Ухвала

від 30.10.2014 по справі 2а-7383/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/61880/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012

у справі № 2а-7383/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком-Транс ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віком-Транс ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Віком-Транс ЛТД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2007 №0003962301/0/2366.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.11.2011 відповідачем було проведено фактичну перевірку ТОВ «Віком-Транс ЛТД», за результатами якої складено акт.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомленн-рішення від 24.11.2011 №0003692330 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 94250,00 грн.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі по тексту - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні), внаслідок не оприбуткування (неповне оприбуткування) готівкових коштів (торгової виручки) у сумі 18850,00 грн. в книзі каси, а внесені директором ТОВ «Віком-Транс ЛТД» через відділення ПАТ «Правекс-Банк» на розрахунковий рахунок перевізника ТОВ «Унава».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи викладене у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Саме невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що директор ТОВ «Віком-Транс ЛТД» Колосюк І.Д. грошові кошти в сумі 18850,00 грн. не отримувала і на рахунок перевізника ТОВ «Унава» не перераховувала, що підтверджується квитанцією №98000006 від 07.09.2010.

Проте, відповідно до квитанції №98000006 від 07.09.2010 платником і отримувачем коштів є ОСОБА_3, який працює у ТОВ «Унава».

Оскільки, відповідачем не надано доказів, що грошові кошти в розмірі 18850,00 грн. були в касі ТОВ «Віком-Транс ЛТД», а потім перераховані директором ТОВ «Віком-Транс ЛТД» Колосюк І.Д. на розрахунковий рахунок ТОВ «Унава», тому суди дійшли вірного висновку щодо неправомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)М.О. Федоров