпотеки припиненим.

В частині заявлених вимог щодо зобов'язання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести записи до Державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про скасування записів про обтяження та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, в задоволенні позову слід відмовити, оскільки заявлення вимог до третьої особи нормами ЦПК України не передбачено. Крім того, вказані вимоги заявлені передчасно, за відсутності спору між позивачем та вказаною третьою особою з приводу виконання цього рішення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позовів судовий збір в сумі 222 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,35,17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.15,16,104,546,572,575, 593,609 ЦК України, ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, п.282,283,284,286,287 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/888, ст.ст.3,4,10,11,27,31,36,57-61,88,169,212-215 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню та позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», тpeті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання договори іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Виконавчий напис від 25 грудня 2009 року, що зареєстрований в реєстрі №2898, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Виконавчий напис від 10 лютого 2011 року, що зареєстрований в реєстрі №231, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Визнати договір іпотеки №012/03-00/132/2-08 від 04 серпня 2008 року - квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» у забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Карла Лібкнехта, буд.87, код ЄДРПОУ 34513556), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 04 серпня 2008 року в реєстрі за №2055, припиненим з моменту внесення даних про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» за рішенням суду до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації, тобто з 28 березня 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 222 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак