Постанова

від 18.11.2014 по справі 911/4469/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 911/4469/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтін" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі№ 911/4469/13 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Валтін" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 56 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валтін" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з останнього 56 000,00 грн., з яких: 36 000,00 грн. - основний борг та 20 000,00 грн. штраф.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2014 у справі № 911/4469/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтін" 36 000 грн. боргу, 20 000 грн. штрафу та 1 720,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі №911/4469/13 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Спір у справі виник, як вважає позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг згідно Договору про надання юридичних послуг від 29.12.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Валтін" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.12.2012 між відповідачем (замовником) та позивачем (виконавцем), було укладено Договір про надання юридичних послуг, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець у встановленому законом порядку за плату надає замовнику юридичні послуги по стягненню боргу з ПАТ "УІФК-Агро", яка визначена наказом Господарського суду Київської області у справі № 18/156-09 про стягнення з ВАТ "УІФК-Агро" на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 128 486,57 грн.

Згідно пункту 1.2. Договору в перелік послуг, що надаються виконавцем по цьому договору входить: вивчення матеріалів справ, формування правової позиції та її узгодження з замовником, підготовка необхідних документів (включаючи процесуальні), подання через замовника необхідних документів (включаючи процесуальні) до судових органів всіх інстанцій органів виконавчої служби, надання інших інформаційно-консультативних послуг правового характеру у зв'язку з наданням послуг, передбачених цим договором.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що виконанням з боку виконавця своїх обов'язків перед замовником по цьому договору є хоча б одна з нижче перерахованих умов: відмови замовника від примусового виконання рішення суду, визнання судом мирової угоди між замовником і боржником у процесі виконання, фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом, повернення виконавчого документу без виконання на вимогу заявника.

Згідно пункту 4.1. Договору загальна сума оплати, належна виконавцю за цим договором, складає 36 000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Згідно пункту 5.3. Договору у разі невиконання замовником умов, визначених у пункті 4.2. Договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 20 000 грн.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що після виконання виконавцем і замовником своїх обов'язків за цим договором в повному обсязі сторонами підписується акт про надані послуги.

Відповідно до пункту 4.4. Договору при ухиленні замовника від складання та підписання акта про наданні послуги протягом 3-х днів з моменту надання послуг, виконавець самостійно складає вищеназваний акт, який надсилається за юридичною адресою замовника. Дата відправки листа (квитанції про відправку) є датою підписання акту приймання-передачі етапів виконаних робіт.

22.01.2013 позивач направив на адресу відповідача лист, в якому виконавець повідомив замовника про те, що ним проведено вивчення матеріалів справи виконавчого провадження по стягненню боргу з ПАТ "УІФК-Агро".

28.01.2013 замовником було направлено до ВДВС Баришівського районного управління юстиції Київської області заяву про повернення без виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.02.2010 у справі № 18/156-09 про стягнення з ВАТ "УІФК-Агро" на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 128 486,57 грн. у зв'язку із перерахуванням ПАТ "УІФК-Агро" суми боргу на користь відповідача.

Як зазначав позивач, грошові кошти надійшли на рахунок відповідача із виявленого позивачем розрахункового рахунку, що підтверджує, на його думку, факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором .

З огляду на зазначене, виконавець, вважаючи, що ним виконані умови Договору перед замовником, 27.02.2013 звернувся до відповідача із вимогою щодо перерахунку останнім 56 000 грн. за надані позивачем юридичні послуги згідно Договору.

Проте, станом на момент звернення позивача до суду відповідач з позивачем не розрахувався, в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 56 000 грн. за надані позивачем юридичні послуги згідно укладеного Договору та штраф.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, прийшов до висновку про те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості наданих позивачем згідно Договору про надання юридичних послуг від 29.12.2012 послуги, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання позивачем дій щодо надання юридичних послуг по стягненню боргу з ПАТ "УІФК-Агро" на користь ФОП ОСОБА_4, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 36 000,00 грн. задоволенню не підлягають. При цьому апеляційний суд зазначив, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. штрафу є похідною від вимоги про стягнення основного боргу, тому також не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Встановлено, що між сторонами укладено Договір про надання юридичних послуг, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Так, згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наведена норма матеріального права пов'язує обов'язок з оплати послуг замовником з обов'язком надання йому такої послуги. При цьому, за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, у цій справі це - закінчення виконавчого провадження, яке відбулося на підставі заяви відповідача про повернення без виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.02.2010 у справі № 18/156-09, а вчинені виконавцем за Договором дії. З цим приписом кореспондують й положення Договору, за яким оплаті підлягають надані та прийняті за актами приймання-передачі згідно з цим Договором послуги. Водночас, зміст предмета послуги за договором між сторонами складається як із власне професійних юридичних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що матеріали справи не містять належних доказів вчинення позивачем дій щодо надання відповідачеві юридичних послуг за Договором, з доданням підтверджуючих документів, в яких зазначено перелік послуг та коли відповідні послуги, передбачені пунктом 1.2. Договору, надавалися позивачем.

Так, у якості доказів, позивач додає: свій лист від 22.01.2013 на адресу відповідача з доданим до нього проектом заяви до органу виконавчої служби та вимогу на суму 56 000 грн. від 27.02.2013 з доданим до неї підписаним з боку позивача Актом про надані послуги за Договором про надання юридичних послуг від 29.12.2012.

Посилання позивача на Акт прийому-передачі послуг від 27.02.2013, який складений та підписаний в односторонньому порядку позивачем, як на підтвердження своїх позовних вимог, правомірно не взято апеляційним судом до уваги, оскільки в спірному Акті не наведено переліку наданих фактичних послуг позивачем, як виконавцем за Договором. Водночас, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтін" в Акті на те, що виконавець надав послугу, яка відповідає умовам Договору (пункт 1 Акту) та вказані послуги виконані в повному обсязі і відповідають вимогам замовника (пункт 3 Акту), не підтверджують ані факту надання послуг, передбачених пунктом 1.2. Договору, ані того, які саме послуги були надані позивачем відповідачеві.

Апеляційним судом вірно було встановлено, що спірний Акт був підписаний та направлений відповідачу 27.02.2013, у той час, як при ухиленні замовника від складання та підписання акту обов'язок виконавця самостійно скласти та підписати акт має бути виконаний останнім протягом 3-х днів з моменту надання послуг, що передбачено пунктом 4.4. Договору. Встановити своєчасність направлення виконавцем Акту не стало можливим у зв'язку із відсутністю документів, які підтверджують факт надання позивачем юридичних послуг.

У своєму листі від 22.01.2013 позивач зазначає, що на виконання умов Договору провів вивчення матеріалів справи виконавчого провадження по стягненню боргу ПАТ "УІФК-Агро", який визначений наказом Господарського суду Київської області у справі № 18/156-09 про стягнення з ПАТ "УІФК-Агро" на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 128 486,57 грн.

Але вказане твердження позивача спростовується тим, що ТОВ "Валтін" міг реалізувати право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від імені позивача виключно на підставі виданої останнім довіреності на його ім'я .

В матеріалах справи відсутні докази надання позивачу згідно з умовами Договору будь-якої інформації або документів, пов'язаних із представництвом відповідача в органах державної виконавчої служби та банківських установах. Так, нотаріально посвідчена довіреність на представництво інтересів відповідача позивачу та його працівникам не видавалась, а виконавцем за Договором від замовника не вимагалась. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист Відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції в Київській області від 30.01.2014 , з якого вбачається що ТОВ "Валтін" або представник ТОВ "Валтін" з матеріалами виконавчого провадження не ознайомлювався та копії документів по даному виконавчому провадженню йому не надавались.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання позивачем дій щодо надання юридичних послуг по стягненню боргу з ПАТ "УІФК-Агро" на користь ФОП ОСОБА_4, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 36 000,00 грн. та штрафу в розмірі 20 000 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтін" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року у справі № 911/4469/13 - без змін.

Головуючий М. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова