Постанова

від 18.11.2014 по справі 914/4190/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 914/4190/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року у справі№ 914/4190/13 господарського суду Львівської області за позовом 1. Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" до 1. Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова 2. Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Львівська міська рада за участюПрокуратури міста Львова провизнання права власності на нежитлові приміщення, визнання незаконним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права комунальної власності за участю представників сторін:

прокуратури: Гудименко Ю.В.,

позивача:не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова про спонукання до вчинення дій. До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну предмета позову, згідно з якою позовні вимоги сформулював наступним чином: визнати право власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 10.02.2011 року під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; визнати незаконним та скасувати Розпорядження Личаківської райадміністрації № 306 від 06.03.2006 року "Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_1"; скасувати Свідоцтво від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності; скасувати реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Львова від 23.03.2006 року нежитлових приміщень, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.02.2014 року у справі № 914/4190/13 позов задоволено повністю; визнано за Приватним підприємством виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" право власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 10.02.2011 року під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; визнано незаконним та скасовано Розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року "Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_1"; скасовано свідоцтво від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, видане на підставі Розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року "Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_1"; скасовано реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Львова від 23.03.2006 року (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2006 року, номер витягу 10188746) нежитлових приміщень, площею 104, 6 м. кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2014 року у справі № 914/4190/13 скасовано, відмовлено в задоволенні позову в частині: визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 10.02.2011 року під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; скасування свідоцтва від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, виданого на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року; скасування реєстрації права комунальної власності спірних нежитлових приміщень за територіальною громадою м. Львова. В частині визнання незаконним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року "Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_1" - позов залишено без розгляду. Стягнуто з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" на користь Львівської міської ради 2740,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Папірус-М" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 10.02.2011 року під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; в частині скасування свідоцтва від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, виданого на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року; в частині скасування реєстрації права комунальної власності спірних нежитлових приміщень за територіальною громадою м. Львова. В цій частині просить справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині просить постанову залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12 жовтня 2012 року на зборах власників Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" та фізичної особи ОСОБА_5 було прийнято рішення про створення нової юридичної особи - Приватного підприємства "Фірма Захід 3000" та про визначення протягом 10 днів із розміром та складом статутного фонду даного підприємства, зокрема частками кожного із засновників. Даною особою було подано позивачу пропозицію про внесення до статутного фонду суми коштів у розмірі 300 тис. грн. У свою чергу позивачем було скеровано на адресу фізичної особи ОСОБА_5 листа (копія знаходиться в матеріалах справи), в якому було зазначено, що позивач вносить до статутного фонду новоствореного підприємства майно, а саме нежитлові приміщення на АДРЕСА_1, площею 104, 6 м.кв.

На наступних зборах засновників Приватного підприємства "Фірма Захід 3000" ОСОБА_5 відмовилась погодити вищевказаний майновий внесок позивача, аргументуючи це тим, що з наданих позивачем документів не вбачається реєстрації за позивачем права власності на дані приміщення, оскільки позивачем не було пред'явлено витяг про реєстрацію права власності.

З метою проведення реєстрації права власності позивач звернувся до відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району, котрий відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради від 05.04.13 № 198 здійснює повноваження по приватизації на території Галицького, Личаківського та Сихівського районів, з листами про отримання свідоцтва про право власності на вказані приміщення, долучивши до листів повний пакет необхідних документів, котрі є підставою для оформлення права власності та видачі свідоцтва. Зокрема відповідачу-1 було надано оригінал рішення господарського суду Львівської області від 25.08.2011 року у справі № 5015/3969/11, яким встановлено факт набуття позивачем спірного нерухомого майна; технічну документацію; інші документи.

Відділом приватизації заявнику було відмовлено на тій підставі, що відділом приватизації державного житлового фонду на виконання розпорядження № 306 від 06.03.06 року Личаківської районної адміністрації було оформлено свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади м. Львова в цілому на нежитлову будівлю площею 104,6 м. кв. на АДРЕСА_1 та здійснено державну реєстрацію права комунальної власності і на даний час така реєстрація не скасована.

З наявного в матеріалах справи рішення господарського суду Львівської області від 25.08.2011 року у справі № 5015/3969/11 за позовом ТОВ "Зіронька" до ПП ВКФ "Папірус-М" про усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ПП ВКФ "Папірус-М" до ТОВ "Зіронька" та Личаківської райадміністрації про визнання права власності та скасування розпорядження і свідоцтва на спірну будівлю в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний залишено без розгляду.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що представництвом Фонду державного майна України у м. Львові було видано свідоцтво про реєстрацію товариства покупців членів трудового колективу магазину № 692 структурного підрозділу державного підприємства торгівлі "Зіронька" 09.11.95 року, реєстраційний номер 25 З-Т.

На підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №9Ц від 09.02.1996 року, продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт продажу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (без врахування вартості будівлі).

21.03.2001 року між ТОВ "Зіронька", яке є правонаступником товариства покупців членів трудового колективу магазину №692 структурного підрозділу державного підприємства торгівлі "Зіронька", та приватним підприємством ВКФ "Папірус" було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець продав, а покупець придбав нежитлове приміщення, площею 104,6 м. кв. за адресою АДРЕСА_1. Актом прийому передачі від 21.03.2001 року зазначене приміщення було передано покупцю в цілому.

Право власності на спірне приміщення територіальної громади м. Львова підтверджено Витягом про реєстрацію права власності від 23.03.2006 року, номер витягу 10188746 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" .

Вважаючи, що дії Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова та Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради із оформлення та реєстрації права власності на спірне майно за територіальною громадою м. Львова порушують його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з обставин, встановлених у рішенні господарського суду Львівської області від 25.08.2011 року у справі № 5015/3969/11, зокрема: між ТОВ "Зіронька" та ПП ВКФ "Папірус" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав нежитлове приміщення, площею 104,6 м. кв. за адресою АДРЕСА_1; актом прийому-передачі від 21.03.2001 року зазначене приміщення було передано покупцю в цілому; державна реєстрація приміщення не була здійснена позивачем; наявні в матеріалах справи документи свідчать про державну реєстрацію приміщення за територіальною громадою м. Львова, яку суд вважає безпідставною, оскільки вона здійснена без наявності правовстановлюючих документів, перелік яких зазначений у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно; щодо розпорядження Личаківської райадміністрації № 306 від 06.03.2006 року та свідоцтва від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності, то факт їх видачі з порушенням порядку, встановленого законодавством, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, скасування реєстрації права комунальної власності спірних нежитлових приміщень за територіальною громадою м. Львова, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіронька" не набуло права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, то воно і не могло її продати, а Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми "Папірус-М", відповідно, купити її. А тому, оскільки позивач не набув права власності на спірне нерухоме майно, то позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Згідно з наказом представництва Фонду державного майна України в м. Львові № 202 від 08.02.1996 року про викуп цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ПТ "Зіронька" магазину № 692 зобов'язано юридичний відділ представництва укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу зі структурним підрозділом ПТ "Зіронька" магазину № 692 (покупець) без врахування вартості будівлі (споруди), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (балансовою вартістю 1257000000 крб.); вартість майна, що підлягає викупу визначено згідно з актом оцінки в розмірі 558485000 крб.; будівлю залишено на балансі покупця до остаточної оплати вартості майна і після оформлення акту прийому-передачі на викуплене майно визначено, що протягом 2 місяців підлягає вирішенню питання про списання (зняття) із балансу цієї будівлі.

В звіті про експертну оцінку, затвердженому наказом представництва № 2504 від 29.12.1995 року визначено загальну вартість цілісного майнового комплексу підприємства торгівлі "Зіронька" в сумі 1815485 тис. крб., з яких вартість магазину становить 1257 млн.крб., вартість обладнання - 148423 тис.крб., вартість обігових коштів - 410062 тис.крб.

09.02.1996 року між представництвом (продавець) та товариством покупців членів трудового колективу магазину № 692 структурного підрозділу ДПТ "Зіронька" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт продажу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (без врахування вартості будівлі). Продавець придбав об'єкт продажу способом викупу відповідно до наказу продавця № 202 від 08.02.1996 року, який є додатком до цього договору. Ціна продажу об'єкта встановлена відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом продавця № 2504 від 29.12.1995 року. Вказаний у цьому договорі об'єкт продано за 558485000 крб. без врахування вартості будівлі в сумі 1257000000 крб.

Відповідно до акту прийому-передачі №96ц від 23.04.1996 року продавець передав, а покупець прийняв цілісний майновий комплекс магазину № 692 СП ДПТ "Зіронька" на АДРЕСА_1 у м. Львові (без врахування вартості будівлі).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що ТОВ "Зіронька" не набуло права власності на будівлю по АДРЕСА_1, оскільки, як випливає з аналізу договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 96ц від 09.02.1996 року, акту прийому-передачі майна від 23.04.1996р., наказу представництва Фонду державного майна України в м. Львові № 202 від 08.02.1996 рок та звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом представництва Фонду державного майна України в м. Львові № 2504 від 29.12.1995 року, за цим договором продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити об'єкт продажу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (без врахування вартості будівлі ). Як вбачається з вказаних документів, об'єкт продажу складали обладнання та обігові кошти вартістю 558485000 крб. Натомість будівля вартістю 1257000000 крб. не входила до предмета договору і її вартість не підлягала сплаті.

Отже, нежитлова будівля по АДРЕСА_1. площею 104,6 кв.м., не була об'єктом продажу, а товариство покупців членів трудового колективу магазину № 692 структурного підрозділу ДПТ "Зіронька" не стало власником спірної будівлі.

Згідно зі ст. 225 ЦК УРСР (чинного на момент підписання договору купівлі-продажу між ТОВ "Зіронька" та ПП ВКФ "Папірус-М") право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що оскільки ТОВ "Зіронька" не набуло право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, то воно і не могло її продати, а ПП ВКФ "Папірус-М", відповідно, її купити.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 306 від 06.03.2006 року на нежитлову будівлю загальною площею 104,6 кв. м. по АДРЕСА_1 у м. Львові було видано свідоцтво про право власності № ЛР0520 від 06.03.2006 року і зазначено власником цього майна територіальну громаду м. Львова. 23.06.2006 року обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" було зареєстровано право власності на вказане майно за територіальною громадою м. Львова (витяг про реєстрацію права власності від 23.03.2006 року №10188746).

Відповідно до п.2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів від 12.05.1993 року № 288 "Про передачу майна комунальної власності" будівля магазину № 692 "Продукти" (Личаківського продторгу) по АДРЕСА_1 була передана до комунальної власності м. Львова.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про те, що видача розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №306 від 06.03.2006 року, свідоцтва від 06.03.2006 року №ЛР0520 про право власності та здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно від 23.03.2006 року здійснені з порушенням порядку, встановленого законодавством та без наявності відповідних правовстановлюючих документів, є необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив їх поданими сторонами доказами, яким надав правильну юридичну оцінку з дотриманням норми матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, скасування реєстрації права комунальної власності спірних нежитлових приміщень за територіальною громадою м. Львова, а суд першої інстанції зробив помилковий висновок, задовольняючи позовні вимоги.

Згідно з п.2 ч.1 ст.81 ГПК України, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд залишає позов без розгляду.

Оскільки на розгляді в господарському суді Львівської області перебуває справа №5015/4734/12 за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, ТОВ "Зіронька", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експортної оцінки" про визнання недійсним та скасування розпорядження, апеляційний господарський суд обґрунтовано залишив без розгляду спір в зазначеній частині.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Папірус-М" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року у справі № 914/4190/13 - без змін.

Головуючий М. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова